ТЕМА: ПОЕЗІЯ ІВАНА ФРАНКА. ЗБІРКА “З ВЕРШИН І НИЗИН”
План:
1. Суспільно-політичні, світоглядні, естетичні принципи Івана Франка. Громадсько-політична діяльність.
2. Збірка “З вершин і низин” як етапне явище в історії української української літератури. Провідні мотиви збірки. Особливості композиції. Образ ліричного героя.
3. Пролог до збірки (“Гімн”). Ідейно-художній зміст поезії.
4. Цикл “Веснянки”. Використання засобів алегорії, паралелізму, образів-символів у творах “Гримить”, “Гріє сонечко”, “Земле, моя всеплодющая мати”, “Дивувалась зима” для зображення суспільних процесів.
5. Ідейно-художній зміст поезії “Каменярі”.
6. Новаторство Франка в жанрі сонету (Для аналізу сонети: “Сонети – се раби”, “Колись в сонетах Данте і Петрарка”, “Сікстинська Мадонна” з циклу “Вольні сонети”, цикл “У сні мені явились дві богині”, “Епілог” з циклу “Тюремні сонети”)
7. Цикл “Україна” (“Моя любов”, “Гімн” (“Не пора, не пора, не пора...”)”, “Розвивайся ти, високий дубе”).
Запитання і завдання:
До поезії “Гімн”:
1. Який зміст укладає І. Франко в поняття “революціонер”? Чому революціонер “вічний”?
2. Чому образ реакційних сил конкретно-реалістичний, а образ вічного революціонера алегоричний?
3. Яка роль дієслів у творі?
4. Назвіть основний мотив твору, охарактеризуйте ліричного героя.
5. Визначте розмір, яким написано вірш. Якого звучання він надає поезії?
6. Назвіть художні засоби і поясніть їх роль.
До поезії “Каменярі”:
1. Який художній прийом використовує автор для розкриття основної думки? У формі чого написано вірш?
2. Визначте ключові алегоричні образи, розкрийте їх значення.
3. В яких алегоричних образах втілено почуття обов’язку?
4. Якими почуттями охоплені каменярі?
5. Куди прокладають вони шлях? Яким він є?
6. Що допомагає каменярам вистояти, не зламатись у боротьбі?
7. Зверніть увагу на форму дієслів в останній строфі. У якій формі дієслова вжиті у всіх попередніх строфах? У чому різниця? Як це впливає на розкриття мотиву поступу?
8. Що ви знаєте про такий віршований розмір, як гекзаметр (його ще називають „гомерівським”)?
9. Визначне і сформулюйте основний мотив твору.
До циклу “Сонети”:
1. Назвіть художні особливості сонета.
2. Як обгрунтовує форму сонету у своїх поетичних творах І.Франко?
3. В чому полягає драматургія сонета? Проілюструйте це на прикладі сонетів Івана Франка.
4. Яким, на думку Франка, є призначення українського сонета?
Література:
1. Басс І.І., Каспрук А.А. Іван Франко: Життєвий і творчий шлях. – К., 1983.
2. Гундарова Т.І. Проявлення Слова. Дискурс раннього українського модернізму. Постмодерна інтерпретація. – Львів, 1997.
3. Єфремов С. Історія українського письменства. – С.489–494.
4. Зеров М. Франко-поет // Твори: У 2-х т. – К., 1991. – Т.1.
5. Історія української літератури ХІХ ст.: У 3 кн. / за ред. М.Т. Яценка. – К., 1997. – С. 321–341.
6. Історія української літератури 70–90 рр. ХІХ ст.: У 2 кн. / За ред. О.Д. Гнідан. – К.: Вища школа, 2003, – Кн.ІІ. – С. 123 –161.
7. Мороз О. Н. Іван Франко: Семінарій. – К., 1977.
8. Погребенник В. Українська література кінця ХІХ століття: творчість чільних репрезентантів // Українська мова та література. – 2004. – №21–24 (373–376). – С. 62–65.
9. Филипович П. Шляхи Франкової поезії // Літературно-критичні статті. – К., 1991.
10. Ткачук М. Лірика Івана Франка. – Тернопіль-Київ, 2006.
11. Шевченко З. Про сучасний підхід до шкільного аналізу творів Івана Франка // Дивослово. – 2000. – №10. – С.43-48.
12. Яременко В. До всіх народів і всіх віків // Українське слово. Хрестоматія української літератури і літературної критики ХХ ст. – Т.1. – К., 1994, – С. 25 – 31. (Тут поезія “Гімн” (“Не пора, не пора, не пора…”)
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №19
ТЕМА: ПОЕТИЧНА ЗБІРКА ІВАНА ФРАНКА “ЗІВ’ЯЛЕ ЛИСТЯ”
План:
1. Творча історія збірки “Зів’яле листя”. Автобіографічні мотиви в поезії “Тричі мені являлася любов”. (На основі документальних матеріалів повісті-есе Р.Горака “Тричі мені являлася любов”).
2. Критика про збірку. Художня новизна збірки: композиція, жанрова різноманітність, мотиви й образи.
3. Характер переживань ліричного ліричного героя:
– Перший жмуток (“За що, красавице, я так тебе люблю”, “Так, ти одна моя правдивая любов”, “Я не кляв тебе, о зоре”, “Безмежнеє поле в сніжному завою”, “Епілог” та ін.)
– Другий жмуток (“Чого являєшся мені…” /напам’ять/, “Що щастя? Се ж ілюзія…”, “Як почуєш вночі край свойого вікна”, “Сипле, сипле, сипле сніг” та ін.).
– Третій жмуток (“Байдужісінько мені тепер…”, “Я хтів життю кінець зробить”, “Отсей маленький інструмент” та ін.).
4. Народнопоетичні мотиви у збірці (“Ой ти, дівчино, з горіха зерня”, “Червона калино, чого в лузі гнешся?” та ін.).
Література:
1. Горак Р. “Тричі мені являлася любов”. Повість-есе. – К, 1983.
2. Історія української літератури ХІХ ст.: У 3 кн. / за ред. М.Т. Яценка. – К., 1997. – С. 321–341.
3. Історія української літератури 70–90 рр. ХІХ ст.: У 2 кн. / За ред. О.Д. Гнідан. – К.: Вища школа, 2003, – Кн.ІІ. – С. 123 –161.
4. Логвиненко Н. Народнопоетична основа поезій збірки І.Франка “Зів’яле листя”// Українська література в загальноосвітній школі. – 1999. – №4. – С. 26–32.
5. Павличко Д. З глибини душі // Франко Іван. Зів’яле листя. – К., 1985.
6. Панченко В. “Являйся, зіронько, мені…” // Панченко В. “Так ніхто не кохав…”. – Кіровоград, 1997. – С.36–41.
7. Погребенник В. Українська література кінця ХІХ століття: творчість чільних репрезентантів // Українська мова та література. – 2004. – №21–24 (373–376). – С. 64–70.
8. Рильський М.Т. Франко – поет // Рильський М.Т. Статті про літературу. – К., 1980.
9. Шевченко З. Про сучасний підхід до до шкільного аналізу творів Івана Франка // Дивослово. – 2000. – №10. – С.43–48.
10. Яній О. Інтимна лірика І.Франка та повість-есе Р.Горака “Тричі мені являлася любов” // Дивослово. – 1996. – №8. – С. 11– 17.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №20
ТЕМА: ЗБІРКА ІВАНА ФРАНКА “МІЙ ІЗМАРАГД”
План:
1. Зб. “Мій Ізмарагд” як нове етапне явище у творчості Івана Франка. Передмова до збірки. Різноманітність жанрів та мотивів.
2. Жанрові особливості, провідні мотиви, символіко-образна система циклів:
а) “Поклони” (“Поет мовить”, “Україна мовить”; “Сідоглавому”, “Декадент”, “Моїй не моїй”, “Спомин”);
б) “Паренетікон” (“Не слід усякого любити без розбору”, Немає друга понад мудрість”, “Строфи”, “Себе самого наперед..” та ін.)
в) “Притчі” (“Притча про життя”, “Притча про красу”, “Притча про вдячність” та ін.);
г) “Легенди” (“Легенда про вічне життя” та ін.).
Література:
Див. літературу до П/З 14–15
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №21
ТЕМА: ПОВІСТЬ ІВАНА ФРАНКА “ПЕРЕХРЕСНІ СТЕЖКИ”
План:
1. Творча історія повісті:
– передумови написання;
– суспільно-політична ситуація на Галичині ІІ пол. ХІХ ст.
– погляди і переконання автора, що знайшли втілення у творі;
– місце повісті в художній спадщині Франка.
2. Особливості композиції:
– кількість розділів та їх особливості;
– наявність інтриги і детективно-пригодницьких елементів;
– ретроспекції, сни;
3. Жанр. Проблематика. Конкретно-історичне, національне, загальнолюдське у творі. Дві сюжетні лінії.
4. Зовнішній конфлікт у творі: проблема вибору життєвої позиціії, обов’язок і відповідальність (система; життєва позиція Рафаловича). Переростання зовнішнього конфлікту у внутрішній (Рафалович і селяни).
Запитання і завдання:
1. Порівняйте два погляди на розв’язку в повісті (М. Євшан – В.Панченко). Які відчуття викликає у вас фінал твору?
2. Визначте ідейно-композиційну роль картини сну Рафаловича у повісті. Як у ньому змодельовано сюжет?
Література:
1. Брайко О. Художні особливості роману І.Франка “Перехресні стежки” // Українська мова та література (газета). – 1998. – №10 (74).
2. Жиденко Г. “Перехресні стежки” Івана Франка в 10 класі // Українська література в загальноосвітній школі. – 1999. – №6. – С.6–15.
3. Жук Н.Є. Проза Івана Франка. – К,.1977.
4. Історія української літератури ХІХ ст.: У 3 кн. / за ред. М.Т. Яценка. – К., 1997. – С. 347–351.
5. Історія української літератури 70–90 рр. ХІХ ст.: У 2 кн. / За ред. О.Д. Гнідан. – К.: Вища школа, 2003, – Кн.ІІ. – С. 191– 215.
6. Панченко В. Любов і боротьба адвоката Рафаловича (повість Івана Франка “Перехресні стежки”). – Кіровоград, 1999.
7. Погребенник В. Українська література кінця ХІХ століття: творчість чільних репрезентантів // Українська мова та література. – 2004. – №21–24 (373–376). – С. 82–84.
8. Франко І. Перехресні стежки. (Повість. Шкільна версія аналізу твору. Конспекти уроків). – Кіровоград: “Степова Еллада”, 2000.
ПЛАН-ЗАВДАННЯ №22
ТЕМА: ПОВІСТЬ “ПЕРЕХРЕСНІ СТЕЖКИ”
План:
1. Внутрішній конфлікт: драма втрати ідеалу, проблема вибору між особистим щастям і громадянським покликанням.
2. Образ Рафаловича, особливості його характеру, внутрішнього світу та засоби їх розкриття.
3. Образ Регіни. Символіка образу “діамантової корони”.
4. “Таємниця” Вагмана.
5. Психологічні типи (Стальський, Баран).
6. Детективні елементи у творі.
Запитання і завдання:
1. У чому спільність і відмінність образу Павла Радюка із повісті І.Нечуя-Левицького “Хмари” і Рафаловича?
2. Розгляньте “під мікроскопом” епізод “розмови очей” Регіни і Рафаловича (р. ХVІ–ст.50), сцену зустрічі Регіни з Рафаловичем у Стальського після десятилітньої розлуки (р.ХХІІ–ст.68).
Література:
Див. літературу до П/З №17
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №23
ТЕМА: ПОВІСТЬ “СОЙЧИНЕ КРИЛО”
План:
1. Мотив „цілості” (внутрішньої гармонії) людини. Мотив кохання. Проекція на мистецтво.
2. Композиція, сюжет. Художні прийоми (схрещення листа і щоденника, драматичні ситуації і ліричні спогади про них, скептичний коментар героя).
3. Внутрішній конфлікт у творі. Боротьба раціонального й емоційного в людині.
4. Жіноча і чоловіча духовність. Образи Мані й Массіно.
5. Символічні образи у творі. Річ-символ сойчине крило як сублімація почуттів.
Запитання і завдання:
1. Знайдіть у творі моменти, які говорять про те, що Массіно активно займався громадською роботою.
2. Простежте вияви раціонального начала в діях, вчинках і характері ліричного героя?
3. Яке місце в житті Массіно займає любов? Як виявляє він свої почуття до Мані? Чому Маня назвала його любов як “головно сердитістю”?
4. Як пояснює дівчина психологію (ментальність) жінки? В чому її сутність? Що є головним для жінки?
5. Поясніть слова Мані: “Не я покинула тебе, а ти не зумів удержати мене”. Що не зміг дати їй Массіно?
6. Простежте, як змінюються настрої ліричного героя з прочитанням кожного листа Мані. До якого переконання він приходить?
7. Спробуйте пояснити сутність героїв повісті через призму гендерних теорій, опираючись при цьому на вчення З.Фройда, К.Юнга.
Література:
1. Денисюк Іван. Любовні історії української белетристики // Український декамерон. Книга перша. – К., 1993. – С. 382–388
2. Чопик Р. Про читання Франка, або як обійтися без “Коду да Вінчі” // Дзвін. – 2006. – №8. – С.69–73.
Див. літературу до П/З № 16–18
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №24
ТЕМА: ФІЛОСОФСЬКА ПОЕМА І. ФРАНКА “МОЙСЕЙ”
План:
1. Історія написання. Символіко-філософська основа. Біблійний образ Мойсея. Національно-історичний, особистісний філософський аспекти твору.
2. Пролог, його ідейно-художнє навантаження. Особливості віршування.
3. Зовнішній конфлікт у поемі. Конфлікт Мойсея з громадою:
– моральний, духовний стан ізраїльтян після сорокалітнього блукання по арабській пустелі, його інтереси й потреби;
– життєва філософія Датана й Авірона;
– образ гебрейських дітей;
– ставлення гебреїв до Мойсея;
– позиція Мойсея, його реакція на звинувачення гебреїв.
4. Внутрішній конфлікт у творі. Три “спокуси” Азазеля:
– У чому звинувачує Азазель Мойсея?
– Як доводить Мойсей своє щире бажання допомогти гебреям?
– Чому вдруге Азазель промовляє голосом матері?
– У чому символічне значення образів: каменя, що летить із кручі, сліпого Оріона, хлопчика-поводиря, сонця?
– Якою постає Палестина перед Мойсеєм? За що там точиться боротьба, проливається кров?
5. Проблема вождя і народу. Образ Мойсея.
– У чому покликання Мойсея? Яка його життєва мета?
– Як ставиться Мойсей до свого народу?
– У чому виявляється самозреченість Мойсея, щирість його намірів?
– За що покараний Мойсей Єговою?
6. Символічні образи. Система віршування.
Запитання і завдання:
1. Розкрийте символічне значення притчі про дерева, розказану Мойсеєм.
2. Проаналізуйте промову Мойсея (р.ІХ): “Горе вам, нетямучі раби…”.
3. Чим важливий для Франка рух, поступ народу? Яке значення він має для нації?
Література:
1. Багінська Ю. Поема Івана Франка “Мойсей” як заповіт українському народові // Дивослово. – 1996. – №8. – С.22–28.
2. Возняк М. Нариси про світогляд Івана Франка. – К., 1955.
3. Гординський С. Мойсей – сумління свого народу // Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст.: В 4-х кн. – К., 1994. – Кн.1. – С. 80–83.
4. Історія української літератури ХІХ ст.: У 3 кн. / за ред. М.Т. Яценка. – К., 1997. – С. 355–357.
5. Історія української літератури 70–90 рр. ХІХ ст.: У 2 кн. / За ред. О.Д. Гнідан. – К.: Вища школа, 2003, – Кн.ІІ. – С. 161 –191.
6. Павличко Дмитро. Заповідь Пророка // Літературна Україна. – 2006. – 27 квітня, 4 травня.
7. Погребенник В. Українська література кінця ХІХ століття: творчість чільних репрезентантів // Українська мова та література. – 2004. – №21–24 (373–376). – С. 70–73.
8. Шерех (Шевельов) Ю. Другий “заповіт” української літератури // Українське слово. – Кн. 3. – С. 545–565.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №25