Рефлективний, рефлексивний

Який мимовільно, несвідомо реагує на зовнішнє подразнення; у живопису — пов'язаний зі зміною за­барвлення предмета залежно від світ­ла, яке на нього падає: рефлективний (рефлексивний) рух, рефлективний (ре­флексивний) біль, рефлективні (рефле­ксивні) відтінки.

Рефлекторний.Який стосується рефлексу — реакції організму люди­ни чи тварини на зовнішні подраз­нення: рефлекторний акт.

Рефлекторний.Прикм. від рефлек­тор: рефлекторна лампа, рефлекторне дзеркало.

Рефлексний.Пов'язаний з відбит­тям якоїсь енергії — світла, радіо­хвиль: рефлексний радіоприймач, реф­лексна схема, рефлексний фотопапір.

РЕФОРМАТ - РЕФОРМАТОР -РЕФОРМІСТ

Реформат,-а. Прихильник каль­вінізму в континентальних країнах Європи.

Реформатор,-а. 1.Особа, що про­вадить реформу в суспільному житті, економіці, освіті тощо.

2. Те саме, що реформат.

Реформіст,-а. Прихильник пере­творення, змін, нововведень шляхом реформ.

РЕФОРМАТОРСЬКИЙ - РЕ­ФОРМАТСЬКИЙ - РЕФОРМА­ЦІЙНИЙ - РЕФОРМІСТСЬКИЙ

Реформаторський.Який стосується реформатора, реформи: реформатор­ська спроба, реформаторські плани.

Реформатський.1. Протестант­ський: реформатська церква.

2. Який стосується реформації: ре­форматський рух.

Реформаційний.Те саме, що ре­форматський2.

Реформістський.Який стосується реформіста й реформізму: реформіст­ська ідеологія, реформістська організа­ція, реформістський заклик.

РЕФОРМАЦІЯ,-ї, ор. -єю. 1.(з малої літери). Соціально-політичний рух проти феодалізму й католицизму в Західній Європі в XVI ст.

2. (з великої літери). У словосп.: епоха (доба) Реформації.

реформістдив. реформат.

РИМ

реформістськийдив. реформаторсь­кий.

РЕЦЕПТНИЙ - РЕЦЕПТОР­НИЙ - РЕЦЕПТУРНИЙ

Рецептний.Який стосується реце­пта — офіційної вказівки лікаря про виготовлення й вживання ліків: реце­птний бланк.

Рецепторний.Пов'язаний з рецеп­тором — органом чуття: рецепторні клітини, рецепторний апарат шкіри.

Рецептурний.Який стосується ре­цептури — сукупності відомостей про ліки, а також про виготовлення су­мішей, розчинів, страв тощо.

ржавити — ржавіти — ржавішатидив. іржавіти.

Рибалка див. риболовля.

РИБНИЙ - РИБ'ЯЧИЙ

Рибний.Прикм. від риба;виготов­лений з риби; пов'язаний з добуван­ням, обробкою, зберіганням, прода­жем риби. Вж. зі сл.: багатства, запа­си, косяк, озеро, річка, інспектор, бо­рошно, клей, консерви, страва, ловля, промисел, господарство, база.

Риб'ячий.Прикм. від риба;власти­вий рибам, який одержують з риби, виготовлений з риби. Вж. зі сл.: кіст­ка, луска, хвіст, дух, мальки, очі, жир, борошно, юшка.

РИБОЛОВЕЦЬКИЙ - РИБО-

лбвний

Риболовецький. На відміну від слів рибальський, рибацький,має ще зна­чення "який займається риболовлею як промислом": риболовецька артіль, риболовецька бригада.

Риболовний.Призначений для ло-віння риби; який стосується риболов­ства: риболовне судно, риболовний се­зон.

21* З

РИБОЛОВЛЯ - РИБАЛКА

Риболовля.Ловіння риби.

Рибалка,-и, д. і м. -ці, ч. іж. Лю­дина, яка ловить рибу, займається рибальством.

риб'ячийдив. рибний.

РИГСДАГ - РИКСДАГ

Ригсдаг, -у.Датський парламент.

Риксдаг,-у. Шведський парла­мент.

РИГСДАЛЕР - РИКСДАЛЕР

Ригсдалер,-а. Датська монета.

Риксдалер,-а. Шведська монета.

РИЗА, РЙЗИ - РІЗА

Рйза, рйзи.Верхнє вбрання свяще­ника під час богослужіння; парадний одяг царів; оздоблення на іконах. Січовий панотець Микита нашвидку, підтикавши ризи, з-під яких видно було добрячу козацьку шаблю, окропив свя­тою водою козацькі лави (Я.Качура); Ганна Федорівна послала його молодій образок в срібній позолоченій ризі (Марко Вовчок).

Різа,заст. Мала, відрізана від ве­ликого масиву земельна ділянка, що дорівнювала кільком моргам. Сього року, мабуть, зовсім здуріла [Палаж-ка]: захопила мою різу та й вижала аж півкопи (І.Нечуй-Левицький); Широ­ке, розлоге поле, та не людське воно, а панське. Люди не мають ланів, у них все різи (М.Коцюбинський).

ризницядив. різниця.

риксдагдив. ригсдаг.

риксдалердив. ригсдалер.

РИМЕСА.Платіжний документ в іноземній валюті, що його боржник придбав за національну валюту у тре­тьої особи інадіслав своєму інозем­ному кредиторові в погашення забор­гованості перед ним.

РИН

ринокдив. базар.

РИСКОВАНИЙ - РИСКОВИЙ

Рискований.Пов'язаний з риском; ризикований: рискований експери­мент, рискований задум, рискована справа.

Рисковий.Який допускає риск, іде на риск: рисковий договір.

рисуватидив. малювати.

РИСУНОК,-нка. Зображення чо­го-небудь рисками на площині; крес­лення.

РИТМО...Перша частина склад­них слів, що відповідає слову ритміч­ний; пишеться разом: ритмомелодій­ний, ритмопластика.

РІАЛ - РІЄЛЬ - РІЯЛ

Ріал,-а. Грошова одиниця Ірану, Єменської Арабської Республіки.

Рієль,-я, ор. -ем. Грошова одини­ця Камбоджі.

Ріял,-а. Грошова одиниця Катару, Саудівської Аравії.

РІДКИЙ - РІДКІСНИЙ

Рідкий. 1.Негустий; який іде, роз­ташований нещільно один за одним або повторюється через певні про­міжки часу тощо: рідке тісто, рідкий гребінець, рідке волосся, рідкий туман, рідкі вибухи.

2. Те саме, що рідкісний: рідкий гість, рідка квітка, рідкий випадок.

Рідкісний. Який трапляється, буває зрідка; який дуже мало зустрічається; незвичайний: рідкісна рослина, рідкіс­ний випадок, рідкісна порода.

рієльдив. ріал.

різадив. риза.

РІЗНИЦЯ - РИЗНИЦЯ

Різниця. 1.Несхожість, відмінність у чомусь, між чимсь, кимсь: різниця в поглядах, різниця між братами.

2. Результат математичної дії від­німання.

Ризниця. Приміщення при церкві для зберігання риз та іншого церков­ного майна. Балабуха оглядів церкву й ризницю й похвалив і., нові образи, й ризницю (І.Нечуй-Левицький); У мо­настирській ризниці пахне ладаном, во­ском, горять свічки (Р.Іваничук). РІЗЬБЛЕННЯ - РІЗЬБА - РІЗЬ Різьблення. 1.Нанесення малюн­ка, візерунка різцем на якийсь твер­дий предмет.

2. Мистецтво вирізування малюн­ків, візерунків.

3. Малюнок, візерунок, вирізаний на якомусь твердому матеріалі.

Різьба.1. Гвинтова канавка на ци­ліндричній або конічній поверхні чо­гось.

2. Те саме, що різьблення 2—3.

Різь,-і, ор. -ззю. 1.Гострий ріжу­чий біль.

2. Те саме, що різьба 1.

РІСКА,-и, д. ім. -ці. 1.Краплинка роси, росинка, а також переносно. —Отам у тому хлівці дрова, — у хату наносиш, а в тому дворі колодязь — во­ди принеси, бо немає ні ріски в хаті (Панас Мирний).

2. розм. Дрібненька частинка, шматочок, грудочка якоїсь їжі, а та­кож переносно. [Старшина:] Еге, вже сонечко височенько підбилося, а в мене ще й ріски в роті не було...(М.Кро-пивницький); Все, що згублено донині, Я знижу в чудову низку — По перлині, по зернині, Ріска в ріску, бризка в бриз­ку (Г.Чупринка); Ні ріски суму не за­блисло в його широко поставлених очи­щах (О.Ільченко).

рістдив. зріст.

РОЗ

річковий - річний

Річковий.Прикм. від річка.

Річний.Прикм. від рік.

рішучийдив. вирішальний.

ріялдив. ріал.

РОБІТНИК - ПРАЦІВНИК

Робітник,-а. 1.Той, хто створює матеріальні цінності, працюючи на промисловому підприємстві; людина, що належить до робітничого класу; в давні часи — також наймит: робітни­ки фабрик і заводів, робітники й селя­ни, кваліфікований робітник, робітни­кисцени (особи, які встановлюють і міняють декорації тощо).

2. Трудівник. Всі мали його за чес­ного чоловіка та доброго робітника (М.Коцюбинський); Не жрець, не вождь, а робітник — Поета справж­ньогоімення... (М.Рильський).

Працівник,-а. 1.Член якогось ви­робничого колективу, особа, яка бере участь упевному трудовому процесі, працює за певним фахом, у якійсь га­лузі народного господарства, науки, культури. Вж. зі сл.: здібний, ква­ліфікований, керівний, літературний, науковий, торговельний, газети (газе­тний), заповідника, кіно, преси, сцени (член творчого колективу театру).

2. Трудівник. Наш мужик — то не­ук темний, Працівник, але бідар (П.Гра-бовський); Не голоси чаїні — наш од­ностайний крик: Рівняйтеся пустині! Поборе працівник! (М.Рильський).

РОБІТНИЧИЙ - РОБбЧИЙ

Робітничий.Прикм. від робітник;який складається з робітників, нале­жний робітникові, робітникам тощо: робітничий клас, робітничий клуб, ро­бітнича честь.

Робочий.Прикм. від робота:робо­чий одяг, робочий час, робочий день, ро­бочий стіл, робочий план, робоча гіпо­теза.

родійдив. радій.

РОДІОЛА.Рід багаторічних дво­домних рослин родини товстолистих; лікарська, медоносна й декоративна рослина.

РОДО...Перша частина складних слів, що відповідає словам рід, родо­вий, роди;пишеться разом: родовід, родоначальний, родоплемінний, родопо­міч.

РОЗБЕЩУВАТИ - РОЗПЕЩУ­ВАТИ

Розбещувати, -ую,-уєш, розбести­ти,-ещу, -естиш. Привчати когось до поганих, аморальних звичок; розпус­кати. — Не спокушайте мене. Ви змій! Ви розбещуєте народ! (О.Довженко); — До речі, про твоїх дітей. Розбестив їх так, що вони тільки шкоду людям роблять (А.Шиян). Пох. розбещений. Була це в основі добра дитина, тільки вкрай розбещена батьками (ІринаВільде).

Розпещувати, розпестити.Псувати когось надмірною увагою, ніжністю, пестощами. Він [батько]., розпещував одинака по широкій своїй вдачі(О.Ко-билянська). Пох. розпещений.Що та­ке Реньова ? Це здеморалізована упень, розпещена хворобливим вихованням пу­стотливапані (М.Вороний).

РОЗВІД...Перша частина склад­них слів, що відповідає слову розвіду­вальний;пишеться разом: розвіддані, розвідшкола.

РОЗВЩУВАНИЙ, РОЗВІДАНИЙ -РОЗВІДУВАЛЬНИЙ - РОЗВІД­НИЦЬКИЙ

Розвідуваний, розвіданий.Дієприкм. від розвідувати, розвідати— якого розвідували або розвідали, розвіду­ють; також у значенні прикметника:

РОЗ

розвідувані (розвідані) корисні копали­ни, розвідувані (розвідані) ворожі по­зиції.

Розвідувальний.Який стосується розвідування, пов'язаний з ним; при­значений для розвідування: розвіду­вальний бій, розвідувальні роботи, роз­відувальна служба, розвідувальна свер­дловина, розвідувальний літак, розвіду­вальний загін.

Розвідницький.Який стосується розвідки, розвідника; властивий роз­відникові: розвідницьке завдання, роз­відницька школа, розвідницький хист.

РОЗГИН - РОЗГІН

Розгин,-у. Випрямлення, розправ­лення чогось: працювати без розгину.

Розгін, -гону. Розбіг: набрати роз­гону, проскочити з розгону.

РОЗГОЛОШУВАТИ, -ую,-уєш, РОЗГОЛОСИТИ,-ошу, -бсиш. Роз­повідаючи, обнародуючи, зробити відомим усім (що-небудь таємне); поширювати щось. Тілько прошу вас, мої любі, не розголошуйте якийсь час нікому, що ми тут знайшли (І.Фран-ко); Журнал широко розголосив скан­дальну історію з професором Іловайсь-ким (П.Колесник); Був у неї син. То вона й розголосила скрізь, що дівчина, яка ніби приїхала погостити до неї, це синова наречена (Я.Гримайло). Пор. виголошувати.

РОЗДРАТУВАННЯ, РОЗДРАТО­ВАННЯ - РОЗДРАТОВАНІСТЬ

Роздратування, роздратовання.По­чуття гострого незадоволення, доса­ди: відчувати роздратування (роздра­товання), стримувати роздратування (роздратовання), з роздратуванням, з роздратованням.

Роздратованість,-ності, ор. -ністю. Стан когось роздратованого: легка роздратованість, почуття роздрато­ваності.

РОЗ'ЄДНАННЯ - РОЗ'ЄДНА­НІСТЬ

Роз'єднання.Відокремлення, від­ділення чогось з'єднаного тощо: ро­з'єднання контактів, роз'єднання на­родів.

Роз'єднаність,-ності, ор. -ністю. Відсутність зв'язку, спілкування між кимсь, чимсь. Наука не може розвива­тися ізольовано, в умовах роз'єднанос­ті вчених (з журналу).

РОЗКВАС - РОЗКВАСЬ

Розквас,-у. Речовина, що викли­кає кисле бродіння; закваска.

Розквась,-і, ор. -ссю, розм. Бездо­ріжжя від осінніх дощів, танення снігу тощо.

РОЗКРАЮВАТИ - РОЗКРОЮ­ВАТИ

Розкраювати, -юю,-юєш, розкрая­ти.Розрізати на частини, шматки; ра­нити когось. Вона труснула головою, і марево розвіялося. Стало видно дорогу, що розкраювала навпіл прозорий осінній ліс (Ю.Бедзик); Удар був разючий. Та­ким ударом людину можна розкраяти навпіл (М.Руденко).

Розкроювати, розкроїти. 1. Розріза­ти за певним зразком тканину, шкіру і т. ін. для пошиття одягу, взуття то­що.

2. розм. Розсікати, розрізувати до крові. [Молодий хлопець:] Бігме, не втерплю, голову розкрою/ (Леся Украї­нка).

РОЗКРИВАТИ.Двері, вікно, во­рота, шафу тощо — переважно розчи­няти.Повіки очей — переважно роз­плющувати.

РОЗ

розкроюватидив. розкраювати. РОЗМАЄНИЙ - РОЗМАЯНИЙ

Розмаєний,прикм. З буйною, пиш­ною рослинністю, квітами; уквітча­ний: розмаєні луки, розмаєна весна.

Розмаяний.Дієприкм. від розмая­ти— розвіяти в різні боки (волосся, одяг). Дівчина, задихана, з розмаяним од довгого й швидкого бігу волоссям, вискочила перед пожежу... (Б.Грін-ченко).

розмежовуватидив. відмежовувати.

РОЗМЕТАНИЙ - РОЗМЕТЕ­НИЙ

Розметаний.Дієприкм. від розме­тати— розкидати; у знач, прикм. Хмари були високі, прозорі, розметані вітром по всьому піднебессі (Ю.Янов-ський); Снаряд ударив просто в пала-ючу скирту, полум'я, розметане вибу­хом, знялося, пахнуло на весь куток (О.Гончар).

Розметений.Дієприкм. від розмес­ти;у знач, прикм.: розметене по по-двір 7 сміття.

розмірковуватидив. обмірковувати.

РОЗМІШАНИЙ - РОЗМІШЕ­НИЙ

Розмішаний.Дієприкм. від роз­мішати;у знач, прикм. Глибокий роз­мішаний сніг налипав на ноги (І.Ле).

Розмішений.Дієприкм. від розміси­ти;у знач, прикм.: добре розмішене тісто.

РОЗОРАНИЙ - РОЗОРЕНИЙ

Розораний.Дієприкм. від розорати;у знач, прикм.: розорані луки, розора­ний лан.

Розорений.Дієприкм. від розорити;у знач, прикм.: розорена війною краї­на, розорене господарство, розорене се­лянство.

розпещуватидив. розбещувати.

РОЗПИЛЕНИЙ - РОЗПЙЛЯ-НИЙ

Розпилений.Дієприкм. від розпи­лити;у знач.прикм.: розпилена рідина, розпилений ґрунт.

Розпйляний.Дієприкм. від розпи­ляти—- розрізати пилкою; у знач, прикм.: розпйляний дуб, розпйляний стовбур дерева.

розповідьдив. оповідання.

розповсюджуватисядив. поширю­ватися.

розрізнятидив. відрізняти.

РОЗСТРІЛЬНИЙ.Такий, що є підставою для винесення вироку про розстріл; те, що пов'язано з роз­стрілом, тощо. Саме таємні табірні інформатори повинні були постачати "компромат" — відомості про на­строї, розмови, оцінки, що їх висловлю­ють заплановані до знищення інші в 'яз-ні. І таку інформацію видобули, покла­вши саме її в основу багатьох роз-стрільних справ (з газети); Стікаючи кров ую, [поранений водій] все жзумів утекти від розстрільного місця (з га­зети).

РОЗУМІЮЧЕ - РОЗУМІЮЧИ

Розуміюче,присл. (як?). Денщики розуміюче переглянулись іпобажали комендантові успіху (Григір Тютюн­ник); В ту неділю на гулянці Карно пи­льно-пильно подивився на нього сірими великими очима, розуміюче підморг­нув., іпішов до музик (М.Стельмах).

Розуміючи,дієприсл. (що роблячи ?). [Публій (до Йоганни):] Я радий, що рідний край вернув тобі здоров я. (Йо-ганна дивиться на нього не розуміючи) (Леся Українка); Як не дивно, але ар­мійські коні тягнули краще, ніж фер­мерські круторогі. Може тому, що ко-

РОЗ

ні, розуміючи мову бійців, напинались і відпочивали по єдиній команді (О.Гон­чар).

розцінюватидив. оцінювати.

РОЗЧИН - РОЗЧИНА

Розчин,-у. Однорідна фізико-хімічна суміш, в якій одна речовина рівномірно розподілена в іншій: будівельний розчин, вапняний розчин, дезінфікуючий розчин, дубовий розчин, колоїдний розчин, насичений розчин, розчин формаліну.

Розчина.Закваска для тіста. Діжа біля мене стоїть розчинена; мабуть, світом збиралися пекти, розчина зійш­ла (Олена Пчілка); Тетерю варили з борошна пополам з пшоном і вчиняли розчиною, як і тісто на хліб (О.Сто-роженко).

РОЛ- РОЛЬ

Рол. І.р. -а. Циліндр, вал у меха­нізмі.

2. р. -у. Сувій циліндричної фор­ми; рулон: рол паперу.

3. р. -а. Машина для розмелюван­ня волокнистих матеріалів.

Роль,-лі, ор. -ллю. Художній об­раз, втілюваний актором; яка-небудь робота, заняття; чиясь участь у чо-му-небудь тощо.

РОМАНІЗУВАТИ - РОМАНТИ­ЗУВАТИ

Романізувати,-ую, -уєш, недок. і док. Змушувати когось засвоювати мову, культуру, звичаї тощо Старода­внього Риму: провадити романізацію.

Романтизувати,недок. і док. Уявля­ти, зображати когось, щось романти­чно, ідеалізовано. Спроби романтизу­вати Енея наданням йому виняткових рис ведуть до наповнення поеми новими стильовими ознаками (з журналу).

РОМАНІСТИЧНИЙ - РОМА­НІСТСЬКИЙ

Романістичний.Який стосується романської філології — романістики: романістичні дослідження.

Романістський.Який стосується фахівця з романської філології: рома­ністські кола.

романічнийдив. романтичний.

РОМАНСЬКИЙ - РОМЕН-СЬКИЙ

Романський.Який стосується культури й мови народів, історично пов'язаних зі Стародавнім Римом: ро­манські мови, романська культура, ро­манська група народів.

Роменський.Прикм. від назви міс­та Ромни: роменська порода гусей.

РОМАНТИЗМ - РОМАНТИ­КА - РОМАНТИЧНІСТЬ

Романтизм,-у. 1.Напрям у літера­турі та мистецтві початку XIX ст.: німецький романтизм, романтизм Бай-рона.

2. Художній метод у літературі та мистецтві, пройнятий оптимізмом і прагненням показати в яскравих об­разах високе призначення людини: Романтизм в українській літературі в час, коли Шевченко писав свою першу баладу, тільки народжувався (І.Ки-риленко).

3. Умонастрій, який характеризу­ється ідеалізацією дійсності, мрійли­вою споглядальністю; емоційно-під­несене ставлення до чогось. Для по­ривчастого й романтичного темпера­менту Марусі треба би було іншого чо­ловіка: розумного, твердого і трошки романтичного. Романтизм згодом ви­віявся би, і зостався б лише розум та його поезія (Г.Хоткевич).

РУМ

Романтика. 1.Те, що створює емо­ційно-піднесене ставлення до чогось: романтика подорожей, революційна романтика. В цім чарівнім убранні, що нагадувало українську романтику жіно­чих убрань, стояла красуня (О.До-світній); Скільки ласки, мовчання й спокою Розлили степові небеса! Ці воли із ходою м 'якою — і романтика степу й краса (Т.Масенко).

2. Те саме, що романтизм3. Я, під­скакуючи, ходив по місту, дивувався на море й забивав голову різною романти­кою (Ю.Яновський).

Романтичність,-ності, ор. -ністю. Властивість романтичного — сповне­ного романтики, пройнятого роман­тикою, романтизмом: піднесена ро­мантичність, романтичність натури, романтичність повісті.

романтизуватидив. романізувати.

романтикадив. романтизм.

РОМАНТИЧНИЙ - РОМАНІЧ­НИЙ

Романтичний. 1.Який стосується романтизму — напряму, методів у літературі та мистецтві: романтичний характер літератури, романтична му­зика, романтичні твори, романтичний стиль, романтична течія в літературі, романтична школа.

2. Мрійний, емоційно-піднесений: романтичні нахили, романтична нату­ра, романтична піднесеність, роман­тичні фантазії.

3. Незвичайний, таємничий; каз­ковий тощо: романтична мандрівка, романтична професія.

4.Який має характер любовних стосунків: романтична історія.

Романічний. 1.Пов'язаний з худо­жнім твором — романом: романічний жанр, романічна постать.

2. Те саме, що романтичний 4. романтичністьдив. романтизм, роменськийдив. романський. РОСТР - РОСТРА - РОСТРИ

Ростр,-а. Таран у вигляді голови якоїсь тварини на носовій частині да­вньоримського військового корабля.

Ростра. 1. Вархітектурі — прикра­са у вигляді носової частини старода­внього судна.

2. Трибуна в Стародавньому Римі, прикрашена носами кораблів, захоп­лених у ворога.

Ростри,ростр, мн. Поміст на судні, призначений для розташування бар­касів, катерів, шлюпок, а також для зберігання рангоуту на парусному су­дні.

РОЯЛТІ,невідм., с. 1. Періо­дичний ліцензійний платіж за вико­ристання винаходів, патентів, випуск книжок, прокат кінофільмів тощо.

2. Рентна плата за право розробки природних ресурсів, яку вносить під­приємець власникові землі або надр.

рояльдив. фортепіано.

РУКАВИЦЯ - РУКАВИЧКА

Рукавиця,-і, ор. -ею. Виріб з тка­нини, шкіри, ниток з відділенням для одного великого пальця, який надя­гають на кисть руки.

Рукавичка. 1.Такий виріб з від­діленням для всіх пальців.

2. Зменшено-пестлива назва для рукавиці.

Як частина рицарського обладун-ку, а також у боксерів — рукавичкаі рукавиця.

РУМБА.Афро-кубинський народ­ний, а також бальний танець.

руна — руно — рунидив. вруна.

РУС

РУСАЛКА - МАВКА

Русалка.Казкова водяна істота в образі гарної дівчини з довгим розпу­щеним волоссям і з риб'ячим хвос­том; водяна німфа. Кругом неї завору­шились у воді русалки, заспівали і поча­ли її тягти на дно (І.Нечуй-Левиць-кий); Чепурні берези маяли на вітрі, як русалки, зеленими косами (М.Коцю­бинський).

Мавка.Казкова лісова істота в об­разі гарної голої дівчини з довгим розпущеним волоссям; лісова німфа. Мавки з зеленими косами гойдаються на березових гілках (І.Франко); [Ма­рійка:] Мавки — відьми. Мавок ти бійсь! Мавкам не вірити: заморочуть, Заманять в нетрі, залоскочуть (О.Олесь); — І русалки, й мавки — все з нехреще-них дітей... (Б.Грінченко).

РУСИНИ - РУСИЧІ

Русини,-ів, мн. Давня назва укра­їнського населення Буковини, Гали­чини та Закарпатської України.

Русичі,мн. 1.Народонаселення Стародавньої Русі.

2. Те саме, що русини.

РУСЬКИЙ.1. Який стосується Стародавньої Русі: руська держава, руська земля, руська мова.

2. розм. Російський.