Рогові угворення шкіряного покриву
До них належать ділянки шкіри, в яких епідерміс утворює роговий шар, з своєрідними структурами: трубчастими, листочкоподібними тощо.
Такими похідними шкіри є:роги, м'якуші і пальцеві утворення: копи-та, ратиці, кігті та нігті.
Ріг - у порожнисторогих (жуйні) утворює роговий відросток лобо-вої кістки. На ньому розрізняють: корінь, тіло і верхівку.
Ріг утворений основою шкіри і епідермісом. Основу шкіри в ділянці кореня вкриває ростковий шар епідермісу, який продукує трубчастий ріг і утворює роговий чохол.
У цільнорогих (олені, жирафи) ріг являє собою суцільний кістко-вий утвір, який періодично відпадає.
М'якуш - це потовщення шкіри багате на еластичну сполучну тка-нину з жировими прошарками, і містить багато чутливих, нервових за-кінчень.
Кожний м'якуш утворений з: епідермісу, власне шкіри та підшкіря-ної основи.
Розрізняють - зап'ястковий, п'ястковий, заплисневий і пальцевий м'якуші. Зап'ясткові м'якуші є у собак та коней (каштан). У коня він має вигляд острогів, обмежених волоссям щітки. У собак цей м'якуш має вигляд подушечки. Пальцевий м'якуш є у всіх тварин. 3 підшкі-
В.П. Новак, Ю.П. Бичков, М.Ю. Пилипенко Цитологія, гістологія, ембріологія
ряної основи м'якуша у коня розвивається парний хрящ, який бере участь в амортизації копита. Пальцевий м'якуш у коня називається стрілкою копита.
Копито — є гомологічним органом кігтя і нігтя.
Разом з пальцевим м'якушем воно забезпечує опору на землю та амортизацію.
На копиті розрізняють чотири ділянки: облямівку, вінець, стінку та підошву.
Гістологічна будова копита має свої особливості у кожній із його частин. Так, копитна облямівка в своєму складі має епідерміс, основу шкіри та підшкірний шар. Епідерміс складається з базального, зернис-того та зроговілого шарів, останній на копитній стінці формує глазур. За рахунок сосочкового шару шкіри формуються сосочки, що спрямо-вані вниз. Підшкірний шар слабо розвинений.
Епідерміс копитного вінця містить базальний, зернистий і роговий шари; за рахунок останнього утворюється трубчастий ріг стінки. Сосо-чковий шар дерми перетворюється у довгі сосочки, спрямовані вниз. В сітчастому шарі шкіри є багато судин і нервів. Підшкірний шар разом з сітчастим утворює копитний вінець.
У копитній стінці епідерміс продукує ріг у вигляді листочків; він бере участь в утворенні білої лінії.
Основа шкіри копитної стінки замість сосочкового шару має листоч-ковий. Поверхня кожного листочка листочкового шару основи шкіри копитної стінки містить з обох боків вторинні листочки. Сітчастий шар основи шкіри не має підшкірного шару й зростається з окістям копитної кістки. Основа шкіри копитної стінки багата на судини та нерви.
Копитна підошва та стрілка складаються з міцного трубчастого рогового шару Внутрішня поверхня сітчастого шару основи шкіри утворює періостальний шар, що сприяє зчепленню основи шкіри ко-питної підошви з копитною кісткою.
Ратиці рогатої худоби та свині за своєю будовою подібні до копит коня, розділені пополам, однак не мають вторинних листочків. Подуш-ка м'якишів утворена жировою та еластичною тканинами.
Кігті - властиві хижакам та гризунам. Вони функціонують, як ор-ган нападу, захисту та переміщення по деревах.
Кіготь складається з: кісткового валика з кігтьовою борозною, вінця, стінки та підошви. Підшкірна основа є лише в основі кігтьового вали-
Розділ 4
Спеціальна гістологія
ка. Кігтьовий валик є перехідною ділянкою зі шкіри в кіготь і формує кігтьову борозну.
Ніготь - це видозмінений кіготь властивий приматам. Ніготь від-різняється від кігтя більш плоскою нігтьовою стінкою. Нігтьовий ва-лик і борозна виражені слабо, а підошви майже немає.
Молочна залоза
Молочна залоза являє собою складну розгалужену альвеолярно-трубчасту залозу з апокриновим типом секреції.
Вперше вона виникає на ранніх стадіях розвитку зародка і має ви-гляд поздовжніх потовщень епідермісу — молочних смужок на черевній поверхні тулуба. За рахунок молочних смужок утворюються молочні горбики, кількість яких відповідає кількості молочних залоз у тварин різних видів. Від молочних горбиків в товщу мезенхіми епітелій роз-ростається у вигляді тяжів, у них з'являються порожнини, а із горбиків утворюються соски.
Молочні цистерни з'являються на місці численних виростів стін-ки первинних соскових каналів. Розвиток молочної залози інтенсивно продовжується після народження і, особливо, в період статевої зрілос-ті. Поряд з залозистими утвореннями формується сполучна тканина та жирові острівці (рис. 126-128).
Молочна залоза побудована з часточок різного розміру, розділених між собою пухкою сполучною тканиною. Сполучна тканина — стро-ма містить кровоносні судини, нерви та міжчасткові вивідні протоки, жирові клітини, інші клітини сполучної тканини. Залозиста частина — паренхіма молочної залози являє собою систему багаторозгалужених трубок, гілки яких закінчуються альвеотрубками. Частки залози ко-рів містять 158-226 (Техвер Ю.Т, 1968) кінцевих відділів — молочних альвеол, кінцеві вивідні протоки та сполучнотканинну строму. Вони відмежовані внутрішньочастковою сполучною тканиною. Стінка кін-цевих відділів залози складається з лактоцитів, базальної мембрани та міоепітеліальних корзинчастих клітин, які своїми відростками охо-плюють кінцеві відділи. Лактоцити мають кубічну або призматичну форму і пов'язані між собою десмосомами. Апікальна поверхня лакто-цитів містить мікроворсинки. Під час секреції молока клітини стають призматичними з великою кількістю мітохондрій, значним розвитком ендоплазматичної сітки, рибосом, комплексу Гольджі, вмістом жиро-
В.П. Новак, Ю.П. Бичков, М.Ю. Пилипенко Цитологія, гістологія, ембріологія
вих включень. Жирові включення утворюються у базальній частині клітини, де формуються більші краплі й переміщуються до її вершини, покриваються тонкою мембраною. На вершині клітини великі жирові кульки відриваються разом з частиною плазмолеми. Таким чином, жи-рові кульки обмежені двома мембранами. Білок з'являється у вигляді дрібних зерен всередині вакуоль пластинчастого комплексу. При ви-ході із клітини мембрана вакуолі зв'язується з клітинною мембраною і розривається, внаслідок чого зерна білка виходять за межі клітини. Альвеолярне молоко — секрет лактоцитів, у складі яких є жирові куль-ки, залишки лактоцитів, інколи з ядрами, білок, солі, казеїн та ін.
Рис. 126. Лактуюча молочна залоза корови:
1-міжчасточкова сполучна тканина; 2-вивідна протока; 3-кровоносна судина; 4-секреторний кінцевий відділ (альвеола); 5-одношаровий секреторний епі-телій; 6-внутрішньочасточкова сполучна тканина; 7- кінцевий секреторний відділ; 8-секрет; 9-молочні камені; 10-запустіваючі частки.
Вивідні протоки є продовженням альвеол, вони збільшуються в діаметрі і впадають у молочну цистерну, із цистерни молоко надходить у сосковий канал. У вивідних протоках залози епітелій одношаровий кубічний, в напрямку цистерни він перетворюється в призматичний одношаровий, а потім двошаровий, здатний до секреції. В малих і серед-ніх вивідних протоках знаходяться міоепітеліальні клітини, а в стінках великих вивідних проток з'являються міоцити, які місцями утворю-ють сфінктери. Малі вивідні протоки знаходяться всередині часток, більші — між частками.
Розділ 4
Спеціальна гістологія
1-сполучна тканина; 2-жирові частки; 3-залозиста паренхіма; 4-вивідні про-токи.
Сосок молочної залози являє собою кільцевидну складку шкіри, між її листками знаходиться сполучна та непосмугована м'язова тканини. Внутрішня поверхня соскового каналу утворена слизовою оболонкою, яка покрита багатошаровим зроговілим плоским епітелієм. Сполучна тканина соска ближче до молочної цистерни містить добре розвинений поздовжній м'язовий шар міоцитів. У ділянці сфінктера знаходяться три шари міоцитів: кільцевий, змішаний та радіальний. Сосок покритий шкірою, що не має волосся та залоз.
В кінці лактаційного періоду альвеоли ущільнюються, запустівають, стають малопомітними, кількість їх значно зменшується, зберігаються лише вивідні протоки різного діаметра. Частки стають маленькими і мають вигляд острівців серед значних прошарків сполучної тканини з фупами жирових клітин.
Нерви проникають у молочну залозу разом з міждольковою сполуч-ною тканиною і формують в ній сплетення, які мають тісний контакт з альвеолами та кровоносними судинами. В молочній залозі є чутливі не-рвові закінчення, серед яких — інкапсульовані тільця (рис. 129).
Молочна залоза функціонально тісно пов'язана з ендокринною ре-гуляцією статевої системи самки.
В.П. Новак, Ю.П. Бичков, М.Ю. Пилипенко Цитологія, гістологія, ембріологія
Рис. 128. Схема будови ацинуса молочної залози:
1-ацинус; 2-молочний хід; 3-внутрішньочасточкова протока; 4-апокринова секреція; 5-міоепітеліальні клітини; 6-нервове волокно; 7-гемокапіляр; 8-лактоцит.
Рис. 129.Схема поздовжнього розрізу соска 6-місячної телиці:
а-сосковий канал; б-молочна цистерна; в-випинання цистерни; г-додаткові бокові канальці.
Розділ 4
Спеціальна гістологія