ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИЧОК ОКРЕМИХ УЖИТИХ ТЕРМІНІВ
Вáльниця[4, 5] – łożysko (польськ.), ložisko (чеськ.), подшипник (рос.), bearing (англ.),
lager (нім.), palier (франц.), cojinete (іспан.) – елемент опори обертової деталі машини, яка суттєво зменшує тертя. Зазвичай є елементом опори вала, звідси й назва – вальниця.
Вкладень вальниці– wkładka łożyska (польськ.), horni pánev ložisko (чеськ.), вкладыш подшипника (рос.), черупка лагерна (болг.), bearing bush (англ.), beilage (нім.), bague de palier (франц.), casquillo de cojinete (іспан.) – змінна частина вальниці ковзання, що виготовлена з матеріалу з хорошими ковзними властивостями.
Колінчатий вал– коленчатый вал (рос.), kurbelwelle (нім.), crancshaft (англ.), vilebrequin (франц.), ciqueñal (іспан.), вал колянов (болг.) – це елемент хитневого механізму, що складається з колін та має опорні шийки – співвісні та хитневі – осі котрих зміщені відносно осі обертання вала і розміщені у певній послідовності.
Прогонич [4–5]– śruba (польськ.), šroub (чеськ.), болт (рос.), bolt (англ.), bolzen (нім.), boulon (франц.), perno (іспан.) – кріпильна деталь у вигляді круглого стержня з гвинтовою нарізною частиною, що призначений для нерухомого з’єднання окремих деталей.
Режим марного ходу[2] – холостой ход (рос.), idle running (англ.), leerlauf (нім.) – це режим, що не призначений для продукування енергії назовні, а існує лише для покриття витрат енергії, що пов’язані з функціюванням механізмів двигуна як, наприклад, виконання насосних ходів, подолання тертя між вузлами, привод внутрішніх механізмів тощо.
Стоп [3]– stop (польськ.), сплав (рос.), alloy (англ.), legierung (нім.), l'alliage (франц.), aleación (іспан.) – матеріал, що утворений внаслідок розтоплення та подальшого змішування у рідкій фазі твердих речовин.
Хитневий механізм [2] – кривошипно-шатунный механизм (рос.), cranc mechanism (англ.), kurbelgetriebe (нім.) – механізм, що забезпечує перетворення поступального руху поршня в циліндрі у обертовий рух колінчатого вала.
Хитень [2] – мотовилка (болг.), шатун (рос.), connecting rod (англ.), pleuelstange (нім.), bielle (франц.), biela (іспан.) – рухома деталь двигуна, яка з’єднує поршень з колінчатим валом та здійснює складний плоско-паралельний рух, а у відносному русі – хитається.
Додаток IІ
Таблиця ІI.1 – Значення as і at для сталей з різними межами міцності
| Границя міцності sв, МПа | Згин as | Розтяг-стиск asр | Кручення at |
| 350…450 | 0,06…0,10 | 0,06…0,08 | |
| 450…600 | 0,08…0,13 | 0,07…0,010 | |
| 600…800 | 0,12…0,18 | 0,09…0,14 | 0…0,08 |
| 800…1000 | 0,16…0,22 | 0,12…0,17 | 0,06…0,10 |
| 1000…1200 | 0,20…0,24 | 0,16…0,20 | 0,08…0,16 |
| 1200…1400 | 0,22…0,25 | 0,16…0,23 | 0,10…0,18 |
| 1400…1600 | 0,25…0,30 | 0,23…0,25 | 0,18…0,20 |
Таблиця ІI.2 – Механічні властивості легованих сталей
| Марка сталі | sв, МПа | sТ, МПа | s–1, МПа | s–1р, МПа | tТ, МПа | t–1, МПа |
| 20Х | 650…850 | 400…600 | 310…380 | |||
| 30Х | 700…900 | 600…800 | ||||
| 30ХМА | – | – | – | |||
| 35Х | – | – | – | – | ||
| 35ХМА | – | – | – | – | ||
| 38ХА | – | – | – | – | ||
| 40Х | 750…1050 | 650…950 | 320…480 | 240…340 | – | 210…260 |
| 40ХН | 1000…1450 | 800…1300 | 460…600 | 320…420 | ||
| 45Х | 850…1050 | 700…950 | 400…500 | – | – | – |
| 50ХН | – | – | – | |||
| 12ХН3А | 950…1400 | 700…1100 | 420…640 | 270…320 | 220…300 | |
| 18ХН24А | – | – | – | – | ||
| 18ХНВА | 1150…1400 | 850…1200 | 540…620 | 360…400 | 300…360 | |
| 25ХНМА | – | – | – | – | – | |
| 20ХНЗА | 950…1450 | 850…1100 | 430…650 | – | 240…310 | |
| 25ХНВА | 1100…1150 | 950…1050 | 460…540 | 310…360 | 280…310 | |
| 30ХНГСА | 510…540 | 500…530 | – | 220…245 | ||
| 37ХНЗА | 1150…1600 | 1000…1400 | 520…700 | – | – | 320…400 |
| 40ХНМА | 1150…1700 | 850…1600 | 550…700 | – | 300…400 |
Таблиця ІI.3 – Механічні властивості вуглецевих сталей
| Марка сталі | sв, МПа | sТ, МПа | s–1, МПа | s–1р, МПа | tТ, МПа | t–1, МПа |
| 10, Ст. 1 | 320...420 | 120...150 | 80...120 | |||
| 15, Ст. 2 | 350...450 | 120...160 | 85...130 | |||
| 20, Ст. 3 | 400...500 | 170...220 | 120...160 | 100...130 | ||
| 20Г | 480...580 | |||||
| 25, Ст. 4 | 430...550 | – | – | – | ||
| 480...600 | 200...270 | 170...210 | 110...140 | |||
| 35, Ст. 5 | 520...650 | 220...300 | 170...220 | 130...180 | ||
| 35Г2 | 680...830 | |||||
| 570...700 | 310...400 | 230...320 | 180...240 | – | 140...190 | |
| 40Г | 640...760 | |||||
| 45, Ст. 6 | 600...750 | 250...340 | 190...250 | 150...200 | ||
| 45Г2 | 700...920 | 310...400 | 180...220 | |||
| 630...800 | 270...350 | 200...260 | – | 160...210 | ||
| 50Г | 650...850 | 290...360 | – | – | – | |
| 60Г | 670...870 | 250...320 | ||||
| 750...1000 | 270...360 | 220...260 | 170...210 | |||
| 65Г | 820...920 |
Таблиця ІI.4 – Механічні властивості сірих чавунів
| Марка чавуну | sв+, МПа | sв–, МПа | sв, МПа | tв, МПа | s–1, МПа | t–1, МПа |
| СЧ15-32 | ||||||
| СЧ21-40 | ||||||
| СЧ24-44 | ||||||
| СЧ28-48 | ||||||
| СЧ32-52 | ||||||
| СЧ35-56 | ||||||
| СЧ38-60 |
Таблиця ІI.5 – Значення масштабного коефіцієнта eм для конструкційних сталей
| Масштабні коефіцієнти | Розміри деталі, мм | |||||||
| 10* | 10...15 | 15...20 | 20...30 | 30...40 | 40...50 | 50...100 | 100...200 | |
| eмs | 1...0,95 | 0,95...0,9 | 0,9...0,85 | 0,85...0,8 | 0,8...0,75 | 0,75...0,65 | 0,65...0,55 | |
| eмt | 1...0,94 | 0,94...0,88 | 0,88...0,83 | 0,83...0,78 | 0,78...0,72 | 0,72...0,6 | 0,6...0,5 |
* Для деталей розміром меншим ніж 10 мм, значення eмs і eмt можуть сягати 1,1...1,2 (eмs - масштабний коефіцієнт при розтягу-стиску і згині, eмt - при крученні).
Таблиця ІI.6 – Значення коефіцієнта концентрації напружень aкs для найбільш поширених концентраторів
| Вид концентратора напружень | aкs |
| Півкругла виточка за відношенням радіусу до діаметру стрижня: 0,1 0,5 1,0 2,0 | 2,0 1,6 1,2 1,1 |
| Галтель за відношенням радіусу галтелі до діаметру стрижня: 0,0625 0,125 0,25 0,5 | 1,75 1,50 1,20 1,10 |
| Перехід під прямим кутом | 2,0 |
| Гостра У-подібна виточка (різь) | 3,0...4,5 |
| Отвори за відношення отвору до діаметру стрижня від 0,1 до 0,33 | 2,0...3,0 |
| Риски від різця на поверхні виробу | 1,2...1,4 |
Таблиця ІI.7 – Значення коефіцієнта поверхневої чутливості eп для різних станів поверхні
| Вид обробки поверхневого зміцнення | eпs » eпt |
| Полірування без поверхневого зміцнення Шліфування без поверхневого зміцнення Чистове обточування без поверхневого зміцнення Грубе обточування без поверхневого зміцнення Без обробки і без поверхневого зміцнення Обдування дробом Обкочування роликом Цементація Гартування Азотування | 1,0 0,97...0,85 0,94...0,80 0,88...0,60 0,76...0,50 1,1...2,0 1,1...2,2 1,2...2,5 1,2...2,8 1,2...3,0 |
Примітка: при поверхневому зміцненні деталі вид попередньої механічної обробки не впливає на величини eпs і eпt. Зі збільшенням коефіцієнта концентрації напружень ks і зі зменшенням розмірів деталі значення eпs і eпt збільшуються.
Додаток ІIІ