Визначення значень та методом сум
| Середини часткових інтервалів Тсі, | Частоти mi | Допоміжні коефіцієнти | |
| К1= 25 | К2= 7 | ||
| - | |||
| - | - | ||
| - | |||
| N = 40 | Л1= 5 | Л2 = 1 |
В дві перші графи табл. 3.4 переписують значення з 1-го та 2-го рядків табл. 3.1. В третій графі табл. 3.4 роблять прочерк проти найбільшого значення частоти mi (в нашому прикладі це 17), а в четвертій графі – три прочерку: проти прочерку в тертій графі та зверху і знизу від нього. Далі в третій графі виконують послідовно додавання наростаючим підсумком значень mi по часткових інтервалах, починаючи від першого значення до прочерку та від останнього значення до прочерку.
Одержані суми складають і підраховують значення двох допоміжних коефіцієнтів К1 та Л1. Аналогічно одержують значення допоміжних коефіцієнтів К2 та Л2 по четвертій графі. Потім підраховуються допоміжні коефіцієнти М1 = К1- Л1іМ2 = К1+ Л1 + 2К2+ 2Л2 потім визначають середнє арифметичне значення напрацювання клинових пасів до першого відказу 
та вибіркове середнє квадратичне відхилення 
по рівняннях:
; (3.2)
(3.3)
де Тс max – значення середини часткового інтервалу з максимальною частотою відказів, напроти якого зроблений прочерк в третій графі;
значення напрацювання в границях часткового інтервалу ( в нашому прикладі 
г).
Результати розрахунків:
г,
Ступінь розсіювання випадкової величини визначається безрозмірною числовою характеристикою – коефіцієнтом варіації:
, (3.4)
де tзм - величина зміщення зони розсіювання Т1 відносно нульового значення
Зміщення необхідно приймати чисельно рівним нижній границі першого часткового інтервалу. З таблиць рядів розподілу випадкових величин в наших прикладах у випадку клинових пасів tзм=0, а у випадку колінчастих валів tзм=0,5 тис. мото-г. так у випадку клинових пасів коефіцієнт варіації підраховується по рівнянню:
Даний безрозмірний коефіцієнт не тільки використовується як відносна характеристика ступеню розсіювання випадкової величини відносно середнього значення, але і для орієнтованого вибору теоретичного закону розподілу (ТЗР) випадкової величини. Стосовно до завдання, що розглядається, при
n £ 0,33 – закон розподілу вибирається нормальний, а при n > 0,33 – закон розподілу Вейбулла.
Оскільки в першому прикладі значення n < 0,33, приймаємо для подальших розрахунків нормальний закон розподілу напрацювання клинових пасів до першого відказу. Цей орієнтований висновок необхідно в подальшому перевірити за допомогою критерію О.М.Колмогорова [1, 2, 3, 4].
3.4. Статистична оцінка ймовірності безвідказного напрацювання 
та інтенсивності відказів 
клинових пасів для і-х часткових інтервалів підраховують в наступних рівняннях:
, (3.5)
де N – число виробів с початку випробувань (в розглянутому завданні
N = 40);
- значення напрацювання в частковому інтервалі ( у кожному прикладі 
= 150 г.)
N(tі) – кількість робото здатних виробів до початку і-го часткового інтервалу
Вихідні дані для підрахунків та їх результати зводять в табл. 3.5
Таблиця 3.5.
Визначення статистичних оцінок 
та 
| Показники | Значення показників по часткових інтервалах | |||||
| 0...150 | 150...300 | 300...450 | 450...600 | 600...750 | 750...900 | |
| 1.Кількість відказів за інтервал, mi | ||||||
| 2.Кількість виробів, що відмовили до кінця інтервалу, Smi | ||||||
| 3. Кількість роботоздатних виробів до початку інтервалу, N(ti) | ||||||
| 4.Статистична оцінка,
| 0,975 | 0,875 | 0,525 | 0,100 | 0,025 | |
| 5. Статистична оцінка,
| 0,0002 | 0,0007 | 0,0027 | 0,0054 | 0,0050 | 0,0067 |
3.5. Графік зміни дослідної ймовірності безвідказної роботи будують з використанням відповідних їх значень для часткових інтервалів з табл. 3.5.
Приклад побудови графіка показаний на рис. 3.4.
Між показниками ймовірності безвідказної роботи виробу та інтегральною функцією розподілу напрацювання до першого відказу існує взаємозв’язок, обумовлений рівнянням
і 
(3.6)
Рис. 3.4. Емпірична та теоретична інтегральна функції розподілу напрацювання клинових пасів до першого відказу та ймовірність безвідказної роботи пасів по даних випробувань на надійність.
Лабораторна робота №2