Невтручання у приватне життя; 1 страница
АВТОРИ
Гончаренко Владлен Гнатович- академік НАПрНУ, завідувач кафедри Академії адвокатури України, д-р юрид. наук, професор
Hop Василь Тимофійович- академік НАПрНУ, завідувач кафедри Львівського національного університету імені Івана Франка, д-р юрид. наук, професор
Шумило Микола Єгорович- професор кафедри Київського національного університету імені Тараса Шевченка, д-р юрид. наук, професор
Бояров Віктор Іванович- професор кафедри Академії адвокатури України, канд. юрид. наук, доцент
Варфоломеева Тетяна Вікторівна- член-кор. НАПрНУ, ректор Академії адвокатури України, д-р юрид. наук
Гончаренко Сергій Владленович- завідувач кафедри Академії адвокатури України, канд. юрид. наук, доцент
Гора Ірина Віталіївна- професор кафедри Національної академії СБУ, д-р юрид. наук, доцент
Громова Марина Євгеніївна- доцент кафедри Академії адвокатури України, канд. юрид. наук
Когутич Іван Іванович- професор кафедри Львівського національного університету імені Івана Франка, д-р юрид. наук, професор
Колесник Валерій Аркадійович- професор кафедри Національної академії СБУ, д-р юрид. наук, професор
Кудіиов Сергій Олександрович- завідувач кафедри Інституту підготовки юридичних кадрів для СБУ Національного університету «Харківська юридична академія» імені Ярослава Мудрого, канд. юрид. наук, доцент
Легких Кирило Вікторович- доцент кафедри Академії адвокатури України, канд. юрид. наук
Лобойко Леонід Миколайович- професор кафедри Донецького юридичного інституту МВС України, д-р юрид. наук, професор
Мішенко Станіслав Миколайович- заступник голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Письменний Дмитро Петрович- професор кафедри Національної академії внутрішніх справ, канд. юрид. наук, доцент
Попелюшко Василь Олександрович- директор інституту права імені І. Малиновського Національного університету «Острозька академія», д-р юрид. наук, професор
Пушкар Павло Валентинович- старший юрист Секретаріату Європейського суду з прав людини, канд. юрид. наук
Рожнова Вікторія Василівна- професор кафедри Національної академії внутрішніх справ, канд. юрид. наук, доцент
Савицький Дмитро Олександрович- заступник начальника кафедри Національної академії внутрішніх справ, канд. юрид. наук, доцент
Сердюк Валентин Васильович- заступник керівника апарату Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, д-р
юрид. наук, професор
Сисоєнко Григорій Іванович- доцент кафедри Академії адвокатури
України, канд. юрид. наук, доцент
Тищенко Євген Федорович- доцент кафедри Національної академії
внутрішніх справ, канд. юрид. наук, доцент
Удалова Лариса Давидівна- начальник кафедри Національно, академії внутрішніх справ, д-р юрид. наук, професор
Шехавцов Руслан Миколайович- доцент кафедри Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дидоренка, канд. юрид. наук,
1Є Шибіко Василь Петрович- професор кафедри Київського національного університету імені Тараса Шевченка, канд. юрид. наук, професор
| Юридичні^ |
|
Яновська Олександра Григорівна- професор кафедри Національної академії внутрішніх справ, д-р юрид. наук, доцент
ПЕРЕДМОВА
Україна, врешті-решт, одержала довгоочікуваний, вкрай необхідний і правильно названий Кримінальний процесуальний кодекс. Його наукова концепція, логіка побудови і нормативний зміст повинні забезпечити справедливе й ефективне кримінальне судочинство з теоретично зрілими правами та обов'язками його учасників і етичними процедурами дійсно рівноправного, змагального, неупередженого й диспозитивного здійснення судової функції влади народу.
Новий Кодекс утверджує чітку концепцію забезпечення максимально ефективного захисту матеріального кримінального права шляхом швидкого, повного й неупередженого здійснення кримінального провадження в усіх випадках виявлення кримінальних правопорушень, обумовлюючи таким чином реальну та дієву охорону прав і законних інтересів учасників кримінального провадження, а також інших громадян, суспільства й держави загалом.
Значною перевагою Кодексу є унормування дійсної рівності сторін у змагальному процесі, причому в порівнянні з минулим процесуальним законодавством відчутно розширено права адвоката, зміцнено гарантії їх реалізації та зменшено обсяг прав прокурора, тобто функції обвинувачення й захисту стали переважно врівноваженими, що зміцнює разом з іншими факторами можливість суду неупереджено розглядати справи та приймати виважені й справедливі рішення. При цьому принципово в сенсі забезпечення неупередженого судочинства і захисту прав, свобод та законних інтересів особи зростає контрольна функція суду на досудовому етапі провадження.
Завершеності, доступності й ефективності кримінальному судочинству додають конструктивні і логічні новели, зокрема, зміцнення законності провадження та збереження доктрини непорушності прав і свобод особи введенням процесуальної фігури слідчого судді, ліквідація інституту повернення судом справи для додаткового розслідування, трансформація стадії порушення кримінальної справи в спрощену процедуру початку розслідування справ про кримінальні правопорушення, реалізація конституційної вимоги про утворення й процедуру діяльності суду присяжних, лібералізація заходів процесуального примусу, введення прогресивного кримінального провадження на підставі угод про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим і прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості, забезпечення заходів щодо охорони державної таємниці під час кримінального провадження, упорядкування міжнародного співробітництва у галузі кримінального провадження та багато інших удосконалень змістового й редакційного характеру.
Цілком зрозуміло, що такий важливий юридичний документ, яким є Кримінальний процесуальний кодекс України, котрий має щоденно і дуже активно застосовуватись великою армією юристів-професіоналів та багатьма зацікавленими особами, потребує чітко спрямованого на практику наукового коментаря, щоб зробити його використання зрозумілим й ефективним, особливо з урахуванням теоретичної складності окремих положень Кодексу, деякого впливу
застарілих процесуальних постулатів та наявності низки формулювань і визначень, які вимагають оціночних суджень.
Авторський колектив, розуміючи всю відповідальність поставленого перед ним завдання, доклав усіх зусиль для підготовки повного й доступного твору, що, сподіваємось, буде корисним у нелегкій правозастосовній діяльності суддів, прокурорів, адвокатів, слідчих, стане у пригоді викладачам, студентам, аспірантам юридичних навчальних закладів. З великою подякою будуть сприйняті авторами критичні зауваження і конструктивні побажання вимогливого й доброзичливого читача.
Особливу подяку висловлюємо менеджеру видавничого інформаційно-навчального комплексу Академії адвокатури України Вірі Олександрівні Пав-ловій за величезну допомогу в технічному впорядкуванні рукопису Коментаря та виконавчому директору видавництва «Юстініан» Олені Олексіївні Осмолов-ській за визначну роль, яку вона відіграла, щоб наш твір побачив світ.
ЗМІСТ
Передмова............................................................................................................ 5
Розділ І.Загальні положення..................................................................... 11
Глава 1.Кримінальне процесуальне законодавство України та сфера
його дії.................................................................................................................. 11
Глава 2.Засади кримінального провадження.................................................. 38
Глава 3.Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження 108
§ 1. Суд і підсудність........................................................................... 108
§ 2. Сторона обвинувачення............................................................... 119
§ 3. Сторона захисту............................................................................ 133
§ 4. Потерпілий і його представники.................................................. 169
§ 5. Інші учасники кримінального провадження....................... 183
§ 6. Відводи.......................................................................................... 211
Глава 4.Докази і доказування.......................................................................... 223
§ 1. Поняття доказів, належність та допустимість при
визнанні відомостей доказами............................................................ 223
§ 2. Доказування.................................................................................. 241
§ 3. Показання.............................................................................. 256
§ 4. Речові докази і документи.................................................... 265
§ 5. Висновок експерта................................................................ 274
Глава5. Фіксування кримінального провадження.
Процесуальні рішення................................................................................ 282
Глава6. Повідомлення...................................................................................... 300
Глава 7.Процесуальні строки................................................................... 305
Глава 8.Процесуальні витрати.................................................................. 311
Глава 9.Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному
провадженні, цивільний позов............................................................................ 320
РозділII. Заходи забезпечення кримінального провадження......................... 335
Глава 10.Заходи забезпечення кримінального провадження і підстави
їх застосування.................................................................................................... 335
Глава 11.Виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід........ 339
Глава12. Накладення грошового стягнення........................................... 351
Глава 13.Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом . 355
Глава 14.Відсторонення від посади......................................................... 363
Глава 15.Тимчасовий доступ до речей і документів...................................... 369
Глава 16. Тимчасове вилучення майна.............................................................. 382
Глава 17.Арешт майна..................................................................................... 386
Глава 18.Запобіжні заходи, затримання особи........................................ 401
§ 1. Запобіжні заходи, затримання особи на підставі ухвали
слідчого судді, суду............................................................................ 401
§ 2. Затримання особи без ухвали слідчого судді, суду........... 452
—-__________________________________________________ 7
Розділ III. Досудове розслідування............................................................. 463
Глава 19. Загальні положення досудового розслідування................... 463
Глава 20. Слідчі (розшукові) дії........................................................ 481
Глава 21. Негласні слідчі (розшукові) дії................................................. 553
§ 1. Загальні положення про негласні слідчі (розшукові) дії .. 553
§ 2. Втручання у приватне спілкування..................................... 571
§ 3. Інші види негласних слідчих (розшукових) дій.. 586
Глава 22. Повідомлення про підозру................................................ 603
Глава 23. Зупинення досудового розслідування........................... 611
Глава 24. Закінчення досудового розслідування. Продовження строку
досудового розслідування................................................................... 617
§ 1. Форми закінчення досудового розслідування................ 617
§ 2. Звільнення особи від кримінальної відповідальності 620
§ 3. Звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів
медичного або виховного характеру......................................... 626
§ 4. Продовження строку досудового розслідування. 632
Глава 25. Особливості досудового розслідування кримінальних
проступків................................................................................................. 637
Глава 26. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового
розслідування........................................................................................... 645
§ 1. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового
розслідування........................................................................... 645
§ 2. Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового
розслідування................................................................................... 658
§ 3. Оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності
прокурора.......................................................................................... 661
Розділ IV. Судове провадження у першій інстанції............................ 666
Глава 27. Підготовче провадження................................................... 666
Глава 28. Судовий розгляд................................................................... 674
§ 1. Загальні положення судового розгляду......................... 674
§ 2. Межі судового розгляду....................................................... 707
§ 3. Процедура судового розгляду..................................................... 715
Глава 29. Судові рішення............................................................................ 768
Глава ЗО. Особливі порядки провадження в суді першої інстанції 802
§ 1. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків ... 802
§ 2. Провадження в суді присяжних................................. 805
Розділ V. Судове провадження з перегляду судових рішень...................... 817
Глава 31. Провадження в суді апеляційної інстанції.................. 817
Глава 32. Провадження в суді касаційної інстанції..................... 879
Глава 33. Провадження у Верховному Суді України.................. 911
Глава 34. Провадження за нововиявленими обставинами.......... 944
Розділ VI. Особливі порядки кримінального провадження....... 962
Глава 35. Кримінальне провадження на підставі угод................ 962
Глава 36. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення ... 988
Глава 37. Кримінальне провадження щодо окремої категорії осіб 995
Глава 38. Кримінальне провадження щодо неповнолітніх........ 1002
§ 1. Загальні правила кримінального провадження щодо
неповнолітніх........................................................................... 1002
§ 2. Застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх, які не досягай віку кримінальної відповідальності.. 1018 Глава 39. Кримінальне провадження щодо застосування примусових
заходів медичного характеру.............................................................. 1026
Глава 40. Кримінальне провадження, яке містить відомості,
що становлять державну таємницю................................................... 1042
Глава 41. Кримінальне провадження на території дипломатичних
представництв, консульських установ України, на повітряному,
морському чи річковому судні, що перебуває за межами України
під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно
приписано до порту, розташованого в Україні............................. 1048
Розділ VII. Відновлення втрачених матеріалів кримінального
провадження.............................................................................................. 1056
Розділ VIII. Виконання судових рішень.......................................... 1063
Розділ ГХ. Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження . 1086
Глава 42. Загальні засади міжнародного співробітництва........ 1086
Глава 43. Міжнародна правова допомога при проведенні
процесуальних дій.......................................................................................... 1098
Глава 44. Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення
(екстрадиція)................................................................................................. 1119
Глава 45. Кримінальне провадження у порядку перейняття............. 1151
Глава 46. Визнання та виконання вироків судів іноземних держав
та передача засуджених осіб....................................................................... 1163
Розділ X. Прикінцеві положення ...................................................... 1191
Розділ XI. Перехідні положення........................................................ 1192
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів
України у зв'язку з прийняттям Кримінального процесуального
кодексу України».......................................................................................... 1197
-------------------------------------------------------------------------------------------- 9
10
СПИСОК СКОРОЧЕНЬ
АРК- Автономна Республіка Крим
ГК - Господарський кодекс
год- година
див. - дивись
ДПА- Державна податкова адміністрація
ДСА- Державна судова адміністрація
ЗМІ- засоби масової інформації
ЄСПЛ- Європейський суд з прав людини
КАС- Кодекс адміністративного судочинства
КВК- Кримінально-виконавчий кодекс
КЗпП- Кодекс законів про працю
КК- Кримінальний кодекс
КНР- Китайська Народна Республіка
КпАП- Кодекс про адміністративні правопорушення
КПК- Кримінальний процесуальний кодекс
МВС- Міністерство внутрішніх справ
МОЗ- Міністерство охорони здоров'я
МОКП- Міжнародна організація кримінальної поліції- Інтерпол
МФЖ - Міжнародна федерація журналістів
НДР- Народна Демократична Республіка
HP - Народна Республіка
ООН- Організація Об'єднаних Націй
ПАРЄ- Парламентська асамблея Ради Європи
п. - пункт
п.п. - пункти
пп.- підпункт
р. - рік
pp. - роки
РЄ- Рада Європи
СБУ- Служба безпеки України
СІЗО ДПС- Слідчий ізолятор Державної пенітенціарної служби
СРСР- Союз Радянських Соціалістичних Республік
ст.- стаття
ст.ст.- статті
УРСР- Українська Радянська Соціалістична Республіка
ЦК- Цивільний кодекс
ЦПК- Цивільний процесуальний кодекс
ч. - частина (частини)
Розділ І. Загальні положення
Глава 1. Кримінальне процесуальне законодавство України та сфера його дії
Стаття 1. Кримінальне процесуальне законодавство України.
1. Порядок кримінального провадження на території України визна
чається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
2. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з
відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода
на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу
та інших законів України.
1.Порядок провадження в кримінальних справах у межах України визна
чається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Встанов
лений цим законодавством порядок (процесуальна форма) вчинення процесу
альних дій і прийняття кримінальних процесуальних рішень є обов'язковим і
єдиним у всіх кримінальних справах і для всіх суб'єктів, які здійснюють кри
мінальне провадження: судів, суддів, слідчих суддів, прокурорів, керівників
органів досудового розслідування, керівників слідчих груп, слідчих, співробіт
ників інших підрозділів органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що
здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, які у вста
новлених законом випадках проводять досудове розслідування кримінальних
проступків, а також співробітників оперативних підрозділів названих органів
та органів Державної пенітенціарної служби України, Державної прикордон
ної служби України, Державної митної служби України, які здійснюють слідчі
(розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні
за письмовим дорученням слідчого чи прокурора.
2. Порядок провадження в кримінальних справах - це встановлена кри
мінальним процесуальним законодавством процедура, умови її реалізації, га
рантії дотримання прав, свобод і законних інтересів учасників провадження
(процесу) та виконання покладених на них процесуальних обов'язків. Вони
передбачені і регулюються нормами кримінального процесуального права,
які містяться лише у чітко визначених правових джерелах, основним з яких
є закон. Саме кримінальний процесуальний закон уповноважує і наділяє від
повідні державні органи (органи досудового розслідування, суд) необхідними
владними повноваженнями для виконання завдань кримінального провадження
(ст. 2 КПК), передбачає процесуальні гарантії дотримання прав і свобод учас
ників провадження, передбачених Конституцією України та іншими законами,
встановлює форму (процедуру, послідовність) самого провадження.
3. Визначений кримінальним процесуальним законодавством поря
док провадження у кримінальній справі (кримінальна процесуальна форма)
-------------------------------------------------------------------------------------------- 11
є однаковим на всій території України. Він покликаний забезпечити на цьому етапі розвитку держави і суспільства найбільш оптимальні умови для виконання завдань кримінального провадження, а також створити умови і гарантії, які забезпечують особам, залученим до кримінального провадження, захист їх прав, свобод і законних інтересів.
4. Кримінальне процесуальне законодавство складається з норм, що міс
тяться в Основному Законі - Конституції України, міжнародних правових ак
тах (договорах, пактах, конвенціях тощо), згода на обов'язковість яких надана
Верховною Радою України, з Кримінального процесуального кодексу України
та норм деяких інших законів України.
5. Конституція України встановлює, що всі гілки влади (законодавча, ви
конавча і судова) здійснюють свої повноваження у визначених нею межах і від
повідно до законів України (ст. 6). Норми Конституції України визначають цілі
і зміст кримінального процесуального законодавства, насамперед Криміналь
ного процесуального кодексу, засади і спрямованість діяльності органів держа
ви, що здійснюють провадження у кримінальній справі, встановлюють гаран
тії прав і свобод осіб, які залучаються до сфери кримінального провадження.
У ній міститься ціла низка норм, насамперед норм-принципів, які лежать в
основі кримінального процесуального законодавства. Це передусім норми,
які встановлюють і гарантують права і свободи людини у кримінальному про
цесі, зокрема: рівність всіх перед законом (ст. 24), особисту недоторканність
(ст. 29) та недоторканність житла чи іншого володіння особи (ст. ЗО), таємниця
листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції (ст. 31),
невтручання в особисте і сімейне життя (ст. 32), право на повагу до гідності
(ст. 28), право на доступ до правосуддя і судовий захист (ст. 55), право на пра
вову допомогу та захист від обвинувачення (ст. 59), презумпція невинуватості
(ст. 62), право на звільнення від самообвинувачення та обвинувачення близьких
родичів і членів сім'ї (ст. 63) тощо. Конституція України, крім того, закріплює
засади організації і функціонування правосуддя в кримінальних справах, зо
крема: здійснення правосуддя виключно судом (ст. 124), незалежність суддів
при здійсненні правосуддя і підкорення їх лише закону (ст. 126, ст. 129), участь
народу у здійсненні правосуддя (ч. 4 ст. 124, ст. 127), а також основні засади
судочинства в кримінальних справах (ст. 129), які конкретизуються в Кримі
нальному процесуальному кодексі України та інших законах.
6. Норми Конституції України, насамперед норми-принципи, які визна
чають діяльність органів держави та інших суб'єктів в межах кримінального
провадження, а також закріплюють правові гарантії дотримання прав і свобод
людини у сфері цієї діяльності, мають найвищу юридичну силу і є нормами
прямої дії (ст. 8).
7. Пряма дія норм Основного Закону означає, що особа має право зверну
тися до суду за захистом конституційних прав і свобод людини і громадянина
безпосередньо на підставі відповідних норм Конституції України, обґрунтову
ючи ними свій захист. Суд зобов'язаний розглянути і вирішити таке звернен-
ня незалежно від того, чи є в національному законодавстві відповідні норми нижчого рівня, які б регулювали предмет звернення. У випадку відсутності в національному законодавстві відповідного нормативного акта (правової норми) суд зобов'язаний захистити права і свободи людини і громадянина безпосередньо на підставі норм Конституції, які є відтворенням основоположних прав і свобод, передбачених міжнародно-правовими актами, визнаними Україною. Норми Конституції безпосередньо можуть застосовуватись і в тому випадку, коли окремі кримінальні процесуальні норми суперечать Основному Закону, а також коли виявляться прогалини у кримінальному процесуальному законодавстві щодо врегулювання певних правовідносин.
Пленум Верховного Суду України сформулював правоположення-роз'яснення, згідно з яким суди під час розгляду конкретних кримінальних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і у всіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії (п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996 р. «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»). Це положення стосується не лише судів, а й органів досудового розслідування та прокурора. Можливість прямого застосування конституційних норм у кримінальному провадженні є гарантією дотримання прав і свобод людини, свідченням демократизму судочинства.