Бюджетна класифікація, її структура та роль у бюджетній сфері
За міжнародними вимогами статистики державних фінансів, бюджетна класифікація — це систематизоване групування за однорідними ознаками доходів і видатків бюджету, які розташовані та закодовані у певному порядку. Вона застосовується для контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів, проведення необхідного аналізу доходів, а також організаційних, функціональних та економічних категорій видатків, забезпечення загальнодержавної та міжнародної порівнянності бюджетних показників.
Бюджетним кодексом України закладено правову норму використання єдиної класифікації доходів і видатків для всіх бюджетів, що становлять бюджетну систему України. Запроваджена в Україні 1998 року нова бюджетна класифікація в цілому відповідала загальноприйнятим міжнародним вимогам і стандартам статистики державних фінансів. Необхідність використання міжнародних стандартів у сфері державних фінансів була обумовлена змінами, пов'язаними з переходом до ринкової економіки. Формування нових принципів фінансової політики, підвищення її ролі у розвитку економіки зумовили потребу перебудови і зміни структури бюджетної класифікації за показниками, що відповідали б прийнятим у міжнародній статистиці державних фінансів.
Бюджетна класифікація використовується для складання і виконання державного та місцевих бюджетів, звітування про їх виконання, здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів, проведення фінансового аналізу в розрізі доходів, організаційних,функціональних та економічних категорій видатків, кредитування, фінансування і боргу, а також для забезпечення загальнодержавної і міжнародної порівнянності бюджетних показників. Бюджетна класифікація є обов'язковою для застосування всіма учасниками
бюджетного процесу в межах бюджетних повноважень.
Міністерство фінансів України затверджує бюджетну
класифікацію, зміни до неї та інформує про це Верховну Раду
України.
3. Бюджетна класифікація має такі складові частини:
1) класифікація доходів бюджету;
2) класифікація видатків та кредитування бюджету;
3) класифікація фінансування бюджету;
4) класифікація боргу.
Бюджетні повноваження держави та органів місцевого самоврядування.
Складові частини бюджету.
Бюджет – план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду
Це визначення надає чинний Бюджетний кодекс України.
Бюджет може розглядатися з різних поглядів:
1) з матеріального погляду бюджет – це грошовий фонд держави/територіальної громади;
2) з економічного погляду бюджет – це економічні відносини з приводу формування та використання коштів;
3) з формального погляду бюджет – це план формування та використання фінансових ресурсів держави/територіальної громади протягом певного періоду;
4) з правового погляду бюджет затверджується певним НПА (Держбюджет – законом, місцевий – рішенням місцевої ради);
5) з політичного погляду бюджет ухвалюється представницьким органом, сформованим із представників різних політичних партій, кожна з яких має власну програму, у тому числі, й власний погляд на питання формування та використання бюджету.
Бюджет може складатися із загального та спеціального фондів.
Складовими частинами загального фонду бюджету є:
1) всі доходи бюджету, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду бюджету;
2) всі видатки бюджету, що здійснюються за рахунок надходжень загального фонду бюджету;
3) кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету без визначення цільового спрямування та надання кредитів з бюджету, що здійснюється за рахунок надходжень загального фонду бюджету);
4) фінансування загального фонду бюджету.
Складовими частинами спеціального фонду бюджету є:
1) доходи бюджету (включаючи власні надходження бюджетних установ), які мають цільове спрямування;
2) видатки бюджету, що здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету (у тому числі власних надходжень бюджетних установ);
3) кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету з визначенням цільового спрямування та надання кредитів з бюджету, що здійснюється за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету);
4) фінансування спеціального фонду бюджету.
Власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету.
Власні надходження бюджетних установ поділяються на такі групи:
перша група – надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством;
друга група – інші джерела власних надходжень бюджетних установ.
У складі першої групи виділяються такі підгрупи:
підгрупа 1 – плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю;
підгрупа 2 – надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності;
підгрупа 3 – плата за оренду майна бюджетних установ;
підгрупа 4 – надходження бюджетних установ від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна).
У складі другої групи виділяються такі підгрупи:
підгрупа 1 – благодійні внески, гранти та дарунки;
підгрупа 2 – кошти, що отримують бюджетні установи від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів;
підгрупа 3 – кошти, що отримують вищі та професійно-технічні навчальні заклади від розміщення на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо таким закладам законом надано відповідне право.