Приклад оцінювання за формами поточного контролю

ЗМІСТ

Вступ 2

Навчально-тематичний план лекцій і семінарських занять 6

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. ПРИРОДА МАСОВОІНФОРМАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. МАСОВА ІНФОРМАЦІЯ ЯК СОЦІАЛЬНИЙ

ФЕНОМЕН 10

Тема 1. Поняття інформації. Масова інформація та її типологічні характеристика 10

Тема 2. Регулювання інформаційної діяльність законами україни 11

Тема 3. Аудиторія засобів масової інформації 12

Типове завдання для модульної контрольної роботи 13

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. ІНФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В СУСПІЛЬСТВІ ТА ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА 15

Тема 1. Інформаційні процеси та їх характеристика 15

Тема 2. Процес виробництва інформації 16

Тема 3. Масово інформаційна діяльність і формування

Громадської думки 16

Типове завдання для модульної контрольної роботи 17

Теми для реферативних повідомлень з курсу

Теорія масової інформації» 19

Перелік запитань за іспит 22

Список рекомендованої літератури 24

 

 


Вступ

Дисципліна „Теорія масової інформації” є базовим нормативним курсом для спеціальності 6.030301 „Журналістика”, що читається в 3 семестрі в обсязі 2 кредитів загальним обсягом 72 години, у тому числі лекцій – 15 годин, семінарських занять (практичних, лабораторних) – 15 годин, самостійної роботи – 42 години. Підсумком вивчення курсу виступає екзамен.

Мета і завдання навчальної дисципліни

Метою вивчення курсу „Теорія масової інформації” є формування системи знань про масову інформацію як соціальний феномен, про законодавче регулювання масовоінформаційної діяльності, про характеристики аудиторії, на яку робота журналіста. Актуальними завданнями курсу є вироблення умінь та навичок аналізу масово-інформаційної діяльності, осмислення студентами критеріїв ефективності журналіста, закономірностей виробництва інформації, необхідності дотримання етичних норм, професійних стандартів. Практичний аспект вивчення курсу полягає у формуванні осмисленої оцінки національного інформаційного простору з позиції його якісних характеристик.

Предмет навчальної дисципліни,

Предметом вивчення у курсі „Теорія масової інформації” виступає сама інформація як соціальний феномен; закони, що регулюють виробництво і поширення інформації в системі ЗМК; технології виробництва, зберігання і поширення інформації; аудиторія засобів масової інформації; національний інформаційний простір; умови і критерії ефективності та етичності журналіста в процесах формування громадської думки.

Вимоги до знань та вмінь

Студенти повинні знати:

· зміст поняття масова інформація;

· закони, що регулюють масово-інформаційну діяльність;

· соціально-психологічні характеристики аудиторії;

· типологію інформаційних процесів

· технології виробництва, зберігання та поширення масової інформації

· етичні норми та професійні стандарти роботи журналіста

Студенти повинні вміти:

· кваліфікувати види інформації встановлювати відповідність інформації видовим характеристикам;

· встановлювати відповідність інформаційної діяльності законам України;

· визначати характеристики аудиторії та адекватність твору цільовій аудиторії;

· аналізувати журналістські матеріали з позиції відповідності етичним нормам та фаховим стандартам.

Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схеміосвітньо-професійної програми підготовки фахівця за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра журналістики.

Для засвоєння Курсу „Теорія масової інформації” студент повинен мати базову підготовку з курсів „Теорія масової комунікації”, „Теорія журналістики”. Ці дисципліни створюють систему ґрунтовних знань про специфіку діяльності ЗМК, жанрову систему, принципи та функції журналістики. Спираючись на ці знання студенти можуть опанувати масово інформаційні аспекти діяльності журналіста у повному обсязі. Курс готує студентів до вивчення галузевих журналістик на старших курсах, зокрема газетно-журнального, радіо-, телевиробництва та інших фахових дисциплін.

Система контролю знань та умови складання іспиту.Навчальна дисципліна "Теорія масової інформації" оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з двох модулів.

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100 - бальною шкалою.

Форми поточного контролю: оцінювання домашніх самостійних завдань; тестів та контрольних робіт виконаних студентами під час практичних занять. Студент може отримати максимально: 18 балів за тести, 8 бали за доповнення на практичних заняттях, 10 балів за реферативне повідомлення, по 7 балів за модульну контрольну роботу в кожному із двох змістових модулів та 10 балів за комплексну самостійну роботу (здається в кінці 2 змістового модулю) – загалом 60 балів.

 

Поточний контроль[1]

- Реферативне повідомлення – 5 балів;

- доповнення – 2 бали;

- тест 3 бали;

- комплексна самостійна робота – 10 балів

- модульна контрольна робота – 7 балів

Модульний контроль: 2 модульні контрольні роботи (по 1 роботі в кінці кожного модулю).


Оцінка формується за принципом накопичення балів. Вагові коефіцієнти модулів та підсумкового контролю подані в таблиці:

  Змістовий модуль 1 ( ЗМ1 ) Змістовий модуль 2 ( ЗМ2 ) Іспит Разом (підсумкова оцінка)
Вагові коефіцієнти (%) 25% 35% 40% 100%
Максимальна оцінка в балах
         

Розрахунок підсумкової оцінки за курс (накопичена ):

ПО= ЗМ1 + ЗМ2 + КПМ

 

Приклад оцінювання за формами поточного контролю

Вид роботи Мінімальна оцінка Максимальна оцінка
  Заліков. бал кількість Достатня оцінка Макс. бал кількість сума
Тестове завдання
Реферативне повідомлення
Комплексна самостійна робота
Модульна контрольна робота
Загальна сума балів        

 

Підсумковий контроль здійснюється у формі екзамену. Студент, що набрав менше ніж 30 балів за всіма формами поточного контролю до екзамену не допускається.


При цьому, кількість балів відповідає оцінці:

1-34 – «незадовільно» зобов’язковим повторним вивченням дисципліни;

35-59 – «незадовільно» з можливістю повторного складання;

60-64 – «задовільно» («достатньо») ;

65-74 – «задовільно»;

75 - 84 – «добре»;

85 - 89 – «добре» («дуже добре»);

90 - 100 – «відмінно».

Шкала відповідності

За 100-бальною шкалою Оцінка за національною шкалою
90 – 100 відмінно
85 – 89 добре
75 – 84
65 – 74 задовільно
60 – 64
35 – 59 незадовільно
1 – 34

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

№ лекції Назва лекції Кількість годин  
лекції семінари/ лаборат., практичні самост. робота
Змістовий модуль 1. Природа масовоінформаційної діяльності. Масова інформація як соціальний феномен.  
Поняття інформації. Масова інформація та її типологічні характеристика
Законодавчі основи масовоінформаційної діяльності
Аудиторія ЗМІ. Соціально-психологічні характеристики аудиторії.
Модульний контроль (тест, контрольна робота, колоквіум)   2  
Змістовий модуль 2. Інформаційні процеси в суспільстві та їх характеристика  
Інформаційні процеси та їх характеристика: інформаційна агресія, пропаганда і контрпропаганда. Поняття про інформаційні війни.
Створення, зберігання та тиражування інформації. Джерела інформації та робота з ними.
Формування громадської думки й масово інформаційна діяльність.
Модульна контрольна робота   2  
17  
18  
  ВСЬОГО
           

Загальний обсяг 72 год., в тому числі:

Лекцій14 год.

Семінари/лабораторні, практичні16 год.

Самостійна робота- 42 год.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1