Філософські трактати Цицерона
Практичне заняття № 2
Тема: Поема Вергілія “Енеїда” як зразок давньоримського літературного епосу(2 години)
Теоретичні питання:
1. Місце “Енеїди” в епічному спадкові Вергілія. загальна характеристика поем “Буколіки” й “Георгіки”.
2. “Енеїда” – класичний твір римського героїчного епосу.
2.1. Міфологічна й історична основа твору, авторські відхилення від міфу. Змішання історизму й міфологізму.
2.2. Інтертекстуальність “Енеїди”: літературні джерела й жанрова різнорідність.
2.3. Образ Енея як родоначальника династії Цезарів.
2.4. Боги й герої в поемі. Художнє втілення релігійної концепції Вергілія.
2.5. Психологізм і моралізм
3. Подальше літературне життя “Енеїди”. Творча переробка поеми Вергілія І.Котляревським.
Практичне завдання:
1. Складіть порівняльну таблицю “Античний героїчний епос (порівняльна характеристика “Іліади”, “Одіссеї” та “Енеїди”), в якій відзначте загальні й індивідуальні особливості кожної з трьох поем.
2. Складіть схему “Стильова своєрідність “Енеїди”.
Основні поняття і вирази:
Буколіки, георгіки, еклоги, героїчний епос, дидактичний епос, драматизм, інтертекстуальність, ідеолог принципату, історизм, міфологізм, монументалізм, моралізм, психологізм.
Венера, глибока мовчанка, дари данайців, Дідона, Кассандра, Лаокоон, смерть Лаокоона, Марс, Меркурій, Нептун, Низ и Евріал, фурія, Еней, Юнона, Юпітер
Література:
1. Вергілій. Енеїда.
2. Пащенко В. І. Пащенко Н. І. Антична література: Підручник. – К., 2001. – С.562-613.
3. Античная литература: Учебник / А. Ф. Лосев, Г. А. Сонкина, А. А. Тахо-Годи и др.; Под ред. А. А. Тахо-Годи. – М., 1980. – C. 355-377.
4. Мегела І. Історія Римської літератури. Монографія. – Миколаїв: Видавництво ЧДУ ім. Петра Могили, 2009. – С. 152-164.
5. Еліот Т. Вергілій і християнський світ. // Всесвіт. – 1992. – № 3-4.
6. Кочур Г. Літературна доля Вергілія // Всесвіт. – 1992. – № 12. – С. 161.
7. Маркевич Т. В. Твори Вергілія і Котляревського серед духовних надбань людства // Всесв. літ. в середн. навч. закладах. – 2000. – № 6. – С. 37–42.
8. Писаренко Ю. М. Творче наслідування поем Гомера в “Енеїді” Вергілія”. // Всесвітня література в середніх навчальних закладах. – 2000. – № 6. – С. 26- 36.
9. http://www.ae-lib.org.ua/_lit_ant_rome.htm (Антична література: Рим)
Практичне заняття № 3
Тема: Творче переосмислення міфології в поемах Гесіод „Роботи і дні” та Овідія „Метаморфози”. Художньо-культурні і філософські аспекти поем(2 години)
Теоретичні питання:
1. Гесіод – творець епосу. Загальна характеристика його поем „Роботи і дні” та „Теогонія”.
2. Міфологізм поеми. Основні міфологічні сюжети, використані Гесіодом, та їх роль у творі.
3. Художньо-стильові особливості поеми „Роботи і дні” (композиція, образ автора, авторська позиція, художні засоби). Філософічність та дидактизм твору.
4. Овідій – творець епосу. Загальна характеристика творів „Наука кохання”, „Ліки від кохання”, „Фасти”, „Метаморфози”. Місце „Метаморфоз” в епічному спадкові Овідія.
5. Міфологічна мозаїка „Метаморфоз”. Міфологічні сюжети, використані Овідієм. Міфологія як засіб відображення сучасної поетові дійсності.
6. Ідеософія “Метаморфоз”.
6.1. Міфологія як засіб відтворення філософських ідей.
6.2. Образ Піфагора і основні принципи його вчення.
6.3. Уявлення про світобудову. Міф про зміну віків та всесвітній потоп.
6.4. Оспівування сильної особистості і критика індивідуалізму.
7. Естетико-еротичний характер поеми. Кохання і сум у творі.
8. Художня єдність і жанрова розмаїтість твору. Стильова специфіка “Метаморфоз”. Овідій – майстер напівтіні.
9. Значення поем Гесіод та Овідія для подальшого розвитку літератури.
Практичне завдання:
1. Скласти схему: “Розвиток мотиву перевтілень в античній літературі”
2. Скласти таблицю “Жанрова розмаїтість метаморфоз”.
Основні поняття і вирази:
Дидактичний епос, геніалогічний епос
Скринька Пандори, Всесвітній потоп, гігантомахія, Девкаліон і Пірра, Дедал та Ікар, золотий вік, Кипарис, метаморфози, Ніоба, нитка Аріадни, Орфей, Пігмаліон і Галатея, самозакоханий Нарцис, Фаетон, Філемон та Бавкіда.
Література:
1. Гесіод. Роботи і дні // Антична література: Хрестоматія. Упорядник О.І.Білецький. – К., 1968. – С. 116-126. або на сайті http://www.ae-lib.org.ua/_lit_ant_greece.htm
2. Гесиод. Работы и дни // Эллинские поэты. – М., 1963. або на сайті http://ancientrome.ru/antlitr/antlitr.htm
3. Овідій Назон, Публій. Метаморфози. К.: Дніпро, 1985. або на сайті http://www.ae-lib.org.ua/_lit_ant_rome.htm
4. Пащенко В. І. Пащенко Н. І. Антична література: Підручник. – К., 2001. – С. 44-97, 662-668.
5. Підлісна Г. Н. Антична література: Навч. посібник. – К., 1992.– C. 223-232.
6. Мегела І. Історія давньогрецької літератури. Курс лекцій. – К.: Видавець Карпенко В. М., 2010. – С. 32-40.
7. Мегела І. Історія Римської літератури. Монографія. – Миколаїв: Видавництво ЧДУ ім. Петра Могили, 2009. – С. 175-192.
8. Античная литература: Учебник / А. Ф. Лосев, Г. А. Сонкина, А. А. Тахо-Годи и др.; Под ред. А. А. Тахо-Годи. – М., 1980. – C. 35-68, 397-415.
9. Содомора А. Перекладаючи Овідія// Зарубіжна література. – 1997.–№ 24.– С. 8.
10. Шанін Ю. Поетична енциклопедія перетворень. // Зарубіжна література. – 1997. – № 24. – С. 4-5.
11. Ашукин Н. С., Ашукина М. Г. Крылатые слова: Литературные цитаты; Образные выражения. – М., 1987.
12. Коваль А. П., Коптілов В. В. Крилаті вислови в українській літературній мові. – К., 1975.
13. Словник античної міфології / Уклад. І. Я. Козовик, О. Д. Пономарів; вст. ст. А. О. Білецького. – 2-е вид. – К., 1989.
Практичне заняття № 4-5
Тема: Давньогрецька трагедія: проблематика й система образів (4 години)
Теоретичні питання:
1. Художня своєрідність та символічна сутність образів давньогрецької трагедії.
1.1. Світ монументальних героїв в трагедіях Есхіла “Прометей прикутий” та “Орестея”.
1.1.1. Бунтівна особистість в образі Прометея.
1.1.2. Втілення в образах Клітемнестри, Касандри й Ореста етичних, суспільних та особистих проблем.
1.2. Ідеальний герой та смислові імплікації* в трагедіях Софокла “Цар Едіп”, “Антігона”, „Едіп в Колоні”.
1.2.1. Образ Антігони – символ самопожертви й прагнення “вищої справедливості”.
1.2.2. Філософська й психологічна глибина образу царя Едіпа; домінування у вчинках “мотиву моральної відповідальності”.
1.3. Природність та філософсько-психологічна глибина героїв трагедії Еврипіда “Медея”, „Електра”.
1.3.1. Образ Медеї – втілення пристрасності людської натури. Вирішення проблеми положення жінки в Давній Греції.
1.3.2. Взаємодія розуму й пристрасті в діях героїв. Основні художні засоби психологізації.
1.4. Психоаналітичні інтерпретації образів давньогрецької трагедії Фрейдом та його послідовниками (Едіп, Електра, Медея).
2. Основні соціально-філософські й світоглядні проблеми трагедій.
2.1. Людина й Доля.
2.1.1. Гармонія призначення й вільного вибору героїв (Есхіл).
2.1.2. Неминуче втручання Фатуму в життя людини (Софокл).
2.1.3. Людина – творець своєї Долі (Еврипід).
2.2. Влада й правитель.
2.2.1. Реалізація авторської концепції влади через образи Гефеста, Гермеса, Влади й Сили.
2.2.2. Втілення ідеї правителя в образах Креонта та Едіпа.
2.3. Страх й Обов’язок, Любов і Ненависть, Життя й Смерть – основні філософські антиномії трагедій.
Практичне завдання:
1. Дайте розгорнуті відповіді на наступні питання:
– Чому трагедія “Орестея” уважається “найвеличнішим досягненням людського розуму” (А. Суінберн)?
– Чому трагедія “Антигона” є “гімном людській природі”?
– Чому Еврипіда називають найтрагічнішим трагіком (аргументуйте на основі прикладів з прочитаних творів)?
2. Дайте відповіді (усно) на питання самостійної роботи по темі „Трагедія”.
Основні поняття і вирази:
Культ Діонісія, Діонісії, дифірамб, трагедія, “трагедія фатуму”, “трагедія пристрастей”, високий стиль, діалог, монолог, стихоміфія, монументальний герой, ідеальний герой, природний герой, алегорія, монументальність, філософічність, інтертекстуальність, психологізм, драматизм.
Аполлон, Афіна, Зевс, еринії, евменіди, Кассандра, “комплекс Електри”, Прометей, прометеїв вогонь, титан, Антигона, сфінкс, загадка сфінкса, евменіди, “Едипів комплекс” аргонавти, золоте руно, “комплекс Медеї”, Медея, філософ сцени.
Література:
1. Есхіл. Прометей прикутий.
2. Есхіл. Орестея.
3. Софокл. Антигона.
4. Софокл. Цар Едіп. Едіп в Колоні.
5. Еврипід. Медея. Електра. // Евріпід. Трагедії. – К., 1993.
6. Пащенко В. І. Пащенко Н. І. Антична література: Підручник. – К., 2001. – С.223-329.
7. Підлісна Г. Н. Антична література: Навч. посібник. – К., 1992. – С. 82-116.
8. Мегела І. Історія давньогрецької літератури. Курс лекцій. – К.: Видавець Карпенко В. М., 2010. – С. 89-113.
9. Театральне мистецтво Стародавньої Греції. // Всесвітня література. – 1998. – № 7. – С. 25-26.
10. Античная литература: Учебник / А. Ф. Лосев, Г. А. Сонкина, А. А. Тахо-Годи и др.; Под ред. А. А. Тахо-Годи. – М., 1980. – С. 110–164.
11. Гаспаров М. Древнегреческий театр // Литература. – 1996. – № 17. – С. 6.
12. Грант М. Классическая Греция. – М., 1998. – С. 45-51, 115-136.
13. Содомора А. Евріпід: до глибин людської душі // Зарубіжна література. – 1998. – № 2. – С. 7.
14. Шеллинг Ф. Философия искусства. – М., 1999. – С. 484-506.
15. http://www.ae-lib.org.ua/_lit_ant_greece.htm (Антична література: Греція)
Практичне заняття № 6-7
Тема: Антична комедія: творчість Аристофана, Менандра, Плавта, Теренція(4 години)
Теоретичні питання:
1. Особливості “комедії протесту” Аристофана.
1.1. Естетико-ідеологічна суперечка між Есхілом та Еврипідом у комедії “Жаби”. Евріпід – “вільнодумець” і виразник нового в літературі. Есхіл – “драматичний ідеал” Арістофана.
1.2. “Хмари” – протест проти нового філософського вчення. Алегоричність образу хмар. Сократ: вимисел і реальність.
1.3. “Лісістрата” – втілення антивоєнної позиції автора. Художня реалізація проблеми соціально-політичної ролі жінки.
2. Менандр – творець “комедії випадку”.
2.1. “Комедія характерів” “Відлюдник”.
2.2. “Комедія інтриги” “Третейський суд”.
2.3. Концепція людини й художній характер в комедіях.
3. Художні особливості й оригінальність творів Плавта. Сміх в комедіях “Скарб” („Горщик”), “Два Менехми”, „Хвальковитий воїн”.
4. Наслідувальний характер і своєрідність комедій Теренція („Свекруха”, „Брати”).
5. Значення античної комедії для подальшого розвитку жанру.
Практичне завдання:
1. Складіть схеми: “Засоби комічного в “Жабах” Аристофана й “Скарбі” Плавта”; “Психологізм в комедіях Менандра “Відлюдник” та “Третейський суд”.
2. Дайте відповіді (усно) на питання самостійної роботи по темі „Антична комедія”
Основні поняття і вирази:
Комедія, соціально-політична комедія, “комедія протесту”, побутова комедія, “комедія випадку”, комедія інтриги, комедія положень, комедія характерів, комедія звичаїв, ателана, паліата, тогата, фарс, комічне, пародія, сатира, гіпербола, алегорія, фантасмагорія, буфонада, карикатура, філософічність, гуманізм, моралізм, психологізм, сентенційність, діалог, монолог, парабаза, софістика, блазень, Діонісій.
Необхідне зло, хмари, Мізантроп, третейський суд, скнара, хвальковитий воїн.
Література:
1. Аристофан. Жаби. Хмари. Лісістрата. // Арістофан. Комедії. – Х., 2003.
2. Менандр. Відлюдник (Мізантроп). Третейський суд.
3. Плавт. Скарб (Горщик). Два Менехми. Хвальковитий воїн.
4. Теренций. Свекруха. Брати.
5. Пащенко В. І. Пащенко Н. І. Антична література: Підручник. – К., 2001. – С.346-375, 439-448, 504-529.
6. Мегела І. Історія давньогрецької літератури. Курс лекцій. – К.: Видавець Карпенко В. М., 2010. – С. 113-123.
7. Мегела І. Історія Римської літератури. Монографія. – Миколаїв: Видавництво ЧДУ ім. Петра Могили, 2009. – С. 35-45, 53-62.
8. Античная литература: Учебник / А. Ф. Лосев, Г. А. Сонкина, А. А. Тахо-Годи и др.; Под ред. А. А. Тахо-Годи. – М., 1980. – C. 164-177, 218-227, 300-318.
9. Гаспаров М. Древнегреческий театр //Литература. – 1996.– № 17. – С. 6.
10. Давыдов Д. Смысл комического в античной драме // Литература. – 1997. – № 7. – С. 14.
11. Гусейнов Г. И. Аристофан. – М., 1987.
12. http://www.ae-lib.org.ua/_lit_ant_greece.htm (Антична література: Греція)
13. http://www.ae-lib.org.ua/_lit_ant_rome.htm (Антична література: Рим)
Практичне заняття № 8
Тема: Античний роман. Жанрові особливості давньогрецького та давньоримського романів (2 години)
Теоретичні питання:
1. Розвиток давньогрецького роману.
1.1 . Основні етапи, тематика, проблематика, сюжет і структура роману. Представники жанру.
1.2 . Буколічний роман Лонга “Дафніс і Хлоя”, його місце в давньогрецькій прозі. Образи головних героїв – втілення ідеалу закоханих.
2. Жанрова специфіка давньоримського роману.
2.1. Пародійність, сатирична спрямованість і енциклопедизм роману Петронія “Сатирикон”. Головні проблеми і ідейно-естетичні концепти твору. Ідейно-змістова функція “бенкету у Трімальхіона”.
2.2. Фантасмогоричний роман Апулея “Метаморфози, чи Золотий Осел”.
2.2.1. Сюжетна спорідненість творів Апулея “Золотий осел” і Лукіана “Лукій, чи Осел”. Еротико-авантюрний і містико-повчальний аспекти “Метаморфоз”.
2.2.2.Місце в ідейно-змістовій структурі роману вставної новели про Амура і Психею. Морально-філософська навантаженість образів головних героїв новели.
3. Значення античного роману для світової літератури.
Практичне завдання:
1. Проаналізуйте твори Ахілла Таттія „Левкіппа та Клітофонт”, Харитона „Повість про кохання Херея й Каллірої”, Лонга „Дафніс і Хлоя” (усно).
2. Проаналізуйте твори Петронія “Сатирикон” та Апулея “Метаморфози, чи Золотий осел” (усно).
3. Складіть таблицю “Порівняльна характеристика давньогрецького й давньоримського романів”.
4. Напишіть твір на одну із запропонованих тем:
– Пригодницький характер античного роману.
– Роль міфологічних елементів у давньогрецькому й давньоримському романі.
– Морально-дидактичний аспект античного роману.
– Тема кохання в давньогрецькому та давньоримському романі.
– Сатира в античному романі.
– Особливості зображення героїв в античному романі.
– Проблема долі в античному романі.
– Топос дороги в античному романі.
– Стильові особливості античного роману.
Література:
1. Апулей. Метаморфози, або Золотий осел. – К., 1982.
2. Петроній. Сатирикон // Всесвіт. – 1986. – № 9.
3. Греческий роман. – М., 1988.
4. Античный роман. – М., 2001.
5. Пащенко В. І. Пащенко Н. І. Антична література: Підручник. – К., 2001. – С.469-480, 683-687, 705-711.
6. Мегела І. Історія давньогрецької літератури. Курс лекцій. – К.: Видавець Карпенко В. М., 2010. – С. 283-290.
7. Мегела І. Історія Римської літератури. Монографія. – Миколаїв: Видавництво ЧДУ ім. Петра Могили, 2009. – С. 245-256, 275-285.
8. Античная литература: Учебник / А. Ф. Лосев, Г. А. Сонкина, А. А. Тахо-Годи и др.; Под ред. А.А. Тахо-Годи.–М.,1980.– C. 278-288, 428-434, 450-457.
9. Кобів Й. Перлина античної сатири // Всесвіт. – 1986. – № 9.
10. Підлісна Г. Н. Антична література: Навч. посібник. – К., 1992. – C. 140-145.
11. http://www.ae-lib.org.ua/_lit_ant_greece.htm (Антична література: Греція)
12. http://www.ae-lib.org.ua/_lit_ant_rome.htm (Антична література: Рим)
13. http://ancientrome.ru/antlitr/antlitr.htm Античная литература
Практичне заняття № 9
Тема: Байка в античній літературі. Езоп і Федр (2 години)
Теоретичні питання:
1. Розвиток жанру байки в античності та його творці.
2. “Езопова байка” в Стародавній Греції.
2.1. Структура і стиль.
2.2. Тематика та основні “моралі” байок Езопа.
3. Літературна байка Федра в Стародавньому Римі.
3.1. Структура, композиція, художня мова.
3.2. Літературна обробка та тематична своєрідність байок Федра.
4. Подальше життя байок Езопа та Федра у світовій літературі. Байки Бабрія та Флавія Авіана.
Практичне завдання:
1. Зробити порівняльний аналіз байок Езопа і Федра, (“Вовк та ягня”, “Лисиця і виноград”, “Собака й м’ясо”, “Ворона й лисиця” та ін.), вкажіть головні відмінності, ураховуючи композицію, стиль, художні засоби, „мораль”. Порівняти ці твори з аналогічними байками Лафонтена, Л.Глібова, І.Крилова
2. Скласти інформаційно-логічну модель “Специфіка жанру байки”, в якій вказати основні жанрові ознаки байки та її відмінність від притчі, казки, паремій, сентенцій і афоризмів.
Основні поняття і вирази:
Алегорія, байка, мораль, притча.
Вовк і ягня, езопівська мова, лебедина пісня, гора народила мишу, “Тут Родос, тут плигай”, левова доля, одна ластівка весни не робить.
Література:
1. Езоп. Байки. / Пер. Ю.Мушака. – К., 1961.
2. Федр. Байки. / Пер. В.Литвинова. – К., 1986.
3. Федр. Басни. // Федоров Н. А., Мирошенкова В. И. Античная литература. Рим: Хрестоматия. – М., 1981. – С. 497-509.
4. Байка у світовій літературі. // Всесв. літ. в сер. навч. закл. України. – 1998. – № 9. – С. 9-10. (Тексти).
5. Флавій Авіан. Байки. / Пер. М. Борецького //Давня римська поезія в українських перекладах і переспівах. – Л., 2000. – С.: 294-301.
6. Федр и Бабрий. Басни. – М., 1962.
7. Антична література: Хрестоматія / Упоряд. О.І. Білецький. – К., 1968.– .130-133.
8. Пащенко В. І. Пащенко Н. І. Антична література: Підручник. – К., 2001. – С.177-185, 691-695.
9. Мегела І. Історія давньогрецької літератури. Курс лекцій. – К.: Видавець Карпенко В. М., 2010. – С. 142,145, 291.
10. Мегела І. Історія Римської літератури. Монографія. – Миколаїв: Видавництво ЧДУ ім. Петра Могили, 2009. – С. 200-207.
11. Античная литература: Учебник / А. Ф. Лосев, Г. А. Сонкина, А. А. Тахо-Годи и др.; Под ред. А. А. Тахо-Годи. – М., 1980. – C. 392-393.
12. Литвинов В. Раб, звільнений за байки // Зарубіжна література. – 1996. – № 12-13. – С. 6.
13. Тарасова Н. І. Байка як жанр літератури та її особливості у творчості Езопа. // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 1998. – № 12. – С. 21-27.
14. Ярець Л. “В Езопа вчіться, добрі люди!” // Всесв. літ. в сер. навч. закл. України. – 1999. – № 8. – С. 15.
15. Борецкий М. Художественный мир басен Федра, Бабрия и Авиана // Новое в современной классической филологии. – М., 1979.
16. http://www.ae-lib.org.ua/_lit_ant_greece.htm (Антична література: Греція)
17. http://www.ae-lib.org.ua/_lit_ant_rome.htm (Антична література: Рим)
Практичне заняття № 10-11
Тема: Розвиток жанру діалогу в античній літературі. Філософські діалоги Платона й Цицерона. Сатиричні діалоги Лукіана (4 години)
Теоретичні питання:
1. Філософські діалоги Платона.
1.1. Гармонія форми та змісту у філософських діалогах Платона.
1.2. Тематика й проблематика Платонових творів.
1.3. Розуміння мистецтва та поетичної творчості („Держава” книги ІІ, Х).
1.4. Відображення ідеї душі в діалогах “Федон”, “Федр”, „Держава” (книга Х).
1.5. Образ і поняття Ероса, його походження, різновиди й природа в діалозі “Бенкет”.
1.6. Образ Сократа в діалогах (“Апологія Сократа”, “Бенкет”, “Лахес” та ін.). Платонівський філософ в контексті античної сократіади (Фукідід “Апологія Сократа”, Аристофан “Хмари” та ін.).
1.7. Значення творів Платона для подальшого розвитку жанру літературного діалогу.
Філософські трактати Цицерона.