РУХОМИЙ - РУХЛИВИЙ -РУХОВИЙ
Рухомий. 1.Який перебуває в постійному русі: рухома матерія.
2. Який переміщається або може бути переміщений з місця на місце; який міняється: рухомі піски, рухомий наголос, рухоме майно, рухоме обличчя.
3. Який рухається завдяки своїй будові (про механізм, машину, пристрій тощо).
Рухливий.1. Який перебуває в русі; здатний до руху: рухливий потік, рухлива тінь.
2. Повний життєвої сили, жвавий; який легко приходить в рух (про частини тіла): рухливий хлопець, рухливі губи, рухливий розум.
Руховий. 1. Який стосується руху, пов'язаний з ним: рухове уміння дітей, рухові вправи.
2. Який приводить щось у рух, керує рухом когось, чогось: руховий нерв, рухова установка.
РУШНИК - РУЧНИК
Рушник,-а. Довгастий шматок тканини (бавовняної, лляної і т. ін.) для витирання (обличчя, тіла, рук, посуду тощо); шматок декоративної тканини з вишиваним або тканим орнаментом, що використовується для оздоблення житла, в українських народних обрядах тощо.
Ручник,-а. 1.Молоток.
2. Пензель для малювання.
3. Ручний гальмівний важіль в автомашині, тракторі тощо.
РЯБИТИ - РЯБІТИ - РЯБЙ-ТИСЯ - РЯБІТИСЯ - РЯБІШАТИ
Рябити,перех. Робити щось рябим, строкатим, хвилястим. У численних рівчаках та ставках рябило вітром воду (Н.Рибак).
Рябіти,неперех. Ставати рябим, строкатим або рябішим, строкатішим; виділятися рябизною, строкатістю з-поміж чогось, виднітися (про щось рябе, строкате). В очах починає рябіти (М.Коцюбинський); На хвилю улігся вітер, перестала рябіти вода (3.Мороз); Квітки рябіють в траві (А.Тесленко).
Рябйтися,зрідка. Те саме, що рябіти.На пасовиську рябиться худоба (І.Франко).
РЯТ
Рябїтися.Виділятися рябизною, строкатістю з-поміж чогось, видніти-ся (про щось рябе, строкате). На горі далеко за долиною., щось рябілося (А.Свидницький).
Рябішати.Ставати рябішим, строкатішим.
РЯБОТИННЯ - РЯБОТІННЯ
Ряботиння. 1.Плями від віспи або пігментні цяточки на шкірі людини. Вона була русява, круглоголова, на обличчі розсіяно ряботиння (Є.Гуцало); Його червоне обличчя в густому ряботинні не віщувало нічого втішного (С.Голованівський).
2. Плями або цяточки на чомусь; безліч предметів, від яких рябить в очах; брижі на воді. Обличчя [Литки], як розрізаний надвоє найдостигліший кавун з чорним насінням-ряботинням (В.Епік); Повз нього, здавалося, пропливали береги, і від того ряботиння різало в очах (П.Кочура); Кругом весла повільно Ряботиння наростає (М.Шпак).
Ряботіння,розм. Дія істан за значенням ряботіти— укриватися брижами, виділятися рябизною, рясніти тощо.
РЯД, -у. При слові ряд, яке входить до складу підмета, часто трапляється узгодження за змістом, тобто присудок ставиться у формі множини. Цілий ряд палат, будинків, мов низка білих зубів, виставилися на горі (Панас Мирний). Пор. більшість.
ряскадив. ряст.
РЯСНІТИ - РЯСНІШАТИ
Рясш'ти.Ставати густим, густішим; бути густо покритим чимсь; виділятися своєю ряснотою тощо. Рясніє дощ, і падає лункіше М'яких краплин розмірене биття (М.Бажан); Ягоди рясніють між листом спілі, червоні (С.Ва-сильченко).
Ряснішати.Ставати ряснішим. — Не кожна яблуня з роками ряснішає цвітом (3.Мороз); За вікном пішов дощ. Спершу дрібненький, ледь видний у тумані, та поступово краплі більшали, ряснішали (Є.Гуцало).
РЯСТ - РЯСТКА - РЯСКА
Ряст,-у. Багаторічна трав'яниста лікарська рослина родини макових, що цвіте квіточками, зібраними в китиці.
Рястка.Багаторічна трав'яниста декоративна рослина родини лілійних.
Ряска.Багаторічна трав'яниста дрібна водяна рослина. На них війнуло запахом ряски, тихим шелестом очеретів (Григорій Тютюнник).
рятівнийдив. рятувальний.
РЯТІВНИК - РЯТУВАЛЬНИК
Рятівник,-а. Той, хто врятував або рятує когось, щось: рятівник людства, сміливий рятівник.
Рятувальник, -а. Той, хто професійно займається рятуванням когось, чогось: рятувальник на воді, пост рятувальника.
РЯТУВАЛЬНИЙ - РЯТІВНИЙ -РЯТІВНИЧИЙ
Рятувальний.Призначений, створений для рятування когось, чогось: рятувальна служба, рятувальна станція, рятувальна експедиція, рятувальна шлюпка.
Рятівний. 1.Те саме, що рятувальний: рятівний катер, рятівний круг, рятівний пояс.
2. Який дає, приносить порятунок або сприяє порятунку: рятівне укриття, рятівна суперечка.
Рятівничий.Те саме, що рятівний:рятівнича команда, рятівничий берег.
рятувальникдив. рятівник.
с
с
С (ес). Як назва літери вживається в с. р.: велике с\ як назва звука вживається в ч. р.: довгий с.
с... див. з...
САДЖА,-і, ор. -ею. Птах ряду ряб-коподібних.
САДЖАЛКА- САДЖАНКА -САЖАЛКА, САЖАВКА
Саджалка.Садильна машина. Пох. саджалковий.
Саджанка.Рослина, яку вирощують садінням (цибулин, розсади тощо). Пох. саджанковий.
Сажалка, сажавка.Викопана водойма, копанка. В сажалках виводилися карасі (В.Земляк).
САДИВНИЙ - САДИЛЬНИЙ
Садивний.Призначений для садіння: садивний матеріал, садивні бульби.
Садильний. Яким користуються для садіння: садильний агрегат, садильна яма.
САДОВИНА.Загальна назва садових плодових дерев та їхніх плодів (груша, яблуня, абрикос тощо); фрукти. Лукаш усе садовину ростив та кохав (Марко Вовчок).
сажалка, сажавкадив. саджалка.
САЖЕНЬ,-жня. Давня східнослов'янська одиниця довжини, яка дорівнює трьом аршинам (2,134 м).
САКА - САКИ
Сака,-и, д. і м. -ці (з великої літери). Річка на півдні Молдови.
Саки,Сак, мн. (з великої літери). Місто в Криму.
САЛЬДО - СОЛЬДО
Сальдо,невідм., с. У бухгалтерії — різниця між підсумками за дебетом і кредитом рахунків.
Сольдо, невідм., с. Італійська мідна монета.
САМ, САМИЙ - САМИЙ
Сам,-а, -є, рідше самий,сама, саме (само), займ. означ. Вживається з іменником або особовим займенником, указуючи на особу чи предмет, що є джерелом або об'єктом дії, стану (у значенні "тільки один"), для позначення особи, яка діє без інших, для підкреслення значущості, надзвичайної ваги, величі особи чи предмета, у значенні "тільки", "навіть" тощо. До школи прийшов Павлик сам, не тримався за руку материну (К.Гордієнко); — Гаразд, моя доню Ізольдо, я золота в сонця візьму, блакиту морського позичить попросим русалку саму (Леся Українка); Пишу листа і, може, сам одвезу на вокзал, коли дощ перестане (М.Коцюбинський); — Ми вже так вихарчувались, що їмо самий хліб та цибулю (І.Нечуй-Левицький); Що не день — нові Перекликаються з гостями гості. Ну хто усім їм знає імена? Сам Родіон заплутується часом У їхніх назвиськах (М.Рильський).
Самий,сама, саме (само), займ. означ. 1. Вживається після вказівних займенників той, цей, такийтощо для підкреслення тотожності з ким-, чим-небудь, подібності до когось, чогось і т. ін.: та сама хатина, те саме село, такий самий кінь, того самого дня, цей самий шлях.
САН
2. Вживається з іменниками в поєднанні з прийменниками з, від, до, на, край, під, над, при, біля, колота ін. (на позначення місця) і з, від, до, на, перед,під та ін. (на позначення часу): від самого моря, коло самої хати, з самого ранку, до самого вечора, перед самою війною, під самий Новий рік (частішев цьому значенні вживається частка аж: просидів аж до вечора, опинився аж біля моря).
3. Вживається для творення найвищого ступеня порівняння прикметників {самий великий, самий кращий), але таке вживання ненормативне. Пор. ступені порівняння.
САМБА - САМБО
Самба.Бразильський швидкий парний танець.
Самбо1,невідм., с. Вид, система боротьби.
Самбо2,невідм., мн. Нащадки від шлюбів індіанців з неграми (в Латинській Америці) або мулатів з нефами (на острові Ямайка).
САМБУК - САМБУКА
Самбук1,-а. Бузина.
Самбук2,-у. Солодка сфава: яблучний самбук, апельсиновий самбук.
Самбука.Широка драбина, яку застосовували в давнину при облозі міста.
самий — самийдив. сам.
САМОЛЮБСТВО - СЕБЕЛЮБСТВО
Самолюбство.Почуття власної гідності, пов'язане з ревнивим ставленням до думки про себе навколишніх, з усвідомленням важливості свого фаху, роду занять тощо: ображене самолюбство, хворобливе самолюбство, тішити самолюбство. — Самолюбст-
во не дозволить їй визнати поразку, — підкинув учитель фізики (О.Гончар); Вихопилося в нього через верх самолюбство і заступило людей (С.Чорно-бривець).
Себелюбство.Турбота тільки про себе, про свої інтереси; егоїзм. Доро-шеві зробилося досадно, бо він спіймав себе на тому, що не позбавлений себелюбства(Григорій Тютюнник); Василь сказав гірку правду Любчику про шкурництво, про себелюбство(А.Хиж-няк); — Це було б себелюбством з мого боку, коли б я тепер взяв тебе у похід (А.Кащенко).
САМОСКИД - САМОСКИДКА
Самоскид,-а. Транспортний засіб (автомобіль, баржа, вагон тощо), який механічно скидає вантаж.
Самоскидка.Жниварка, яка самостійно скидає зрізаний хліб.
САМОХІД - САМОХІДКА
Самохід. 1.р. -хода. Машина, фанспорт з власною тягою; самохідна гармата.
2. р. -ходу. Автоматичний рух машини чи її частини: ввімкнути верстат на самохід.
Самохідка, розм. Самохідна гармата.
САМОЦВІТ,-у. Кольоровий або безколірний коштовний чи напівкоштовний камінь з яскравим блиском, а також переносно — щось яскраве, самобутнє. [Старий пан:] Великий князь прислав йому за його подвиг дорогий із самоцвітами перстень(С.Ва-сильченко); Іскрилися всіма кольорами веселки коштовні самоцвіти (3.Тулуб).
САН...Перша частина складних слів, що відповідає слову санітарний; пишеться разом: санвузол, санінспекція.
САН
САНГІНА.М'який червоний або червоно-коричневий олівець, який використовують у живопису; малюнок, виконаний таким олівцем.
САНДАЛ- САНТАЛИ
Сандал1,-у. Рослинний барвник червоного або жовтого кольору, який одержують з бразильського дерева фернамбук.
Сандал2, -а. Пристрій для обігрівання житла, що колись був поширений у багатьох країнах Азії.
Сантали,-ів, мн. (одн. сантал, -а). Найчисленніший з народів мунда, який живе в Індії.
САНДАЛІЇ, САНДАЛІ - САНДАЛЕТИ
Сандалії, -ій, сандалі,-аль, мн. 1.Взуття давніх греків і римлян.
2. Легкі літні шкіряні туфлі без каблуків, що застібаються ремінцем.
Сандалети,-ет, мн. Рід сандалій — легкі літні туфлі.
санталидив. сандал.
САНТИ...Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "сота частина"; пишеться разом: сантиграм, сантиметр.
САНУВАТИ,-ую, -уєш, недок. і док. 1. У медицині — здійснювати санацію — запобіжні лікувальні заходи для оздоровлеііня порожнини рота.
2. В економіці — здійснювати систему заходів для запобігання банкрутства або для підвищення конкурентоспроможності виробництва: сапувати вугільну промисловість.
Пох.: санбваний, санування.
САПРО...Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "гнилий"; пишеться разом: сапрогенний, сапропеліт.
САПРОПЕЛІТ - САПРОПЕЛЬ
Сапропеліт,-у. Викопне вугілля, що утворилося внаслідок ущільнення сапропелю.
Сапропель,-ю, ор. -ем. Мулисті відклади перегнилих залишків нижчих організмів на дні водойми.
САРАЙ - ХЛІВ
Сарай,-ю, ор. -єм. Господарське приміщення для зберігання різного майна.
Хлів,-а. Будівля для свійської худоби та птиці.
сарделькадив. сосиска.
САФЛОР - САФРОЛ
Сафлор,-у. Південна трав'яниста рослина родини складноцвітих, з насіння якої одержують олію, а із суцвіть — фарбу; фарба із суцвіть цієї рослини.
Сафрол,-у. Жовтувата рідина, що використовується в парфюмерії.
САШЕ,невідм., с. Надушена подушечка, яку кладуть між білизною для надання їй приємного запаху; сумочка для зберігання хусточок, гребінців тощо.
свідоцтво — свідченнядив. посвідчення.
СВАРИТИ - ЛАЯТИ
Сварити,-рю, -риш. Різкими (іноді й образливими) словами висловлювати невдоволення, осуд, докори; призводити до загострення взаємин між кимось; спричиняти, викликати сварку. Попадя зайшла у кухню та й почала сварити наймичку (Лесь Мар-тович); Дід іще дужче набурмосився, а стара стала його сварити (Ю.Янов-ський); Сварити їх поміж собою Ко-синському ще не було на руку в такий вирішальний час (І.Ле).
СВІ
Пох.: сваритися,-рюся, -ришся. Вступати всварку з кимось; висловлювати своє невдоволення (іноді й образливо); робити погрозливий жест чим-небудь. З Масею Петрусь тричі на день сваривсь, та тричі на день і миривсь (А.Кримський); Василь зненавидів науку. — Я тебе в свинарі запру! — сварилася мати (Панас Мирний); Уговорювала [мати] її, а далі і сварилась на неї (Г.Квітка-Основ'яненко); Стадницький люто свариться на нього арапником (М.Стельмах); сварка, сварливий.
Лаяти,-лаю, лаєш. Різкими, грубими, часто непристойними або образливими словами висловлювати осуд, докори; обзивати кого-небудь. — / чого ви їх [дітей] так лаєте? Це ж гріх, Василино (М.Стельмах); Дочок своїх вона лаяла мужичками (Панас Мирний); Кузьма вирішив на перший раз не лаяти хлопця, а тільки побалакати з ним (П.Панч). Пох.: лаятися, лаюся, лаєшся. Виражати своє незадоволення грубими, часто непристойними або образливими словами; дорікати одне одному. Лайка та сварка, бучі та колотнечі! Не було того дня, щоб вони між собою не лаялись (Панас Мирний); Тут велися бесіди, тихі та мирні, без сварок та лайок, бо на колодках не годилося сваритись, ні лаятись, за що сюди й любив виходити Симон (А.Дімаров); лайка, лайливий.
СВІЙСЬКИЙ.Який живе при людях; не дикий, приручений (про тварин, птахів): свійська коза, свійський індик.
СВІТАННЯ - СВІТАНОК
Світання,р. мн. -ань. 1.Дія — настання світанку. За хвилину почалось
світання (О.Досвітній); У сутінках блідого вересневого світання все виразніше окреслювались контури будівель (О.Гончар).
2. Те саме, що світанок.На світанні мерхнуть зорі, тануть в росяній імлі (Л.Первомайський); Світання... А він вже не бачить світань... (В.Сосюра).
Світанок,-нку. Пора доби перед сходом сонця, початок ранку; ранкова зоря тощо. В сутінках світанку він все малював будучність своїх дітей, внуків і правнуків (В.Стефаник); На сході почала виступати вузька смуга світанку (О.Досвітній).
СВІТЛІТИ - СВІТЛІШАТИ
Світліти.Ставати світлим, світлішим, розвиднятися тощо; виділятися світлим кольором, виднітися (про щось світле). На сході починає світліти (С.Чорнобривець); У пасажирів світліють обличчя (С.Журахович); В каюті вже було півтемно, і тільки ще світліли віконця ілюмінаторів (О.Дон-ченко).
Світлішати.Ставати світлішим, розвиднятися тощо. Ніч минала, все округи світлішало (Є.Гуцало).
СВІТЛОВИЙ - СВІТЛЯНИЙ -СВІТНИЙ
Світловий.Прикм. від світло— переважно в значенні "промениста енергія", а також утворений за допомогою світла; освітлений: світловий потік, світлові хвилі, світлове випромінювання, світлова одиниця, світловий рік, світловий день, світлова сигналізація, світлова реклама, світлове коло.
Світляний.Те саме, що світловий,але вживається переважно у значенні "утворений світлом, освітлений", а також "який світиться": світляна пля-
СВІ
ма, світляний циферблат. Крізь хмари продерлося сонце і скісним, світляним стовпом лягло поперек світлиці (І.Фра-нко); Тієї ж миті врізався в сивину туману струмінь світла з прожектора.. Праворуч засвітилося сизе око циклопа. Два світляні мечі розійшлися в різні боки (А.М'ястківський).
Світний.Який світиться: світний газ, світний диск, світний циферблат годинника, світні фарби, скупчення світного газу.
СВІЧАДО,розм. Дзеркало, а також образно. В залі було багато дівчат-ро-бітниць із фабрики, які вибігали в зал, пробігали до вікна, дивились у свічадо (М.Хвильовий); Примерзла земля, взявшись морозцем, тихо відбивала зорі в свічадах примерзлих калюж і калюжок (І.Багряний); Я вбираю щиро, радо Все веселе і сумне; Вся душа моя свічадо Одворотне й чарівне (Г.Чупринка); Річка свічадо своє розгорнула і красувалась, цвіла, усміхалась, Дівчина наче, цвіла, червоніла (О.Олесь).
СВІЧКАР - СВІЧНИК
Свічкар,-я. Той, хто виготовляє свічки або торгує ними.
Свічник,-а. Підставка для свічки або свічок.
свободадив. воля.
СВОП,-у. Операція з обміну національної валюти на іноземну із зобов'язанням зворотного обміну через певний термін.
себелюбстводив. самолюбство.
сегрегаціядив. расизм.
СЕЙСМО...Перша частина складних слів, що відповідає слову сейсмічний;пишеться разом: сейсмозона, сейсмонебезпечний (але сейсмо-акустичний).
секретнийдив. таємний.
СЕКСТАНТ - СЕКТАНТ Секстант,-а. Кутовимірний прилад. Пох. секстантський.
Секстант,-а. Послідовник, учасник секти; переносно — людина, яка замикається в своїх вузьких інтересах. Пох. секстантський.
СЕЛЕКТИВНИЙ - СЕЛЕКЦІЙНИЙ
Селективний.Здатний робити відбір; який грунтується на селективності — здатності робити відбір: селективні розчинники, селективне очищення мастила.
Селекційний.Пов'язаний з селекцією; який займається селекцією; одержаний внаслідок селекції: селекційні досліди, селекційна станція, нові селекційні сорти.
СЕЛЕН - СЕЛІН
Селен,-у. Хімічний елемент — супутник сірки.
Селін,-у. Рослина з роду аристиду родини злаків.
СЕЛЕНІД - СЕЛЕНІТ
Селенід,-у. Сполука селену головним чином з металом, що її застосовують в основному як напівпровідниковий матеріал.
Селеніт1,-у. Мінерал класу сульфатів, різновид гіпсу рожевого, жовтого або білого кольору, який використовують для виготовлення художньо-побутових виробів.
Селеніт2,-а. У науково-фантастичній літературі — назва мешканця Місяця.
селіндив. селен.
СЕЛО.Назви, що виступають у ролі граматичної прикладки до слова село,виражені відмінюваним іменником, переважно узгоджуються з
СЕП
ним у відмінку: в селі Соболівці, біля села Долинівки. Звичайно не узгоджуються назви, рід і число яких розходяться з граматичним родом ічислом слова село: в селі Гоголів, коло села Літки.
СЕЛЬ,-ю, ор. -ем. Бурхливий гря-зе-кам'яний потік, що виникає в горах під час сильних дощів або танення снігів: з гір зійшов сель. Пох. селевий.
СЕЛЯНИН - СІЛЬЧАНИН
Селянин,-а, мн. -яни, -ян. Мешканець села, основним заняттям якого є обробіток землі. Пох. селянський.
Сільчанин,-а, мн. -ани, -ан. Мешканець села; односелець. Крокуючи до села, перебирав[Данило] усі можливі зустрічі, розпитування, готував заздалегідь відповіді, уявляв себе з усіх боків перед сільчанами й сім'єю (Б.Гончаренко).
селянськийдив. сільський.
СЕМЕРО,сімох, числ. збірн. Вж. зі сл.: звірів, коней, обідів, собак, перекупок, дітей, людей. Семеро одного не ждуть (прислів'я). Пор. двоє.
СЕНАТСЬКИЙ - СЕНАТОРСЬКИЙ
Сенатський.Прикм. від сенат.
Сенаторський.Прикм. від сенатор.