Розслідування, реєстрація та облік нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань і аварій
Важливе значення для виявлення і запобігання нещасним випадкам мають своєчасне розслідування і облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій.
Нещасний випадок— це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого чинника або середовища, що відбувся у процесі виконання ним трудових обов’язків, у результаті яких завдана шкода здоров’ю або настала смерть.
До професійного захворюванняналежить захворювання, що виникло в результаті професійної діяльності застрахованого працівника і обумовлено виключно або переважно дією шкідливих речовин і певних видів робіт та інших чинників, пов’язаних із роботою.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про охорону праці» і ст. 171 КЗпП працедавець повинен проводити розслідування і вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій.
25 серпня 2004 р. Кабінет Міністрів України прийняв Постанову „Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві” № 1112, дія якої поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, на всіх громадян (зокрема іноземців та осіб без громадянства), які є власниками цих підприємств або уповноваженими ними особами, фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, які відповідно до законодавства використовують найману працю, і на інших осіб, передбачених п. 2 Порядку розслідування.
У документі визначено, що розслідування і облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах проводяться власником.
Працедавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, наказом призначає комісію по розслідуванню у складі керівника (фахівця) служби охорони праці підприємства (голови комісії), керівника структурного підрозділу і головного фахівця. До комісії також входять представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий, а в разі гострого професійного захворювання (отруєння) до складу комісії включається також фахівець санітарно-епідеміологічної служби і відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду, інші особи. Якщо потерпілий не є членом профспілки, до складу комісії входить уповноважений трудового колективу з питань охорони праці.
За наслідками розслідування працедавець складає акт про нещасний випадок (за встановленою формою), один примірник якого він зобов’язаний видати потерпілій або зацікавленій особі. Акт за формою Н-1 разом із матеріалами розслідування підлягає зберіганню упродовж 45 років на підприємстві, де нещасний випадок взято на облік.
У разі відмови власника скласти акт про нещасний випадок або незгоди потерпілого (або іншої зацікавленої особи) зі змістом акту питання вирішується посадовцем органу Державного нагляду за охороною праці, рішення якого обов’язкові для працедавця. Рішення посадової особи цього органу може бути оскаржене в судовому порядку.
Контроль за своєчасним і правильним розслідуванням, документальним оформленням і обліком нещасних випадків, здійсненням заходів щодо усунення причин, що зумовили ці випадки, проводиться органами державного управління і нагляду за охороною праці відповідно до їх компетенції.
Відповідно до п. 12 ст. 37 Закону України «Про професійні спілки, їх права і гарантії діяльності» профспілки здійснюють громадський контроль за дотриманням працедавцем законодавства про працю і про охорону праці, забезпеченням на підприємстві, в установі або організації безпечних і нешкідливих умов праці, виробничої санітарії, правильним застосуванням встановлених умов оплати праці, вимагають усунення виявлених недоліків.
Термінологічний словник
1. Під моральною шкодою потерпілого розуміють страждання, завдані працівнику внаслідок фізичного або психічного впливу і що призвели до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршенню стосунків з оточуючими його людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
2.Охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці.
3. Нещасний випадок — це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого чинника або середовища, що відбувся в процесі виконання ним трудових обов’язків, у результаті чого завдано шкоди здоров’ю або настала смерть.
4.Професійне захворювання — захворювання, що виникло у результаті професійної діяльності застрахованого працівника і обумовлено виключно або переважно дією шкідливих речовин і певних видів робіт та інших чинників, пов’язаних із роботою.
5.Вступний інструктаж проводиться зі всіма працівниками, які поступили на роботу або знаходилися у відрядженні на підприємстві, а також з учнями і студентами в навчальних закладах перед початком лабораторних і практичних занять.
6. Повторний інструктаж проводиться на робочому місці зі всіма працівниками; на роботах із підвищеною небезпекою - один разу квартал; на інших роботах — один раз у півріччя.
7. Позаплановий інструктаж проводиться індивідуально або з групою осіб, обсяг і зміст якого визначаються у кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спонукали до його проведення.
8. Цільовий інструктаж проводиться з працівниками під час виконання разових робіт (ліквідації аварій, стихійного лиха тощо), не пов’язаних із безпосередніми обов’язками за фахом.
9. До виконання робіт підвищеної небезпекиі таких, що вимагають професійного відбору, допускаються особи за наявності психофізіологічної експертизи.
10. У сфері охорони праці працівник має право:
- відмовитися від дорученої роботи, якщо склалася виробнича ситуація, небезпечна для його життя або здоров’я або для оточуючих його людей і навколишнього середовища, із збереженням середнього заробітку;
- розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не дотримується законодавства про працю, умов колективного або трудового договору, із виплатою вихідної допомоги в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку.