Облік нематеріальних активів

Нормативні документи:

Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»;

План рахунків бухгалтерського обліку, затверджений наказом Міністерства фінансів України 30.11.99 №291;

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене 31.03.99 №87;

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №4 «Звіт про рух коштів» 31.03.99 №87;

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №6 «Виправлення помилок і змін у фінансовій звітності» 28.05.99 №137;

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку «Нематеріальні активи» від 18.10.1999р. № 242;

Інструкція про інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, матеріальних цінностей, коштів, документів, розрахунків від 11.08.94 №69;

Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку від 24.05.95 №88;

Наказ Міністерства статистики України про затвердження типових форм первинного обліку №352 від 29.12.95;

Порядок визначення розмірів збитку від розкрадань, нестачі, знищення матеріальних цінностей від 22.10.96 №116;

Наказ Міністерства фінансів України. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів №561 від 30 вересня 2003р.

Терміни та визначення

Активний ринок – ринок, якому притаманні такі умови:

предмети, що продаються і купуються на цьому ринку, є однорідними;

у будь-який час можна знайти зацікавлених продавців і покупців;

інформація про ринкові ціни є загальнодоступною.

Група нематеріальних активів — сукупність однотипних за призначенням та умовами використання нематеріальних активів.

Нематеріальний актив — актив, що не має матеріальної форми, може бути ідентифікований і утримується на підприємствах з метою використання протягом більше одного року (чи одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду, тобто це довгострокові вкладення в об’єкти права власності, що не мають матеріально-речовинної форми, але мають вартість і здатність приносити дохід.

Визнання нематеріальних активів

Облік нематеріальних активів здійснюють відповідно до П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 жовтня 1999 року № 242.

Норми стандарту поширюються на підприємства усіх форм власності, крім бюджетних. Норми стандарту стосуються всіх нематеріальних активів, за винятком гудвілу, що виникає в результаті об’єднання підприємств. Його відображення в обліку здійснюється за П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств». У бухгалтерському обліку нематеріальні активи обліковуються по кожному об’єкту на таких субрахунках:

121 «Право користування природними ресурсами»;

122 «Право користування майном»;

123 «Права на знаки для товарів і послуг»;

124 «Права на об’єкти промислової власності»;

125 «Авторські й суміжні з ними права»;

126 «Гудвіл»;

127 «Інші нематеріальні активи».

Придбаний чи отриманий нематеріальний актив відображається в балансі, якщо існує імовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов’язаних з його використанням і його вартість може бути вірогідно визначена.

У разі придбання або одержання нематеріальних активів первісною вартістю, за якою він буде оприбуткований, вважається ціна придбання, яка включає: мита, непрямі невідшкодовані податки і витрати, пов’язані з придбанням та доведенням нематеріальних активів до стану, придатного до використання.

У разі придбання нематеріальних активів за рахунок кредиту банку первісна вартість відбивається в сумі кредиту, що не включає відсотки по ньому.

Якщо нематеріальний актив обмінюється на подібний об’єкт, то первісною вартістю буде залишкова вартість переданого об’єкта, якщо залишкова вартість більше справедливої — то первісна вартість дорівнює справедливій вартості з включенням різниці у фінансові результати (витрати) звітного періоду.

У результаті обміну на неподібний об’єкт первісною вартістю буде справедлива вартість переданого нематеріального активу, збільшена (зменшена) на суму коштів, отриманих (сплачених) при обміні.

При безкоштовній передачі первісною вартістю є їхня справедлива вартість, при внесенні в статутний фонд — справедлива вартість основних засобів.

При об’єднанні підприємств — справедлива вартість.

Якщо нематеріальні активи створюються на підприємстві, то первісна вартість включає прямі витрати на оплату праці, матеріальні витрати, пов’язані із створенням нематеріального активу і приведенням його в робочий стан (див. схему):