До логістичних посередників у каналах розподілу, які виконують

підтримуючі функції, належать:

– експедиторські фірми;

– транспортні організації;

– вантажні термінали;

+ страхові компанії.

122. Розподільча логістика – це управління матеріальними потоками…

– у процесі створення матеріальних благ або надання матеріальних послуг;

– у процесі забезпечення підприємства матеріальними ресурсами;

+ у процесі доведення готової продукції до споживача;

– на транспортних ділянках.

123. Канал розподілу, який складається із виробника і споживача, є каналом…

+ нульового рівня;

– однорівневим;

– дворівневим;

– трирівневим.

124. Канали розподілу, які складаються з виробника і одного або декількох посередників, що діють як єдина система, – це:

– горизонтальні;

+ вертикальні;

– ексклюзивні;

– селективні.

125. Канал розподілу, який складається із виробника, оптовика і роздрібного продавця, є каналом…

– нульового рівня;

– однорівневим;

+ дворівневим;

– трирівневим.

126. Канал розподілу, який складається із виробника і роздрібного продавця, є каналом…

– нульового рівня;

+ однорівневим;

– дворівневим;

– трирівневим.

127. У логістичних каналах розподілу матеріального потоку конкурувати можуть…

– представники різних рівнів того самого каналу;

+ суб’єкти, що намагаються обслуговувати одні й ті самі ринки;

– суб’єкти одного рівня;

– правильна відповідь відсутня.

128. Характеристиками каналів розподілу є…

+довжина і ширина;

– віддаленість постачальника від споживача;

– юридична адреса постачальника;

– висота і глибина.

129. Рівень каналу розподілу – це:

– кількість рівнів або посередників у каналі розподілу;

+ будь-який посередник, що виконує ту або іншу роботу щодо наближення товару і права власності на нього до кінцевого споживача;

– кількість посередників на кожному рівні каналу розподілу;

– правильна відповідь відсутня.

130. Ширина каналу розподілу – це:

– кількість рівнів або посередників у каналі розподілу;

– будь-який посередник, що виконує ту або іншу роботу щодо наближення товару і права власності на нього до кінцевого споживача;

+ кількість посередників на кожному рівні каналу розподілу;

– правильна відповідь відсутня.

131. Довжина каналу розподілу – це:

+кількість рівнів або посередників у каналі розподілу;

– кількість посередників на кожному рівні каналу розподілу;

– правильна відповідь відсутня.

132. Канал нульового рівня має місце, якщо підприємство використовує систему розподілу:

+ виробник – споживач;

– виробник – роздрібна торгівля – споживач;

– виробник – оптова торгівля – роздрібна торгівля – споживач;

– багато покупців і посередників.

133. Однорівневий канал має місце, якщо підприємство використовує систему розподілу:

– виробник – споживач;

+ виробник – роздрібна торгівля – споживач;

– виробник – оптова торгівля – роздрібна торгівля – споживач;

– багато покупців і посередників.

134. Дворівневий канал розподілу має місце, якщо підприємство використовує таку схему:

– виробник – споживач;

– виробник – роздрібна торгівля – споживач;

+виробник – оптова торгівля – роздрібна торгівля – споживач;

– багато покупців і посередників.

135. Якщо послідовні етапи виробництва та розподілу перебувають у одноосібному володінні, то мова йде про такий тип вертикальних маркетингових систем, як:

– договірні;

+ корпоративні;

– керовані;

– конструктивні.

136. Складні логістичні утворення взаємозв’язаних ланок, які поєднують кілька логістичних ланцюгів, – це:

– логістичні канали;

– логістичні ланцюги;

+ логістичні мережі;

– логістичні системи.

137. Посередником типу "від свого імені і за свій рахунок" є:

+ дилер;

– дистриб'ютор;

– комісіонер;

– агент.

138. Торговим посередником, який діє "від чужого імені і за чужий рахунок" є:

– дилер;

– дистриб'ютор;

– комісіонер;

+ брокер.

139. Посередником типу "від чужого імені і за свій рахунок" є:

– агент;

+ дистриб'ютор;

– комісіонер;

– дилер.

140. Комісіонер належить до посередників типу:

– від свого імені і за свій рахунок;

– від чужого імені і за свій рахунок;

+ від свого імені і за чужий рахунок;

– від чужого імені і за чужий рахунок.

141. Розташування розподiльчого центру, яке є оптимальним,– це:

– у мiсцi споживання матерiального потоку;

– поблизу виробника;

– на територiї з розвиненою iнфраструктурою;

+ у місці, максимально наближеному до генераторів і споживачів матеріального потоку з найбільшим товарооборотом.

Тема 6. Логістика запасів

142. До мотивів створення підприємцями запасів належать:

– ймовірність порушення встановленого графіка постачань;

– спекулятивні мотиви;

– знижки за купівлю великої партії товарів;

+ всі відповіді правильні.

143. Запаси, призначені для безперервного постачання споживачеві за непередбачених обставин, – це:

– поточні запаси;

+ страхові запаси;

– підготовчі запаси;

– цільові запаси.

144. До категорії «виробничий запас» належить:

– товари на шляху від постачальника до споживача;

– товари на складах оптових баз;

+ товари на складах сировини підприємств промисловості;

– товари на складах готової продукції підприємств виробників.

145. До категорії «товарний запас» належать:

– запаси на складі сировини взуттєвої фабрики;

+ запаси металопрокату на складі готової продукції металургійного комбінату;

– запаси борошна на складах хлібозаводу;

– запаси зерна на складі комбінату хлібопродуктів.

146. До регулюючих параметрів системи управління запасами з фіксованим розміром замовлення належать:

– точка замовлення;

– розмір замовлення;

– фіксований період замовлення;

+ правильні відповіді «1» і «2».

147. До регулюючих параметрів системи управління запасами з фіксованою періодичністю замовлення належать:

– максимальний розмір замовлення;

– розмір замовлення;

– фіксований період замовлення;

+ правильні відповіді «1» і «3».

148. Параметр, який характеризує систему управління запасами з установленою періодичністю поповнення запасів до постійного рівня, є:

– точка замовлення;

– розмір замовлення;

+ інтервал між замовленнями;

– всі відповіді правильні.

149. Випадок, у якому робляться замовлення на складі, якщо на підприємстві використовується система управління запасами «мінімум-максимум»:

+ менші або дорівнюють встановленому мінімальному рівню;

– більші за встановлений мінімальний рівень;

– дорівнюють встановленому максимальному рівню;

– більші за встановлений максимальний рівень.

150. Відповідно до методу Парето множина керованих об'єктів поділяється на дві частини у пропорції:

– 10/90;

+ 20/80;

– 40/60;

– 50/50.

151. Диференціація запасів за методом АВС проводиться на основі:

+ витрат на придбання запасів;

– ступеня рівномірності попиту і точності прогнозування;

– конкурентоспроможності товарної позиції;

– життєвого циклу товарів.

152. Згідно з аналізом АВС до групи «А» зараховують:

+ найбільш дорогі та коштовні товари, на частку яких припадає приблизно 75-80% загальної вартості запасів, але вони становлять лише 10-20% загальної кількості товарів, які знаходяться на зберіганні;

– середні за вартістю товари, частка яких у загальній сумі запасів становить приблизно 10-15%, але у кількісному відношенні ці запаси становлять 30-40% продукції, яка зберігається;

– найдешевші товари, які становлять 5-10% від загальної вартості виробів, які зберігаються, і 40-50% від загального обсягу зберігання;

– всі відповіді правильні.

153. Диференціація запасів за методом ХУZ, проводиться на основі:

– витрат на придбання запасів;

+ ступеня рівномірності попиту і точності прогнозування;

– конкурентоспроможності товарної позиції;

– життєвого циклу товарів.

154. Згідно з аналізом ХУZ товари із сезонним характером попиту можуть бути зараховані до групи:

– Х;

+ У;

– Z;

– W.

155. Регулюючими параметрами системи постачань із заданою періодичністю поповнення запасів до встановленого рівня є…

– точка замовлення (фіксований рівень запасу);

– розмір замовлення (величина партії постачання);

+ період часу між замовленнями;

– максимальний обсяг постачання.

156. У системі управління запасами «точка замовлення» – є…

– розрахункова величина запасів, яка досягається під час чергової закупівлі;

+ мінімальний (контрольний) рівень запасів, за умови досягнення якого необхідне їх поповнення;

– місце здійснення замовлення;

– максимальний обсяг постачання.

157. Визначення, яке є правильним для системи з фіксованим розміром замовлення, – це:

+ поповнення запасів є величиною постійною, а чергове постачання здійснюється за зменшення запасів до критичного рівня (точки замовлення);

– поповнення запасів здійснюється певними фіксованими партіями;

– всі відповіді правильні;

– правильна відповідь відсутня.

158. Мотиви створення матеріальних запасів – це:

+ ймовірність порушення встановленого графіка постачань;

– можливість рівномірного здійснення операцій з виробництва і розподілу;

– заповнення складських площ;

– вимоги нормативних актів.

159. До мотивів створення матеріальних запасів не належать:

– імовірність порушення встановленого графіка постачань;

– можливість коливання попиту;

– сезонні коливання виробництва деяких видів товарів;

+ правильна відповідь відсутня.

160. Створення запасів зв’язано з такими витратами:

– іммобілізація фінансових засобів;

+ утримання складських приміщень;

– можливі поломки устаткування;

– правильна відповідь відсутня.

161. За місцем продукції в логістичному ланцюзі запаси поділяються на:

+ на запаси матеріальних ресурсів;

– запаси в постачанні;

– запаси у виробництві;

– запаси у дистрибуції.

162. Запаси, призначені для безперервного постачання споживачеві за непередбачених обставин, – це:

– поточні запаси;

+ страхові запаси;

– підготовчі запаси;

– цільові запаси.

163. За фазами процесу відтворення запаси поділяються на:

– запаси незавершеного виробництва;

– запаси готової продукції;

– запаси зворотних відходів;

+ запаси у дистрибуції.

164. Щодо ланки логістичного ланцюга або логістичних посередників запаси поділяються на:

+ на запаси в постачальників;

– складські запаси;

– транспортні запаси;

– запаси вантажопереробки.

165. Стосовно комплексних логістичних активностей запаси поділяються на:

– запаси у споживачів;

– запаси в торгових посередників;

– запаси в посередників у фізичному розподілі;

+ складські запаси.