Нормування та контроль параметрів мікроклімату, заходи та засоби нормалізації його параметрів

Нормування параметрів мікроклімату в робочій юні виробничих приміщень здійснюється окремо для оптимальних умов та допустимих змін мікроклімату залежно від категорії робіт за енерговитратами, періодом року та видом робочих місць.

Оптимальні умови мікроклімату встановлюються для постійних робочих місць. Допустимі величини мікрокліматичних умов встановлюються у випадках, коли на робочих місцях (постійних, не постійних) не можна забезпечити оптимальні величини мікроклімату за технічними вимогами виробництва, технічною недосяжністю та економічно обґрунтованою недоцільністю.

Категорію робіт –розмежування робіт за важкістю на основі загальних енерговитрат організму. Фізичні витрати за енерговитратами та ступенем важкості поділяються на легкі, середньої важкості та важкі.

Легкі фізичні роботи (категорія І) охоплюють види діяльності, при яких втрата енергії дорівнює 105-140 Вт (90-1 20 Ккал/год.) - категорія ІІ а та 141-175 Вт (121-150 Ккал/год.). категорія ІІ б. До категорії ІІ а належать роботи, що виконуються сидячи і не потребують фізичного напруження. До категорії ІІ б належать роботи, що виконуються сидячи, стоячи або пов'язані з ходінням та супроводжуються деяким фізичним напруженням.

Фізичні роботи середньої важкості (категорія 11) охоплюють види діяльності, при яких витрата енергії дорівнює 176-232 Вт (151-200 Ккал/год. - категорія Іі а та 233-290 Вт (201-250 Ккал/тд.) - категорія її б. до категорії II а належать роботи, пов'язані з ходінням, переміщенням дрібних (до 1кг) виробів або предметів в положенні стоячи або сидячи і погребують певного фізичного напруження. До категорії II б належать роботи, що виконують стоячи, пов'язані з ходінням, переміщенням невеликих (до 10кг) вантажів та супроводжуються помірним фізичним напруженням.

Важкі фізичні роботи (категорія III) охоплюють види діяльності, при яких витрати енергії становлять 291-349 Вт (251-300 Ккал/год.). До категорії III належать роботи,пов'язані з постійним переміщенням,перенесенням значних (понад 10кг) вантажів,які потребують великих фізичних зусиль.

Розрізняють два сезони року:теплий період року який характеризується середньодобовою температурою зовнішнього середовища вище +10°С, та холодний період року який характеризується середньодобовою температурою зовнішньою повітря, що дорівнює +10^ос і нижче.

За кількістю надлишкового тепла всі виробничі приміщення поділяються на дві категорії:

а) з незначним надлишком тепла, що поступає від обладнання, опалювальних приладів, сонячного нагріву, людей - до 20 Ккал/м² год.;

б) із значним надлишком тепла більше 20 Ккал/м² год.

Оптимальна величина температури повітря робочої зони може коливатися залежно від періоду року і важкості виконуваної роботи від 16°С до 25°С_>допустима від 12^СС до 30°С.

Оптимальна відносна вологість 40-60%, допустима - 75%.

Оптимальна швидкість руху повітря коливається від 0,2 до 0,5м/с, а в приміщеннях з надлишком тепла збільшується до 1 м/с.

Дія вимірювання температури використовують термометри ртутні або спиртові (для низьких тем пера і у р),парні, що складаються із двох однакових термометрів (із зачорненим або посрібленим резервуаром), термографи (самозаписуючі пристрої). Можуть застосовуватись електричні термоперетворювачі (термопари) з цифровою індикацією. Температуру вимірюють у декількох точках робочої зони на висоті 1,3-1,5м впродовж робочої зміни.

Відносна вологість повітря вимірюється психрометрами Августа, аспіраційними психрометрами, гігрометрами, а для реєстрації - гігрографами.

Для вимірювання швидкості руху повітря використовуються крильчасті (0,3-0,5м/с) та чашкові (1-20м/с) анемометри, для визначення малих швидкостей руху повітря використовують термоанемометри або кататермометри.

Теплове випромінювання визначають за допомогою актинометрів, спеціальних радіометрів, а температуру поверхонь-оптичних пірометрів.

Нормалізація несприятливих мікрокліматичних умов здійснюється за допомогою комплексу заходів та способів, які включають: будівельно- планувальні, організаційно-технічні, санітарно-технічні та інші заходи колективного захисту.

Нормовані параметри мікроклімату повинні бути досягненні в першу мері у за рахунок раціонального планування виробничих приміщень і оптимального розміщення в них устаткування з тепло холодо - та волого виділенням. Для зменшення впливу температури на працюючих передбачається механізація, автоматизація та дистанційне управління техпроцесами і устаткуванням.

Для захисту від прямих сонячних променів улаштовуються жалюзі, штори. У приміщеннях з надлишком тепла улаштовують природну вентиляцію (аерацію), а в разі необхідності встановлюють механічну загальнообмінну вентиляцію. При наявності одиночних джерел тепловиділень оснащують обладнання місцевою витяжкою вентиляцією у вигляді локальних відсмоктувачів, витяжних зонтів та ін..

У замкнених і невеликих за об'ємом приміщеннях при виконанні операторських робіт використовують системи кондиціювання повітря з індивідуальним регулюванням температури та об'єму повітря, що подається.

При наявності джерел тепловипромінювання здійснюють теплоізоляцію устаткування та нагрітих поверхонь за допомогою теплозахисних засобів, які поділяються на тепловідбивні (металеві листи, металізовані тканини, склотканини, плівковий матеріал та ін.), тепловбираючі (з шамотної цегли, азбестового картону та ін.), тепловідвідні (екрани водоохолоджувальні, водяні завіси та ін.), комбіновані.

При неможливості технічними засобами забезпечити допустимі гігієнічні нормативи опромінення на робочих місцях використовуються засоби індивідуального захисту - спецодяг, спецвзуття, засоби для захисту голови, очей, обличчя, рук.

У виробничих приміщеннях можуть додатково використовуватися обдування, душування, водоповітряне душування та ін.

Для профілактики перегрівання працюючих організовують раціональний режим праці та відпочинку.

Для профілактики порушень водно-сольового балансу працюючих забезпечують компенсацію рідини, солей, мікроелементів, розчинних в рідині вітамінів, які виділяються з організму потом, впроваджується раціональний потний режим в гарячих цехах.

Повинні проводитись попередні (при прийомі на роботу) та періодичні медичні огляди н процесі роботи.