ПЕСЕТА, ПЕЗЕТА - ПЕСО, ПЕ-30

Песета, пезета.Грошова одиниця в Іспанії.

Песо, пезо,невідм., с. Грошова одиниця ряду держав Латинської Америки.

ПЕСТУН - ПУСТУН

Пестун,-а. Той, кого надмірно пе­стують, кому догоджають, потурають у всьому, а також переносно. Добри-ня.. не відходив від свого пестуна [Во­лодимира], жив у Новому городі, біля княгині (С.Скляренко); Мати всім ке­рувала, старші сини заробляли, а мен­шенький був пестуном долі й надією сім 7 (Л.Дмитерко); Далеко й лунко од­давався голос солов 'я, і бриніла в йому пиха й погорда пестуна й улюбленця гу­стого та буйного парку (С.Васильчен-ко). Пох. пестунка.

Пустун, -а. Той, хто любить пусту­вати, схильний до пустощів. Рибки ніби дражнили пустуна і спритно уни­кали його рук (З.Тулуб); Хоч Наталя Василівна й сміялась з ними, а все ж не спускала очей з пустунів (В.Кучер); Митрик був веселий пустун, зошит його завжди в кляксах (О.Донченко); Горобці пустували на ярмі. Дід Мусій розгнівався. — Киш, пустуни кляті! (Н.Рибак). Пох. пустунка.

Шв

ПЕТРО...Перша частина склад­них слів, що відповідає поняттям "камінь", "гірська порода"; пишеть­ся разом: петрогенезис, петрографія.

ПЕЧЕННЯ, ПЕЧІННЯ - ПЕЧЕ­НЯ - ПЕЧИВО

Печення, печіння.Дія за знач, пек­ти.

Печеня,-і, ор. -ею. Запечене або смажене м'ясо.

Печиво. 1.Кондитерські вироби з борошна.

2. Запечене м'ясо.

П'ЄЗО...Перша частина складних слів, що означає "тисну"; пишеться разом: п 'єзоелектрика, п 'єзоелектрич-ний.

ПИЛОВИЙ - ПИЛЬНИЙ

Пиловий.Пов'язаний з пилом, який складається з пилу тощо: пилові часточки, пилова буря.

Пильний. 1.Який відзначається увагою, спостережливістю тощо; ува­жний: пильна людина, пильний погляд. Ускочивши в кухню, Андрій кинув гост­рим, пильним оком на Килину (В.Вин-ниченко).

2. Який потребує термінового, не­гайного виконання: пильна робота.

пирійдив. порей.

писемний — писаний див. письмо­вий.

ПИСЕМНІСТЬ - ПИСЬМЕН­НІСТЬ - ПИСЬМЕННИЦТВО, ПИСЬМЕНСТВО

Писемність,-ності, ор. -ністю. 1.Система графічних знаків, ужива­них для писання в якійсь мові або групі мов: слов 'янська писемність.

2. Сукупність давніх писемних, літературних пам'яток: пам ятки дав­ньої писемності.

Письменність.Уміння писати й читати: суцільна письменність, показ­ник письменності.

Письменництво, письменство.Літе­ратурна діяльність, писання художніх творів: пристрасть до письменництва (письменства) (красне письменство — художня література).

письменнийдив. грамотний.

письменність — письменництво, письменстводив. писемність.

письмбвий - писемний -

ПИСАНИЙ

Письмбвий. 1.Виражений графіч­ними знаками; написаний: письмовий дозвіл, письмове розпорядження, пись­мовий іспит.

2. Який служить для писання: пи­сьмовий стіл, письмове приладдя.

Писемний. 1.Те саме, що письмо­вий 1: писемні пам ятки, писемне дже­рело.

2. Властивий пам'яткам книжно­сті; книжний (переважно про мову): писемний стиль, писемний різновид літературної мови.

Писаний. 1. Дієприкм. від писати;у знач, прикм. — написаний тощо: пи­саний рідною мовою, писаний олійними фарбами.

2. Те саме, що письмбвий1: писані аркуші, писані пам ятки, писаний до­звіл.

питання див. запитання.

піанінодив. фортепіано.

пів...див. напів...

ПІВДЕННО...Перша частина складних слів, що відповідає слову південний; у загальних назвах пише­ться разом (крім слів південно-захід­ний, південно-східний): південноамери­канський, південноукраїнський; у влас-

Шв

них найменуваннях — разом (Півден­ноукраїнський канал,але Південно-Східна Азія).

ПІВДЕНЬ1,-дня. 1. Одна з чоти­рьох сторін світу, протилежна півно­чі; напрям, протилежний північному; місцевість, край з теплим кліматом. Сонце стоїть на півдні (В.Винни-ченко); — Примічай — летить крук, гукаючи, на південь — бути добрій по­годі. Кричить, летючи на північ — не­года (О.Бердник); Журавлі тяглися на південь довгими ключами (З.Тулуб).

2. (з великої літери). Країни, розта­шовані в смузі теплого, жаркого клімату. Південь і Північ розвивалися різними темпами. Південь у всі епохи значно випереджав Північ, зберігаючи першість навіть у періоди натиску ко­чівників (з журналу); На чорному Півд­ні гарматами б'ють, на чорному Півдні повстали (В.Сосюра).

ПІВДЕНЬ2,-дня. Час найвищого стояння сонця над горизонтом, який відповідає дванадцятій годині дня; середина дня. Сонечко з півдня зверну­ло, а милого немає (І.Нечуй-Левиць-кий).

ПІВНІЧ1,-ночі. 1. Одна з чоти­рьох сторін світу, протилежна пів­дню; напрям, протилежний півден­ному; місцевість, край з холодним кліматом. Темно надворі, зоря не зоріє, Вітер холодний од півночі віє (П.Куліш); Гетьманський ридван ко­тився на північ (Б.Лепкий); Ввесь ра­нок сонце світить справа. На північ їдемо глуху (В.Стус).

2. (з великої літери). Країни, розта­шовані в смузі холодного клімату; Полярна область Земної кулі, Аркти­ка. Хтозна, де цей тесляр з Крайньої Півночі міг навчитись рицарських тон­кощів (О.Гончар).

ПІВНІЧ2,-ночі. Час на межі двох діб, який відповідає дванадцятій го­дині ночі; середина ночі. Ось і північ вже минає. І півні співають(Б.Грін-ченко); Розмова затяглася за північ (О.Іваненко).

ПІВНІЧНО...Перша частина складних слів, що відповідає слову північний;у загальних назвах пишеть­ся разом (крім слів північно-західний, північно-східний): північноамерикансь­кий, північноросійський; у власнихнайменуваннях — разом (Північноси-бірська низовина).

ПІВбСТРІВ,-рова. Найменуван­ня, які виступають у ролі граматичної прикладки до слова півострів і вира­жаються відмінюваним іменником, звичайно не узгоджуються у відмінку з означуваним словом: на півострові Індостан, біля півострова Лабрадор.Узгодження буває в широковідомих найменуваннях, які часто вживають­ся без родової назви (тобто без слова півострів): на півострові Алясці (на Алясці), з півострова Камчатки (з Ка­мчатки). Невідмінювані найменуван­ня півостровів — чоловічого роду: ек­ваторіальний Сомалі.

ПІВТОРА - ПІВТОРИ

Півтора,числ. кільк. Кількість із однієї з половиною одиниці; вжива­ється з іменниками і числівниками ч. і с. р.: півтора метра, півтора деся­тка, півтора разу, півтора відра.

Півтори.Те саме, що півтора; вжи­вається з іменниками й числівниками ж. р.: півтори доби, півтори сотні.

ПІД,прийм. Вж. у словосп.: під впливом, під головуванням, під захист брати, під знаком питання, під Києвом(і коло Києва, біля Києва), під кінець року (і на кінець року), під Новий рік (і

ПІД

проти Нового року), під приводом, йо­му під сорок років (і йому близько соро­ка років), під суд (і до суду) віддати, під супровід рояля, земля під городину.

підвода див. віз.

ПІД ГОРУ.Вверх на гору, на горб (не вниз). Багатому під гору вода те­че, а бідному і в долині треба криницю копати (прислів'я); Він, так само, як і я, злазить під гору з воза та йде впе­ред (Г.Косинка); Стежка йшла під го­ру через піщаний бугор (Ю.Збанаць-кий); А ще залежить від того, хто на санях і куди летиш на них — з гори чи під гору (В.Земляк).

ПІДДОСЛІДНИЙ - ПІДСЛІД­НИЙ - ПІДСЛІДНИЙ

Піддослідний.Який є об'єктом на­укового дослідження, експерименту: піддослідні тварини, піддослідна пше­ниця.

Підслідний,прикм.} ім. У юриспру­денції — який перебуває під слідст­вом: підслідний заарештований, допи­тати підслідного.

Підслідний.Призначений для тих, хто перебуває під слідством: підслідча камера, підслідча тюрма.

ПІДІ,рідше ПІДО,прийм. Під. Вживається перед займенником яв орудному відмінку {піді мною, підо мною) та перед словом, що почина­ється групою приголосних (піді Льво­вом).

ПІДЛІСОК - ПІДЛІССЯ

Підлісок,-ску. Кущі або дрібні мо­лоді дерева в лісі.

Підлісся,р. мн. -ісь. 1.Ділянка, розташована біля лісу.

2. Те саме, що підлісок.

підо див. піді.

ПІДОЗРІЛИВИЙ - ПІДОЗРІ­ЛИЙ

Підозріливий.Схильний до підозр, недовірливий; який виражає підозру: підозрілива людина, підозріливий по­гляд.

Підозрілий. 1.Який викликає підо­зру, недовіру: підозріла людина, підо­зрілий суб'єкт, підозріла пляма, підо­зрілий шелест.

2. зрідка. Те саме, що підозріливий:підозрілий погляд.

ПІДРІЗАННЯ - ПІДРІЗ

Підрізання.Різання, надрізання знизу або трохи, не повністю; об­різання кінців чогось.

Підріз,-у. 1.Те саме, що підрізання.

2. Місце, по якому підрізано щось.

3. Залізна смуга під полозами са­ней.

ПІДРЯДНИК - ПІДРЯДЧИК

Підрядник,-а. Підрядковий, зроб­лений слово в слово переклад.

Підрядчик,-а. Особа або установа, що виконує якусь роботу за підрядом.

ПІДСІВАННЯ - ПІДСІВ

Підсівання. 1.Додаткове сіяння: підсівання люпину.

2. Просівання крізь решето, сито: підсівання борошна.

Підсів,-у. 1. Тесаме, що підсівання 1:підсів трав.

2. Додатково посіяне: трави під­сіву.

підслідний— підслідчийдив. піддо­слідний.

підсоннядив. осоння.

ПІДТВЕРДЖУВАТИ - ПІДТВЕР­ДЖЕННЯ

Підтвердження,р. мн. -ень (чого): підтвердження мудрості, підтверджен­ня правильності висновків.

ПІЗ

Підтверджувати, -ую, -уєш (що): підтверджувати правильність виснов­ків.

ПІЗНАВАНИЙ- ПІЗНАВАН­НИЙ

Пізнаваний. Дієприкм. від пізнава­ти: пізнаваний об'єкт.

Пізнаванний, прикм. Доступний для пізнання, пізнавання: світ за своєю природою пізнаванний, але не пізнаний.

ПІКНО...Перша частина склад­них слів, що відповідає поняттю ""щільний"; пишеться разом: пікно-зонд, пікноспори.

ПІКО...Перша частина складних слів — назв одиниць виміру, що озна­чає зменшення в тисячу мільярдів раз; пишеться разом: пікоампер, пі-коват.

ПІКУЛІ- ПІКУЛЬ

Пікулі, -ів, мн. Дрібні овочі, мари­новані в міцному оцті з прянощами.

Пікуль,-я, ор. -ем. Одиниця маси (приблизно 60 кг) в ряді країн Пів-денно-Східної Азії.

ПІЛ,полу. Нари в селянській хаті, розміщені між піччю або грубою і протилежною до них стіною. Пріська зовсім вибилась з сили, лежала на полу та стогнала...(Панас Мирний); Дя­дько Панас підвівся, почухавсь і почав злазити з полу. — Виспались, дядь­ку? — спиталась Софія (В.Винни-ченко); Піл для спання, що його склав батько з товстих струганих дощок, був не дуже великий (Л.Юхвід).

пілот див. льотчик.

ПІНО...Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "порис­тий"; пишеться разом: пінобетон, пінопласт, піноплен.

ПІРО...Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "во­гонь", "висока температура", "тер­мічний процес"; пишеться разом: піроелектрика, пірометалургія.

ПІСКОВИЙ- ПІСОЧНИЙ-ПІЩАНИЙ

Пісковий. 1.Який стосується піс­ку, складається з піску, містить у собі багато піску: піскові бархани, піскова пустеля, піскова земля, піскова поверх­ня.

2. Який діє за допомогою переси­пання піску: пісковий годинник.

Пісочний.1. Який стосується піс­ку; для якого використовують пісок; кольору піску: пісочні ванни, пісочні оси, пісочне пальто.

2. Крихкий, сипкий (про печиво, тісто): пісочний торт.

3. Те саме, що піщаний 3. Піщаний. 1. Який складається з

піску: піщаний берег, піщана коса, піщаний пляж, піщана пустеля.

2. Який містить у собі багато піску: піщані грунти, піщана дорога, піщана буря.

3. Який живе, росте на піску, в піс­ках: піщана мітлиця, піщаний цмин, піщана акація.

4. Те саме, що пісковий2: піщаний годинник.

ПІСКОВИК - ПІЩАНИК-

шсбчник - пісочниця

Пісковик, -у. Осадова гірська по­рода.

Піщаник1, -у. Те саме, що пісковик.

Піщаник2, -а. 1. Жовтий ховрах.

2. Птах роду куликів, що живе на берегах морів.

Пісочник1,-а. Риба — різновид би­чка.

ПЛА

Пісочник2,-а. Те саме, що пісоч­ниця.

Пісочниця,-і, ор. -ею. Загороджене місце з піском у вигляді ящика, в якому граються діти.

ПІСКОРИЙ - ПІСКОРИЙКА

Піскорий,-я, ор. -єм. Комаха, що живе в піщаних норах.

Піскорийка.Личинка міноги, яка має властивість зариватися в пісок.

пісочнийдив. пісковий.

пісочник — пісочницядив. пісковик.

ПІСТОЛЕТ - ПІСТОЛЬ - ПІС­ТОЛЯ

Пістолет,-а. Ручна вогнепальна зброя з коротким стволом.

Пістоль1, -я, ор. -ем, заст. Пісто­лет. — Є в нього кинджали, ятагани у золоті та два турецькі пістолі (З.Ту-луб).

Пістоль2, -я. Старовинна іспанська золота монета; золота монета, що бу­ла в обігу у Франції, Італії, Німеччині тощо.

Пістоля,-і, ор. -ею, заст. Те саме, що пістолет.

...ПІТЕК.Кінцева частина склад­них слів, що відповідає поняттю "викопна мавпа": австралопітек, дріопітек.

ПІТНИЙ - ПОТОВИЙ

Пітний.Укритий, просякнутий по­том, спітнілий; укритий краплями осілої пари; вологий тощо: пітні коні, пітна земля.

Потовий.Який стосується поту; який виділяє піт тощо: потове ви­ділення, потові залози.

піщанийдив. пісковий.

піщаникдив. пісковик.

ПЛАГІАТ - ПЛАГІАТОР

Плагіат,-у. Привласнення автор­ства на чужий твір.

Плагіатор,-а. Той, хто займається плагіатством.

...ПЛАН.Кінцева частина склад­них слів, що відповідає поняттям "крило", "літальний апарат": дельта­план, моноплан, ракетоплан.

планеруватидив. планувати.

ПЛАНУВАТИ - ПЛАНЕРУВАТИ

Планувати,-ую, -уєш. Складати план.

Планерувати.Поступово, плавно знижуватися на планері або літаку з вимкнутим мотором.

ПЛАНШЕТ - ПЛАНШЕТКА

Планшет,-а. 1.Дошка з папером, на якій наносять план місцевості; план місцевості тощо.

2. Плоска сумка з прозорим боком для карти.

Планшетка. Те саме, що планшет 2.

...ПЛАСТ. Кінцева частина склад­них слів, що відповідає поняттю "утворений з чогось": лейкопласт.

ПЛАТТЯ. 1.Жіночий одяг; сукня. Ляля була одягнена в плаття-костюм (Ірина Вільде).

2. Одяг узагалі. Хома та Ярема — То ріднії браття, Що на Хомі й на Яре­мі Однакові плаття: Що на Хомі жу­панок, А на Яремі каптанок, Що на Хомі кобеняк, На Яремі чортма й так (пісня); — Легше мені, моя мати, Кру­ту гору розкопати, Аніж мені, моя ма­ти, Царське плаття надівати (пісня).

3. Білизна. Над берегом лежав ка­мінь, де молодиці прали плаття (І.Не-чуй-Левицький).

ПЛАЦ, -у, м. (на) -у. Площа для військових парадів і стройових за­нять.

ПЛЕ

ПЛЕМ...Перша частина складних слів, що відповідає слову племін­ний;пишеться разом: племзавод, плем­ферма.

ПЛЕНЕР,-у. У живопису — від­творення повітряного середовища, зумовленого змінами природного освітлення; передавання реальних відтінків кольору, які можна безпосе­редньо спостерігати в природі. У сло-восп. на пленері— на природі. Він писав просто на полотні натуру на пленері (з журналу); — Ви скоро оду-жаете. Ми ще не раз поїдемо на пле­нер (М.Слабошпицький). Пох.: пле­неризм, пленерист, пленерний.

ПЛІЧКА - ПЛІЧКО

Плічка,-чок, мн. Вішалка для одя­гу у вигляді вигнутої палички.

Плічко,-а, р. мн. -чок. 1.Маленьке плече.

2. Окіст.

3. Стрічка або смужка тканини че­рез плече в одязі.

ПЛОДО...Перша частина склад­них слів, що відповідає слову плід;пишеться разом: плодоовочевий.

ПЛУТОН - ПЛУТОНІЙ

Плутон,-у. Загальна назва глибин­них вивержених порід.

Плутоній,-ю, ор. -єм. Штучно одержаний радіоактивний хімічний елемент.

ПЛЮС,-а. При позначенні темпе­ратури, вищої від нуля — невідміню­ване. Наявність слова плюсне впли­ває на відмінок числівника, що стоїть за ним: температура піднялась до плюс двадцяти градусів.

ПЛЮСКНУТИ - ПЛЮСНУТИ

Плюскнути.Сплющуватися: зерно плюскне.

Плюснути.Видати плюскіт (про рідину); налити з плюском; ударити­ся, впасти з плюскотом: хвиля плюсну­ла в камінь, плюснути води в миску, плюснути в калюжу.

ПНЕВМО...Перша частина скла­дних слів, що відповідає поняттям "який діє за допомогою стисненого повітря", "який стосується легень"; пишеться разом: пневмогідроагрегат, пневмозавантажування (але пневмо-вакуумний).

ПО, прийм. Вж. у словосп.: по бере­зень, по закону (і за законом), по заслу­зі, по змозі, по карбованцю за кілограм, по коліна (і до колін) у воді, по пошті (і поштою), по праву руку, по радіо пере­давати, по суботах, по телефону (і телефоном), іти по воду (і рідше за во­дою), іти по гриби (і за грибами), іти за компасом, кампанія по виборах, на­каз по армії, товариш по зброї, черго­вий по школі.

ПО... Складні префікси, до яких входить префікс по..., — типу пови..., повід... (поод...), подо..., поза..., по-на..., понад..., пооб..., попід..., попри...надають створюваним за їх допомо­гою дієсловам додаткового значення множинності дії (про багато, бага­тьох): повибирати, повідбивати, подо­ставати, позаховувати, понатрушу­вати, понадкушувати, пообсмалюва­ти, попідставляти, поприносити.

ПОБАГАТО,присл. розм. Щоразу багато, у великій кількості. Щовечора приносить сусіда в чорній торбині — сало, м'ясо, ковбаси, печінку. Іпобага-то приносить (Є.Кравченко).

побудовадив. будування.

ПОБУТ - ПОБИТ

Побут,-у. Загальний уклад життя; сукупність звичаїв, властивостей яко-му-небудь народу, певній соціальній

пов

групі; повсякденне життя: народний побут, сучасний побут, домашній по­бут, служба побуту, у побуті.

Побит, -у, розм. Спосіб, характер чого-небудь; порядок, установлений чи заведений десь. Вживається пере­важно як прислівник у сполученні з прикметником або займенником: жодним побитом, оригінальним поби-том. У словосп.: З якого побиту?(Чо­му?, з якої причини?); Яким побитом?Як потрапив сюди?, як тут опинився?

ПОВЕРХНЕВИЙ - ПОВЕРХО­ВИЙ

Поверхневий.Який перебуває, від­бувається іт. ін. на поверхні чи неда­леко від неї, на невеликій глибині від поверхні землі тощо: поверхневі дже­рела, поверхневий обробіток посівів, поверхневе дихання.

Поверховий1.1. Те саме, що повер­хневий:поверхові води.

2. перен. Який не торкається суті справи; неглибокий: поверховий про­ект, поверхове враження, поверхове тлумачення. Але настане час, і до­свідом тяжким Розвіється украй твій запал поверховий (М.Вороний).

Поверховий2.Який стосується по­верху будинку; який має поверхи. У скл. сл.: одноповерховий, багатоповер­ховий.

повинендив. маю.

ПОВІК - ПО ВІК

Повік,присл. Завжди, постійно, вічно. Ой тужу ж я, тужу. Ще й пла­кати буду; Тебе ж, моє серденятко, Повік не забуду (пісня); [Лісовик:] Та дядько Лев заклявся на життя, що ду­ба він повік не дасть рубати (Леся Українка); — Повік, скільки житиму, не забуду! (Б.Антоненко-Давидович).

19 — 4-2287 2

По вік,ім. з прийм. Згине срібло, згине злато, Занедбаються клейноти, Тільки правда на Вкраїні По вік вічний не загине (П.Куліш).

ПОВІСИТИ - ПОВІШАТИ

Повісити,-ішу, -їсиш. Зачепивши, надати чомусь висячого положення; скарати когось через повішення то­що. Дієприкм. повішений.

Повішати.Повісити, почепити все або багато чогось; скарати всіх або багатьох. Дієприкм. повітаний.

повноваженнядив. уповноваження.

ПОВОЛІ - ПО ВОЛІ

Поволі,присл. Не поспішаючи, по­вільно; поступово. Місяць з-за гаю ви­пливав поволі (О.Афанасьєв-Чужбин-ський); Там, де грали бурі, хмари, Роз­лилися дзвони-чари І поволі щастя йде (Г.Чупринка); Вікно поволі гасло (М.Коцюбинський); Поволі гнів спа­дав (Н.Рибак).

По волі,ім. з прийм. — Нема в мене про вас грошей! — одказує брат. — "Давай-бо по волі, а то візьмемо сило­міць", — грозять вони (Марко Вов­чок); — Не загинув єси у неволі, Не за­гинеш і з нами, козаками, по волі (ду­ма); Мене по волі і неволі носило всюди (Т.Шевченко); — Чи по волі, чи по не­волі? — Добрі молодці все по волі хо­дять! (А. Кащенко); Час, моя пісне, по волі буяти (Леся Українка); — Не підеш по волі — поведуть по неволі... Заберіть його!.. (О.Соколовський).

ПОВСТАВАТИ - ПОСТАВАТИ

Повставати1,-таю, -таєш, док. 1. Випростатися з сидячого чи лежа­чого положення (про всіх або бага­тьох): рибалки повставали з човнів. Священики встали з-за столів, а за ни­ми разом повставали усі люди на всьо­му широкому дворі (І.Нечуй-Левиць-кий).

►89

лов

2. Перестати спати (про всіх або багатьох): солдати повставали на світанку.

Повставати2, недок. 1. Піднімати повстання: повставати проти гноби­телів.

2. Те саме, що поставати2 2. Високі гори, квітчасті долини, швидкі річки, — все так швидко повстає і зникає, не­мову тій казці (Леся Українка).

Поставати1, док. 1. Стати на ноги (про всіх або багатьох): діти постава­ли серед хати.

2. Зробитися якимись (про всіх або багатьох): всі вони поставали серйоз­ними.

Поставати2, недок. 1. Утворювати­ся з чогось; зароджуватися, брати по­чаток тощо: гори поставали протягом багатьох геологічних періодів, на вулиці поставали нові будинки, перед нами поставали великі труднощі, поставало питання.

2. Ставати видним, виникати, з'я­влятися, вимальовуватися, а також переносно: перед ним поставали страшні руїни, поставали в очах кар­тини бою.

ПОВТОРИ. Повторення одних і тих самих слів, їхніх складових час­тин чи однакових словосполучень у мові твору будь-якого жанру можуть бути вмотивовані, бажані або невмо-тивовані. Повтореннями слів пись­менники часто-густо користуються як одним із засобів художнього зо­браження — переважно для підсилен­ня, увиразнення висловленого, на­приклад: "Не нам на прю з тобою стати! Не нам діла твої судить! Нам тільки плакать, плакать, плакать.." (Т.Шевченко); або: "Виглянь у вікон­це, весну привітай. На току розрісся ароматний гай. Бачиш тінь старого,

темного горіха? Там спитай про мене, тихо..., тихо..., тихо..." (А.Кримсь-кий); Слава не вмре, не поляже! Буде слава славна Поміж козаками, Поміж друзями, Поміж рицарями, Поміж добрими молодцями! (дума); Де ж тії пестощі вітру летючого, Де ж тії квітоньки гаю пахучого, Де ж тії ночі сріблясто-блакитні, Де ж тії ранки рожеві, привітні, Де ж тії усміхи сон­ця блискучого? (О.Олесь).

Однак є повторення в реченні, аб­заці чи й ширшому контексті слів та словосполучень, спільнокореневих утворень, слів, створених за якоюсь однією, улюбленою автором чи пере­кладачем, моделлю тощо, які з'явля­ються внаслідок того, що цьому яви­щу не приділено належної уваги.

Щодо подібних повторів існують різні, іноді кардинально протилежні міркування: дехто вважає, що їх не слід уникати, бо вони не заважають викладу авторської думки, інші при­тримуються погляду, що повтори — річ небажана і краще, аби їх не було або було якомога менше.

Безперечно, будь-що, за всяку ціну, навіть на шкоду змісту, таких повторень уникати не слід, та цього іноді й неможливо зробити. Але там, де перенасиченість ними контексту не прикрашає мови твору, уоднома­нітнює, збіднює, знебарвлює її, кра­ще заміняти їх відповідними сино­німами.

До таких небажаних можна віднес­ти повторення: а) слів у реченні, аб­заці, творі: "Командир гармати або розстріляв усі снаряди, або помер біля своєї гармати"', "Оскільки птах був з пітьми і сам раніше був части­ною безмежної споконвічної піть­ми — він був чорний"; "Раптом з-за куща вискочило кошеня і раптом

пов

стрибнуло на змія"; у ширшому кон­тексті: аж — "аж до самісінького дзвінка", "шугнула аж під самісіньку стелю", "аж тільки оце збагнув", "тільки аж іще страшніший", "аж тут знявся такий писк", "аж ось ста­лося несподіване", "аж поки не", "аж тільки підійшовши", "аж рап­том запитав", "аж тут він став чха­ти", "аж тут втрутилася бабуся"; геть(подекуди й недоречне) — "геть білий од снігу", "геть лиса голова", "вибрались геть з юрби", "геть місця собі не знаходив", "їсти геть хочеть­ся", "у мене геть нічого не болить", "у тебе геть старі погляди", "цього літа геть немає на деревах груш", "геть усе переплуталося", "земля знає геть усе", "притягує геть усе", "забувши геть про все", "дівчина геть уся зашарілася", "геть усе жит­тя", "він робив геть усе на світі", "ми геть усе на світі переплутали"; ж бо — "вона ж бо на службі", "я ж бо все прощаю", "та це ж бо мій син", "справа ж бо в мене", "а й сказати ж бо треба"; зазвичай — "вона зазвичай розповідала", "зазвичай заходив", "зазвичай ішов", "я зазвичай читав на лавочці"; звомпити — "хотілося йому звомпити", "раптом звомпила вона", "звомпив собі й водій", "радісно звом-пив"; осяяти— "зненацька її осяяло", "раптом осяяло Ліду", "його неначе осяяло", "хлопця знову осяяло". Зви­чайно, в усіх подібних випадках варто й можна б легко знайти відповідні си­ноніми; б) спільнокореневих та бли-зькозвучних слів: "вершити грандіоз­ні звершення", "— Ти з глузду з'їхав! — вигукнув він глузливо", "збирали з го­родів різну городину", "клишоного за­грібаючи ногами", "та обережніше, бе­режи голову", "перегукувалися гучні

19* 1

голоси", "поєднувати воєдино", "по­милуватися прозорими водами ріки і неозорими просторами", "він не по­мічав помітного поліпшення", "Про­бачте, можна бачити Колю?", "всі колишні прорахунки враховано", "співуче співало ковадло", "З кожним це трапляється, просто ніяк у колію не втраплю", "тхнуло тут затхліс­тю", "уявити мільйони кубометрів нашій уяві не під силу"; в) однакових словотворчих і формотворчих еле­ментів — особливо це неприйнятно, коли автор, усупереч мовній традиції, будь-що силкується таким чином ін­дивідуалізувати мову твору. Ось, на­приклад, у мові одного перекладу для творення прикметників і прислівни­ків використовується, майже без ви­нятків, суфікс -лив-: блимливий, блис-кітливий, брязкітливий, воркітливий, дзвінкотливий, жадливий, задумливий, лоскітливий, осліпливий, підозріливий, покірливий, скигливий, скрипливий, сліп-ливий, стомливий, тремтливий, вдяч­ливо, знітливо, поважливо, поспішливо, сліпливо, співливо, стомливо, стрімли­во, томливо', дієслова використані в основному на -увати, -ювати,хоч де­які з них уживаються зрідка або й зо­всім не вживаються: виздоровлювати, викидувати, накидувати, закидувати, підкидувати, скидувати, складувати, закладувати, здригувати, оглядувати-ся; г) одних і тих же частин мови в різних ситуаціях, наприклад прислів­ників (до того ж іноді штучно створе­них): "загув добродушно і звільнено", "здичавіло заросли", "здушено промо­вив", "невидяще уставився", "якось підбито став ходити", "порожньооко витріщився", "приплющено вислизнув з окропу".

пов

ПОВ'ЯЗУВАТИ- ЗВ'ЯЗУВАТИ

Пов'язувати, -ую, -уєш, пов'язати, -яжу, -яжеш. Крім прямих значень (пов'язувати хустку, пов'язати снопи тощо), вживається в переносних зна­ченнях "єднати когось, щось; встано­влювати спільність, зв'язок, взаємну залежність між кимсь, чимсь; об'єд­нувати разом чим-небудь спільним". Мишуга був першим і неперевершеним виконавцем багатьох пісень Лисенка, з яким його пов язувала щира дружба (з журналу); Труд Франко тісно пов'язу­вав з боротьбою в ім'я кращого майбу­тнього (М.Рильський); Дуже ймовір­но, що вона пов'язує відповідь свою з його від'їздом (А.Головко).

Зв'язувати,зв'язати в цих значен­нях уживаються зрідка.

ПОГІДНИЙ- ПОГОДНИЙ

Погідний. Тихий, спокійний, пого­жий; переносно — безтурботний, урівноважений: погідне море, погідне небо, погідний настрій, погідне облич­чя. Пополудні одного погідного осінньо­го дня возив він з сіножаті отаву (Т.Бордуляк); День був погідний і дово­лі теплий (Б.Лепкий).

Погбдний. Який стосується пого­ди: погодні умови, погодні прикмети.

ПОГІРШАТИ - ПОГІРШИТИ

Погіршати,неперех. Стати гіршим за якостями, властивостями, ознака­ми; змінитися на гірше: харчі погір­шали, здоров'я погіршало.

Погіршити,перех. Зробити щось гіршим за якостями, властивостями, ознаками; змінити на гірше: погірши­ти якість продукції, погіршити стано­вище людей, погіршити життя.

ПОГОДА.1. Стан атмосфери в да­ному місці, в певний час, а також пе­реносно: гарна погода, дощова погода,

сонячна погода, тиха погода, зведення погоди, прогноз погоди, зміна політич­ної погоди.

2. Спокійний стан атмосфери (без хмар, опадів, вітру тощо). Чайки ціли­ми зграями літали над водою, жалібно скиглячи, однаково і в погоду і в негоду, вдень і вночі (Леся Українка); — Зна­єш, Мотренько, — казав, — тобі тре­ба їхати поки погода, тепер весна, мо­жуть пуститися дощі, повипивають ріки (Б.Лепкий); Знову розвіхолилось. Кілька днів стояла погода.., а це підня­лося таке, що й світу не видно (В.Реч-медін).

3. розм. Атмосферний стан з хма­рами, опадами, вітром тощо; негода, сльота. Отак і я на сім світі Сам-один бідую, Чи ясний день, чи погода, Сам собі сумую (О.Афанасьєв-Чужбин-ський); У нас стоїть погода: то був страшенний холод — мало не 20, а за­раз зірвався такий вітер, що аж гуде (М.Коцюбинський).

погодний див. погідний.

ПОГОЛІВНИЙ- ПОГОЛОВ­НИЙ

Поголівний. Який бере до уваги кожну окрему голову худоби; обчис­люваний за кількістю голів: поголів­ний облік худоби.

Поголбвний. Який не виключає нікого; загальний: поголовні арешти.

погоня див. гонитва.

погрожувати див. загрожувати.

...ПбД, ...ПОДІЙ.Кінцеві части­ни складних слів, що відповідають поняттям "кінцівка, орган пересу­вання": ризопод, псевдоподій.

ПОДВИЖНИК- СПОДВИЖ­НИК

Подвижник, -а. Аскет; самовідда­ний трудівник; людина, здатна на по­двиг.

пож

Сподвижник,-а. Чийсь товариш у якійсь надзвичайно важливій справі.

подвір'ядив. двір.

ПОДИВІЗІЙНИЙ - ПОДИВІ­ЗІОННИЙ

Подивізійний.Здійснюваний окре­мими дивізіями, розташований, роз­поділений по дивізіях. Пох. подиві­зійно.

Подивізіонний.Здійснюваний ок­ремими дивізіонами, розташований, розподілений по дивізіонах. Пох. по­дивізіонно.

ПОДбВЖЕНИЙ.Збігається в усіх значеннях зі словом продовжений.У значенні "збільшений у часі проти звичайно регламентованого" устали­лося переважно подовжений:група по­довженого дня, подовжений кіносеанс.

ПОДОРОЖНИК1,-а. Придорож-на рослина з прикореневими листка­ми та з безлистим стеблом і дрібними квітами. Широколистий подорожник й оксамитовий шпориш наче силкувались вкрить всю дорогу (І.Нечуй-Левиць-кий); Сивий полин і листатий подоро­жник кущилися обабіч дороги (Григо­рійТютюнник).

ПОДОРбЖНИК2,-а. Той, хто по­дорожує; подорожанин. Подорожни­ки, котрі величаються, що були в тих краях, розказують., чудні речі (ЛесьМартович).

ПОДОРОЖНИК3,-а. Невеликий північний птах роду горобиних: сніго­вий подорожник.

ПОДРАЗНЮВАТИ,-юю, -юєш. Впливати якимсь подразником на ор­ганізм або окремий орган; викликати біль, свербіж у чомусь, запалення чо­гось; переносно — збуджувати ін­терес, цікавість: пил подразнює слизову

оболонку верхніх дихальних шляхів, ка­лійні солі подразнюють шкіру рук. Його вабили темні тайники хворого мозку.., подразнювала його цікавість і чудодій­на сила гіпнозу (І.Волошин). У цих значеннях слова дратувати, роздра­товувати, роздражнюватине вжива­ються.

ПО-ДРУГЕ - ПО ДРУГЕ

По-друге,присл. Вживається як вставне слово при переліку на позна­чення другого пункту. — По-перше, — наказ командира— доправити їх до місця... — "А по-друге?" (О.Гончар); Цю школу я вибрав тому, що мав право "складати туди іспити", а по-друге, там були стипендії (О.Довженко).

По друге, числ. з прийм.

ПОДРУЖЖЯ. 1.Шлюбна пара; чоловік і дружина. Це було подружжя, яке до самої старості зберегло в цілос­ті велику любов, що колись об'єднала їх(О.Гуреїв); Це було істинно щасливе подружжя, вони були мовби створені одне для одного (О.Гончар).

2. Шлюбне життя; шлюб. Вони бу­ли люди вже не молоді, мали в подруж­жідітей (Н.Кобринська); [Руфін:] Відкрий їм правду про подружжя наше (Леся Українка).

3. Один з членів шлюбної пари. — Поздоровляю вас! Ви, кажуть, вже оце оженились, привезли своє молоде подружжя в Київ (І.Нечуй-Левиць-кий); — Милий мій, моє подружжя до­роге! — одповідає Олеся, — що нам Бог дасть, те й буде! (Марко Вовчок).

ПОЖЕЖНИК - ПОЖЕЖНИЙ Пожежник,-а, ім. Працівник по­жежної охорони. На кораблях уже рвалися снаряди, вибухали торпеди, і до них не могли приступити пожежни­ки (В.Кучер).

поз

Пожежний.Прикм. від пожежа.Вж. зі сл.: гак, дзвін, кран, спорт, ко­манда, машина, небезпека, справа, техніка, депо; в пожежному порядку. У значенні іменника невживане.

ПОЗИВ - ПОЗОВ

Позив,-у. Відчуття переважно фізіологічної потреби: позив до блю­воти.

Позов,-у. Звертання до суду зви­могою захисту цивільних прав; ци­вільна судова справа: подати позов, відмовити у позові, зустрічний позов, розглянути позов.