Поняття "банкрутство", "фіктивне банкрутство", "недобросовісне банкрутство", "санація", "ліквідація"
Банкрутство - визнана арбітражним судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури
Санація - система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника
Ліквідація - припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного арбітражним судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна;
Фіктивне банкрутство – заява власника або засновника підприємства про фінансову неспроможність виконання зобов’язань перед кредиторами та бюджетом з метою введення в оману кредиторів для отримання від них розстрочки чи відстрочки виконання своїх зобов’язань, чи отримання скидки в сумі кредиторської заборгованості, чи для приховання незаконного втрачання коштів.
До «недобросовісного банкрутства» відносяться умисне та приховане (уточнить у препода!!!).
Приховане банкрутство – навмисне приховання факту стійкої фінансової неспроможності підприємства через подання недостовірних даних з метою одержання кредитів для поліпшення фінансового стану підприємства, або для привласнення одержаних коштів з наступною ліквідацією підприємства.
Умисне банкрутство – навмисне створення керівниками підприємства або його власниками ситуації неплатоспроможності; умисно не компетпнтне фінансове управління; нанесення ними збитків підприємству у власних інтересах.
Фіктівне, приховане та умисне банкрутство є кримінальними злочинами.
Причини та глибина кризових явищ, як основа вибору способів впливу на них.
Кризові явища є об’єктом АУП, оскільки на них зійсн вплив за допомогою різних інструментів та методів, тому слід ретельно вивчати їхню природу. Від характеристик об’єкта залежить вибір суб’єктами управління інстументів впливу на них. Одними з таких хар-к є причини та глибина кризи.
Причини кризи – сукупність дій або явищ, внаслідок яких формуються кризові явища різні за характером прояву та глибиною впливу на систему, що є об’єктом аналізу. Причини криз явищ, як правило, формуються на основі взаємодії об’єктивних та суб’єктивних, зовнішніх та внутрішніх факторів, які переважно негативно впливають на діяльність підприємства, завдають шкоди окремим його елементам або системі в цілому та при несвоєчасній реакції – можуть призвести до загибелі системи, на яку вони впливають.
Глибина кризи – це показник тяжкості ураження підприємства кризою. За глибиною враження кризи поділяють на локальні, системні та стратегічні.
Локальна криза – пр-с погіршення діяльн в одній з підсистем орг-ції, зумовлений впливом об’єкт-х та суб’єкт-х, зовн та внутр факторів, на які заздалегідь не було здійсн відпов впливу для підтрим норм ситуації.
Системна криза – пр-с погірш фінанс, технолог, виробн, організац, соц-го стану підпр, стадія у його функц-ні, коли виникає загроза подальш його існування в умовах обмеж можливостей впливу керівн та персоналу на його діяльн.
Стратегічна криза – незапланований пр-с певної тривалості та обмеж можливості впливу з боку керівн-в та власн-в підпр з важко прогнозованими наслідками, які призв до вичерпування стратегічного потенціалу та втрати доцільності подальш існування орг-ції з незмінними цілями, місією, напрямками діяльн та виробн потенціалом.