ВСЕРЕДИНУ (УСЕРЕДИНУ) -В (У) СЕРЕДИНУ

Всередину (усередину),присл. У внутрішню частину чого-небудь; у знач, прийм. вказує на рух когось, чо­гось у внутрішню частину кого-, чо­го-небудь. Огонь тривоги вилизав гли­бокі западини в щоках, — аж усмокта­лися вони всередину (Панас Мирний); Гриць провів нас аж до якогось порож­нього вагона й допоміг вилізти усереди­ну (ОДосвітній); Швейцар не пустив мене всередину Палацу (Л.Смілян-ський).

В (у) середину,ім. з прийм. У місце, однаково віддалене від кінців чогось; у час, однаково віддалений від почат­ку й кінця чогось тощо. Не встерігся й Пилипко свого ворога, що заманив його в середину глухого лісу (Панас Мир­ний); Врізався він з рештою своїх неза-майківців у середину поляків, багатьох комонників збив з коней і пробився до гармати (ОДовженко).

ВСІМОХ (УСІМОХ) - В (У)

сімбх

Всімох (усімох),присл. У складі се­ми осіб: до музею ми підемо всімох.

В (у) сімбх, числ. з прийм. Коней у них у сімох забрано (А.Головко).

ВСЛІД (УСЛІД) - В (У) СЛІД

Вслід (услід), присл. (звичайно у сполуч. з прийм. "за"). Слідом, безпо-

всм

середньо за кимсь, чимсь; у знач, прийм. — у напрямі віддалення ко­гось, чогось. — Щоб ти собі голову зломив! — проговорили ми вслід за ним (І.Франко); Той поліз по драбині й за ним Яків услід (А.Головко); Ти нічого мені не сказала, тільки довго дивилась услід (В.Сосюра); Ціла буря, ціла хур­товина молодих, чистих, як кришталь, голосів зашуміла вслід заспівові (С.Ва-сильченко).

В (у) слід, ім. з прийм. [Джонатан:] Кому потрібна та краса? [Річард:] Мені і тим, що в слід мій підуть (Леся Українка); Довго йшли мовчки. Слід у слід — ланцюжком (АТудима).

всміхатисядив. усміхатися.

всовуватидив. усувати.

ВСОТЕ (УСОТЕ),присл. У сотий раз. — Ярина, Ярина! — повторював про себе, може, всоте Кривоніс (П.Панч); — Слухаєш мене? — спи­тав, мабуть, усоте Бобойченко (Вал. Шевчук); Стугонить за темними вік­нами вітер, дощ січе у шибки, а я — може, усоте — міряю кроками редак­ційну кімнату і думаю (В.Дрозд).

вставкадив. уставка.

ВСТУП - УСТУП - ПЕРЕД­МОВА

Вступ,-у. 1.Дія — вступання. Я не мав права на вступ до університету(О.Довженко); Рух коваля, що перехо­пив його руку, Рубін сприйняв як вступ до бійки (І.Сенченко).

2. Початкова частина книжки, статті, доповіді, музичного твору то­що. Треба було зробити вступ, і Рая, зробивши паузу, заявила.. (О.Копи-ленко); Яким же вступом пісню я поч­ну? (В.Самійленко); Кучеренко грає музичний вступ(А.Головко).

3. Вступна частина, що являє со­бою розділ певної науки, в якому ви-

кладено попередні відомості й основ­ні поняття цієї науки: вступ до мово­знавства.

Уступ,-у. 1. Виступ або виїмка в чомусь, що нагадує східець. З гір аж до моря уступи сягають, Люди прозва­лиїх "Чортові сходи" (Леся Україн­ка); Уступи скель бризантні рвали злісно (І.Гончаренко).

2. Частина тексту, уривок, абзац. Я хочу, щоб ти прочитав оцей уступ в газеті(В.Самійленко); Цілі уступи "Тараса Бульби " безпосередньо навіяні козацькими думами (М.Рильський).

Передмова. Вступна стаття до яко­гось твору, збірки, багатотомного видання творів тощо, яка містить по­передні пояснення, зауваження: пе­редмова до другого видання словника, передмова до збірки пісень, передмова перекладача.

всуватидив. усувати.

ВСУМІШ (УСУМІШ),присл. Змішано, разом. В цирку здіймається крик обурення всуміш з оплесками (Ле­ся Українка); Пішли навкруги присад­куваті кряжисті граби й дуби всуміш з гіллястими липами (З.Тулуб); Всі вони йдуть усуміш, рівним, розміреним кро­ком (І.Франко).

втискувати, втискатидив. утиску­вати.

втілюватидив. запроваджувати.

ВТІМ (УТІМ) - В (У) ТІМ

Втім (утім),присл., спол. Тим ча­сом; а проте, однак. Всі четверо стоя­ли мовчки й думали. Втім надбіг "око­пом" Качковський (Леся Українка); Коло них класна дама — монотонно, як у церкві, розповідає щось нецікаве і ну­дне. Втім, найнудніша вона сама (Ю.Смолич); В розривах хмар темніє земля, а втім — це давно вже не земля:

вчи

синіє море, забите кригою (Л.Пер-вомайський).

В (у) тім,займ. з прийм. У тому. В тім дворі-труні якась принада(М.Ко­цюбинський); Мрію "побаченням, дру­же, з тобою В тім заповітнім краю (М.Нагнибіда).

ВТОРА - УГОРИ (ВТОРИ)

Втора.Другий голос у музичній партії; друга скрипка.

Угори (втори),-ів. Пази на краю бочки, діжки, барила, в які вставля­ють дно.

ВТРЕТЄ (УТРЕТЄ) - В (У) ТРЕТЄ

Втретє (утретє),присл. У третій раз. Уже втретє вона йти хоче та втретє й зупиняється (Б.Грінченко); З валів на честь гетьмана ревнули гар­мати, раз, удруге, втретє... (М.Ла-зорський); От постукали і раз, і вдруге, і утретє, і ввійшли старости (Г.Квітка-Основ'яненко); Та вже ж утретє чую сі слова(Леся Українка).

В (у) третє, числ. з прийм. В третє покоління перейшла ця традиція; Він зайшов аж у третю хату.

втримуватидив. стримувати.

ВТРИЧІ (УТРИЧІ),присл. У три рази. Він би втричі дорожче заплатив за цю землю (М.Стельмах); У нас на околиці, на пісках, жила баба.. Разів утричі старіша за оцю яблуню (О.Гон­чар).

ВТРОЄ (УТРбЄ) - В (У) ТРОЄ

Втроє (утроє),присл. У три рази. Смішний, як втроє бублик (приказка); Втроє б витерпіла За єдине слово (Т.Шевченко); У воротях показався сухий, перегнутий утроє панок (Панас Мирний); В тебе аж утроє більші ко­си виросли (І.Нечуй-Левицький).

В (у) троє, числ. з прийм.