Проаналізуйте основні види тестів

Тести досягнень – одна з методик психологічної діагностики, яка виявляє ступінь оволодіння досліджуваним конкретними знаннями, вміннями й навичками. Можна виокремити тести дії, письмові та усні.

Тести інтелекту – методи психологічної діагностики, спрямовані на визначення розумового потенціалу досліджуваного. Пропонується встановити вказані інструкцією логічні зв'язки, провести класифікацію, аналогії, узагальнення між термінами і поняттями, з яких складені завдання тесту.

Тести креативності – сукупність методик для вивчення та оцінки творчих здібностей особистості. Здатність породжувати незвичайні ідеї, відхилятися від традиційних форм мислення, швидко вирішувати проблемні ситуації була виокремлена серед інтелектуальних здібностей в особливий тип і названа креативністю.

Тести орієнтовані – методики психологічної діагностики, що виявляють, якою мірою досліджуваний володіє знаннями, навичками розумових дій, необхідними й достатніми для виконання навчальних або професійних завдань певного типу.

Тести особистісні – методи психодіагностики, за допомогою яких визначаються різні характеристики особистості: настанови, цінності, ставлення, емоційні, мотиваційні та міжособистісні якості, типові форми поведінки

Тести проективні – це сукупність методик цілісного вивчення особистості, які базуються на психологічній інтерпретації результатів проекції, під якою в даному випадку розуміють не лише засіб психічного захисту, а й зумовленість процесів сприйняття минулим життєвим досвідом. Серед проективних методик, основна мета яких – вивчення особистості як єдиного цілого

Охарактеризуйте складові етапи розв"язування навчальних завдань що спрямовані на усвідомлення змісту та його логічний аналіз.

У процесі навчання учні здійснюють специфічну діяльність - учіння, що охоплює систему пізнавальних дій, спрямованих на розв'язання навчальних завдань

1.Сприймання (первинне ознайомлення з новим матеріалом) за Важливу роль у ньому відіграє не тільки інформація, що надходить від зорових, слухових, дотикових, нюхових і смакових рецепторів, а й безпосередній досвід учня

2. Осмислення і розуміння. Ця ланка процесу засвоєння передбачає виявлення зв'язків між явищами, визначення їх складу, будови, призначення, знаходження причин, мотивів.Під час осмислення відбувається порівняння, аналіз зв'язків і причиново-наслідкових залежностей; збагачується розуміння, виробляється певне ставлення до виучуваного, зароджується переконання, формується вміння доводити справедливість висновків.

3. Узагальнення. Етап узагальнення полягає у виокремленні й синтезі істотних ознак предметів і явищ. Щоб узагальнити знання про щось, потрібно проаналізувати його властивості, абстрагуватися від деталей, дійти відповідних висновків.

4. Закріплення. Цей процес передбачає повторне осмислення вивченого з метою його запам'ятовування. Для учня важливо завчити деякі основні факти, визначення, зв'язки, але свідомо й осмислено, не механічно "зубрити". Закріплювати знання доцільно на новій основі, нових прикладах.

5. Застосування. Це перевірка дієвості знань за допомогою лабораторних робіт, трудової діяльності.

 

Варіант 15

Проаналізувати тестування щодо основних функцій навчанні

Тестування - це спосіб визначення рівня знань і вмінь студентів за допомогою спеціальних тестових завдань, як правило, у вигляді запитань або задач. Комп'ютерне тестування здійснюється у формі самостійного діалогу студента з комп’ютером у присутності відповідальної за організацію тестування особи або без неї, з можливістю запам'ятовування результатів тестування.

Для педагогіки вищої школи тест – це один із засобів контролю успішності підготовки студентів.

До вимог стосовно завдань тесту можна віднести такі:

зміст завдань для тестування визначається вимогами державного стандарту (діагностика якості вищої освіти), вимогами до підготовки студентів з відповідної навчальної дисципліни або іншого навчального заходу;

кожне завдання повинне перевіряти певний фрагмент знань;

кожне завдання оцінюється в балах залежно від кількості операцій, необхідних для досягнення мети завдання;

якщо завдання передбачає вибір відповіді, необхідно передбачити значення відсотка вгадування відповіді.

Форма (формат) тестових завдань (задач) поділяється на:

а. Завдання закритої форми із запропонованими відповідями з яких той, хто тестується, обирає одну – вірну.

б. Завдання відкритої форми з відповідями, що вільно сконструйовані.

Принциповою відмінністю тестів від звичайних завдань, які використовуються для контролю знань студентів, є те, що тест є науково обґрунтований метод і одночасно інструмент дослідження ряду наукових напрямків вивчення особистості, здібностей, а також інших питань, необхідних для наукової організації навчального процесу.

 

Порівняти синтетичний та аналітичний метод розв’язування задач

Процес розв’язування завдань є найбільш складною формою навчально-пізнавальної діяльності, обумовленої перебігом мислитель них процесів. Звідси виникають відповідні методи: аналітичний та синтетичний, індуктивний ті дедуктивний, а за характером їх застосування це може бути метод алгоритмічний чи евристичний.

У випадку синтетичного методу розв’язання будується від умови завдання до його вимоги (запитання), тобто від відомих об’єктів до невідомих. У випадку аналітичного методу – від невідомих об’єктів до відомих. Перший метод простіший у використанні і відповідно найбільш поширений серед вчителів , він використовується під час розв’язування як хімічних, так і фізичних та математичних задач. Проте можливість синтетичного методу досить обмежені, його застосування не сприяє формуванню вміння самостійно мислити, що пояснює значні труднощі у більшості учнів під час розв’язування задач.

У реальні практиці застосовують паралельно різні метод розв’язування задач, оскільки вони взаємодоповнюють один одного, сприяють одночасному оперуванню складовими умови і вимоги завдання, проведенню пере формулювання та інших етапів, з яких складається розв’язування.

 

Варіант 16.

Проаналізувати основні етапи технології розробки тесту

Для розробки тестового матеріалу використовується освітньо-професійна програма (ОПП) та освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ). Оскільки, знання й уміння, які можуть бути адекватні темам занять змістовних модулів навчальних дисциплін, змістовним модулям навчальних дисциплін, і в цілому навчальним дисциплінам, що вивчаються, представлені саме в ОПП, а уміння студентів в ОКХ.

При розробці педагогічних тестів необхідно дотримуватись виконання таких етапів.

1. Сформулювати цільову настанову на розробку тесту та визначити назву тесту:

оцінювання знань специфічних фактів, термінів і понять;

перевірка умінь давати визначення понять, визначати їх зміст і обсяг;

перевірка знань формул, знаків, теорій, принципів, методів, умінь застосовувати їх;

уміння знаходити схожість і відмінності;

уміння представляти матеріал у вигляді графіків, схем, таблиць;

знання правил методик;

розуміння концепцій, теорій і т. ін.

2. Визначити вид контролю: вхідний, поточний, проміжний, підсумковий.

3. Визначити спеціальність (спеціалізацію), для якої буде розроблюватися тест.

4. Вибрати форму тестового завдання (відкрита, закрита, комбінована), яка залежить від цілей тестування і змісту матеріалу, що підлягає перевірці при тестуванні.

5. Проаналізувати знання і уміння, задані для певної спеціальності (спеціалізації) як у робочій програмі навчальної дисципліни, так і в ОКХ (ОПП), які можуть бути об’єктом перевірки на заданому етапі навчання студентів.

6. Проаналізувати робочу програму навчальної дисципліни (змістовний модуль або систему змістовних модулів), яка викладається студентам певної спеціальності, і на основі цього аналізу побудувати повний опис елементів знань і умінь – систему навчальних елементів (ознак). Сформувати множину емпіричних ознак, які служать для виміру їх в процесі виконання тесту.

6. Сформувати однорідні групи навчальних елементів (ознак):

група понять;

група явищ;

група відношень;

група алгоритмів.

7. Скласти план тесту.

Тест має включати різноманітні за формою, змістом, ступенем складності і кількості тестові завдання і охоплювати матеріал, з якого підлягають перевірці студенти.

Основними елементами тестового завдання є: інструкція, текст завдання і ключ (відповідь, яка знаходиться у науково-педагогічного працівника).

Інструкція визначає характер інтелектуальної діяльності студентів (має бути чіткою і зрозумілою для виконання):

вибрати правильну відповідь із декількох запропонованих;

доповнити, вписати, заповнити, закінчити…;

упорядкувати за величиною;

встановити відповідність;

встановити правильну послідовність;

визначити істинність (хибність) тверджень.

При формулюванні тестового завдання необхідно дотримуватись таких методичних порад:

основний текст завдання повинен містити не більше 8-10 слів;

кожне завдання тесту повинно виражати одну ідею, одне уявлення;

завдання мають бути короткими, чіткими, легко читатись, судження повинні носити стверджувальну форму, не повинні містити двозначностей;

розміщати тести за ступенем складності;

кожне завдання і відповідь формулювати так, щоб вірну відповідь могли дати тільки ті студенти, які добре засвоїли навчальний матеріал;

завдання сформулювати так, щоб відповіді могли бути отримані шляхом суджень, а в якості невірних відповідей мають бути включені ті, які являються результатом типових помилок, які допускають студенти;

правильні відповіді мають бути розподілені у випадковому порядку;

відповіді на одне запитання не мають бути залежними від відповідей на інші запитання;

відповіді повинні містити підказки.

8. Зазначити форму тестування: усна, письмова, комп’ютерна.

9. Вибрати (запропонувати і обґрунтувати) норми оцінювання або шкалу, за допомогою якої буде кількісно (або якісно) оцінюватись рівень або значення ознаки, що перевіряється. Бажано, щоб розробники тесту тут навели таблицю для переведення тестових балів (оцінок) у стандартні бали за визначеною шкалою.

10. Надати психолого-педагогічну характеристику майбутніх респондентів: досвідчені, недосвідчені, ті, які вимагають попереднього навчання або тренувань щодо користування тестом та ін.

11. Спрогнозувати або встановити довжину тесту. Ця дуже важлива характеристика тесту на етапі його конструювання може бути задана (визначена) тільки приблизно. Вона являється похідною від переліку емпіричних ознак, точності їх діагностування та навчального часу тестування, який наявний у респондентів.

12. Формується система базових тестових завдань. Система базових тестових завдань через систему навчальних елементів та систему змістовних модулів повинна бути пов’язана з вимірюванням (знаннями, вміннями та навичками), що задані робочою програмою навчальної дисципліни, ОКХ, ОПП. Кожне тестове завдання повинно відповідати певній групі навчальних елементів (емпіричних ознак) та необхідному рівню сформованості знань (умінь).

13. Провести пілотний експеримент (дослідження) на репрезентативній виборці студентів з визначенням основних характеристик тесту та процесу тестування.

14. Завершити коригування документації стосовно тесту, що розробляється.

15. Вказати список доступної навчальної та довідкової літератури.

Варто відмітити, що наведена послідовність етапів розробки тестів не є жорсткою, але бажана. Наладка тесту проводиться шляхом корекції або заміни контрольних запитань та тестових завдань та наступним продовженням пілотного дослідження.

Охарактеризувати складові етапи розв’язування навчальних завдань, що спрямовані на пошук та реалізацію плану розв’язування

Аналіз утвореної проблемної ситуації та пошук шляхів її вирішення (постановка проблем, висування та обґрунтування гіпотез, визначення типу чи виду завдання, аналітико-синтетичний аналіз шляхів його розв’язування, вибір методу та способу розв’язування)

Пошук під завдань, відомих і аналогічних завдань до вихідного пошук алгоритму

Проведення розв’язування (логічного, математичного, експериментального чи змішаного) з постійним аналізом та коригуванням його окремих дій, формулювання чи запис відповіді.