ДИПЛОМНА (КВАЛІФІКАЦІЙНА) РОБОТА
ТИПОВІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО НАПИСАННЯ
РЕФЕРАТІВ, КУРСОВИХ, БАКАЛАВРСЬКИХ, КВАЛІФІКАЦІЙНИХ ТА МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТ
для студентів напряму підготовки 6.020302 «Історія»
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Як показує досвід, широкий вибір форм організації науково-дослідної роботи студентів має велике значення для створення у вищому навчальному закладі атмосфери творчості, а залучення студентів до наукових досліджень сприяє активізації їх розумової діяльності, самовдосконаленню та самореалізації. Частиною (і дуже вагомою) студентської НДР є написання рефератів, курсових, кваліфікаційних, дипломних та магістерських робіт.
Виконання конкретної науково-дослідної роботи проводиться в декілька етапів. На першому етапі формуються її тема і мета, рекомендуються літературні джерела, здійснюється загальне ознайомлення з літературними джерелами, складається короткий план-проспект дослідження і загальний календарний план виконання роботи. Це найпростіша форма науково-дослідної роботи студента. Вона, як правило, передує більш поглибленій науковій роботі, але на перших курсах носить самостійний характер. Ця форма завершується підготовленими літературними рефератами з тем певних дисциплін і передбачає поглиблення, систематизацію та закріплення теоретичних знань студентів, набуття ними навичок самостійної обробки, узагальнення та короткого систематизованого викладу матеріалу.
Робота з наявною літературою та іншими джерелами інформації є первинним науковим пошуком. Тому, починаючи наукову розробку, студент зобов'язаний ознайомитись зі станом інформації по даному питанню, врахувати і максимально використати матеріали досліджень, проведених раніше.
У процесі підготовки наукової роботи, реферату, виступу студент складає список використаної літератури з теми дослідження, збирає відгуки і рецензії на статті, науково-дослідні роботи однокурсників, які раніше працювали над цим питанням.
Студенти спеціальностей «Історія» в процесі навчання виконують курсові роботи, а по закінченню четвертого курсу - кваліфікаційну, п'ятого - дипломну, шостого - магістерську, мета яких - закріпити елементи науково-дослідної роботи студента, отримати додаткову інформацію з дисципліни на стадії первинного наукового пошуку і показати на випуску свою готовність вирішувати теоретичні і практичні завдання зі своєї спеціальності.
Елементи наукового пошуку, які містяться в курсових роботах з обраного напряму дослідження, мають знайти своє відбиття і продовження в реальній кваліфікаційній, дипломній чи магістерській роботі.
ПІДГОТОВКА РЕФЕРАТІВ
1. Зміст реферату повинен відповідати темі, зазначеній у заголовку. Обсяг реферату становить від 15 до 30 стандартних аркушів формату А4. Кількість опрацьованої літератури (в залежності від теми реферату) може складати від 7 до 20 назв.
2. План реферату складається зі вступу, 2-5 розділів (можливі підрозділи або параграфи), підсумків та списку використаних джерел та літератури. У вступі зазначаються актуальність дослідження, причини вибору саме цієї теми студентом, цілі та завдання роботи, короткий огляд-аналіз опрацьованої літератури. Підсумки містять у собі висновки, до яких дійшов студент, опрацювавши означену літературу, відповідно до цілей і завдань, вказаних у вступі. Список використаних джерел та літератури повинен бути побудований за абеткою або за порядком появи посилань у тексті.
Приклад списку літератури:
1. Всемирная история: Учебник для вузов / Под ред. Г.Б. Поляка и Н.М. Марковой. – М., 2000. – 767 с.
2. Гончар Б.М. Всесвітня історія: Навчальний посібник / Б.М. Гончар. – К.: «Либідь», 2001. – 388 с.
3. Исламское движение «Талибан» // Азия и Африка сегодня. - 1996. -№ 1. – С. 21-28.
4. Крымский С. Исламская революция у южных границ СНГ / С. Крымский // Независимая газета - 1997. - 29 мая. - Приложение 1.
5. Wendt A. Social Theory of International Politics / A. Wendt -Cambridge: Cambridge University Press, 1999. – P. 20-21.
6. Bauchard D. L'Union pour la Mediteranee: un defi europeen / D. Bauchard // Politique etrangere. - 2008. - № 1. - P. 51-64.
7. Interview du President de la Republique // The New York Times. – 2007. – 24 September.
8. Франция не поддержит интеграцию Украины в НАТО // Корреспондент. – 2008. – 19 февр. – Режим доступу до газ.: http: //korrespondent.net/ukrame/politics/3 80198.
3. Посилання на джерела та літературу вміщуються у нижній
половині аркушу і відокремлюються від нього рискою. Нумерація посилань – окрема на кожному аркуші.
Зразки оформлення посилань у кінці сторінки
а) на монографію:
1 А.В. Аникин. Юность науки / Аникин А.В. – М.: «Мысль», 1985. – С. 67.
б) на статтю у періодиці:
2 Черноморское экономическое сообщество // Всеукраинские ведомости. - 1994. – 2 янв.;
3 В. Чекуров. Семь раз отмерить / Чекуров В. // Мировая экономика и международные отношения. – М., 1989. - № 12. – С. 58.
е) якщо наступне посилання подається на те саме джерело, що й попереднє, то вказується:
4 Там само. – С. 59.
г) на ресурси Інтернету:
5Франция не поддержит интеграцию Украины в НАТО // Корреспондент. – 2008. – 19 фев. – Режим доступу до газ.: http: //korrespondent.net/ukraiiie/politics/3 80198.
д) на монографію іноземною мовою:
6 A. Wendt. Social Theory of International Politics / Wendt А. – Cambridge: Cambridge University Press, 1999. - P. 20;
е) на статтю з періодики іноземною мовою:
7 D. Bauchard. L'Union pour la Mediteranee: un defi europeen / Bauchard D. // Politique etrangere. – 2008. - № 1. – P. 63.
є) на архівні документи:
8 Центральний державний архів громадських організацій України (далі – ЦДАГО, якщо ще в тексті реферату будуть посилання на цей архів), ф.1, oп. 20, спр. 371, арк. 34.
Нумерація посилань може бути суцільною для всього реферату, або починатися з першого номера на кожній сторінці
Дотримуйтесь у посиланнях відповідних розділових знаків та інтервалів.
4. Оформлення реферату:
а) 1-й аркуш – титульний;
2-й аркуш – зміст реферату з обов'язковим зазначенням діапазону сторінок (наприклад:
Вступ ………………………………………………. с. ХХ-ХХ;
Розділ І. Назва розділу…………………………….. с. ХХ-ХХ;
(якщо є підрозділи, вони нумеруються 1.1, 1.2.... назва підрозділу);
Розділ II …………………………………………….. с. ХХ-ХХ;
Висновки …………………………………………… с. ХХ-ХХ;
Список використаних джерел та літератури……... с. ХХ-ХХ;
Додатки………………………………………………с. ХХ-ХХ;
(кожний додаток нумерується: Додаток 1, Додаток 2 і т.д.; текст додатку чи ілюстрація повинні мати вихідні дані);
в) нумерація сторінок починається з другого аркушу (на
титульному листі цифра 1 не ставиться);
г) після викладу основного тексту розміщується список джерел та використаної літератури;
д) додатки розміщуються після списку літератури.
Приклад списку джерел га літератури (в алфавітному порядку) до теми:
«Корейське питання в зовнішній політиці США (90-ті роки XX cm. - початок ХІ ст.).
Джерела та література
1.Богатуров А.Д. Великие державы на Тихом Океане. История и теория международных отношений в Восточной Азии после Второй мировой войны (1945-1995) / А.Д. Богатуров. – М.: Межд. отношения, 1997. - 412 с.
2.Володин Д. США и Северная Корея: от Буша-старшего к Бушу-младшему / Д. Володин // США, Канада: Экономика, политика, культура. – 2003. - № 3. - С. 33-52.
3.Ким Ир Сен. В водовороте века: Мемуары / Сен Ким Ир. - М.: Мысль, 2000. - 634 с.
4.Отношения Советского Союза с народной Кореей (1945-1980): Документы и материалы. – М.: Политиздат, 1981. – 482 с.
5.Погорєлова І.C. Корейське питання в зовнішній політиці США (90-і pp. XX - початок XXI ст.) / І.С. Погорєлова: Автореферат дис. ... канд. іст. наук: спец. 07.00.02 «Всесвітня історія» / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка, К., 2007. - 18 с.
6.Торкунов А.В. Корейский вопрос / А.В. Торкунов // Международная жизнь. - 2003. - № 5. - С. 61-74.
7.Albright М. Bridges, Bombs or Bluster? / М. Albright // Foreign Affairs. - 2003. - Vol. 82, № 5. - P. 249.
8.Essays and Documents in American Foreign Relations (1890-1991). – N.Y., 1992. – 405 p.
9.President G. W. Bush. State of thе Union. – January 29, 2002. – Режим доступу: // http:/ www.hitetra20020129
5. Реферат оцінюється від 0 до 30 балів. При нарахуванні балів беруться до уваги:
а) відповідність змісту реферату зазначеній темі та плану;
б) кількість опрацьованої літератури та якість її опрацювання (в разі реферування лише з одного джерела виставляється при дотриманні інших вимог лише 5 балів; в разі копіювання реферату з мережі Інтернет – 1 бал);
в) наявність аналізу літератури, співставлення різних точок зору авторів, узагальнень та обґрунтованих власних висновків;
г) кількість та якість зазначених посилань (реферат повинен мати посилання на літературу та джерела в кінці кожної сторінки, у повній відповідності з правилами оформлення посилань);
д) логічний, ясний та правильний виклад матеріалу; грамотна літературна мова;
є) відповідність оформлення реферату до поданих вимог.
Друкувати реферат слід на комп'ютері, шрифтом Times New Roman, кегль 14, поля: зверху і знизу - 2 см, зліва - 3 см, справа -1,5 см, інтервал -1,5.
Зразок оформлення титульного листа реферату
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Чорноморський державний університет ім. Петра Могили
Кафедра всесвітньої історії
Наукова дисципліна - (назва дисципліни)
Реферат на тему:
(назва теми)
Консультант – д.і.н., проф. С.В. Пронь
Виконавець – студент 134-і гр.
(Прізвище, ініціали)
Миколаїв-2011
ПІДГОТОВКА КУРСОВИХ РОБІТ
Курсова робота є одним із видів наукової роботи, самостійним навчально-науковим дослідженням студента, виконується 1-4 курсах з кількох відповідних дисциплін напряму «Історія». Виконання курсової роботи має за мету дати студенті навички проведення наукового дослідження, розвитку творчої самостійної роботи, оволодіння загальнонауковими і спеціальними методами сучасних наукових досліджень, поглибленим вивченням будь-якого питання, теми навчальної дисципліни.
Згідно з Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України курсова робота виконується з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за має навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання.
Тематика курсових робіт має відповідати завданням навчальної дисципліни і тісно пов'язуватися з практичними потребами фаху історії України та всесвітньої історії. Керівництво здійснюється, як правило, найбільш кваліфікованими викладачами профілюючої кафедри. Термін виконання курсових робіт визначається робочим планом (додаток Г).
Курсова робота допомагає студентові системно показати теоретичні знання з вивченої дисципліни, оволодіти первинними навичками дослідної роботи, збирати дані, аналізувати, творчо осмислювати, формулювати висновки, пропозиції та рекомендації з предмету дослідження. Тут є слушна нагода проконтролювати знання і вміння студента, правильно організувати дослідну роботу, оформити її результати і показати готовність до виконання підсумкової роботи з фаху. Виконання курсової роботи повинне сприяти поглибленому засвоєнню лекційного курсу і отриманню навичок у галузі вирішення практичних завдань. Це потребує від студента не тільки знань загальної і спеціальної літератури з теми, а й умінь проводити історичні, політичні, економічні, юридичні, експертні та інші дослідження, пов'язувати питання теорії з практикою, робити узагальнення, формувати висновки та пропозиції з поліпшення ефективності сфери міжнародних відносин.
Тематика курсових робіт з навчальної дисципліни щорічно затверджується кафедрою. Студентам надається право вільного вибору теми.
На якість курсової роботи суттєво впливає вміле використання практичного матеріалу. Підбір джерел, їх критичне осмислення та обробка є досить важливим етапом у підготовці і написанні курсової роботи.
Процес виконання курсової роботи поділяється на декілька етапів, а саме:
- вибір теми і підготовка до написання (збір фактичного матеріалу в бібліотеках, архівах, періодиці, мережі Інтернет);
- складання плану роботи;
- формування тексту;
- оформлення;
- захист.
Активна робота з вибору теми починається зі спільної наради студентів і викладачів – наукових керівників. Доцільно при цьому врахувати актуальність теми для об'єкту дослідження, професійні інтереси студента й напрямок науково-дослідницької роботи, якщо він вже визначився раніше.
Вибираючи тему курсової роботи з тематики, запропонованої кафедрою, студент повинен зорієнтуватись у тому, щоб дослідження, здійснене в процесі розробки курсової роботи, можливо було продовжити в подальших наукових пошуках.
Назва курсової роботи повинна бути короткою, відповідати обраній спеціальності та суті дослідження. Вибрана тема погоджуються з науковим керівником і затверджується на кафедрі. Подальше її змінення або коригування можливе лише з дозволу наукового керівника при достатньому обґрунтуванні змін студентом.
У процесі підготовки до написання курсової роботи підбираються й вивчаються літературні джерела, складається бібліографія. Дієву допомогу студенту в цьому надає науковий керівник, а також працівники бібліотек. Самостійний пошук літературних джерел здійснюється за допомогою бібліотечних каталогів (систематичного, алфавітного), реферативних журналів, бібліографічних довідників.
Особливу увагу слід звернути на періодичні видання: газети, журнали, де можна знайти останні результати досліджень спеціалістів. Методика вивчення літератури, як основа наукового дослідження в курсовій роботі, залежить від характеру й індивідуальних особливостей студента,загальноосвітнього рівня, спеціальної підготовки, ерудиції та особливостей пам'яті, звичок і працездатності. Разом з цим є доцільним дотримання загальних правил опрацювання літератури. Спочатку потрібно ознайомитись з основною літературою (підручниками, теоретичними статтями), а потім - прикладною (законодавчими актами, інструктивними матеріалами, статтями про конкретні дослідження чи досвід роботи в історичній сфері тощо). Вивчення монографій слід розпочинати лише після опрацювання підручників, статей.
Відібрана література підлягає уважній обробці. Попереднє ознайомлення включає побіжний огляд змісту, читання передмови, анотації. Розділи, що мають особливе значення для курсової роботи, старанно обробляють, звертаючи особливу увагу на ідеї й пропозиції щодо вирішення проблемних питань обраної теми, дискусійні питання, наявність різних точок зору й протиріч.
У процесі опрацювання літератури на окремих аркушах або картках роблять конспективні записи, виписки з тексту, цитати, цифровий матеріал. При цьому слід обов'язково робити повні бібліографічні записи джерел: автора, назва книги (статті), видавництва (назви журналу), року видання, обсягу книги (номеру журналу), номеру сторінки з тим, щоб використати ці записи для підготовки списку використаної літератури й зробити необхідні посилання на джерела та літературу в тексті курсової роботи.
Попереднє ознайомлення з літературними джерелами є основою для складання плану курсової роботи. План включає: вступ; 3-4 взаємопов'язані і логічно побудовані питання, що дозволяють розкрити тему; висновки. Самостійно складений студентом план обговорюються з науковим керівником, у разі необхідності коригується й після цього затверджується.
Формування тексту курсової робота відбувається шляхом систематизації й обробки зібраних матеріалів з кожної позиції плану. До тексту вносяться тільки старанно підібрані й цілеспрямовано проаналізовані матеріали. На цьому ж етапі виконуються обчислення, обґрунтовуються пропозиції, формулюються висновки, підбирається ілюстративний матеріал (графіки, рисунки, таблиці). У процесі робота визначається необхідність доповнення додатковими матеріалами. Одержаний чорновий варіант курсової роботи доповнюється, уточнюються деякі положення, остаточно формулюються всі висновки й пропозиції.
Текст курсової роботи повинен бути відредагованим, стилістично витриманим як наукове дослідження. Остаточне оформлення курсової роботи здійснюється у відповідності з вимогами, які детально описані в наступному параграфі стосовно виконання та оформлення кваліфікаційної (дипломної) роботи.
Виконана курсова робота у встановлений регламентом термін здається керівникові курсу й після реєстрації передається науковому керівнику для рецензування. У своїй рецензії викладач зазначає позитивні сторони й недоліки курсової роботи, оцінює ступінь самостійності формулювання основних положень та висновків, наявність елементів творчого пошуку й новизни, величину масиву опрацьованої інформації, дотримання вимог щодо змісту й оформлення роботи, а також робить висновок щодо допуску до захисту з попередньою оцінкою за стобальною шкалою. У разі незадовільної оцінки (менше 60 балів) робота повинна бути перероблена з урахуванням зауважень рецензента. Вдруге робота здається з попередньою рецензією.
Захист курсових робіт здійснюється за встановленим графіком, прилюдно, перед комісією. Процедура захисту передбачає стислий виклад студентом головних проблем дослідження та їх вирішення, відповіді на запитання членів комісії. До захисту студент отримує свою роботу, ознайомлюється з рецензією й готується аргументовано відповісти на зауваження й запитання. У процесі захисту членами комісії оцінюється глибина знань студентом досліджуваної теми, уміння вести дискусію, обґрунтовувати й відстоювати свою точку зору, чітко відповідати на поставлені запитання. Остаточна оцінка вноситься в відомість та залікову книжку студента і перезахисту не підлягає.
Курсова робота повинна бути логічно побудованою й мата характер цілісного й завершеного самостійного дослідження. Традиційно курсова робота має проблемно-описовий характер і складається зі вступу, основної частини й висновків.
Вступ. У вступі обґрунтовується актуальність вибраної теми, дається характеристика сучасного стану досліджуваної проблеми, визначається мета курсової роботи й завдання, вказується предмет, об'єкт дослідження. У вступі варто також звернути увагу на рівень, розробленості теми у вітчизняній та зарубіжний літературі, виділити дискусійні питання й невирішені проблеми. Рекомендований обсяг вступу - 4-5 сторінок.
Основна частина роботи поділяється на 3-4 розділи. Усі ці розділи повинні бути логічно пов'язані між собою. Теоретичні положення й методичні підходи є основою для аналізу первинних матеріалів або статистичної інформації. Висновки й рекомендації базуються на результатах аналізу. Рекомендації можуть торкатись також теоретико-методологічних основ, понятійного апарату, інструментарію дослідження. У залежності, від особливостей досліджуваної проблеми тут застосовують різні методи наукового дослідження.
Кожен розділ чи підрозділ повинен мати таку схему: короткий вступ, факти та їх опис, проведення дослідження на основі обраного наукового методологічного апарату, підведення підсумків. Висновки повинні нести наукову новизну чи особисту думку автора до уже відомого матеріалу як результату проведеного дослідження.
Заключна частина роботи - висновки - це коротке резюме з усього змісту курсової роботи. Тут вміщуються висновки та рекомендації, що показують, якою мірою вирішено завдання й досягнуто мети, сформульованої у вступі. Обсяг заключної частини – 2-3 сторінки.
Невід'ємною частиною курсової роботи є список джерел та літератури, який включає перелік усіх творів, використаних у процесі роботи.
Окремі частини тексту, що мають самостійне значення (архівні документи, таблиці, ілюстрації тощо), можуть бути вміщені в додатки з обов'язковим посиланням на джерело.
Рекомендований обсяг курсової роботи не повинен перевищувати 35-40 друкованих сторінок.
Критерії оцінювання курсових робіт
Оцінка курсової роботи здійснюється за 100-бальною шкалою, яка складається з двох частин; 1) виконання курсової роботи (до 70 балів) і 2) захисту (до 30 балів).
Оцінка «відмінно» (90-100 балів) ставиться, якщо студент:
1) показав глибокі теоретичні знання тієї дисципліни, з якої виконана курсова роботи;
2) оволодів первинними навиками дослідної роботи: збирати дані, аналізувати, творчо осмислювати, формулювати висновки;
3) дає свої пропозиції і рекомендації з предмету дослідження;
4) виконав роботу грамотно літературною українською мовою;
5) оформив роботу у відповідності до вимог і подав її до захисту у визначений кафедрою термін;
6) на захисті продемонстрував глибокі знання теми дослідження, тверде і впевнено відповів на запитання членів комісії.
Оцінка «добре» (75-89 балів) ставиться, якщо студент:
1) показав досить високі теоретичні знання тієї дисципліни, з якої виконана курсова роботи;
2) оволодів первинними навиками дослідної роботи: збирати дані, аналізувати, осмислювати їх, формулювати висновки, але не завжди критично ставиться до використаних джерел та літератури;
3) дає свої пропозиції і рекомендації з предмету дослідження, однак відчуває труднощі щодо їх обґрунтування;
4) виконав роботу грамотно літературною українською мовою, але допустив нечисленні граматичні та стилістичні помилки;
5) оформив роботу у відповідності до вимог і подав и до захисту у визначений кафедрою термін;
6) на захисті продемонстрував добрі знання з теми дослідження, відповів на запитання членів комісії;
Оцінка «задовільно» (60-74 бали) ставиться, якщо студент:
1) показав достатні теоретичні знання з тієї дисципліни (дисциплін), з якої виконується дана робота:
2) в основному оволодів первинними навиками дослідної роботи: збирати дані, аналізувати, осмислювати таформулювати висновки, однак допускає в роботі порушення принципів логічного і послідовного викладу матеріалу/ мають місце окремі фактичні помилки і неточності;
3) не може сформулювати пропозиції і рекомендації з теми дослідження, або обґрунтувати їх;
4) допускає помилки в оформленні роботи та її науково-довідкового апарату;
5) допускає численні граматичні та стилістичні помилки:
6) на захисті продемонстрував задовільні знання з теми дослідження, але не зумів впевнено й чітко відповісти на додаткові запитання членів комісії;
Оцінка «незадовільно» (менше 60 балів) ставиться в тому разі, якщо на захисті студент проявив повне незнання досліджуваної проблеми, не зумів задовільно відповісти на поставлені питання, що свідчить про несамостійне виконання курсової роботи.
ДИПЛОМНА (КВАЛІФІКАЦІЙНА) РОБОТА
Дипломна (кваліфікаційна) робота- це кваліфікаційне навчально-наукове дослідження студента, яке виконується на завершальному етапі навчання студента у вищому закладі освіти. Це самостійна творча робота, яка носить історико-політичний характер, відбиває рівень теоретичних знань і практичних навичок випускника, його здатність до професійної діяльності як фахівця з історії.
У більшості випадків дипломна (кваліфікаційна) робота є поглибленою розробкою теми курсової роботи студента-випускника. Нею передбачено систематизацію, закріплення, розширення теоретичних знань і практичних умінь зі спеціальності та застосування їх при вирішенні конкретних наукових, виробничих та інших завдань.
Успішний захист дипломної (кваліфікаційної) роботи є підставою для присвоєння випускнику Державною екзаменаційною комісією (ДЕК) кваліфікації фахівця з історії.
Основними завданнями виконання дипломної (кваліфікаційної) роботи є:
- закріплення та поглиблення теоретичних знань та набуття умінь самостійного вирішення конкретних завдань в галузі історії;
- набуття умінь самостійного аналітичного опрацювання та обґрунтування конкретних історичних проблем галузі.
- розвиток умінь студента самостійно систематизувати та аналізувати джерела та літературу з теми, оволодіння методологією і методикою досліджень та логічного викладу матеріалу.
В дипломній (кваліфікаційній) роботі студент повинен:
- показати міцні теоретичні знання з обраної теми та вміння їх застосовувати;
- обґрунтувати актуальність теми, відповідність її сучасному стану розвитку науки, практичним завданням галузі;
- уміти критично аналізувати архівні джерела, статистичні дані, мемуарну літературу, монографічні та періодичні видання з теми, робити висновки і пропозиції; і дати характеристику історії досліджуваної проблеми;
- показати уміння та навички у володінні сучасною обчислювальною технікою;
- уміти узагальнювати результати, застосовувати сучасні методи оцінки політичної, економічної і соціальної ефективності запропонованих заходів, лаконічно формулювати висновки, обґрунтувати практичні рекомендації.
Загальними вимогами до дипломної (кваліфікаційної) роботи є:
- цільова спрямованість;
- чітка побудова;
- логічна послідовність викладу матеріалу;
- глибина дослідження і повнота висвітлення питань;
- переконливість аргументацій;
- стислість і точність формулювань;
- конкретність викладу результатів роботи;
- доказовість висновків і обґрунтованість рекомендацій;
- грамотне оформлення.
Дипломна (кваліфікаційна) робота повинна бути виконана державною мовою. В ній не повинно бути переписаних з підручників положень і формулювань, а допускаються лише посилання на них.
До захисту дипломних (кваліфікаційних) робіт допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану, пройшли і захистили виробничу практику, подали в установлений термін дипломну (кваліфікаційну) роботу і позитивні відгуки на неї.
Тематика кваліфікаційних, дипломних робіт розробляється профілюючими та випускаючими кафедрами. Вона повинна бути актуальною і відповідати вимогам державного стандарту, стану та перспективам розвитку науки й техніки, вирішувати конкретні завдання історії.
Теми дипломних (кваліфікаційних) робіт випускників можуть бути сформульовані з урахуванням замовлень конкретних установ, які ведуть краєзнавчу, історичну, зовнішньополітичну діяльність, результатів виробничих практик, наукових досліджень студентів у процесі навчання.
З врахуванням зазначеного студенти вибирають тему дипломної (кваліфікаційної) роботи із затвердженої на випусковій кафедрі тематики або пропонують свою тему, обґрунтовують її актуальність і відповідність фахові. Організація і контроль за процесом підготовки й захисту кваліфікаційних і дипломних робіт покладається на завідувачів кафедр і викладачів – керівників дипломних робіт.
Після затвердження теми студент разом з науковим керівником складає завдання на виконання дипломної (кваліфікаційної) роботи, яке затверджує завідувач кафедри (додаток В).
Завдання складається в двох примірниках: перший видається студенту на початку навчального року випускників, другий -залишається на кафедрі і разом з дипломною (кваліфікаційною) роботою подається до захисту.
Незалежно від обраної теми структура кваліфікаційної та дипломної роботи ідентична і має бути такою:
- титульний аркуш;
- завдання на виконання дипломної роботи;
- анотацію;
- зміст;
- перелік умовних позначень (при необхідності);
- вступ;
- основна частина (2-4 розділи);
- висновки;
- посилання;
- список використаних джерел та літератури;
- додатки (за необхідності).