Мащення верстатів. Випробування верстатів. Особливості експлуатації верстатів з ЧПК. Паспортизація верстатів – 2 години
Методичні вказівки
Слід звернути увагу на те, що документ який містить кінематичні, динамічні і конструктивні відомості – називають паспортом верстата.
Мащення верстатів необхідно для зменшення зносу поверхонь та втрати потужності на тертя, підвищення ККД тощо.
Кожний верстат після його виготовлення або ремонту має задовольняти певним технічним умовам. У відповідності з технічними умовами при прийомці верстатів після їх виготовлення або ремонту проводять випробування з тим, щоб виявити окремі дефекти у верстаті.
[3; 4; 8]
Питання для самоперевірки
1 Назвати змазки, які застосовують для мащення металорізального обладнання.
2 Назвати основні вимоги до масла, що використовують для мащення підшипників кочення.
3 Що відноситься до системи безперервного мащення?
4 Назвати способи и прилади для мащення деталей машин.
2.1.57 Охорона праці та безпека життєдіяльності Основні положення. Техніка безпеки на території підприємства. Техніка безпеки в цехах підприємства. Засоби безпеки на робочому місці. Електробезпека. Пожежна безпека – 2 години.
Методичні вказівки
При розгляді цієї теми звернути увагу на те, як організована охорона праці на підприємствах, які їх функції; яким чином здійснюється навчання з питань охорони праці. Зміст інструктажів в залежності від характеру та часом проведення.
Широке використання електроенергії у всіх галузях народного господарства зумовлює розширення кола осіб, котрі експлуатують електрообладнання. Тому проблема електробезпеки при експлуатації електроустаткування набуває особливого значення. Аналіз нещасних випадків в промисловості, котрі супроводжуються тимчасовою втратою працездатності потерпілими свідчить про те, що кількість травм, викликаних дією електрики, порівняно невелика від загальної кількості нещасних випадків, що трапляються в промисловості. Поте слід зауважити що з загальної кількості нещасних випадків зі смертельним наслідком на виробництві 20-40% трапляється внаслідок ураження електричного струму. Різноманітність впливу електричного струму на організм людини призводять до електротравм, які виділяють технічні, організаційно-технічні, організаційні і організаційно-соціальні їх причини.
Негативний вплив шуму на продуктивність праці та здоров'я людини загальновідомий. Наслідком шкідливої дії виробничого шуму можуть бути професійні захворювання, підвищення загальної захворюваності, зниження працездатності, підвищення ступеня ризику травм та нещасних випадків, пов'язаних з порушенням сприйняття попереджувальних сигналів, порушення слухового контролю функціонування технологічного обладнання.
Вплив шуму на організм людини індивідуальний. У деяких людей погіршення слуху настає через декілька місяців, а у інших воно не настає через декілька років роботи в шумі.
Боротьба з шумом в джерелі його виникнення це найдієвіший спосіб боротьби з шумом. Створюються малошумні механічні передачі, розроблено способи зниження шуму в підшипникових вузлах, вентиляторах. Зниження шуму звукопоглинанням звукоізоляцією та звукоізоляцією, зниження шуму акустичною обробкою приміщення.
Вібрація серед всіх видів механічних впливів для технічних об'єктів найнебезпечніша. Знакозмінні напруження, викликані вібрацією, сприяють накопиченню пошкоджень в матеріалах, появі тріщин та руйнуванню. Найчастіше і досить швидко руйнування об'єкта настає при вібраційних впливах за умов резонансу. Вібрації викликають також й відмови машин, приладів. Вібрація викликає порушення фізіологічного та функціонального станів людини. Стійкі шкідливі фізіологічні зміни називають вібраційною хворобою. Симптоми вібраційної хвороби проявляються у вигляді головного болю, заніміння пальців рук, болю в кистях та передпліччі, виникають судоми, підвищується чутливість до охолодження, з'являється безсоння. При вібраційній хворобі виникають патологічні зміни спинного мозку, серцево-судинної системи, кісткових тканин та суглобів, змінюється капілярний кровообіг.
для виникнення горіння необхідна наявність горючої речовини, окислювача та джерела запалювання. Продуктами повного горіння є діоксид вуглецю, вода, азот, сірчаний ангідрид та ін. При неповному горінні утворюються горючі і токсичні продукти (оксид вуглецю, альдегіди, смоли, спирти та ін.). Для успішного проведення протипожежної профілактики на підприємствах важливо знати основні причини пожеж.
Відповідно до ГОСТ 12.1.044-84 оцінку пожежно-вибухонебезпечності усіх речовин та матеріалів проводять залежно від агрегатного стану: газ, рідина, тверда речовина (пил виділено в окрему групу). Тому і показники їхньої пожежовибухонебезпечності будуть дещо різні.
Перш за все визначають групу горючості даної речовини. За цим показником всі речовини та матеріали поділяються на негорючі, важко горючі та горючі.
Головним заходом запобігання пожеж і вибухів від електрообладнання є правильний вибір і експлуатація обладнання у вибухо- і пожеже-небезпечних приміщеннях. Згідно з ПУЕ, приміщення поділяються на вибухонебезпечні (В-І, В-Іа, В-Іб, В-Іг, В-ІІ, В-ІІа) і пожеже-небезпечні (П-І, П-ІІ, П-ІІа, П-ІІІ) зони.
[3; 7]
Питання для самоперевірки
1 Для чого створюється служба охорони праці?
2 Які завдання вирішує служба охорони праці підприємства?
3 При якій чисельності працюючих в установах і організаціях створюється служба охорони праці?
4 Які основні функції виконує служба охорони праці?
5 Які завдання вирішує служба охорони праці?
6 Що Ви знаєте про вступний інструктаж? Яка його мета, правила проведення та оформлення?
7 Первинний та повторний інструктажі на робочому місці. Мета та зміст інструктажу, його оформлення.
8 Позаплановий інструктаж. У яких випадках і з ким проводиться? Зміст
9 Що таке електробезпека, електротравма, електротравматизм та електроустановка?
10 Скільки відсотків серед загального виробничого травматизму і смертельного складають електротравми?
11 Які особливості характерні для електротравматизму?
12 Як діє електричний струм на організм людини?
13 Назвіть можливі види електротравм та дайте їх загальну характеристику.
14 Які чинники електричного та неелектричного характеру впливають на тяжкість електротравм?
15 Які порогові значення струму виділяються?
16 Який вплив шуму та вібрації на людину?
17 Які колективні засоби захисту проти шуму та вібрації?
18 Які індивідуальні засоби захисту проти шуму та вібрації?
19 Що таке пожежа та пожежна безпека?
20 Небезпечні та шкідливі чинники пожеж.
21 Які основні причини пожеж в Україні?
22 Що таке горіння та види горіння за швидкістю його розповсюдження?
23 Які класи пожеж виділяють чинні нормативи?
24 Якими основними показниками оцінюється пожеже-вибухонебезпека речовин різного агрегатного стану?
25 Класифікація матеріалів та речовин за схильністю до загоряння.
26 Як класифікуються пило повітряні сумі за вибуховою і пожежною небезпекою?
27 Види само загоряння речовин і матеріалів, їх природа, необхідні умови для само загоряння та профілактика само загорянь.
28 Які категорії приміщень за вибуховою і пожежною небезпекою виділяють чинні нормативи?
29 Як визначається категорія приміщень за вибуховою і пожежною небезпекою?
30 Які категорії пожежної безпеки залежать від категорії приміщень за вибуховою і пожежною небезпекою?
31 Класи пожеже-небезпечних зон в приміщеннях і за їх межами.
32 Класи вибухонебезпечних зон в приміщеннях і за їх межами.
33 Які основні засоби і заходи щодо попередження утворення вибухо- пожеже-небезпечного середовища?
34 Які основні заходи щодо попередження виникнення в горючому середовищі або внесення в це середовище джерела запалювання?
35 Якими технічними заходами обмежується поширення пожеж?
36 Яким вимогам повинні відповідати протипожежні евакуаційні виходи?
37 Які основні способи гасіння пожеж?
38 На яких принципах створюються і діють системи пожежогасіння?
39 Первинні засоби пожежогасіння, їх види принципи дії, правила застосування.
40 Які основні вимоги до утримання стаціонарних і первинних засобів пожежогасіння?
2.2 Перелік практичних і лабораторних занять та їх тривалість
2.2.1 Практична робота №1. Складання рівнянь для кінематичних ланцюгів та розрахунок кінематичного балансу кінематичних ланцюгів– 2,0 години.
2.2.2 Практична робота №2. Підбір змінних коліс гітари – 2,0 години.
2.2.3 Практична робота №3. Розрахунок настроювання токарно-гвинторізного верстата 16К20 на нарізання різьб і точіння конусів – 2,0 години.
2.2.4 Практична робота №4. Розрахунок настроювання універсальної ділильної головки – 2,0 години.
2.2.5 Практична робота №5. Розрахунок настроювання зубодовбального верстата 514 – 2,0 години.
2.2.6 Лабораторна робота №1. Налагодження токарно-револьверного верстата на обробку деталі – 4 години.
2.2.7 Лабораторна робота №2. Налагодження токарно-револьверного автомата на обробку деталі – 4 години.
2.2.8 Лабораторна робота №3. Знайомство з будовою і роботою токарного верстата з ЧПК. Налагодження верстата на обробку деталі – 4 години.
2.2.9 Лабораторна робота №4. Налагодження універсального консольно-фрезерного верстата і УДГ на фрезерування косозубих коліс – 4 години.
2.2.10 Лабораторна робота №5. Знайомство з будовою і роботою фрезерного верстата з ЧПК. Налагодження верстата на обробку деталі – 4 години.
2.2.11 Лабораторна робота №6. Налагодження круглошліфувального верстата на обробку деталі – 4 години.
2.2.12 Лабораторна робота №7. Налагодження зубофрезерного верстата на обробку косозубого колеса – 4 години.
Методичні вказівки
При підготовці до проведення практичних і лабораторних робіт слід користуватись навчальними посібниками [1, 2, 3, 4, 5], а також звернутись до відповідних розділів робочої програми.
2.3 Контрольні питання
При підготовці до поточного та остаточного контролю знань – іспиту з дисципліни студент може перевірити свою готовність, відповідаючи на нижченаведені питання, які охоплюють вузлові положення дисципліни „Металорізальні верстати і автоматичні лінії ”:
2.3.1 Запитання для обов’язкової контрольної роботи та варіанти відповідей.