БОЛОТНИЙ - БОЛОТЯНИЙ -БОЛОТИСТИЙ 4 страница
БАГАТО...Перша частина складних слів, що відповідає значенню "у великій кількості"; пишеться разом: багатомовний, багатопрофільний, багатогранник.
БАГАТТЯ,р. мн. -ать. Переважно те саме, що вогнище(запалена купа дров, віття тощо). На далекому обрії засвітилося багаття — то пастухи розпалили вогнище, картоплю печуть (Г.Хоткевич); Відпочивають донці перед походом: хто спить просто неба, хто гріється біля багаття (Р.Іва-ничук).
БАГОР - БАГЕР
Багор,-гра. Тичка з металевим вістрям і гаком.
Багер,-гера. Екскаватор для видобування торфу.
БАГРЯНИТИ - БАГРОВІТИ, БАГРЯНІТИ - БАГРЯНИТИСЯ -БАГРЯНІТИСЯ
Багрянити,перех. Робити щось густо-червоним, багровим. Позирає [Іван] на сонце, що вже схиляється до обрію, багрянить воду дніпровську (А.Шиян); Кров багрянила йому лице (Ю.Смо-лич).
Багровіти, багряніти,неперех. Ставати багровим, багровішим; виділятися багровим кольором, виднітися (про щось багрове). Темношкіре її обличчя поволі багровіє (П.Колесник); Все дужче багряніють хмари (А.Ши-
БДД
ян); Вже вересень в лункій блакиті тане, вже багряніє мантія садів (Є.Ма-ланюк); Як розтоплений метал, воно [сонце] багровіло й тануло за горизонтом (І.Ле); На душі, як од світань, тихо, синьо, чисто... Багряніє, де не глянь, осені намисто (В.Сосюра).
Багрянитися.Те саме, що багровіти.Вийду світанком: багряниться обрій (Я.Шпорта).
Багряштися.Виділятися багровим кольором, виднітися (про щось багрове). За Дніпром багряніються вишні (А.Малишко).
БАДИЛЛЯ - ОГУДИНА, ОГУДИННЯтощо.
Бадилля, збірн. (у мн. не вживається). Стебла й листя трав'янистих, витких ікоренеплідних рослин — соняшників, кукурудзи, тютюну, помідорів, будяків, бур'яну, лободи, лопухів, реп'яхів, жоржини, хмелю, винограду, картоплі, буряків, папороті тощо. Поряд з цим словом широко вживаються слова, які конкретизують це поняття: огудина, огудиння, гудина, гудиння(стебла і листя повзучих або сланких рослин — огірків, гарбузів, кавунів, динь, рідше — картоплі, хмелю тощо); гичка(коренеплодів і бульбоплодів — переважно буряків, а також моркви, рідше цибулі, картоплі тощо); ботвина, ботвиння(коренеплідних рослин); бурячиння, буряковиння(буряків); картоплиння(картоплі); гарбузиння(гарбузів); морквиння(моркви); соняшничиння(соняшників); кукурудзиння(кукурудзи); квасолиння(квасолі).
БАЗАР - РИНОК - ЯРМАРОК
Базар,-у. 1.Місце роздрібного продажу продуктів харчування та інших товарів.
2. Організована торгівля спеціальними товарами в певні сезони або періоди найбільшого попиту на них: книжковий базар, шкільний базар, новорічний базар.
Ринок,-нку. 1.Те саме, що базар 1.
2. Сфера товарного обміну; пропозиція іплатоспроможний попит на товари світового господарства, країни тощо: ринок збуту, світовий ринок, товарний ринок. Пох. ринковий.
Ярмарок,-рку. Торг, який влаштовується регулярно в певну пору року і в певному місці.
БАЗУВАТИСЯ,-ується 1. (на чому). Мати щось за основу, ґрунтуватися на чому-небудь. Рослинний орнамент у своїй основі глибоко реалістичний, базується на відтворенні об єктив-ного світу (з журналу).
2. (на чому, на що, де). Мати базу. Чорноморський флот по-давньому базувався на Севастополь (В.Кучер); Госпіталь базувався в угорському курортному містечку (О.Гончар).
БАЙ- БЕЙ
Бай,бая, ор. баєм. У колишній Середній Азії — багач, великий землевласник або скотар. Всі уже догадувалися, що цього року аул відкочує набагато далі, ніж завжди, тільки ніхто не наважувався розпитувати про це грізного бая (3.Тулуб).
Бей,бея. 1. У країнах Близького й Середнього Сходу — титул дрібних феодальних власників або вищих чиновників; бек. — Слухай-но, озвалась Сальтане до перекупки, — йди-но ти собі звідси, бо як прийде бей, то будеш ти знати, він таких, як ти, не любить (Леся Українка); Ти повинен сказати, що тебе прислав перекопський бей, який іде на допомогу ханові (В.Малик).
БАН
2. Додаток до імені в значенні "пан": Арслан-бей.
БАЙДУЖИЙ. 1.(до кого-чого, рідше на що і без додатка). Який не звертає уваги на когось, щось, не виявляє зацікавлення. Все здасться йому чужим, незвичайним, байдужим до його горя, до його долі (М.Коцюбинський); Дівчина далекими байдужими очима зиркнула на парубка (М.Стельмах).
2. (кому). Який не викликає до себе інтересу, не цікавий для когось. / цей вечірній холодок Байдужий нам. Йдемо веселі (М.Шпак).
БАЙРАК,-у. Ліс у яру, в долині або яр, порослий лісом, чагарником. Ой не шуми, луже, зелений байраче (пісня); Через гору стежечка геть простяглась, Пішла по байраках, ярами, степами (О.Афанасьєв-Чужбин-ський); 3 поля Чорний яр здавався просто лісом, а як увійдеш у той ліс, то це байрак глибокий. Дуби, клени, осики, берести та всякий чагарник густо поросли й позчіплювалися гіллям (Б.Грін-чепко); Людність ховається в околишніх байраках (О.Соколовськлй).
БАЛ1, -у. Веселий вечір з танцями: костюмований бал, бал-маскарад. Пох. бальний.
БАЛ, -а. 1. Одиниця виміру сили якогось природного явища (вітру, землетрусу тощо): землетрус у сім балів.
2. Виражена цифрою оцінка успіхів (у навчанні, спорті): сума балів. Пох. баловий:балова система успішності.
БАЛАНСИР - БАЛАНСЕР- БАЛАНСЕР
Балансир, -а. Переважно дволле-чий важіль; регулятор у годинниковому механізмі, який заміняє маятник; жердина для балансування.
З — 4-2287 [
Балансер,-а. Акробат, що танцює на канаті; еквілібрист.
Балансер,-а. Опорна нитка у хвостатих земноводних.
БАЛІСТА - БАЛІСТИКА
Баліста.Старовинна метальна машина.
Балістика,-и, д. і м. -ці. Наука про рух артилерійських снарядів, ракет, авіабомб, куль тощо.
БАЛЬНЕО...Перша частина складних слів, що відповідає слову бальнеологічний;пишеться разом: бальнеопроцедура, бальнеотерапія.
БАНКА - БАНЬКА
Банка1,-и, д. і м. -ці. 1.Скляна, металева, пластикова посудина переважно циліндричної форми: консервна банка.
2. мед. Невелика грушоподібна склянка.
Банка2.Мілина в морі.
Банька. 1.Переважно глиняна звужена вгорі посудина для води. Той тільки пив воду з копанки, хто приходив з банькою (А.Свидницький); / тіїьки й спочиву, що у старої Гальки Води напитися з полив'яної батьки (М.Рильський).
2. Кулястий або опуклий предмет, кулька; бульбашка. Он величезні скляні баньки, немов три сонця, висять над трьома вокзальними дверима (Панас Мирний); Розлетіюся все, щезло, мов мильне банька (А.Крушельницький),
банкетдив. бенкет.
БАНКОВИЙ - БАНКІВСЬКИЙ
Збігаються в значенні, але почасти розходяться в сполучності. Обидва слова вж. зі сл.: внесок, документ, капітал, книжка, операція, переказ, політика, справа. Тільки з банківський
Зз
БАН
вж. слова: актив, контроль, крах, кредит, кредитування, працівник, робота, система, службовець.
банькадив. банка.
БАНЯ,-і, ор. -ею. Опуклий дах, що має форму півкулі; сферична поверхня або предмет такої форми, а також переносно. На високому шпилі, на нолопочку, проти самої греблі біліла церква з п'ятьма банями (І.Нечуй-Ле-вицький); Осінній дощ на церкві баню миє (Б.Лепкий); Майже коло самої землі., виникла баня парашута (Ю.Янов-ський); Низенькі хати осіли під синьою банею неба (М.Коцюбинський).
БАР1, -а. Одиниця виміру атмосферного тиску.
БАР2, -а. Деталь машини.
БАР3, -у. Маленький ресторан.
БАР4, -у. Мілина на морі чи в гирлі річки.
БАРВА - ФАРБА
Барва. 1.Колір, забарвлення. При землі вже ніби вечір, холодна вогкість, а там, угорі, — яка симфонія світла і барв! (Ірина Вільде); Багато голосів на світі, Як барв на поверхні земній (М.Рильський); Квітки стулювалися, тратили барву і форму (Б.Лепкий); Борис відчув, що червона барва заливає йому обличчя (Вал.Шевчук).
2. перен. Характер, тон, колорит, манера виконання тощо. Та пісня, як море — і стогне, й рида, І барвами грає, і скелі зриває, Як чиста прозора вода (Леся Українка).
3. зрідка. Фарба. Пох. барвистий(різноколірний: барвисті квіти, барвиста веселка, перен. барвиста мова); барвистість(барвистість лісів).
Фарба.Речовина для забарвлювання: олійна фарба, перен. малювати рожевою фарбою. У значенні "барва"
рідковживане. Але ж де рушники гаптовані, що застилали стіни, де ліжники домашнього виробу жовтогарячої та червоної фарби? (С.Божко). Пох. фарбовий.
БАРЕЛЬ - БАРЙЛЬ
Барель,-і, ор. -ллю. Одиниця об'єму рідин і сипких тіл в Англії (163,65 л) і США (119,24 л, а для нафти — 158,76 л).
Барйль,-і. Одиниця об'єму рідин у Латинській Америці (76 чи 96 л).
БАРИ... - БАРО...
Бари...Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "важкий"; пишеться разом: барицентр, барицентричний.
Баро...Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "тиск"; пишеться разом: барокамера, барометричний.
БАРИЛО.Переважно невелика (рідше — великого розміру) дерев'яна посудина для рідини з двома днищами й опуклими стінками. Сало й пшоно в казаночки складали, Воду в барила з криниць наливали (Я.Щоголів); У нього був кращий у Києві льох, де у величезних, кутих залізом барилах набирали аромату угорські й рейнські вина (З.Тулуб).
барйльдив. барель.
БАРИТОНОВИЙ, БАРИТОННИЙ - БАРИТОНАЛЬНИЙ
Баритоновий, баритонний.Прикм. від баритон:баритоновий (баритонний) голос, баритонова (баритонна) партія, баритонові (баритонні) тони.
Баритональний.Близький до баритона тембром і діапазоном: баритональний бас, баритональний тенор.
баро...див. бари...
БАТ
БАРТЕР,-у. Безпосередній (натуральний) товарний обмін без використання грошей. Пох. бартерний: бартерний обмін, бартерна торгівля.
БАСИТИ - БАСУВАТИ
Басити,башу, басиш, розм. Говорити, співати, сміятися басом. — Яне винуватий, Костянтин Іванович,— басив Жук, — я нічого не чув (Панас Мирний); — Ей ти, носатий, купи у мене зайця! — басив з середини молодий голос (М.Коцюбинський).
Басувати, -ую, -уєш. Зводитися на диби; скакати, бігти галопом (переважно про коней). От ніби перед його очима басували гетьманські коні (І.Нечуй-Левицький); — Попустіть поводи... Дайте волю, нехай басує!(О.Стороженко); Козаки на конях жваво басували (П.Грабовський).
БАСТЕР,-а. Місто на Малих Ан-тильських островах.
БАС-ТЕР,-а. Місто на Гваделупі.
басуватидив. басити.
БАТАЛЕР - БАТАЛІСТ
Баталер,-а. Особа на судні, що відає продовольчим і речовим постачанням особового складу.
Баталіст,-а. Художник, творчість якого присвячена воєнній тематиці.
БАТИ... - БАТО...
Бати...Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "глибинний"; пишеться разом: батисфера, батиплан.
Бато...Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "глибина"; пишеться разом: батометричний, батоспорт.
БАТУТ, БАТУД - БАТУТА
Батут,-а, батуд,-а. Гімнастичний прилад для стрибків — горизонтальна підкидна сітка.
з*
Батута.Диригентська паличка.
БАТЬКИ,-ів, мн. 1.Батько й мати стосовно до своїх дітей. Батьки приводили дітей записувати до школи(М.Коцюбинський); — Я не знав ваших батьків, Іване й Уляно(О.Довженко); Дико й сумно здалося мені попервах без батьків у місті (Б.Анто-ненко-Давидович); [Шофер:]Та я скоро повернусь. Одвідаю батьків та йдодому (І.Кочерга).
2. Предки. Отож вона мені, маленькій, було розказує про наших батьків вільних, та й сама волі забажала! (Марко Вовчок); Батьки і діди мої ганяли дуби по Дніпру (О.Гончар).
3. Чоловіки стосовно до своїх дітей. Голосили обезталанені матері, плакали батьки (І.Нечуй-Левицький); О далекі моря, Де брати, чоловіки й батьки Плинуть.. І згадують сестер, жінок і дітей (М.Рильський).
4. Шанобливе звертання до старших. У старих спитаю: "Чого, батьки, сумуєте?"— "Невесело, сину!"(Т.Шевченко).
БАТЬКІВ - БАТЬКІВСЬКИЙ Батьків,-кова, -кове. Належний батькові; який стосується батька: батьків голос, батьків лист, батькові знайомі.
Батьківський.Переважно властивий батькові, батькам, пройнятий любов'ю, ніжністю, а також належний батькові, батькам: батьківський наказ, батьківський обов'язок, батьківська гордість, батьківська хата, батьківська теплота, батьківські турботи.
БАТЬКІВЩИНА - ВІТЧИЗНА Батьківщина1.Рідний край; місце народження когось; переносно — місце виникнення чогось; вурочис-
БАТ
тому вживанні пишеться з великої літери. — Сьогодні великий день. Наші війська очистили Батьківщину й б'ють ворога на його території (О.Довженко); Сотні тисяч воїнів України прославили героїчними подвигами свою прекрасну Бат ьківщину (П. П ан ч); Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину (В.Симоненко).
Батьківщина2.Спадщина від батьків, спадковий маєток. — Чи не схотілося тобі, Даниле, під старість літ позбутись батьківщини, як позбувся Микита, та піти з торбою? (А.Ка-щенко).
Вітчизна.Те саме, що батьківщина1;в урочистому вживанні пишеться з великої літери. / Вітчизна лежала перед ним величезна, велична (В.Собко); В цю годину грізну всю по каплі кров за свою Вітчизну я віддать готов (В.Сосюра).
БАТЬКО.При підметі, вираженому зворотами батько з сином, батько з матір'ютощо, присудок буває: а) у формі множини, якщо дія приписується двом рівноправним суб'єктам. Батько з сином пішли на панський тік молотити (І.Нечуй-Левицький); / стали батько з сином цілуватися (О.Довженко); Весільний батько з матір'ю частіш стали горілочкою поштувати (Г.Квітка-Основ'яненко); б) у формі однини, якщо підметом є тільки слово батько,а слово в орудному відмінку (з сином, з матір'ютощо) означає особу, яка супроводить того, хто діє (особливо коли інші однорідні присудки стосуються тільки слова батько). Батько з сином думав, думав, де б то взяти грошей, і надумав продати кабана (І.Нечуй-Левиць-
кий); Старий батько 3 усієї сили 3 молодицями танцює Та двір вимітає; Та прохожих, проїжджачих У двір закликає, Та вареною частує, На весілля просить, Знай, бігає, а самого Ледве ноги носять (Т.Шевченко).
БАТЬКО-МАТИ,батька-матері. Батько й мати; батьки. Іван зітхнув з глибини душі... Чогось йому стало жалко батька-матері (А.Крушельниць-їсий); — Іване! Це ти, наш Іваночку! — бігли до нього батько-мати, дід, баба, сестри (О.Довженко); — Синові сім років, глядіти не стала, а спровадила до батька-матері (Є.Гуцало).
баштадив. вежа.
БДЖОЛИНИЙ - БДЖОЛЯНИЙ -БДЖІЛЬНИЦЬКИЙ
Бджолиний. 1.Який стосується бджіл: бджолиний рій, бджолині крила, бджолина отрута.
2. Вироблений бджолами: бджолиний мед.
Бджоляний. 1. Те саме, що бджолиний:бджоляна сім 'я, бджоляна матка.
2. Призначений для бджіл: бджоляний вулик.
Бджільницький.Який стосується бджільництва — розведення бджіл: бджільницька наука, бджільницька справа.
БЕГЕМОТ - ГІПОПОТАМ
Вживаються паралельно, але гіпопотампереважно в спеціальній літературі.
БЕЗБАРВНИЙ - БЕЗКбЛІР-НИЙ, БЕЗКОЛЬОРОВИЙ
Безбарвний. 1.Який не має кольору, забарвлення, позбавлений барв. Вж. зі сл.: апатит, газ, кристал, рідина, небо, туман, хмара.
2. перен. Який не має яскраво виражених рис, нічим не примітний.
БЕР
Вж. зі сл.: голос, день, життя, існування, місто, мова, обличчя, поезія, слово, усмішка.
Безколірний, безкольоровий.Який не має кольору. Вж. зі сл.: нафта, газ, рідина, скло.
БЕЗГОСПОДАРНИЙ.Який не має господаря, власника, нікому не належить: безгосподарні землі, безгосподарна квартира, безгосподарне майно.
БЕЗЛІЧ,присл. Дуже велика кількість когось, чогось. На нього працювало безліч людей (Ю.Яновський); Далеко на рейді мерехтіло безліч вогнів (Ю.Смолич); Безліч довгих ожередів та стіжків нового, тільки що завезеного хліба запалали разом (І.Нечуй-Левицький); Безліч очей потайки крізь тини, з-під стріх пильно стежили за всім, що діялось за ставом на тім боці (А.Головко). Пор. багато.
безперечнийдив. незаперечний.
БЕЗПЛІДДЯ - БЕЗПЛІДНІСТЬ
Безпліддя. Нездатність давати по-томство або плоди: безпліддя сільськогосподарських тварин.
Безплідність,-ності, ор. -ністю. 1. Тесаме, що безпліддя: безплідність тварин.
2. Безрезультатність: безплідність пошуків, безплідність схоластики.
бейдив. бай.
БЕНЗО...Перша частина складних слів, що відповідає слову бензиновий;пишеться разом: бензобак, бензоколонка.
БЕНКЕТ - БАНКЕТ
Бенкет,-у. Урочистий обід, сніданок чи вечеря на честь кого-небудь або на відзначення якоїсь події. Бенкет розвернувся на всі боки. На здоровенних столах напитків та наїдків (Панас Мирний); [Панна Рома:] Па-
нове, завтра впоряджаєм бенкет. З музиками, з танками до самого ранку (С.Васильченко).
Банкет1,-у. Земляний або кам'яний вал; у множині також ящики, в яких зберігається одяг матросів. — За-гляньте в банкети, боцмане, що там робиться! (Д.Ткач).
Банкет2, -у. Тесаме, що бенкет.В селі банкети загули (Т.Шевченко); Я вже носом чую банкет на палубі і музику на трапі (В.Кучер).
БЕРЕГИНЯ1,-і, ор. -ею. Та або те, що оберігає родину, її домівку, майно тощо. Коли вірити міфології, сім'ю створила жінка, яка виконує одну з головних ролей — берегині домашнього вогнища (з журналу); Наша Берегиня невтомна, вона весь час дбала про те, щоб ми були ситі. "А ти поїж, поїж!" — казала завжди, коли захворієш (А.Дімаров); — Берегиня, любий мій синочку, — це наша оселя. Усе, що в ній є, що ми нажили, що приберегли від своїх батьків та дідусів, чим збагатилися й освятилися (В.Скуратівський).
БЕРЕГИНЯ2,-і, ор. -ею. Русалка. На злу ці рік святилище богині. Такі сади, що важко проминать. Гойдаються на вербах Берегині, протослов'янські родичі наяд (Л.Костенко); Сам [Вадим] не купався ніколи, певно, лякаючись, щоб берегині і водяний не відібрали в нього силу й хист (П.Загре-бельний).
БЕРЕЖЛИВИЙ - БЕРЕЖНИЙ
Бережливий.Ощадливий, економний: бережливий господар, бережливий керівник, бережливе використання матеріальних і трудових ресурсів.
Бережний.Який уміє берегти що-небудь, дбайливо поводиться з чим-небудь; дбайливий: бережне ставлен-
БЕР
ня, бережне використання. Пох. бережно.
БЕРЕСТ1,-а. Дерево з коричнево-сірою корою та овальними, загостреними на кінці листочками. Пох. берестовий.
БЕРЕСТ2,-у. Кора, луб берези. Пох.: берестяний, берестовий.
БЕРИЛ - БЕРИЛІЙ - БЕРИЛІД
Берил,-у. Мінерал класу силікатів; руда берилію; коштовний камінь.
Берилій,-ю, ор. -єм. Хімічний елемент — метал світло-сірого кольору, який застосовують в атомних реакторах.
Берилід,-у. Сполука берилію з іншими металами, яку застосовують в авіа- й ракетобудуванні, в електротехніці тощо.
БЕРІЗКА. 1.зменш.-пестл. Береза.
2. Багаторічна витка рослина, повійка.
БЕСТСЕЛЕР,-а. Книжка, яка в даний момент має найбільший комерційний і читацький успіх і видається у зв'язку з цим великим тиражем. Роман мій став своєрідним бестселером, ним зачитувалися молоді й старі (АДімаров).
БЕТА-...Перша частина складних слів, що означає стан речовини або зв'язок з бета-частинками; пишеться через дефіс: бета-випромінювання, бе-та-радіоактивність (але бетатрон).
БИ-Б
Би,част. Пишеться окремо після приголосних: нехай би, позичав би, як би (хоч: мовби, немовби, ніби, якби).
Б, част. Пишеться окремо після голосних: позичила б, яка б.
бивеньдив. ікло.
БИК- ВІЛ
Бик,-а. 1.Велика свійська рогата тварина — самець, бугай, а також самець деяких порід диких рогатих тварин. Якось забрела череда, бик став бутіти й рити рогами кучугуру (О.Гончар); [Анна:] Завтра хочу піти на бій биків (Леся Українка); Невдовзі на сході з явилася хмара куряви, і за якісь півгодини я вже розгледів у ній плескуваті голови горбатих биків зебу (І.Му-ратов).
2. Те саме, що віл.На зеленій галявині розпрягли биків, пустили пастися (Григорій Тютюнник).
Віл,вола. Кастрований бик, якого використовують як тяглову силу. На румунському боці три пари волів тягло канатом проти води здорове червоне судно (М.Коцюбинський); Щодня кухарі різали воли та вівці на прохарчування цієї дикої, але гордовитої шляхетської орди (І.Нечуй-Левицький).
БІ... Перша частина складних слів, що означає подвоєння; пишеться разом: бівалентний, біполярний.
БІБ...Перша частина складних слів, що означає "бібліотечний"; пишеться разом: бібколектор.
БІБЛІО...Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "книга"; пишеться разом: бібліографознавство, бібліоманія.
БІГАМІЯ - МОНОГАМІЯ -ПОЛІГАМІЯ
Бігамія,-ї, ор. -єю. Форма шлюбу, коли кожен може одружитися з двома особами іншої статі; двошлюбність. Пох. бігамний.
Моногамія.1. Форма шлюбу, при якій кожен може бути одружений з однією особою іншої статі.
2. У тварин — спарування самця з однією й тією ж самицею.
Пох. моногамний.
БІЛ
Полігамія. 1. Груповий шлюб у деяких племен і народів; багатошлюбність.
2. У тварин — спарування самця з кількома самицями або самиці з кількома самцями. Пох. полігамний.
БІДНІТИ - БІДНІШАТИ
Бідніти.Ставати бідним, біднішим. Скит почав швидко бідніти (О.Донченко).
Біднішати.Ставати біднішим. Дрібна шляхта біднішала і помаленьку вмішувалась у народ (І.Нечуй-Левиць-кий).
бійнядив. бойня.
БІК - СТОРОНА
Бік,боку. Широко вживається в багатьох значеннях: братися в боки, з боку на бік перевертати, під'їхати з лівого боку, на всі боки, по цей бік річки, сонячний бік вулиці, зворотний бік медалі, лицьовий бік тканини, бік квадрата, відпустити на всі чотири боки, з матеріального боку, це один бік справи, бути на боці товариша, родич з боку матері.
Сторона. 1.Те саме, що бік,але вживається значно рідше: сторони світу, дві сторони медалі, сторона трикутника, на всі чотири сторони, об'їхати стороною, слабка сторона твору, моє діло сторона(але невдало: притулитися до лівої сторони грудей, повернути в сторону, прихилити на свою сторону, є й інша сторона питання і т. ін.).
2. Місцевість, область, район; край, країна: рідна сторона, далека сторона, в придеснянській стороні.
3. Людина, група людей, протиставлені іншим: вислухати обидві сторони, дебати сторін, договірні сторони,
зацікавлена сторона, супротивні сторони.
БІЛИЗНА1.Вироби з тканини для одягання на тіло або призначені для побутових потреб (на постіль тощо). Прийшов він до річки, поскидав з себе білизну (М.Чабанівський); Молодиця намочила в ночвах білизну бійців, заходиласяпрати (Григорій Тютюнник).
БІЛИЗНА2.Хижа прісноводна промислова риба.
БІЛИЗНА.Білість. — Приходь, гарбузи вродили добрі, — мов крізь цідилку, пропускала слова, тамуючи за білизною зубів і образу, і біль, і надію(В.Симоненко); Простирадла та наволочки аж сяють білизною (А.Діма-ров).
БІЛИТИ - БІЛІТИ - БІЛІТИ-СЯ - БІЛІШАТИ
Білити,-лю, -лиш, перех. Робити щось білим, фарбувати, забарвлювати в білий колір тощо. Настя стала на лежанці і почала білити грубу(І.Не-чуй-Левицький); Ой напряла полотна Од порога до вікна, Постелила на воді, Щоб білили лебеді (пісня); Нехай старість передчасно не білить морозом-си-виною твою голову (А.Головко); Дівка Катерина личенько білила (пісня).
Біліти,неперех. Ставати білим, білішим; виділятися білим кольором, виднітися (про щось біле). Зоря розсвітало, день почав біліти (Марко Вовчок); Хлопець то червоніє, то біліє (Б.Грінченко); В саду біліють колонади Над пишним берегом Дніпра (Г.Чупринка); Геть-геть біліють гостроверхі намети козацького табору коло Чигирина (Д.Мордовець); Біліють, як білі лілеї, квітки, І мають, як крила, на їхпелюстки (О.Олесь).
Білітися.Виділятися білим кольором, виднітися (про щось біле).
БІЛ
Скрізь на полянці біліються тріски (М.Черемшина); Понад ставом біліли-ся крізь туман хатки (Панас Мирний).