РОЗДІЛ III. СВІТОВА ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА

ТЕМА 17. СУТЬ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА Й ОСНОВНІ ЕТАПИ ЙОГО РОЗВИТКУ

Поняття світового господарства. Міжнародні економічні відносини як , система господарських відносин між різними країнами. Основні елементи міжнародних економічних відносин.

Генезис світового господарства. Суспільний розподіл праці як чин­ник розвитку і становлення світового господарства.

Підприємництво. Умови його формування. Процес нагромадження
капіталу, його складові.

Основні стадії формування світового господарства, їх характеристика.

Світове господарство кінця ХІХ-ХХ ст. Ринкове господарство. Мало-розвинуте ринкове господарство. Командне - адміністративна господарська система.

Об'єктивні умови розвитку сучасного світового господарства. Соці­ально-економічні зміни. Прискорений розвиток продуктивних сил суспі­льства. Взаємозалежність держав світового співтовариства.

СЕМІНАР 17

1. Світове господарство: суть і загальна характеристика.

2. Основні етапи розвитку і становлення сучасного світового госпо­дарства.

3. Об'єктивні умови розвитку сучасного світового господарства.

ТЕЗИ ДО ЛЕКЦІЇ

Світове, або всесвітнє, господарство являє собою сукупність націо­нальних економік і особливої сфери суспільно-виробничих зв'язків, що ви­ходять за територіальні межі окремих країн, - міжнародних економічних відносин.

У сучасних умовах економічна замкнутість національних госпо­дарств не лише нераціональна, а практично неможлива. Загальною стала тенденція дедалі більшої взаємозалежності національних економік.

Суть світового господарства визначається тим універсальним зв'яз­ком між національними господарствами, який забезпечує їхню реальну єдність на основі міжнародного поділу праці, науково - технічної і вироб­ничої торгівлі, валютних і кредитних відносин, тобто міжнародними еко­номічними відносинами.

Міжнародні економічні відносиниявляють собою систему господар­ських відносин між різними країнами світу. Важливими елементами цієї системи є:

1) міжнародне науково-технічне і виробниче співробітництво;

2) вивіз капіталу і міжнародний кредит;

3) світова торгівля;

4) міграція робочої сили;

5) міжнародні валютні відносини.

Міжнародні економічні відносини, що визначають суть світового господарства, похідні і залежать від економічних відносин, що складаються на національних рівнях.

Світове господарство склалося на початку XX століття у результаті тривалого історичного процесу, багатовікової еволюції продуктивних сил, поглиблення міжнародного поділу праці, поступового і неухильного вклю­чення економік у загальну систему світових господарських зв'язків, що стало наслідком розвитку суспільного виробництва.

Економічні основи світового господарства, що закладаються у сфері і обігу, починають виявлятися вже на етапі творення місцевого ринку, пов'язаному з першим великим суспільним поділом праці, що збігається у часі з мідним, бронзовим та раннім періодом залізного віку. Другий великий суспільний розподіл праці зумовив появу грошової і форми вартості та вихід торговельного обміну за межі місцевого ринку на рівень регіонального. З появою держави на формування світового господар­ства крім економічних впливають позаекономічні (військово-колоніальні) чинники.

Третій великий суспільний поділ праці, що полягав у відокремленні торгівлі від землеробства та ремесла, сприяв подальшому залученню різно­манітних господарських одиниць до товарообміну, пізніше - прискореному розвитку простого товарного виробництва і, як наслідок, зумовив перерос­тання регіональних ринків у регіонально-світові.

Удосконалення засобів праці за середньовіччя, виникнення нових га­лузей економіки, поглиблення спеціалізації всередині окремих галузей, ве­ликі географічні відкриття дали відчутний поштовх для розвитку товарно-грошових відносин і подальшого формування світового ринку.

Становлення міжнародних економічних зв'язків завжди ґрунтувалося на розвитку підприємництва, необхідними умовами існування якого є:

а) приватна власність;

б) товарне виробництво;

в) політичні інститути: громадянські свободи, приватне, договірне
право та ін.

Перші свідчення законодавчого оформлення відносин приватної влас­ності і торговельно-грошових знаходимо у стародавньому світі:

Єгипет, Вавілонія, Греція.

У Стародавньому Римі право чітко ділити на публічне, що займалося "станом Римської держави", та приватне, яке займалося "вигодою окремих осіб".

Згодом рівень цивільного права досяг висот Римського приватного права тільки в Громадянському Кодексі Наполеона в 1804 р.

Елементи виробничого підприємництва почали зароджуватися ще XIV - XV ст. у вигляді мануфактурного виробництва в Італії та Нідерландах, потім широко охопили Англію, Францію та інші країни.

У цих країнах процес первісного нагромадження капіталу набув історично класичних форм, де на кінець XVII - поч. XVIII ст. мали місце такі
методи нагромадження багатства для перетворення його в промисловий
капітал:

1) обезземелення селянства при звільненні його від традиційної залежності від великих землевласників;

2) колонізація;

3) запровадження державних позик і податкової системи,

4) протекціонізм національного підприємництва. Значною мірою ці
методи ґрунтувалися на грубому насильстві. В Російській державі, до якої
входила більша частина України, ці процеси відбувалися значно пізніше і
завершилися, на думку економістів, лише у XX ст.

Важливе місце в становленні світового ринку відіграв період великих географічних відкриттів (середина XV - XVII ст.), тоді ж сформувалися великі європейські держави, колоніальні імперії.

Формування світового господарства ілюструють три стадії станов­лення і розвитку класичного підприємництва в промисловості економіч­но більш розвинутих країн:

1) підприємницька проста кооперація: від зародження підприємництва
у промисловості і до сер. XVI ст.;

2) мануфактурне виробництво: XVI - XVIII ст.;

3) велике машинне виробництво: XVIII - XX ст.;

У період промислового перевороту в економічно більш розвинутих країнах, починаючи з середини XVIII ст. та розгортання електротехнічної революції (остання третина XIX — поч. XX ст.), історично завершується формування світового господарства.

Світове господарство кінця XIX - 20-х років XX ст. характеризувало­ся поєднанням ринкових відносин з позаекономічним примусом у взаємо­зв'язках між метрополіями і колоніальними та залежними країнами. Воно складалося з двох підсистем:

1) ринкового господарства індустріально розвинутих країн, які утри­мували монополію на кваліфіковану робочу силу, сучасні засоби виробництва, новітні технології, тощо;

2) мало розвинутого ринкового та доринкового господарства колоніальних і залежних країн.

З 20-х і до кінця 80-х років розвиток світового господарства характе­ризується історичним протистоянням двох систем:

1) ринкової (капіталістичної);

2) командно-адміністративної (соціалістичної).

Усього в переважно ринковій системі світового господарства в сере­дні 80-х років було понад 160 країн, у тому числі понад 30 індустріально розвинутих.

У країнах, що розвиваються, проживало 3/4 населення, вони займали понад 4/5 території і на них припадало лише 18,5 % сукупного валового продукту усіх країн переважно ринкової системи.

У країнах централізовано керованої економіки, яким належало понад 40% промислового виробництва усіх країн світу, в 70-80 роках почалося активне поглиблення суперечностей, що спричинило фактично руйнацію соціалістичної системи і переорієнтацію на ринкові відносини.

У країнах розвинутої ринкової економіки подальшого розвитку набу­ла соціалізація суспільства, що відбилося у високому ступені задоволення матеріальних і духовних потреб населення.

 

ОБ'ЄКТИВНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА

1. Кардинальні соціально-економічні змінну _____________________

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Прискорений розвиток продуктивних сил суспільства ____________

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Зростаюча взаємозалежність держав світового співтовариства _____

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

ПРАКТИКУМ 17

1. Поміркуйте і назвіть основні загальнолюдські цінності, які сприяють розвитку світових економічних зв'язків:

А __________________________________________________________

Б __________________________________________________________

В __________________________________________________________

Г __________________________________________________________

Д __________________________________________________________

2. Визначте, характерні соціально-економічні особливості ринкової і командно-адміністративної систем господарювання. Обґрунтуйте, яка сис­тема сприяє їх розвитку, а яка гальмує.

№ п/п Соціально-економічні особливості Ринкова система Командно-адміністративна система
     
     
     
     
     

 

3. Які, на Вашу думку, процеси перешкоджають становленню ринкової системи господарювання в Україні? Напишіть:

А ___________________________________________________

Б _______________________________________________

В ________________________________________________________

Г __________________________________________________________

Д __________________________________________________________

4. Охарактеризуйте економічні основи функціонування світового гос­подарства.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Основні етапи становлення і розвитку світового господарства.

2. Соціально-економічна суть системи сучасного світового господарства.

3. Громадянський Кодекс Наполеона.

4. Римське право.

5. Транснаціональні компанії