Що зі вказаного є основними елементами структури енергетичного господарства?
– інженерні мережі, споживачі енергії, тепло -, силове господарство, електросилове господарство;
– дільниця контрольно-вимірювальних приладів і автоматики, електромонтажний цех, дільниця в цехах складського господарства, водопостачання та каналізація;
+ теплосилове господарство, водопостачання та каналізація, газове господарство, електросилове господарство, слабкострумне господарство, інженерні мережі, споживачі енергії, дільниця контрольно-вимірювальних приладів і автоматики, електроремонтний цех та дільниці в цехах, складське господарство;
– теплосилове господарство, електросилове господарство, слабкострумне господарство, інженерні мережі, споживачі енергії.
134. Норми енерговикористання бувають:
– цехові та загальнозаводські;
– загальнозаводські, інструментальні та базові;
+ диференційні та укрупнені (середні);
– на вид продукції, на виробництво 1000 грн. продукції.
135. До транспорту безперервної дії відносять:
– підйомні механізми;
– залізничний транспорт;
+ конвеєри;
– безрейковий транспорт.
136. Системи перевезення вантажів поділяються на:
– лінійну та функціональну;
– перервну та безперервну;
– внутрішню та зовнішню;
+ маятникову та кільцеву.
137. Матеріальні склади – це склади для зберігання:
– напівфабрикатів власного виготовлення;
+ запасів сировини, матеріалів, палива, комплектувальних виробів та інших матеріальних цінностей, що надходять на підприємство ззовні;
– готової продукції та відходів виробництва, що підлягають реалізації;
– сировини та матеріалів, призначених для забезпечення безперебійного виробничого процесу.
138. За призначенням матеріальні склади поділяються на:
+ постачальницькі, виробничі, збутові;
– універсальні та спеціальні;
– автоматизовані, механізовані, з переважанням ручних процесів;
– закриті, відкриті, напівзакриті.
139. Матеріальні склади за номенклатурою матеріальних ресурсів, що зберігаються поділяються на:
– постачальницькі, виробничі, збутові;
+ універсальні та спеціальні;
– автоматизовані, механізовані, з переважанням ручних процесів;
– закриті, відкриті, напівзакриті.
140. Контроль в системі операційного менеджменту – це:
+ процес визначення якості та коригування виконуваної підлеглими роботи для забезпечення виконання планів, направлених на досягнення цілей підприємства;
– спостереження за роботою персоналу;
– вид управлінської діяльності щодо забезпечення виконання певних завдань;
– спостереження за виконанням персоналом окремих завдань.
141. Залежно від місця організації контролю на тому чи іншому етапі виробництва він поділяється на:
– суцільний та вибірковий;
– попередній, поточний, заключний;
+ вхідний, операційний, приймальний;
– внутрішньо-цеховий та загальногосподарський.
142. Залежно від охоплення контрольованої продукції контроль може бути:
+ суцільний та вибірковий;
– попередній, поточний, заключний;
– вхідний, операційний, приймальний;
– внутрішньо-цеховий та загальногосподарський.
143 .До числа основних форм попереднього контролю належать:
+ графічні форми планування та контролю, сітьове планування та управління (СПУ);
– перспективні плани оптимального розвитку та розміщення виробництва;
– графічні форми планування технологічних операцій;
– оперативне планування та регулювання.
144. «Критичні точки контролю» – це критерії, що виділяються для:
– контролю, і які є факторами нарощування обсягів виробництва;
+ контролю, і які є обмежуючими факторами (норми затрат, капітальні нормативи, нормативи доходів тощо);
– планування реалізації продукції та організації виробництва;
– контролю, і які є факторами ризику (рівень збитковості, нормативи витрат матеріалів).
145. Сукупність речових елементів, що надійшли у формі товару для використання в процесі виробництва і входять як матеріальна складова в собівартість виготовленої продукції є ніщо інше як:
– нематеріальні активи;
+ матеріальні ресурси;
– напівфабрикати;
– МШП.
146. Пріоритетом споживача називають:
+ принцип формування та функціонування системи управління матеріальними ресурсами, який передбачає задоволення індивідуальних та суспільних потреб в матеріальних ресурсах на суспільно-необхідному рівні при найменших витратах;
– реалізація опрацьованих планів та програм, шляхом кооперації людей та знарядь праці;
– будь-який управлінський процес, який будується у відповідності з вимогами принципу послідовності;
– оптимальне поєднання централізованого регулювання керованої підсистеми з її саморегулюванням, забезпечення відповідності прав, обов'язків та відповідальності.
147. Запаси, що забезпечують безперервність постачання виробничого процесу між двома поставками:
+ поточними;
– підготовчими (буферними);
– гарантійними (страховими);
– перехідними.
148. Максимально-бажаний запас – це запас який:
– забезпечує безперервність постачання виробничого процесу між двома поставками;
– виділяється із виробничих запасів при необхідності додаткової їх підготовки перед використанням у виробництві;
+ визначає економічно-доцільний в даній системі управління запасами рівень запасу і застосовується як орієнтир при розрахунку обсягу замовлення;
– представляє собою залишки матеріалів на кінець звітного періоду.
149. Запаси ресурсів залежно від цільового призначення поділяють на:
– сезонні, заготівельні, подетальні;
+ підготовчі, сезоні, гарантійні;
– фіксовані, інтервальні, оперативні;
– гарантійні, комплексні, повиробничі.
150. Управління запасами – це:
+ вид виробничої діяльності, об'єктом якого є створення та збереження запасів;
– вид виробничої діяльності, направлений на розв'язання конкретних управлінських функцій з метою збереження запасів;
– вид виробничої діяльності, об'єктом якого є збереження визначених видів матеріалів (метал, паливо, будівельні матеріали і т.п.);
– вид діяльності, який забезпечує безперебійну роботу виробничих цехів.
151. Системою з фіксованим обсягом замовлень є система в якій:
– замовлення створюються у визначені моменти часу через рівні інтервали;
+ замовлення зафіксоване і незмінне за будь-яких умов;
– пряме поповнення запасу при невеликому об'ємі серії запасу;
– замовлення зафіксовано, але воно змінюється зі зміною умов виробництва.
152. «Витягаюча» система управління запасами «Канбан» дозволяє:
– усунути із виробничих підрозділів організації склади сировини, матеріалів, тощо та скоротити можливі обсяги міжопераційних запасів;
+ мінімізувати довгостроковість виробничого циклу, усунути із виробничих підрозділів організацій склади сировини, матеріалів тощо та скоротити можливі обсяги міжопераційних запасів;
– мінімізувати довгостроковість виробничого циклу, підвищити продуктивність праці;
– підвищити продуктивність праці, збільшити обсяг реалізації продукції та вивчити потреби споживачів.
153. Матеріально-технічне постачання підприємства – це:
+ постачання на склади підприємства чи на робочі місця матеріально-технічних ресурсів;
– своєчасне забезпечення підрозділів підприємства необхідними видами ресурсів;
– форма постачання сировиною та матеріалами підприємства;
– постачання на склади підприємства необхідних матеріалів.
154. Розрізняють наступні форми матеріально-технічного постачання підприємства:
– активна та пасивна;
+ транзитна та складська;
– загальна та конкретна;
– зовнішня та внутрішня.
155. Норми витрачання матеріалів поділяють на:
+ зведені та специфічні;
– загальні та специфічні;
– одиничні та укрупнені;
– конкретні та комплексні.
156. На підприємствах можуть використовуватись наступні способи матеріально-технічного забезпечення (МТЗ):
– «традиційний» і «Канбан»;
– заготівельний, калібрувальний, кріпильний;
– пасивний, активний, повиробничий, подетальний;
+ активний і пасивний.
157. Оперативна діяльність щодо збуту продукції поділяється на:
– аналіз, облік, роботу;
+ планування, роботу;
– планування, контроль, роботу;
– планування, облік, контроль, роботу.
158. Жодного відношення до особливостей JIТ-закупок «точно в термін» не має:
– зменшуються розміри партій;
– надійні поставки за графіком;
– малий час виконання замовлення та висока надійність;
+ зростання чисельності виробничого персоналу.