ТЕМА: Приготування нервово-м’язового препарату, визначення порогу подразнення (збудження) нерва та м’язу
ПАМ’ЯТКА ДЛЯ СТУДЕНТА
Лабораторні заняття - основний вид практичної підготовки студентів з фізіології тварин.
На заняття студенти повинні приходити підготовленими відповідно до теми заняття і зазначених контрольних питань. Відповіді на питання повинні даватись письмово і супроводжуватись схемами, малюнками.
До занять студент самостійно, за допомогою методичних розробок і практикумів, вивчає хід виконання робіт і записує його, згідно схеми оформлення, в зошит для лабораторних занять.
На занятті студент перевіряється викладачем щодо підготовки до заняття, потім під керівництвом викладача виконує передбачені методичними розробками роботи, записує в зошит результати досліджень, супроводжуючи їх малюнками, графіками, після чого робить аналіз отриманих результатів і висновки.
Кожне попереднє заняття до наступного повинне бути повністю оформлене та захищено.
Студент, який пропустив лабораторне заняття з тієї чи іншої причини, повинен відпрацювати його до наступного заняття.
Кожне лабораторне заняття і роботи, які до нього входять, повинні бути згідно до "‘Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах44 належним чином оформлені і захищені.
СХЕМА ОФОРМЛЕННЯ ЛАБОРАТОРНОГО ЗАНЯТТЯ (підготовка здійснюється до початку лабораторного заняття)
Дата:
Лабораторне заняття №
Тема:
Робота №
Хід роботи:
Результати та досліджень:
Аналіз отриманих даних:
Висновки:
Робота №
…
Контрольні питання та письмові відповіді на них
Дата виконання_________________
ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 1
ТЕМА: Ознайомлення з правилами техніки безпеки і роботи в лабораторії фізіології тварин та основними методами фізіологічних досліджень
Ціль: Ознайомитись з правилами техніки безпеки, методами знеболювання і фіксації лабораторних і сільгосптварин та основними приладами, які використовуються в лабораторії фізіології. Оволодіти технікою приготування нервово-м’язового препарату, визначити поріг збудження нерва і м’яза.
Оснащення: набори інструментів, прилади, технічні засоби навчання, лабораторні та с.-г. тварини, набори препарувальних інструментів, розчин Рінгера, електростимулятори, кімографи, міографи.
РОБОТА 1. Ознайомлення з правилами техніки безпеки Хід роботи: при роботі в лабораторії фізіології тварин студенти повинні дотримуватись правил техніки безпеки.
Працювати можна лише з тими електроприладами, які заземлені.
При роботі з міцними кислотами, лугами та різними реактивами слід бути обережним. Забороняється насмоктувати їх ротом через піпетку. Потрібно для цього користуватися піпетками з гумовими грушками.
При нагріванні на відкритому вогні пробірок з різними рідинами слід користуватися пробіркотримачами, а пробірку відвертати у бік.
На лабораторних заняттях всі студенти повинні бути в халатах. Дотримуватись правил безпеки слід і при роботі з лабораторними та с.-г. тваринами.
Результати Досліджень:
Аналіз отриманих даних:
Висновок
РОБОТА 2. Особливості (Ьіксаиії тварин
Хід роботи: коней фіксують у станку або на спеціальному операційному столі, а також шляхом повалу. їх рухи обмежують підняттям передньої кінцівки, згинаючи її у зап’ястковому суглобі, накладанням закрутки на верхню губу або на основу однієї з вушних раковин.
Велику та дрібну рогату худобу найчастіше фіксують у станку або стійлі. Корів тримають за роги і трохи повертають голову у бік. Також накладають носові щипці, що стискають носову перегородку.
Биків утримують через кільце, що вставляється у носову перегородку і прикріплене до нього водило.
Овець утримують у стоячому або сидячому положенні, підтримуючи за шию знизу.
Свиней фіксують у стоячому положенні з використанням металевої закрутки або довгих щипців. Закрутку накладають на верхню щелепу, а щипцями, якщо необхідно, стискають шию позаду вушних раковин.
Собак фіксують у станках або на операційному столі. Для запобігання укусів використовують намордники чи зав’язують рот бинтом.
Кролів чи морських свинок фіксують на спеціальних столиках.
Жаб фіксують на столиках з корковим чи парафіновим покриттям після попередньої декапітації, децеребрації або наркозу.
Засвоїти правила та особливості фіксації тварин різних видів. .
Результати Досліджень:
Аналіз отриманих даних:
Висновок
РОБОТА 3. Знайомство з фізіологічним інструментарієм та приладами
Хід роботи: під керівництвом викладача, за допомогою практикуму та наочності вивчити основний інструментарій та обладнання, що
використовується при проведенні фізіологічних досліджень.
Замалювати основні прилади: електростимулятор, кімограф, міограф, метроном. З’ясувати принципи їх дії і визначити сферу застосування.
Результати Досліджень:
Аналіз отриманих даних:
Висновок
Контрольні питання:
1. Назвіть правила техніки безпеки при роботі з електроприладами, кислотами, лугами, хімічними реактивами.
2. Опишіть і дайте характеристику приладам та інструментарію, що застосовуються на лабораторних заняттях з фізіології тварин.
Дата виконання_______________
ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 2
ТЕМА: Приготування нервово-м’язового препарату, визначення порогу подразнення (збудження) нерва та м’язу
Ціль: оволодіти технікою приготування нервово-м’язового препарату, визначити поріг подразнення нерва та м'язу.
Оснащення: жаби, набори препарувальні інструментів, розчин Рінгера, електростимулятори, кімографи, міографи.
РОБОТА 1. Приготування нервово-м ’язового препарату жаби Хід роботи: керуючись практикумом, таблицями, вказівками викладача, приготувати нервово-м’язовий препарат з лапкою (реоскопічну лапку). Виготовлений препарат зволожити розчином Рінгера. Хід приготування препарату записати в зошит і замалювати, позначити його частини.
Дивись мал. на наступній сторінці!
Результати Досліджень:
Аналіз отриманих даних:
Висновок
РОБОТА 2. Визначення порогу подразнення ('збудження) м’яза при непрямому і прямому подразненні Хід роботи: покласти препарат жаби з попереднього досліду на суху ділянку препарувального столика, накласти електроди від електростимулятора на нерв препарату і подразнювати нерв, поступово збільшуючи напругу від мінімального показника (0,01В) до появи скорочення м’яза. Цей показник напруги і буде пороговою силою подразнення (порогом збудження) при непрямому подразненні м’яза (через нерв). Відмітити також допорогову і надпорогову сили подразника.
Далі накласти електроди на литковий м’яз препарату (пряме подразнення) і повторити дослід таким же чином, відмітивши силу подразника (величину напруги), при якій спостерігається скорочення м’яза. Порівняти отримані дані в першому і другому випадках.
Результати Досліджень:
Аналіз отриманих даних:
Висновок
Контрольні питання:
1. Опишіть техніку і послідовність приготування нервово-м’язового препарату.
2. Вкажіть, що називається порогом збудження (подразнення). Поясніть, чим відрізняються поняття: подразливість і збудливість.
3. Зазначте, які тканини відносяться до збудливих тканин.
4. Проаналізуйте, чи однакова збудливість нерва і м’яза. Зазначте чим це підтверджується.
|
б. Знімання шкіри з задніх лапок
в. Відтинання хвостової кістки
г. Розрізування навпіл (гальванічні лапки)
д. Оголення сідничного нерва
е. Препарування сідничного нерва (реоскопічна лапка)
ж. Класичний препарат
Дата виконання_____________
ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ №3