Завдання 3. Заповнити таблицю
Основні клінічні прояви холери при різного ступеню дегідратації
| Клінічні прояви | Ступінь дегідратації (згідно ВООЗ) | ||
| Рання | Помірна | Тяжка | |
| Охриплість голосу | |||
| Спрага | |||
| Повторне блювання | |||
| Судоми генералізовані | |||
| Афонія | |||
| Невпинне блювання | |||
| Діарея |
5. Матеріали для аудиторної самостійної роботи.
5.1. Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на практичному занятті:
· Оволодіти методикою обстеження хворого на холеру
· Провести курацію хворого на холеру
· Скласти план лабораторного обстеження
· Інтерпретувати результати специфічного обстеження хворого на холеру
· Розпізнати ускладнення при холері
· Скласти план лікування хворого на холеру
· Визначити лікарську тактику в разі виникнення невідкладних станів.
· Оформити медичну документацію за фактом встановлення діагнозу „Холера”.
5.2.Професійний алгоритм щодо формування навичок та вмінь при діагностиці холери
| № | Завдання | Послідовність виконання | Зауваження, попередження відносно самоконтролю |
| Оволодіти методикою клінічного обстеження хворого на холеру | 1.З'ясувати скарги хворого. 2.Анамнез хвороби 3.Анамнез життя 4. Епіданамнез | Виділити скарги, що характеризують синдроми: - зневоднення; діарейний синдром - органні ураження; Звернути увагу на особливості розвитку захворювання; терміни появи симптомів, послідовність їх виникнення, динаміку: - діареї (частота і зв'язок з тяжкістю); - характер випорожнень (вид “рисового відвару”); - приєднання блювання; - блювання фонтаном, без нудоти; - спраги, м'язової слабкості; - судом; - інших симптомів. Виявити перенесені захворювання. Виявити дані щодо реалізації фекально-орального механізму передачі, звернути увагу на перебування хворого в регіонах з підвищеним ризиком зараження холерою (перебування в ендемічних по холері районах); - контакт з хворим на холеру - вакцинація (проводилась чи ні?) | |
| Провести курацію Хворого | 1.Загальний огляд: - загальний стан хворого; - шкіра і слизові оболонки: - голос - м’язи | Оцінити стан хворого, положення; - тяжкість перебігу хвороби, залежно від ступеню дегідратації, віку хворого, супутньої патології. Звернути увагу на: - загальну слабкість, загострені риси обличчя, западаючі очні яблука, тонічні судоми м'язів; - швидку стомлюваність; - температуру тіла (нормальна або знижена); - блідість шкіри, зниження її тургору, ціаноз, похолодання кінцівок, сухість слизових оболонок рота і склер; - знижується звучність голосу до афонії; - судоми локалізовані, генералізовані; | |
| 2. Об'єктивні дані: - перкуссія та пальпація живота - характер випорожнень | - живіт не болючий, запалий або здутий; - визначається бурчання, переливання рідини, шум плеску; - випорожнення рясні, такі, що швидко втрачають каловий характер; набувають вигляду “рисового відвару” і запах сирої риби. Частота залежно від тяжкості захворювання. | ||
| 3. Серцево-судинна система: - пульс; - артеріальний тиск; - серце | Звернути увагу: - пульс частий, аж до ниткоподібного. і при прогресуванні процесу на периферичних судинах не визначається; - зниження артеріального тиску аж до значного; - тони серця приглушені або глухі. | ||
| 4.Система дихання: | - дихання частішає в залежності від тяжкості захворювання, - поверхневе, нерівне. | ||
| 6. Нервова система | Оцінити стан хворого, положення. - свідомість збережена навіть при великому ступені зневоднення; | ||
| 7.Система виділення | - зниження діурезу, оліго- і анурія при наростанні тяжкості хвороби | ||
| Провести лабораторне дослідження | 1.Загальний аналіз крові: 2. Загальний аналіз сечі: 3. Біохімія крові: 4. Бактеріологічні дослідження: 5.Прискорені методи діагностики: 6.Серологічні методи (РА, РПГА, ІФА) | Звернути увагу на типові зміни, які залежать від ступеню зневоднення: - відносний нейтрофільний лейкоцитоз і збільшення кількості еритроцитів у зв'язку зі згущенням крові, гематокриту, на збільшення густоти плазми до 1.030 і вище. - сліди білка, поодинокі еритроцити і лейкоцити, рівень відносної густини, можлива ізогіпостенурія. - показники електролітів (Na+,K+,Cl-) та їх співвідношення; показник Na/K, білок та його фракції, зростає рівень креатиніну та сечовини. Найвагоміший метод обстеження – висів холерного вібріону з випорожнень, блювотних мас. - метод іммобілізації і мікроаглютинації під впливом протихолерної сироватки; - метод макроаглютинації; - люмінесцентно-серологічний метод; - іммобілізація вібріонів під впливом бактеріофагів. - використовують для ретроспективної діагностики в парних сироватках крові з інтервалом 10 днів; |
6. Матеріали післяаудиторної самостійної роботи (за бажаннням студента)
Тематика УДРС та НДРС:
· Особливості холери, спричиненої серогрупою О139
· Характеристика типів кишкових токсинів, їх дія на ентероцити
Шигельоз. Амебіаз
1. Мета:
1.1. Студент повинен знати:
1. етіологію шигельозу, амебіазу;
2. епідеміологію шигельозу, особливості сучасного епідеміологічного процесу;
3. епдеміологічні особливості, поширеність амебіазу
4. основні етапи патогенезу при шигельозі;
5. класифікацію клінічних форм шигельозу;
6. класифікацію клінічних форм амебіазу
7. клінічні особливості перебігу шигельозу;
8. особливості діарейного синдрому при шигельозі
9. клінічні прояви амебіазу кишкового;
10. клінічні прояви позакишкового амебіазу;
11. можливі ускладнення шигельозу та термін їх появи;
12. ускладнення амебіазу;
13. методи діагностики шигельозу;
14. методи діагностики кишкового амебіазу;
15. принципи лікування хворих на шигельоз, етіотропна терапія шигельозу: показання до призначення, препарати, дози, терміни лікування;
16. принципи лікування хворих на амебіаз, етіотропне лікування амебіазу залежно від клінічної форми;
17. хірургічні ускладнення шигельозу
18. хірургічні ускладнення амебіазу
19. принципи профілактики шигельозу;
20. принципи профілактики амебіазу;
21. особливості диспансеризації реконвалесцентів шигельозу, амебіазу.
1.2. Студент повинен вміти:
1. дотримуватися основних санітарно-протиепідемічних правил роботи біля ліжка хворого на шигельоз, амебіаз;
2. зібрати анамнез хвороби, оцінити епідеміологічні дані (вживання харчових продуктів, які не зазнають перед вживанням термічної обробки, контакт з хворим на шигельоз, перебування в регіонах, ендемічних по амебіазу);
3. обстежити хворого і виявити основні симптоми і синдроми шигельозу, амебіазу, обґрунтувати попередній діагноз;
4. визначити наявність у хворого специфічних ускладнень;
5. оформити медичну документацію за фактом встановлення попереднього діагнозу “шигельоз”, “амебіаз”;
6. скласти план обстеження хворого;
7. інтерпретувати результати обстеження, в тому числі і специфічних методів діагностики;
8. скласти індивідуальний план лікування з урахуванням епідеміологічних даних, клінічної форми хвороби, тяжкості перебігу, наявності ускладнень, алергологічного анамнезу, супутньої патології, виписати рецепти;
9. скласти план протиепідемічних та профілактичних заходів в осередку інфекції;
10. дати рекомендації стосовно режиму, дієти, обстеження, нагляду в періоді реконвалесценції.
2. Матеріали доаудиторної самостійної роботи
2.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
(міждисциплінарна інтеграція)
| Дисципліна | Знати | Вміти | |
| Попередні дисципліни | |||
| Нормальна анатомія | Анатомічну будову травного тракту людини | Визначати проекцію органів травного тракту на передню черевну стінку | |
| Мікробіологія | Таксономічні властивості шигел, антигенну структуру, особливості культивування, ідентифікацію збудника. Властивості гістолітичної амеби, форми існування її в організмі людини, методи специфічної діагностики амебіазу. | Проводити необхідний об’єм лабораторних досліджень (засів матеріалу на поживні середовища) Інтерпретувати результати специфічних методів діагностики. | |
| Фізіологія | Параметри фізіологічного стану органів і систем людини; показники лабораторного обстеження в нормі (заг. ан. крові, сечі, випорожнень, біохімія крові, параметри КОС, електролітів тощо). | Оцінити дані лабораторного обстеження. | |
| Патофізіологія | Механізм порушення функцій органів і систем при патологічних станах різного ґенезу. | Інтерпретувати патологічні зміни за результатами лабораторного обстеження при порушеннях функції органів і систем різного ґенезу. | |
| Хірургія | Клініко-лабораторні ознаки кишкової кровотечі, перитоніту, тактику невідкладної допомоги. | Своєчасно поставити діагноз цих ускладнень, призначити відповідне обстеження, надати невідкладну допомогу. | |
| Внутрішня медицина | Методи та основні етапи клінічного обстеження хворого. | Зібрати анамнез, провести клінічне обстеження хворого, виявити патологічні симптоми і синдроми. Аналізувати одержані дані. | |
| Фармакологія | Фамакокінетику і фармакодинаміку, побічні ефекти препаратів, що застосовуються для лікування шигельозу, амебіазу, засобів патогенетичної терапії. | Виписати рецепти. | |
| Наступні дисципліни | |||
| Сімейна медицина | Етіологію, епідеміологію, патогенез, клінічні прояви, можливі ускладнення шигельозу, амебіазу. Принципи профілактики і лікування. Тактику ведення хворих в амбулаторних умовах, показання до госпіталізації. | Розпізнати захворювання, інтерпретувати дані лабораторного обстеження, організувати протиепідемічні заходи в осередку, визначити необхідність госпіталізації, дати рекомендації щодо наступного нагляду та лікування, заповнити екстрене повідомлення в СЕС на інфекційного хворого. Надати невідкладну догоспітальну допомогу в разі необхідності. | |
| Внутрішньопредметна інтеграція | |||
| Інфекційні хвороби. | Особливості інфекційних хвороб. Принципи діагностики, лікування, профілактики інфекційних хвороб. Патогенез, епідеміологію, динаміку клінічних проявів, лабораторну діагностику, можливі ускладнення шигельозу, амебіазу. Особливості перебігу в залежності від клінічної форми, принципи лікування і профілактики. | Розпізнати захворювання, його ускладнення; інтерпретувати дані лабораторного обстеження. Призначити етіотропну, патогенетичну та симптоматичну терапію. Дати рекомендації хворому щодо харчування, режиму, професійної діяльності, відпочинку. | |
2.2 Рекомендована література
Основна:
Інфекційні хвороби: Підручник / За ред. О.А. Голубовської. — К.: ВСВ "Медицина", 2012. — 728 с. + 12 с. кольор. вкл., пал. тв.
Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби – Київ: Здоров”я, 2001 - 2008. – Т.1-3.
Допоміжна:
Андрейчин М.А., Козько В.М., Копча В.С. Шигельоз. – Тернопіль: «Укрмедкнига», 2002. – 361 с.
Руководство по инфекционным болезням/Под ред. Лобзина Ю.В. – Санкт-Петербург:
Фолиант, 2011. – 1036 с.
Питання для теоретичного опрацювання.
«Шигельоз»
1. Сучасний стан захворюваності на шигельоз в Україні, світі.
2. Назвіть основні серогрупи шигел, охарактеризуйте їх морфологічні властивості.
3. Вкажіть стійкість збудника до дії факторів зовнішнього середовища.
4. Охарактеризуйте джерело інфекції, назвіть механізм та основні шляхи інфікування.
5. Патогенез шигельозу.
6. Клінічна класифікація шигельозу.
7. Назвіть основні діагностичні ознаки шигельозу.
8. Особливості клінічного перебігу шигельозу.
9. Можливі ускладнення при шигельозі.
10. План обстеження хворого на шигельоз.
11. Методи специфічної діагностики шигельозу. Інтерпретація результатів досліджень.
12. Лікування хворих на шигельоз.
13. Профілактика шигельозу.
«Амебіаз»
1. Сучасний стан захворюваності на амебіаз в Україні, світі.
2. Назвіть форми існування гістолітичної амеби в організмі людини, охарактеризуйте їх.
3. Вкажіть стійкість збудника до дії факторів зовнішнього середовища.
4. Охарактеризуйте джерело інфекції, назвіть механізм та основні шляхи інфікування.
5. Патогенез амебіазу.
6. Клінічна класифікація амебіазу.
7. Особливості клінічного перебігу кишкового та позакишкового амебіазу.
8. Назвіть основні діагностичні ознаки амебіазу.
9. Можливі ускладнення при амебіазі.
10. План обстеження хворого на амебіаз.
11. Методи специфічної діагностики амебіазу.
12. Лікування амебіазу.
13. Профілактика амебіазу (специфічна, неспецифічна).
4. Завдання для самостійного опрацювання:
Завдання 1. Вибрати правильну відповідь:
. Яка серогрупа шигел завжди має екзотоксин (Шига-токсин)?
A. Dysenteriae А
Б. Sonnei
В. Flexneri
Г. Boydii
Д. Всі мають
ВІРНА ВІДПОВІДЬ:
Завдання 2. Задачі для самоконтролю
Задача 1
Хворий 22 років, студент, поступив на 3-й день хвороби зі скаргами на загальну слабкість, переймоподібний біль у животі, часті мізерні випорожнення зі слизом і кров’ю. Захворювання почалося з підвищення температури, головного болю, тенезмів, частих випорожнень. Живе в ізольованій квартирі з комунальними зручностями. Усі члени сім’ї здорові. 2 дні тому повернувся із села, де були зафіксовані випадки подібного захворювання.
Об’ктивно: Температура тіла 38,2˚С. Шкіра бліда, язик вологий, обкладений білим нашаруванням. Тони серця приглушені. Пульс 90 уд/хв., АТ 120/70 мм.рт.ст. Живіт помірно здутий, болючий за ходом товстої кишки. Сигмоподібна кишка спазмована, різко болюча. Печінка не збільшена. Стілець до 10 разів на добу, випорожнення мізерні зі слизом і кров’ю.
1. Попередній діагноз.
2. План обстеження
3. Лікування.
Задача 2
Хворий 40 р., мешканець Пакистану, доставлений зі скаргами на сильний біль в ділянці правого підребер’я. Із анамнезу відомо, що протягом останніх двох років відмічав рідкі випорожнення з кров’ю, біль у правій здухвинній ділянці. За час хвороби втратив близько 9 кг ваги. Протягом останніх трьох тижнів турбувало відчуття важкості в правому підребер’ї. Підвищилася температура тіла, з’явилась остуда, рясне потовиділення.
Об’єктивно: Т 39,00С, положення вимушене через біль, язик сухий, живіт напружений, різко болючий в правому підребір’ї, позитивні симптоми подразнення очеревини, біль також за ходом товстого кишечника. Пульс – 110 уд./хв., АТ 100/60 мм.рт.ст.
1. Попередній діагноз.
2. План обстеження.
3. Лікування.