Поняття та види військових злочинів
Конституція України визначає, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону (ст. 65 Конституції України). Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави (ст. 17 Конституції України).
Військові злочини передбачені 19 розділом Особливої частини КК України (статті 401-435).
Військовими злочинами, згідно зі ст. 401 КК України, визнаються злочини проти встановленого законодавством порядку несення або проходження військової служби, вчинені військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними під час проходження ними навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів.
Родовим об'єктом військових злочинів є встановлений порядок несення або проходження військової служби, під яким розуміють врегульовані правовими нормами суспільні відносини, що виникають та існують при проходженні служби різними категоріями військовослужбовців в процесі їх службової та бойової діяльності.
Цей порядок заснований на Конституції України, окремих законах, військових статутах, положеннях військової присяги, наказах міністра оборони України та інших нормативних актах. Конкретні військові злочини посягають на окремі сфери цього порядку, що є безпосередніми об'єктами цих злочинів.
Деяким військовим злочинам властивий і додатковий безпосередній об’єкт – життя, здоров’я, честь і гідність особи, а також власність та довкілля.
Цілий ряд злочинів проти встановленого порядку несення військової служби є предметними, а, отже, предмет злочину є їх обов’язковою ознакою (необережне знищення або пошкодження військового майна, втрата військового майна, розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, мародерство насильство над населенням в районі бойових дій та ряд інших). Такими предметами виступають: 1) військове майно; 2) зброя, боєприпаси, вибухові або інші бойові речовини, а також засоби пересування, військова та спеціальна техніка; 3) відомості військового характеру, що містять державну таємницю; 4) речі, що знаходяться на вбитих чи поранених; 5) майно населення в районі бойових дій; 6) символіка Червоного Хреста і Червоного Півмісяця та ін.
Окремі військові злочини конкретизують і потерпілу особу (невиконання наказу, погроза або насильство щодо начальника, зловживання військовою службовою особою вадою або службовим становищем, погане поводження з військовополоненими та ін.). Такими потерпілими є: 1) начальник; 2) особа, підлегла по службі; 3) населення в районі бойових дій; 4) військовополонені.
Об'єктивна сторона військових злочинів полягає у вчиненні суспільно небезпечного діяння, що порушує встановлений порядок несення або проходження військової служби. Такі діяння можуть бути вчинені як шляхом дії (опір начальникові або примушування його до порушення службових обов’язків, дезертирство, мародерство та ін.), так і бездіяльності (невиконання наказу, ухилення від військової служби шляхом самокалічення, бездіяльність військової влади та ін.). Деякі посягання цього роду можуть вчинятись як шляхом дії, так і бездіяльності (порушення правил польотів або підготовки до них, порушення правил несення бойового чергування, порушення правил кораблеводіння та ін.).
Деякі склади військових злочинів містять в якості необхідної або кваліфікуючої ознаки вказівку на настання тяжких наслідків (статті 414 КК України, 416 КК України, 421 КК України тощо): зрив виконання бойового завдання, загибелі людей, заподіяння тілесних ушкоджень, знищення або пошкодження цінного воєнного майна, послаблення боєздатності підрозділу, спричинення катастрофи тощо. Мають місце також і злочини, момент закінчення яких не пов'язаний із настанням наслідків (формальні склади) – статті 402 КК України, 405 КК України, 407 КК України та інші.
Ряд військових злочинів характеризується такими ознаками, як вчинення діяння в умовах воєнного стану, в бойовій обстановці, під час бою, в районі бойових дій. Ці ознаки свідчать про підвищену суспільну небезпеку діяння.
Суб'єктивна сторона військових злочинів характеризується або умисною виною (статті 402 КК України, 404 КК України, 406 КК України тощо), або необережною виною (стаття 412 КК України), деякі військові злочини характеризуються змішаною формою вини (статті 418 КК України, 419 КК України, 420 КК України тощо).
Деяким злочинам проти встановленого порядку несення військової служби властиві і такі ознаки суб’єктивної сторони, як мотив і мета вчинення (добровільна здача в полон через боягузтво або легкодухість, самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби).
Суб'єктами військових злочинів можуть бути:
а) військовослужбовці Збройних Сил України;
б) військовослужбовці Служби безпеки України, прикордонних військ України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України;
в) військовослужбовці військових формувань, утворених відповідно до законів України;
г) особи, щодо яких є спеціальна вказівка в законодавстві України;
д) військовозобов'язані під час проходження ними навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів.
Таким чином, закон виділяє два види суб'єктів військових злочинів – військовослужбовців і військовозобов'язаних під час проходження ними навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів.
До військової служби притягуються тільки громадяни України, які досягли певного віку і не старші граничного віку перебування на військовій службі. Суб'єктами ряду військових злочинів можуть бути військовополонені ворожої армії, військовослужбовці України під час перебування в полоні у ворога.
Не вважаються суб'єктами військових злочинів співробітники органів внутрішніх справ, робітники та службовці військових частин і установ, учні суворовських та нахімовських училищ.
У деяких випадках особа, яка вчинила військовий злочин, може бути звільнена від кримінальної відповідальності із застосуванням до неї заходів, передбачених Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
В залежності від безпосереднього об'єкту можуть бути виділені такі групи військових злочинів:
1) проти порядку підлеглості і військової честі (статті 402-406 КК України);
2) проти порядку проходження військової служби (статті 407-409 КК України);
3) проти порядку користування військовим майном і його зберігання (статті 410-414 КК України);
4) проти порядку експлуатації військової техніки (статті 415-417 КК України);
5) проти порядку несення бойового чергування та інших спеціальних служб (статті 418-421 КК України);
6) проти встановленого порядку збереження військової таємниці (ст. 422 КК України);
7) військові службові злочини (статті 423-426 КК України);
8) проти порядку несення служби на полі бою і в районі воєнних дій (статті 427-433 КК України);
9) злочини, відповідальність за які передбачена міжнародними конвенціями (статті 434-435 КК України).