Розробка педагогічних умов фізичної підготовки юнаків допризовного віку
Фізична підготовка юнаків допризовного віку вимагає, насамперед розробки педагогічних умов, які дозволяють ефективно виховувати фізичні якості в процесі навчальних занять.
Зміст цих умов складають три основні положення:
-При вихованні фізичних якостей слід, перш за все, забезпечити комплексність і відповідну послідовність виконання вправ вибіркового спрямування;
-Фізичні вправи вибіркового спрямування повинні виконуватися за визначений час, із певною інтенсивністю;
-Між виконанням фізичних вправ установлюються інтервали відпочинку, які сприяють відновленню організму після навантаження.
Комплексність виконання фізичних вправ забезпечує, перш за все, належний рівень всебічної фізичної підготовки, сприяє підвищенню позитивних емоцій.Такий підхід передбачає проведення занять з фізичної підготовки з використанням програмового матеріалу в процесі навчання бігу, стрибкам, метанням і т.д..
Аналіз й узагальнення педагогічної практики фізичного виховання допризовної молоді дозволило в процесі проведення педагогічного експерименту забезпечити таку послідовність виконання вправ, спрямованого впливу на виховання фізичних якостей: гнучкість, спритність, швидкість, які розвивається в підготовчій частині заняття, та швидкісно-силові можливості, сила і витривалість, на які впливають в основній частині заняття.
Таким чином, уроки фізичного виховання в старших класах будуються на основі загальноприйнятих вимог і передбачають виконання вправ комплексного характеру і в певній послідовності.
Час виконання вправ вибіркового спрямування визначався, перш за все, тим, які фізичні здібності необхідно розвивати у відповідності до навчальної програми і завдань конкретного уроку.
Так, при розвитку швидкості вправи виконувалися з максимальною інтенсивністю протягом 12-15 сек. Дані здібності в юнаків допризовного віку ефективно можуть виховуватися тільки при виконанні короткочасних навантажень з максимальною інтенсивністю.
Силові здібності вимагають дещо іншого часу при їх вихованні. Вправи виконувались у швидкому або середньому темпі з малими та середніми навантаженнями, які становлять 20 - 40 % від максимальних зусиль, тобто 2 % відповідної ваги.
При вдосконаленні спритності або навчанні техніки рухів вправи виконувалися, як правило, першими в два етапи:
-перший етап характеризувався просторовою точністю і координацією рухів, коли швидкість виконання вправ не мала значення;
-другий етап відрізнявся просторовою точністю та координацією рухів, які виконувалися з максимальною точністю за найкоротший час. При вихованні витривалості використовувалися ігрові вправи, які виконувалися човниковим способом з короткими інтервалами відпочинку. Крім цього, використовувалися вправи у вигляді бігу від 500 до 800 метрів із середньою інтенсивністю. При вихованні рухливості в суглобах - тривалість виконання вправ залежала від того, на які суглоби було спрямовано педагогічну дію. У процесі виконання ігрових вправ фізичні навантаження диференціювалися таким чином: плечові суглоби-20-30 разів, кульшовий суглоб-15-25 разів, пеперековий суглоб-25-30 разів. Швидкісно-силові можливості удосконалювались проявом максимальної сили в короткий проміжок часу, що вимагало виконання таких вправ, як стрибок в довжину або метання гранати, протягом 2-3 сек. Розроблені методичні положення дозволяли нормувати фізичне навантаження у відповідності до особливостей вікового розвитку молоді 16-18 років.
Інтервали відпочинку і їх характер після виконання фізичних вправ, які вимагали проявів різних фізичних здібностей, визначався функціональними можливостями молодого організму.
У процесі фізичної підготовки методом виховання вольових якостей молоді і послідовне формування їх компонентів досягалося за рахунок поступового ускладнення вправ, подолання труднощів і перепон при їх виникнення. При цьому необхідно відзначити, що такі компоненти волі, як рішучість, сміливість, витримка досить добре формуються в юнаків у тому випадку, коли вони знаходяться в колективі ровесників, що дозволяє ефективно застосовувати методи колективної дії на окремих учнів в процесі змагань між відділеннями. При формуванні цих якостей у хлопців 16-18 років конкретизувалася мета фізичної підготовки, застосовувалися різні засоби, форми і методи проведення занять, що підвищувало їх емоційну забарвленість, дотримувався принцип доступності на основі розробленої навчальної програми і використовувався ефект змагання. Важливим моментом у системі фізичної підготовки є нормативні вимоги, які зазначені у програмі з фізичної культури і якими варто керуватися на всіх заняттях з фізичної підготовки молоді.
Важливою складовою частиною фізичної підготовки допризовної молоді є навики та вміння виконувати наступні вправи, а саме:
* підтягування на перекладині;
* біг на 100 метрів;
* крос на 3 000 метрів;
* метання гранати;
* марш-кидок на 5 000 метрів;
* човниковий біг 10х10 метрів;
* комплексна силова вправа
Практичні рекомендації
Виходячи з результатів дослідження, виникли наступні рекомендації: Важливо підбирати такі вправи, які сприяли б удосконаленню функцій організму в потрібному напрямку і в той же час позитивно впливали на формування необхідних фізичних якостей юнаків допризовного віку;
При роботі з підвищення фізичної підготовки юнаків допризовного віку необхідно враховувати вікові та фізіологічні особливості учнів; При визначенні обсягу і інтенсивності навантажень, яке забезпечить найкращий тренувальний ефект підвищення фізичної підготовки, необхідно раціональне поєднання інтенсивних навантажень з малоінтенсивними; Один із основних принципів, на якому необхідно проводити заняття це принцип безперервності, який являє собою загальну послідовність, наступність занять.
Вправи для розвитку сили:
1. Розтягування рук врізнобіч напружено зліпленими пальцями.
2. Стоячи один перед одним та тримаючись за руки, один намагається підняти руки вгору, інший цьому супротивиться.
3. Стоячи спиною до стіни, почергово правою і лівою руками розтягувати амортизатор.
4. Ходьба з випадами та скручуванням тулуба.
5. Ходьба з маховими рухами рук.
6. Ходьба на руках в упорі лежачи, партнер тримає ноги.
7. Ходьба з товаришем, який сидить зверху на спині (плечах).
8. Вправа „пістолет” (почергові присідання на одній нозі).
9. Сильний нападаючий удар по м’ячу, закріпленому на амортизаторах.
10. Кидки набивного м’яча двома руками із-за голови.
Вправи для розвитку швидкості.
1. Ривки та прискорення із різних вихідних положень (сидячи, лежачи, стоячи) за сигналом.
2. Ривки з різною зміною напрямку руху.
3. Імітування вправ (наприклад, виконання руху, як при ударі по м’ячеві).
4. Швидкі переміщення з послідуючим імітуванням передачі м’яча чи нападаючого удару.