Застосування тимчасового арешту;

2) відмову в застосуванні тимчасового арешту, якщо для його обрання
немає підстав.

 

7. Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку
особою, до якої застосовано тимчасовий арешт, її захисником чи законним
представником, прокурором.

8. Звільнення особи з-під тимчасового арешту у зв'язку з несвоєчас­
ним надходженням до центрального органу України запиту про видачу не
перешкоджає застосуванню до неї екстрадиційного арешту в разі отриман­
ня в подальшому такого запиту.

9. У разі надходження запиту про видачу особи (екстрадицію) до закін­
чення строку тимчасового арешту ухвала слідчого судді про застосування
тимчасового арешту втрачає юридичну силуз моменту винесення слідчим
суддею ухвали про застосування екстрадиційного арешту щодо цієї особи.

1.Відповідно до підп. «f» п. 1ст. 5 Конвенції про захист прав людини та
основоположних свобод 1950 р. нікого не може бути позбавлено свободи, крім,
зокрема, такого випадку і відповідно до процедури, встановленої законом, як
законний арешт або затримання особи, щодо якої провадиться процедура екс­
традиції.

Тимчасовий арешт - взяття особи, затриманої за підозрою у вчиненні зло­чину за межами України, під варту на строк, визначений КПК, - до сорока діб або міжнародним договором України (наприклад, ч. 1 ст. 62 Конвенції СНД 1993 р. встановлений інший строк - один місяць), до отримання запиту про ви­дачу (екстрадицію). Закінчення максимального строку тимчасового арешту та відсутність запиту про видачу цієї особи є підставою для негайного звільнення особи з-під арешту.

2. Тимчасовий арешт обирається слідчим суддею, у межах територіаль­
ної юрисдикції якого здійснено затримання, на підставі клопотання прокурора
про застосування тимчасового арешту. До клопотання прокурором додаються:
протокол затримання особи; документи, що містять дані про вчинення особою
злочину на території іноземної держави та обрання щодо неї запобіжного за­
ходу компетентним органом іноземної держави; документи, що підтверджують
особу затриманого. Зазначене клопотання розглядається слідчим суддею не піз­
ніше 72-х годин з моменту затримання особи.

3. Після розгляду клопотання слідчий суддя, встановивши особу затри­
маного, пропонує йому зробити заяву (така заява може бути викладена в фор­
мі пояснень особи щодо підстав її затримання - вчинення злочину за межами
України та розшуку іноземної держави, а також про наявність обставин, які
можуть перешкоджати її видачі), перевіряє наявність документів, передбачених
КПК, вислуховує думку прокурора, інших учасників і виносить ухвалу або про

1134_______________________________________________________________


застосування тимчасового арешту, або про відмову в застосуванні тимчасового арешту, якщо для його обрання немає підстав.

При цьому звільнення особи з-під тимчасового арешту у зв'язку знесвоє­часним надходженням запиту про видачу не перешкоджає застосуванню до неї екстрадиційного арешту в разі отримання в подальшому такого запиту.

4. Ця ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному поряд­
ку особою, до якої застосовано тимчасовий арешт, її захисником чи законним
представником, а також прокурором.

5. У разі надходження запиту про видачу особи до закінчення строку тим­
часового арешту ухвала слідчого судді про застосування тимчасового арешту
втрачає юридичну силу з моменту винесення (на підставі клопотання проку­
рора) слідчим суддею ухвали про застосування екстрадиційного арешту щодо
цієї особи.

С т а т т я 584. Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційний арешт)

1. Після надходження запиту компетентного органу іноземної держа­
ви про видачу особи за дорученням або зверненням центрального орга­
ну України прокурор звертається з клопотанням проїї екстрадиційний
арешт до слідчого судді за місцем тримання особи під вартою.

2. Разом із клопотанням на розгляд слідчого судді подаються:

 

1) копія запиту компетентного органу іноземної держави про видачу
особи (екстрадицію), засвідчена центральним органом України;