Проста конструктивна дилема

Практичні завдання та теоретичні матеріали

Для підготовки до модульної контрольної роботи №2 та до екзамену

На модульну контрольну роботу виносяться теми:

1) Безпосередні умовиводи

2) Дедуктивні умовиводи

3) Складні,складноскорочені та скорочені умовиводи

4) Індуктивні умовиводи

5) Аналогія

6) Доведення та спростування

Практикум

1) Скласти безпосередні умовиводи шляхом перетворення, обернення і протиставлення суджень. Правила і приклади утворення безпосередніх умовиводів можете знайти в табличці, яку я висилала вам раніше.

Всі комахи не вміють читати.

Всі крокодили – тварини

Деякі комахи не літають.

Деякі крокодили живуть у зоопарку.

Василь – студент

Василь – найкращий студент групи.

Перевірити себе можна тут: Відповідь

2) Відновіть пропущений засновок епісилогізму та визначте вид сориту. Вкажіть помилки, якщо вони допущені.

Для відповіді на це питання слід знати:

1) що таке сорит, які існують види сориту

2) полісилогізм, його будова та його види;

3) правила побудови полісилогізмів = правила побудови силогізмів

4) будову суджень, види суджень (А, Е, І, О), розподіленість термінів у судженні.

Приклад та пояснення:

Дано сорит:

Ялівець (рус. можжевельник) належить до родини кипарисових.

Родина кипарисових належить до класу хвойних рослин.

Модрина не є ялівцем.

Модрина не належить до класу хвойних рослин

Сорит – це полісилогізм з пропущеними проміжними висновками. Для того, щоб визначити вид сориту, слід з’ясувати, який засновок епісилогізму (більший чи менший) був пропущений.

Відновити структуру вихідного полісилогізму можна двома шляхами:

1) перші два судження є засновками просилогізму, отже висновок з них і є пропущеною частиною.

2) третє та четверте судження є відповідно одним із засновків епісилогізму та його висновком. Отже:

Висновок: Модрина (S) не належить до класу хвойних рослин (P)

Наявний засновок: Модрина (S) не є ялівцем (М). Це менший засновок, оскільки в ньому є менший термін М.

Отже, пропущено більший засновок епісилогізму. Ми маємо гокленієвський сорит, утворений з прогресивного полісилогізму.

Відновлюємо пропущений засновок епісилогізму /висновок просилогізму:

Ялівець належить до класу хвойних рослин.

Щоб перевірити, чи є помилки, запишіть полісилогізм повністю та розберіть його:

Родина кипарисових (М+) належить до класу хвойних рослин (P-). - Б.з.

Ялівець (S+) належить до родини кипарисових (М-). - М.з.

Ялівець (S+) належить до класу хвойних рослин (P-). - Висновок

І фігура простого категоричного силогізму, правила не порушено

Ялівець (М+) належить до класу хвойних рослин (P-). - Б.з.

Модрина (S+ ) не є ялівцем (М+). - М.з.

Модрина (S+ ) не належить до класу хвойних рослин (P+). - Висновок

І фігура простого категоричного силогізму. У висновку більший термін Р розподілено (предикат у заперечувальному судженні), але у засновку він не розподілений Таким чином, допущені помилки:

1) термін, не розподілений у засновку, розподілений у висновку

2) заперечу вальний менший засновок по першій фігурі.

Спробуйте розібратися самостійно з наступними завданнями, а перевірити себе можна тут: Рішення: Сорит

1) Всі студенти нашої групи брали участь у цій конференції.

Іванов - брав участь у конференції.

Всі студенти нашої групи - контрактники.

Іванов - контрактник.

2) Студенти нашої групи брали участь у цій конференції.

Іванов – студент нашої групи.

Всі, хто брали участь у цій конференції, отримали блокнот з її емблемою.

Іванов отримав блокнот з емблемою конференції.

3) Все, що розвиває мислення , корисно.

Всі інтелектуальні ігри розвивають мислення.

Шахи – це інтелектуальна гра.

Шахи корисні.

3) Умовно-розділовий умовивід (лематичний умовивід)

(теорія)

За кількістю наслідків, що встановлюються в більшому засновку умовно-розділового умовиводу (силогізму), існують дилеми, трилеми, полілеми. У практиці мислення найчастіше користуються дилемами.

Розрізняють конструктивну дилему (стверджуюча форма, modus ponens дилеми) і деструктивну дилему (заперечуюча форма, modus tollens дилеми), кожна з яких, у свою чергу, може бути простою і складною.

Проста конструктивна дилема

В першому засновку стверджується, що із двох різних підстав випливає один і той самий наслідок. У другому засновку, який є диз'юнктивними судженням, стверджується, що одна або інша з цих підстав істинна. У висновку стверджується наслідок.

Якщо я граю в комп’ютерні ігри (А), в мене швидко втомлюються очі (С), але якщо я працюю за комп’ютером (В), в мене також швидко втомлюються очі (С).

Але я за комп’ютером або граю в ігри (А), або працюю (В).

Отже, за комп’ютером у мене завжди швидко втомлюються очі (С).

Зауважте, що у цьому прикладі обидва засновки та висновок можна сформулювати у вигляді умовних суджень. Наприклад, менший засновок: "Якщо я сиджу за комп’ютером, то завжди або А, або В" – умовне судження зі складними диз’юнктивним наслідком: F→(А┴В). Але у даному випадку умова (F) лише обмежує, уточнює сферу застосування альтернатив, тому при з’ясуванні структури умовиводу цю умову ми випускаємо з розгляду, виносимо за дужки.

Коли я сиджу за комп’ютером (F), я або граю в комп’ютерні ігри (А), і тоді в мене втомлюються очі (С), або працюю (В), і очі також втомлюються (С).

Якщо я сиджу за комп’ютером (F), то завжди або А, або В

Отже, якщо я сиджу за комп’ютером (F), то завжди С

(F) →((А→С) ∧ (В→С))(F) →( А ┴ В ) (F) →( С )

Отже, отримали звичайну схему простої конструктивної дилеми

(А→С) ∧ (В→С) А ┴ В С

В практиці мовлення обмежуюча умова (F) задля уникнення тавтології може переформульовуватися або випускатися:

Але я або граю в ігри (А), або працюю (В).

Отже, чим би я не займався за комп’ютером (F), у мене завжди швидко втомлюються очі (С).

Можете скласти конструктивну трилему, додавши третю альтернативу:

Якщо я граю в комп’ютерні ігри (А), в мене швидко втомлюються очі (С), якщо я працюю за комп’ютером (В), в мене також швидко втомлюються очі (С), нарешті, якщо я спілкуюсь в соціальних мережах (D), в мене знову ж таки швидко втомлюються очі.

Коли я за комп’ютером, то або А, або В, або D.

Отже, С