Аудит ремонту основних засобів
Перевірка витрат на поточний та капітальний ремонт основних засобів починається з вивчення наявності і виконання завдань щодо поточного та капітального ремонту. Необхідно встановити правильність розмежування робіт і віднесення їх до поточного і капітального ремонту. Це пов'язано з особливостями їх організації і технології, а відповідно і контролю витрат. Вивчаючи витрати на поточний і капітальний ремонт, необхідно з'ясувати, чи є кошторис - фінансові розрахунки і технічна документація, ким вона затверджена, яким способом виконувався ремонт. Аудитор повинен вивчити за документами (за нарядами, актами приймання робіт), чи правильно застосовувались розцінки, як здійснювалося списання у межах норм. У разі ремонту за підрядним методом слід перевірити стан розрахунків з підрядниками і встановити, чи правильно виписані ними розрахунки на виконані роботи, чи є акти приймання-передавання робіт та чи вказані в актах недоробки, дефекти, чи встановлені строки їх усунення, у який спосіб ведеться облік ремонту.
Дослідження операцій з погляду правильності відображення витрат на капітальний ремонт обладнання та транспортних засобів мають велике значення для попередження приписок обсягу ремонту.
Вивчення операцій, пов'язаних з капітальними вкладеннями, проводиться на підставі затверджених титульних списків, кошторисів, технічної документації та укладених договорів з підприємствами. Аудитори з'ясовують законність та обґрунтованість витрат на капітальні вкладення, чи відповідають вони діючій затвердженій технічній документації і джерелам фінансування. (Під час вивчення операцій щодо капітальних вкладень важливо розподілити їх на капітальні вкладення, які виконуються підрядним методом, і капітальні вкладення, які виконуються господарським способом. Необхідно перевірити правильність укладення договорів з підрядними організаціями, правильність визначення обсягу виконаних робіт з проміжних актів та якість цих робіт. Установлюють випадки заниження собівартості за рахунок різних недоробок і зниження якості робіт, вивчають стан бухгалтерського обліку капітальних вкладень і правильність подання звітності щодо них) Аудитори звертають увагу на можливі версії порушень, зокрема на:
- випадки приховування нестачі основних засобів унаслідок незадовільного стану аналітичного обліку і неякісного проведення щорічної інвентаризації;
- використання посадовими особами основних засобів у своїх цілях під виглядом тимчасового використання, коли немає належного внутрішнього контролю на підприємстві, а також можливе подальше їх списання;
- заміну нових частин основних засобів застарілими, які були в роботі, і списаними, але не знищеними;
- списання основних засобів за актами, які не оформлені згідно з чинними нормативними актами;
- відображення в бухгалтерському обліку оприбуткування вузлів, деталей після ліквідації основних засобів;
- знищення основних засобів, які підлягають ліквідації;
- збільшення початкової вартості частин основних засобів за рахунок віднесення їх на собівартість витрат, які стосуються інших господарських операцій;
- заниження первинної вартості основних засобів або окремих їх частин;
- використання основних засобів не за призначенням;
- завищення витрат на ліквідацію основних засобів;
- невідповідність нарахування амортизації в розмірах і періодах наявності та руху основних засобів;
- відсутність проведення інвентаризації капітальних витрат орендованих основних засобів;
- під час інвентаризації не приділяється належної уваги вивченню наявності документів на основні засоби та їх відповідність паспортам.
Цей перелік далеко не повний і може доповнюватись у процесі проведення аудиту. Під час вивчення акта про ліквідацію основних засобів звертається увага на компетентність комісії, яка брала участь у складанні акта про ліквідацію основних засобів, вказується конкретна причина їх вибуття, скільки разів виконувались ремонти, яка реальна вартість основних засобів, термін експлуатації, наявність інвентарного номера, правильність нарахування зносу на такі засоби, чи є в наявності документи на їх розбраковування, оприбуткування в підзвіт матеріально відповідальним особам запасних частин від розбраковування, заповнення технічних паспортів, чи здаються непридатні металеві предмети до "Вторсировини" та чи оформлене це передання відповідними документами.
У процесі перевірки правильності відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій, пов'язаних з ремонтом основних засобів та ремонтними роботами, необхідно порівняти дані аналітичного та синтетичного обліку витрат на ремонтні роботи з даними щорічної звітності форми №3. Достовірність даних звіту форми № 3 визначається через їх зіставлення за такою схемою.
Дані про наявність та рух основних засобів зіставляються з даними підсумків карток обліку руху основних засобів за класифікаційними групами, які, у свою чергу, звірені з показниками журналу № 4, типової форми № В-1.
Показники залишків основних засобів на початок року зіставляються з даними звіту форми № 1 за попередній рік на кінець року. Зіставляються дані про залишки основних засобів на початок року і залишок на кінець року за рахунком форми № 1 -з графами щорічної форми звітності № 3, з даними журналу № 4. Показники журналу № 4, типової форми № В-1 зіставляються з рахунками № 10, № 13, з даними Головної книги.
Крім перевірок, аудитор приділяє увагу використанню основних засобів з метою надання підприємству допомоги, розкриттю причин, які гальмують ефективне використання основних засобів, а також пошуку внутрішніх резервів збільшення виробничої потужності підприємства.
Основними документами, в яких відображаються дані про використання обладнання, є звіти, або рапорти, про роботу обладнання. Для здійснення контролю за використанням обладнання аудитору необхідно проаналізувати причини простою на підставі змінних рапортів, сигнальних талонів і листків простоїв. Під час аналізу мають бути виявлені загальний час роботи і час простою.
Підвищення рівня використання обладнання - це поліпшення вікової та технологічної структури, розкриття резервів підвищення фондовіддачі. Аудитор для визначення фондовіддачі може використовувати такі дані: випуск продукції, середньорічну вартість основних засобів, у тому числі активної їх частини, порівняно зі звітними даними минулих періодів, планових (нормованих) із фактичними даними. Важливим є також перевірка обчислення амортизаційних відрахувань.