Щільність розподілу має вигляд
f(x)=nkxn-1e 
,x>0
При n=1 одержуємо показниковий розподіл, а при n=2 - релеївський;
• гама [рос. гамма] - узагальнення показникового розподілу, являє собою три типи кривих Пірсона. Щільність розподілу становить:
f(x)={ 
x>0; де 
; при 
одержуємо нормальний розподіл;
0, x<0,
•Еджворта [рос. Эджворта] — див. Розподіл Шарльє;
•емпіричний [рос. эмпирическое] - розподіл відносних частот (результат угруповання даних, отриманих при статистичному спостереженні). Вивчає математична статистика;
•Кемптейна [рос. Кемптейна] - клас розподілів, отриманих у результаті трансформації нормального розподілу на основі того, що нормальний розподіл має не сама випадкова величина х, а деяка функція від неї. За такої трансформації важливо встановити її причини і механізми;
•Коші [рос. Коши] - розподіл, щільність якого має вигляд.
f(x)= 
Якщо випадкова величина підпорядкована закону розподілу Коші, то для неї математичного сподівання не існує;
• логарифмічно нормальний (логнормальний) [рос. логарифмически нормальное (логнормальное)] - розподіл випадкової величини х, логарифм якої t=1nх підпорядкований нормальному закону. У цьому випадку функція щільності логнормального розподілу має вигляд.
y(x)= 
При переході до логарифмів вихідних показників підйом розтягується, а спуск стискається і весь розподіл переходить до нормального. Досвід свідчить, що логарифмічне нормальному закону підкоряються заробітна плата робітників, розміри часток при їх дробленні тощо;
• Максвелла [рос. Максвелла] - закон розподілу ексцентриситету; застосовується для вивчення розподілів істотно додатних величин, головним чином при контролі якості продукції. Диференціальний закон розподілу має вигляд
a=0.6267 
, 
Особливістю розподілу Максвелла є те, що в його основу покладено нормальний розподіл для укладання просторового вектора;
• нормальний (закон Гаусса-Лапласа або гауссіана) [рос. нормальное (закон Гаусса-Лапласа или гауссиана)] - де Муавр вивів нормальний закон розподілу імовірностей, який доповнили К-Гаусс і А. Лаплас. Нормальна крива описується формулою
.
Центр угруповання і форму кривої визначають два параметри: — середньоарифметичне і 
- середньоквадратичне відхилення.
А.М. Ляпунов довів, що якщо досліджувана ознака являє собою результат сумарної дії багатьох чинників, кожний із яких мало пов'язаний із більшістю інших, і вплив кожного чинника на кінцевий результат набагато перекривається сумарним впливом усіх інших чинників, то розподіл стає близьким до нормального;
•одновимірний [рос. одномерное] - розподіл статистичної сукупності за однією ознакою, що варіює;
•Парето [рос. Парето] - розподіл прибутків відповідно до їх величини:
,
де 
- мінімальний прибуток; А й а - додатні параметри; х - величина прибутків; у - число осіб, які мають прибуток, що дорівнює х або більше за нього. Графічне зображення розподілу Парето в подвійній логарифмічній шкалі - пряма лінія. Цьому закону Парето намагався додати зміст загального закону;
• Пірсона (криві Пірсона) [рос. Пирсона (кривные Пирсона)] – сімейство кривих, по яких вирівнюють фактичні криві розподілу. Вихідним для системи кривих Пірсона є диференціальне рівняння
або в інтегральній формі
Криві розподілу Пірсона використовуються в роботах, які пов'язані з моделюванням споживання, і в дослідженнях життєвого рівня населення при аналізі диференціації робітників та службовців за рівнем заробітної плати. Належність фактичної кривої до того або іншого типу кривих Пірсона визначається шляхом використання третього і четвертого нормованих моментів розподілу;
• показниковий (експоненційний) [рос. показательное (экспоненциальное)] -розподіл, для якого щільність імовірності безперервної випадкової величини визначається за формулою
Для такого розподілу 
коефіціент варіації 
До випадкових величин, розподілених за показниковим законом, можна віднести терміни служби різних предметів, наприклад, телевізора тощо;
поліноміальний [рос. полиномиальное] –в n незалежних випробуваннях, у кожному з який може відбутися одна і тільки одна з подій А1, А2,...Аk , з імовірностями p1,p2,… ,pk причому p1+p2,…+ ,pk=1, імовірність того, що події А1, А2,...Аk відбудуться m1, m2,… ,mk раз, визначаються за формулою поліноміального розподілу
Р.п. називають так тому, що р(m1, m2,… ,mk) - загальний член розкладання (p1+p2,…+ ,pk)n;
• Пуассона [рос. Пуассона] — закон розподілу імовірностей подій, що рідко зустрічаються. Якщо в біномінальному законі імовірність р події А при одному випробуванні дуже мала, але число випробувань n досить велике, так що 
залишається кінцевим, то
• Релея [рос. Релея] - розподіл додатної випадкової величини, для якої щільність визначається за формулою
{0,x<0,
• розмахів [рос. размахов] - розподіл різниць між крайніми значеннями варіаційного ряду. Диференціальний закон записується у вигляді
• Стьюдента [рос. Стьюдента] - закон розподілу стандартизованих відхилень (t):
де Рt=S(t) — імовірність того, що стандартизована різниця між вибірковою і генеральною сукупністю має розподіл t. Особливістю розподілу є те, що імовірність того або іншого значення t залежить тільки від двох величин: обсягу вибірки n і величини t. При зростанні обсягу вибірки розподіл Стьюдента прагне до нормального;
• теоретичний [рос. теоретическое] - розподіл імовірностей для опису закону, якому підкоряється фактичний розподіл. Як теоретичний розподіл (вивчає теорія імовірностей) в економічних дослідженнях використовують біномінальний, нормальний, логарифмічнo нормальний, Максвелла, Пуассона, поліноміальний, Стьюдентата ін.;
Шарльє (А-ряд Шарльє) [рос. Шарлье (А-ряд Шарлье)]— утворюється вирівнюванням фактичних розподілів, близьких до нормального (але з асиметрією і ексцесом, відмінним від нуля), шляхом використання щільності стандартизованого нормального розподілу і деяких її похідних:
де 
-показник асиметрії; 
- показник ексцесу; f(u) -щільність
стандартизованого нормального розподілу. Доданки у формулі відображають вплив трьох чинників на криву Шарльє: f(u)- вплив нормальності розподілу; 
- вплив косості кривої; 
- вплив крутості кривої.
Для економічних розрахунків звичайно обмежуються першими трьома членами. При практичному використанні розподілу функціями f(u) та ії похідні табульовані і зведені до таблиці значень щільності стандартного нормального розподілу і його похідних. Недоліком розподілу Шарльє є те, що при від'ємному ексцесі можуть утворюватися від'ємні щільності. Для аналогічних цілей використовують також розподіл Еджворта, що відрізняється від розподілу Шарльє використанням похідних вищого порядку.
F-розподіл [рос. F-распределение]-нехай x1,x2, ,xm та x1,x2, ,xn -дві незалежні вибірки, кожна з яких розподілена за стандартним нормальним законом N(0,1). Тоді випадкова величина
має F-розподіл з параметрами m і n (m і n - числа ступенів вільності);
• x2 (хі-квадрат) [рос. x2 (хи-квадрат)] - якщо x1,x2, ,xn - вибірка, що взята із сукупності, розподіленої за нормальним законом, то
У цьому випадку величина x2 розподілена за законом
де k=n-1 – число ступенів вільності, 
- гама-функція.
Цей розподіл при досить великому числі ступенів вільності наближається до нормального.
Ротаційна вибірка [рос. ротационная выборка] - використовується при
безперервних спостереженнях динаміки явищ і процесів або фіксації їхніх станів
на певні моменти часу. Особливістю такої вибірки є те, що спосіб формування вибіркової сукупності дає можливість залишати її не постійною, а шляхом заміни частини одиниць новими, з часом обновляти її частково або цілком. Перевагою Р.в. є велика репрезентативність отриманої інформації, а також зниження матеріальних витрат на проведення обстеження.
С
Сальдо ввозу-вивозу [рос. сальдо ввоза-вывоза] - показник міжрегіональних товарних зв'язків; обчислюється як різниця між обсягами товарів, що вивозяться за межі регіону, і товарів, ввезених у регіон.
Самовідображення системи [рос. самоотображение системи] - програма побудови та існування системи, її інформаційний дублікат і оперативний аналог.
Сегмент ринку [рос. сегмент рынка] - група споживачів, виділених за якими-небудь ознаками.
Сегментація ринку [рос. сегментация рынка] - процес поділу сукупності споживачів за географічним, соціально-демографічним, психографічним і поведінковим принципами для забезпечення фірмі оптимальних умов збуту (продажу) товарів і найсприятливіших відносин до товару; С. передує статистичне угруповання споживачів з метою виділення типових груп, виявлення факторів, що впливають на попит, і т. д.
Сезонна складова [рос. сезонная составляющая] - періодично повторювані у визначений час року коливання аналізованої ознаки (періоди наглядів кратні "сезонам").
Сезонність ринку [рос. сезонность рынка] — постійно повторювані коливання основних параметрів ринку відповідно до сезонів виробництва і споживання чи кліматичних сезонів; різновид С.р.— рекреаційні коливання відповідно до святкових дат, сезонів відпусток, канікул; вивчається за допомогою індексів сезонності, механічного й аналітичного згладжування, використання моделі гармоніки Фур'є.
Семінваріанти (кумулянти) [рос. семинварианты (кумулянты)] - показники, аналогічні моментам. Вони мають такі властивості: їх величина не залежить від початку відліку (крім семінваріанти першого порядку, яка збігається з початковим моментом першого порядку, тобто із середньоарифметичною); при збільшенні варіантів х у С раз n-й семінваріант збільшується в Сn раз. Семінваріанти являють собою коефіцієнти розкладання в ряд Тейлора логарифма виробничої функції моментів:
Середні товарні запаси [рос. средние товарные запаси] - показник, що характеризує рівень запасу товарів як у цілому, так і по окремих товарах.
Середній абсолютний приріст [рос. средний абсолютний прирост] -швидкість зміни кінцевого рівня варіаційного ряду відносно початкового:
Середній коефіцієнт зростання [рос. средний коэффициент роста] - середня швидкість зміни економічного процесу:
Середній коефіцієнт приросту [рос. средний коэффициент прироста] -відрізняється від середнього коефіцієнта зростання на одиницю:
Середній стан складу [рос. среднее состояние склада] - повнота використання складських приміщень.
Середній темп зростання [рос: средний темп роста] - середня величина відношення наступного рівня динаміки до попереднього:
Середній темп приросту [рос. средний темп прироста] –
Середніх мажорантність [рос. средних мажорантность] - середня деякого виду завжди більша за середню деякого іншого виду (для ознаки, що не здатна набувати від'ємних значень). Наприклад, середньоарифметичне завжди не менше свого середньогеометричного. Уперше загальна умова мажорантності була сформульована А.Я. Боярським.
Середньоантигармонійна [рос. среднеантигармоническая] –
Середньоарифметична зважена [рос. среднеарифметическая взвешенная] –
Середньогармонічна[рос. среднегармоническая] –зворотне значення середньої зі зворотних значень ознаки, що варіює; утворюється зі степеневої середньої при z=-1 :
Середньогеометрична [рос. среднегеометрическая] -
(незважена); 
(зважена).
Середньоквадратична [рос. среднеквадратическая] -
(незважена), 
(зважена).
Середньоарифметичне [рос. среднеарифметическое] -
Середньогеаметричне "а" і "b" [рос. среднегеометрическое "а" й "b”] - 
.
Середньоквадратичне відхилення [рос. среднеквадратичное отклонение] -стандартне відхилення, виражене в тих самих одиницях, що і варіанти:
(незважене), 
(зважене).
Середньохронологічна [рос. среднехронологическая ] - середній розмір показників, які змінюються в часі. Середня двох величин, що характеризують явище на моменти початку і кінця його спостереження, іноді обчислюється як відношення різниці величини явища на початок і кінець періоду до різниці їх натуральних логарифмів:
. Часто її застосовують у демографічних дослідженнях.
Середня величина [рос. средняя величина] - узагальнююча кількісна характеристика сукупності за однією ознакою, що варіює.
Середня ціна [рос. средняя цена] - узагальнюючий показник рівня цін; обчислюється в часі й у просторі, а також по однорідних групах товарів; для розрахунку. С. ц. використовуються різні форми середніх величин: середньоарифметична, коли як ваги використовуються показники кількості товарів у натуральному вираженні; середньогармонійна, коли як ваги використовуються дані про продаж товарів у вартісному вираженні. Іноді як ваги застосовуються непрямі показники: чисельність населення; час, протягом якого продавався товар; абсолютні ваги можуть бути замінені відносними.
Середовище маркетингу [рос. Среда маркетинга]-сукупність суб'єктів і сил, що впливають на ринкову діяльність; різняться внутрішнє (ендогенне) середовище, яке фірма може контролювати, і зовнішнє (екзогенне) середовище, з яким фірма певним чином взаємодіє; до нього належать: мікросередовище (постачальники, клієнти, посередники та ін.) і макросередовище (демографічні і соціально-економічні фактори, політичні умови, природно-економічна обстановка та ін.); статистичне вивчення і моделювання мікро- і макросередовища маркетингу—важлива задача маркетингового дослідження.
Серійний вибір [рос. серийный выбор] - об'єкти вибирають з генеральної сукупності не по одному, а "серіями", які підлягають суцільному дослідженню.
Сигнальна (попереджувальна) інформація [рос. сигнальная (предупреждающая) информация] –оперативна описова характеристика можливого несприятливого розвитку ситуації на ринку; форма прогнозу складається на основі аналізу звітних даних, інформації торгових кореспондентів експертних оцінок і висновків і зображаються у формі кон'юнктурної довідки.
Симетрична матриця [рос. Симметрическая матрица] -квадратична матриця, елементи якої симетричні відносно головної діагоналі та рівні між собою.
Симетрія (асиметрія) варіаційного ряду [рос. симметрия (асимметрия) вариационного ряда] — частоти варіантів, що рівновідстоять від деякого значення, рівні (нерівні) між собою. Більшість економічних явищ мають правосторонню асиметрію, при якій ліворуч від вершини розташована коротша гілка кривої і переважають більші варіанти.
Необхідною, але недостатньою умовою симетричності є рівність характеристик - середньоарифметичної, моди і медіани ( 
). Для помірковано асиметричних розподілів 
.
Симультативна модель [рос. симультативная модель] - див. Система одночасних (симультативних) рівнянь.
Сингулярні формули [рос. сингулярнне формули] -вироджені формули.
Синектика [рос. синектика]—метод експертних оцінок ринку фахівцями з різних сфер діяльності; проводиться змагання заздалегідь підготовлених ідей чи характеристик, приймається найбільш реальна з них, що одержала підтримку більшості.
Система [англ.system,рос. система] -сукупність елементів (об'єктів), множина зв'язків між ними і функцій, які виконуються цією сукупністю.
Система економічних знань [рос. система економических знаний] —містить предмет і метод дослідження, емпіричні знання про предмет і наукову мову. Усі перераховані компоненти взаємозалежні.
Система одночасних (симультативних) рівнянь [рос. система одновременных (симультативных) уравнений]—див. Інтердепедентна модель.
Система показників статистики ринку товарів(продуктів і послуг) [рос. система показателей статистики рынка товаров (продуктов и услуг)] — ієрархічна побудова показників, що базуються на основних категоріях ринку і має своєю метою відобразити ринкову діяльність; показники згруповані у вигляді п'яти блоків: ринкової кон'юнктури; станів і поводження цін; наявності і руху товарної маси; ринкової інфраструктури і соціально-економічних результатів ринкової діяльності.
Системний аналіз [англ. System analysis.рос. системний анализ] - дисципліна, яка розвиває методи побудови і дослідження складних народногосподарських, економічних, технічних, організаційних структур та ін.
Системний підхід [рос. системний подход] - методологія дослідження складних систем, яка спрямована на вивчення не тільки окремих явищ, фактів, але й на встановлення їх зв'язку з іншими явищами, фактами, факторами. Це методологія пізнання частин на основі цілого і цілісності, тоді як класичний підхід орієнтований на пізнання цілого через частини.
Системотехніка [рос. системотехника] - концепція, яка передбачає зображення реальних (наявних) або уявних (віртуальних, створюваних) складних систем за допомогою спрощених описів (тобто моделей, що відбивають певні, найважливіші грані сутності складної системи) і дослідження таких моделей. Формування моделей здійснюється на підставі тих даних, які можна одержати на складній системі експериментальними й інтелектуальними засобами. Теорія має справу з ідеалізацією реальності, модель – із самою реальністю. Завданням С. є пізнання сутності складної системи через прояви і накладання додаткових зв'язків підсилення її прагматичних властивостей, по можливості елімінувавши інші.
Ситуаційний аналіз [рос. ситуационный анализ] - аналіз, при якому відбуваються багатократні модельні експерименти з метою одержання різних сценаріїв подальшого розвитку досліджуваної економічної системи.
Складна система (рос. сложная система] - множина пов'язаних і взаємозалежних елементів і підсистем різної фізичної природи, складених як одне ціле, що забезпечує виконання системою якоїсь складної функції, і описуваних досить складною математичною моделлю.
Соціально-економічна ефективність [рос. социально-экономическая эффективность] - функціонування ринку товарів: досягнення максимальних результатів на одиницю ресурсів економічного потенціалу ринку продуктів і послуг чи на одиницю поточних витрат, пов'язаних з досягненням даного результату (обсягу товарообігу, реалізації товарів і послуг, обсягу валової доданої вартості, прибутку тощо).
Соціометрія [рос. социометрия] - методи одержання й аналізу кількісних даних про структуру і функціонування визначених людських груп.
Спектральна щільність 
стаціонарної випадкової величини 
[рос. спектральная плотность стационарной случайной величины ] — спектральная щільність і кореляційна функція пов'язані перетворенням Фур'є і мають такий вигляд:
Спектральне розкладання стаціонарної випадкової функції [рос. спектральное разложение стационарной случайной функции ] –
С. р. с. в. ф. відповідає розкладанню її кореляційної функції:
Специфікація моделі [рос. спецификация модели] - аналітична форма моделі. Помилки специфікації: 1) невключення до моделі істотної змінної; 2) включення до моделі змінної, що не відображає зв'язок (або не істотно впливає на цей зв'язок) між нею та досліджуваною змінною; 3) зв'язок між змінними, які впливають на змінну, що характеризує досліджуваний- процес, математично визначений некоректно або неправильно (функціонально).
Спільний ефект (для економетричної моделі) [рос. совместный эффект (для эконометрической модели)] - коефіцієнти в моделі відображають безпосередній та посередній вплив зумовлених змінних на спільнозалежні змінні.
Спільнозалежні змінні [англ.common variables, рос. совмесгнозависимые переменные] - див. Ендогенні змінні звичайні.
Стандартизована помилка 
оцінки параметра 
регресійної моделі [рос. стандартизованная ошибка оценки параметра . регрессионной модели] –
Відношення 
характеризує той факт, наскільки добре обчислено відповідну оцінку параметра моделі. Якщо вона мала, то це свідчить про її незміщеність, якщо велика- про зміщеність. Це, у свою чергу, свідчить про те, що залишки мають систематичну складову, яка зумовлена некоректною специфікацією моделі досліджуваного процесу.
Стандартизовані середні [рос. стандартизованые средние] -використовуються, коли дві порівнювані сукупності неоднорідні за своїм складом, тому що висновки з порівняння середніх можуть бути неправильними. Для їх порівняння вдаються до стандартизації, що означає елімінування (усунення) впливу різниці в структурі сукупностей. При цьому отримані значення стандартизованих середніх можуть служити тільки для порівняння цілей, абсолютне ж їхнє значення до уваги не беруть. Результат порівняння середніх характеризує їх відмінність за умови, що структура порівнюваних сукупностей однакова.
Статистика [рос. статистика]—галузь знань, що вивчає явища в житті суспільства з їх кількісного боку; практична діяльність щодо збору, нагромадження, обробки й аналізу цифрових даних, що характеризують населення, економіку, культуру, освіту та інші явища.
Статистика економічна [рос. статистика экономическая] - складова економетрії, яка займається вибором необхідних економічних показників, обгрунтуванням способу їх виміру, допомогою при визначенні плану статистичного дослідження, інформаційним забезпеченням аналізованої економетричної моделі тощо.
Статистика кон'юнктури ринку [рос. статистика коньюнктуры рынка]- розділ статистики ринку, де на основі кон'юнктурної інформації, що збирається, дається комплексна оцінка, здійснюються аналіз і прогноз ринкової ситуації; С.к.р. функціонально позв'язаназ маркетинговим дослідженням.
Статистика математична [рос. статистика математическая] — наука про математичні методи систематизації та використання статистичних даних для наукових і практичних висновків.
Статистика описова [рос. статистика описательная] — див. Дескриптивна статистика.
Статистика прикладна [рос. статистика прикладная] - самостійна наукова дисципліна, що розробляє і систематизує поняття, прийоми, математичні методи і моделі, призначені для організації збору, стандартного запису, систематизації та обробки статистичних даних з метою їх зручного подання, інтепретації й одержання наукових і практичних висновків.
Статистика ринку товарів (продуктів і послуг) [рос,, статистика рынка товаров (продуктов й услуг)] - розділ, (галузь) соціально-економічної статистики, що вивчає стан і розвиток ринку, його масштаб, склад, основні тенденції і закономірності, залежність ринку від впливу комплексу факторів, з одного боку, і впливу ринку на економіку і соціальне життя - з іншого (предмет статистики ринку).
Статистика товароруху і товарообігу [рос. статистика товародвижения й товарооборота] - розділ статистики ринку, що вивчає процеси переміщення і купівлі-продажу товарів.
Статистика цін [рос. статистика цен]- розділ статистики ринку і соціальноекономічної статистики, що вивчає стан, зміну, коливання і структуру цін.
Статистична оцінка [рос. статистическая оценка] - статистичне значення, що використовується як наближене значення невідомого параметра
Статичний мультиплікатор [рос. статический мультипликатор] - див. Мультиплікатор 
у загальному вигляді.
Стаціонарна, або однорідна, випадкова функція [рос. стационарная, или однородная, случайная функция] - така, в якій математичне сподівання і дисперсія від перетину до перетину постійні.
Стаціонарний потік [рос. стационарный поток] - потік, імовірнісний режим якого не змінюється.
Степенева середня [рос. степенная средняя] –
Степенева функція [рос. степенная функция] —
Стиснення масивів інформації [рос. сжатие массивов информации] - див. Агрегування.
Стійка система [рос. устойчивая система] - усі змінні під час нагляду є стабілізованими в незмінних (статичних) значеннях.
Стійкість розвитку ринку [рос. устойчивость развития рынка] - Ступінь відхилення фактичних параметрів динаміки ринкових процесів від основної тенденції розвитку (тренда) оцінюється за допомогою коефіцієнта апроксимації.
Стійкість розподілів [рос. устойчивость распределений] — при композиції двох розподілів деякого одного виду утворюється розподіл того самого виду.
Стійкість статистична [рос. устойчивость статистическая]- якщо результати окремих спостережень коливаються, але їхні середні з великої кількості спостережень прагнуть до деякого числа, то дані статистичне стійкі.
Стохастична сукупність(термін запровадив Я.Бернуллі) [рос. стохастическая совокупность (термин ввел Я.Бернулли)] - імовірність подій, зумовлених випадковим сполученням факторів. Стохастична (можлива, ймовірна) сукупність утворюється в результаті реалізації стохастичного процесу і сукупністю можливих комбінацій одиниць, що відбираються. Вибіркова сукупність - одна з окремих випадків С.с.
Стохастичний процес [рос. стохастический процесс]- імовірний чи випадковий.
Стратегічний індекс [рос. стратегический индекс] -узагальнена(інтегральна) властивість факторів, що характеризують ринкову ситуацію і власні можливості фірми; використовується при побудові стратегічної матриці і для визначення рейтингу ринкової позиції фірми; обчислюється як середньоарифметична зважена з балів, що експертним шляхом привласнюються кожному фактору відповідно до їхньої статистичної характеристики; ваги, що відображають роль кожного фактора в ринковому процесі, визначаються експертним шляхом.
Структура лагу [рос. структура лага] -див. Нормована структура лагу.
Структура системи [рос. структура системы] - сукупність елементів і зв'язків між ними.
Структурна форма економетричної моделі [рос. структурная форма эконометрической модели] - форма економетричної моделі, що є спрощеною порівняно з повною реальною моделлю, але обгрунтованою з точки зору теорії економіки; задовольняє статистичні вимоги, що дає змогу оцінити параметри. У загальному вигляді записується так: УГ+ХВ+U=0 ,де Г,В- матриці структурних коефіцієнтів; U- матриця збурень.
Структура цін [рос. структура цен] - питома вага окремих ціноутворюючих елементів у продажній (оптовій чи роздрібній) ціні.
Сукупний попит [англ.aggregate demand,.рос. совокупный спрос] –графік чи крива, що показує, на який загальний обсяг товарів та послуг треба запропонувати попит (або який їх обсяг треба придбати) за різних рівнів цін.
Сутність різниці коефіцієнтів варіації [рос. существенность различия коэффициентов вариации] — встановлюється аналогічно тому, як це робиться при оцінці істотності різниці вибіркових середніх за критерієм згоди. Для цього обчислюється
Тоді, якщо 
, то різниця коефіцієнтів варіації не випадкова. В усіх інших випадках робиться висновок, що нульова гіпотеза не відхиляється.
Сутність різниці між двома вибірковими дисперсіями [рос. существенность различия между двумя выборочными дисперсиями] — встановлюється за допомогою, наприклад, критеріїв Фішера або Романовського.
Сутність різниці часток [рос. существенность различия долей] - у двох вибірках w1 і w2 обсягом n1 і n2 визначається за критерієм
Якщо 
, де tm - критерій Стьюдента з числом ступенів вільності n1+n2-2, то встановлюється С.р.ч. Якщо частки w1 і w2 дуже малі (<0,01) або великі (>0,99), то внаслідок асиметричності розподілів вибірок із малими або великими частками використання цього критерію призводить до помилкових висновків. У цьому випадку рекомендується використовувати метод "фі", який грунтується на заміні розглянутих часток кутами (у радіанах), синус яких дорівнює квадратному кореню зі змінних часток.
Т
Таблиця [рос. таблица] -1) перелік відомостей, цифрових даних, запис їх у відомому порядку, по графах; 2) друкарський матеріал, згрупований у вигляді декількох стовпців (граф), що мають самостійні заголовки та відділені один від одного лінійками.
Таблиця ввозу-вивозу [рос. таблица ввоза-вывоза] - розшифрування шахового балансу, що дає змогу зіставити в табличній формі показники виробництва і споживання, ввозу і вивозу, розрахувати їхнє сальдо.
Таблиця виробничих можливостей [рос. таблица производственных возможностей] - різні комбінації двох товарів або послуг, що можуть бути зроблені в умовах повної зайнятості і повного обсягу виробництва в економіці з постійними запасами ресурсів і незмінній технології.
Таблиця Кене економічна [рос. таблица Кенэ экономическая] - одне з найважливіших досягнень фізиократичної школи; опублікована в 1758 р. Згадана, але не прокоментована Адамом Смітом, вона незабаром була забута, і знову була відкрита К.Марксом у середині XIX ст. В "Економічній таблиці" Кене спробував вперше в історії політичної економії показати основні пропорції й основні лінії реалізації суспільного продукту, об' єднавши численні акти обміну і масовий рух грошей і товарів. Йому належить відкриття того, що процес відтворення і реалізації може проходити безперебійно тільки в тому випадку, коли дотримуються певних пропорцій розвитку народного господарства. Таблиця Кене - перша в історії політичної економії макроекономічна сітка натуральних (товарних) і грошових потоків матеріальних цінностей. Ідеї Т.К.е. лежать в основі балансів міжгалузевих зв'язків, що складаються в даний час. Ці баланси відбивають виробничі взаємовідносини галузей і відіграють велику роль у керуванні господарством.
Таблиця математичної статистики [pос. таблица математической статистики] — значення різних функцій розподілу випадкових величин, а також значення випадкових чисел, елементарних функцій. У статистичних методах функції розподілу використовуються для перевірки статистичних гіпотез на основі спеціально побудованих критеріїв і для визначення меж інтервальних оцінок. При побудові статистичних критеріїв звичайно будується деяка статистика, що обчислюється на основі експериментальних даних, теоретичний розподіл якої при прийнятій гіпотезі добре відомий і заданий таблицею. Потім перевіряється відповідність обчисленого значення статистики своєму теоретичному розподілу (шляхом порівняння з критичними значеннями, отриманими з таблиці розподілу:при заданих значеннях параметрів - рівні значущості, числі ступенів вільності тощо). Якщо відповідності немає, то висунута гіпотеза відхиляється.
Таблиця статистична [рос. таблица статистическая] - система рядків і стовпців, в яких у визначеній послідовності і зв'язку викладається статистична інформація про соціально-економічні явища Розрізняють підмет і присудок Т.с. У підметі вказується об'єкт, що характеризується — одиниці сукупності або групи одиниць, або сукупність у цілому. У присудку дається характеристика підмету звичайно в кількісній формі - у вигляді системи статистичних показників. Змістом Т.с. є сукупність відомостей, які вміщені в системі показників. У залежності від побудови підмета всі Т.с. можна поділити на три групи: 1) прості або перелікові таблиці, в яких містяться ознаки, що належать до переліку одиниць спостереження, або зведені показники по переліку хронологічних дат, а також територіальних підрозділів. Відповідно таблиці можуть бути названі простими, переліковими, хронологічними або територіальними; 2) групові таблиці, в яких статистична сукупність поділяється на окремі групи за якою-небудь однією ознакою, причому кожна з груп може бути охарактеризована системою властивих їй показників; 3) комбінаційні таблиці, в яких сукупність поділена на групи :не за однією, а за декількома ознаками. Виділяють також групу спеціальних таблиць - балансових, матричних тощо.
Тактика економічна [рос. тактика зкономическая] - короткочасна економічна поведінка, лінія економічних дій, розрахована на відносно короткочасний період, виходячи з поточної ситуації.
Тактика маркетингу [рос. тактика маркетинга] - конкретні дії, спрямовані на реалізацію заданої маркетингової стратегії. Т.м. містить: установлення проміжних цілей маркетингу; вибір засобів для досягнення цих цілей; визначення тимчасової послідовності маркетингових операцій, у тому числі вибір моменту виходу на ринок і виходу з нього; розподіл обов'язків і відповідальності між різноманітними учасниками процесу маркетингу на кожному його етапі; оптимізацію витрат з маркетингу на різних його етапах.
Тезаурус [від грецьк. thesauros скарб, запас, рос. тезаурус (от греч. сокровище, запас)] - 1) самовідображення системи; у загальному розумінні - сукупність знань, набутих людиною або колективом; 2) словник, у якому максимально повно представлено всі слова мови з вичерпним переліком прикладів їх застосування в текстах; 3) в інформатиці - повний систематизований набір даних про яку-небудь галузь знання, що дає можливість людині або обчислювальній машині орієнтуватися в ній.
Темп інфляції [рос. теми инфляции] - виражений у відсотках річний темп росту загального рівня цін протягом визначеного періоду часу.
Темп приросту [рос. темп прироста] - відношення абсолютного приросту показника до рівня показника, прийнятого за базу порівняння. Звичайно Т.п. розраховують як відношення кожного даного абсолютного приросту показника до попереднього рівня, але може бути розрахований і стосовно іншого рівня, який прийнято за базу порівняння.
Темп росту [рос. темп роста] - відношення величини економічного показника за вказаний час до його величини за безпосередньо попередній такий же час або до його величини за інший аналогічний час, що прийнята за базу порівняння.
Темп економічного росту [рос. темп зкономического роста]—два основних темпи економічного росту - екстенсивний та інтенсивний. При екстенсивному темпі економічний ріст досягається за рахунок використання більшої кількості чинників виробництва: природних ресурсів, праці, капіталу, землі і підприємництва. При цьому темпі економічний ріст досягається за рахунок чисельності і кваліфікаційного складу працівників, збільшення потужності підприємства і встановленого устаткування. У результаті випуск продукції в розрахунку на одного працівниказалишається таким самим, як і раніше. Інтенсивний Т.е.р. характеризується збільшенням масштабу випуску продукції, що грунтується на широкому використанні більш ефективних і якісно досконалих чинників виробництва Ріст масштабів виробництва, як правило, забезпечується за рахунок застосування більш досконалої техніки, передових технологій, досягнень науки, більш економічних ресурсів, підвищення кваліфікації працівників. За рахунок цих чинників підвищується якість продукції росте продуктивность праці, ресурсосбереження тощо. Під інтенсивним Т.е.р. розуміється такий розвиток, коли значна або навіть переважна частина приросту продукції досягається за рахунок збільшення ефективності використання чинників виробництва
Тенденція [рос. тенденция] -1) спрямованість у поглядах або діях; схильності, прагнення, властиві кому-небудь, чому-небудь; 2) напрямок, у якому відбувається розвиток якогось явища; 3) ідея, спрямованість твору, висловлення; 4) упереджена ідея, думка, що нав'язується кому-небудь.
Тенденція динамічного ряду [рос. тенденция динамического ряда] - основна спрямованість динаміки явища. Перевіряється на підставі таких гіпотез:
1.Ряд поділяється на декілька груп і перевіряється нульова гіпотеза про випадковість відмінності їх середніх. При спростуванні нульової гіпотези вважаємо, що тенденція має місце. Перевірка може здійснюватися різними методами.
2.Знаходимо різниці рівнів ряду: уt+1 – уt (фазочастотний критерій знаків різниць (Валліс, Мур). Нульова гіпотеза грунтується на твердженні, що знаки цих різниць утворять випадкову послідовність. Послідовність однакових знаків різниць називають фазою. Нехай h - число фаз (без першої і останньої). Обчислюємо
 |
де n - число рівнів ряду.
Для заданого рівня значущості α за таблицею знаходимо теоретичне значення tт. Якщо tф>tт, то гіпозеза відхиляється, якщо tф<tт -приймається.
3. 
Весь динамічний ряд поділяється на три групи (критерій Кокса— Стюарта), причому чисельності першої та третьої груп рівні між собою і складають 
рівнів кожна (при n, що не ділиться на 3, до нього додається 1 або 2). Фіксуються знаки відхилень кожного рівня третьої групи від відповідного рівня першої групи. Із суми знаків "плюс" (при зростаючому трендї) або "мінус" (при спадаючому тренді) (S) віднімаємо очікуване число знаків, яке дорівнює 
. Знайдена величина розподілена нормально із середньоквадратичною помилкою, що дорівнює .Обчислюємо
 |
За таблицею для tфзнаходимо відповідне значення значущості та відповідно імовірності наявності спадаючої (зростаючої) тенденції.
Тенденція ринку [рос. тенденция ринка] -1) основний напрямок у русі і розвитку цін на ринку; короткочасні коливання цін при цьому ігноруються; 2) основний напрямок розвитку основних параметрів ринку за якийсь період часу, вектор і швидкість розвитку — прояв динамічних закономірностей ринку; характеризується на підставі аналізу динамічного ряду: графічно, візуально по динамічному ряді, темпами росту, трендовими моделями.
Теорема Гаусса—Маркова[рос. теорема Гаусса-Маркова] - з усіх лінійних незміщених функцій оцінювання параметрів βтільки функція оцінювання за звичайним методом найменших квадратів (1МНК) мінімізує покомпонентно дисперсію: 
(і=0,1,2,...,m). Таким чином, оцінювання за 1МНК (для лінійних моделей) дає найкращі оцінки з точки зору незміщеності та мінімальної дисперсії. У цьому випадку говорять, що функція оцінювання відповідає BLUE- властивостям.
Теорема Коуза [рос. теорема Коуза] - сформульована в 1960 р. Р.Коузом про те, що на підставі безпосередніх економічних договорів між різними власниками (наприклад власниками сільськогосподарських угідь і власниками заводів) і при відсутності інформаційної асиметрії можна ефективно вирішувати проблеми навколишнього середовища поза державними програмами.
Теорема Ляпунова [рос. теорема Ляпунова] - А.М.Ляпунов за допомогою розробленого ним методу характеристичних функцій довів центральну граничну теорему, що з'ясовує загальні умови, при здійсненні яких розподіл суми незалежних величин прагне до нормального розподілу. Якщо x1 ,x2 ,...,xn- незалежні випадкові величини і n→ 
:, то імовірність їх середньої знаходиться в межах від а до Ь і може бути визначена за формулою
 |  | ||
де
 |
Ця теорема дає математично суворий опис умов, що індукують механізм нормального розподілу. Тому вона виправдовує закономірність тієї центральної ролі, що відіграє нормальний розподіл у теорії і практиці статистичних досліджень. Зміст теореми - подальше (після закону великих чисел) уточнення стохастичної поведінки середньоарифметичного з ряду випадкових величин. Обмежувальні умови теореми зводяться здебільшого до того, щоб серед випадкових величин, що складаються, не було дуже виділених (таких, коливання яких значно перевершувало б коливання більшості інших). Таким чином, центральна гранична теорема Ляпунова пояснює широке розповсюдження нормального закону розподілу тим, що коливання ознаки спричиняється великою кількістю факторів - вплив кожного з яких є дуже малим. У додатку до вибіркового методу дана теорема може бути сформульована в такий спосіб: при досить великому обсязі вибірки й обмеженій дисперсії генеральної сукупності імовірність того, що різниця між вибірковою середньою і генеральною середньою буде в межах становить
Теорема сепарабельних функцій Леонтьєва[рос. теорема сепарабельных функций Леонтьєва] -теорема, яка стверджує, що двічі диференціальна функція трьох змінних може бути записана тоді і тільки тоді, коли відношення перших похідних граничної норми заміщення між будь-якими двома змінними не залежить від третьої. Таким чином, значима агрегована виробнича функція повинна бути "адитивно сепарабельна" за працею і технікою. Т.с.ф.Л, є базовою для створення правил коректного агрегування функцій корисності та виробничої функції.
Теорема Столпера-Семюельсона [рос. теорема Столпера-Озмюзльсона] -в аналізі ринкової рівноваги методом лінійного програмування -твердження про те, що підвищення ціни будь-якого товару при незмінних інших чинниках приводить до підвищення цін тих ресурсів, які використовуються відносно інтенсивно у виробництві цього товару, і до зниження цін тих ресурсів, що у його виробництві використовуються менш інтенсивно.
Теоремо Хекшера—Уліна [рос. теорема Хекшера-Улина] - теорема, що будується на основі зіставлення чинників виробництва, що трансформувалося в теорію порівняльних переваг. Вихідні принципи цієї концепції були сформульовані шведським економістом Е.Хекшером у 1919 р., розвинуті й узагальнені його учнем (згодом лауреатом Нобелівської премії) Б.Уліном у 1935 р. Суть теореми Хекшера-Уліна зводиться до такого: країна експортує товари, у виготовленні яких найефективніше використано надлишкові чинники виробництва, імпортує товари з дефіцитом чинників виробництва.
Теорія адаптивних очікувань [англ adaptive expectations theory, рос. теория адаптивных ожиданий] - концепція, прибічники якої стверджують, що люди у своїх очікуваннях відносно майбутніх тенденцій в економічному розвитку керуються минулим на теперішньому досвіді і змінюють свої очікування лише в міру того, як ці тенденції набирають повної сили.
Теорія великих циклів[рос. теория больших циклов] - одна з теорій криз економічного циклу. Вперше була сформульована російським економістом Н.Д. Кондратьєвим у 1930-ті р., тому великі цикли звичайно називають "циклами Кондратьєва". Подальший розвиток одержала в працях К.Кларка, У.Мітчелла, А.Бернса, Ф.Сіммана і ряду інших економістів. Суть Т.в.ц. полягає в судженні, що існують великі цикли тривалістю 50-60 років, які характеризуються зміною тенденцій підвищення і зниження. Такий цикл перебуває в двох фазах - "капіталоголодання" і "капіталонасичення". У період "капіталоголодання" (25-30 років) спостерігається зростання темпів і масштабів нового будівництва; збільшення зайнятості в обробній промисловості і сфері послуг при її скороченні в сільському господарстві; відсутність хронічного безробіття; збільшення вивозу капіталу; зростання інвестицій у країни і галузі, що є постачальниками мінеральної і сільськогосподарської сировини; високий позичковий відсоток тощо. У міру ослаблення інвестиційного попиту відбувається поступова зміна фази "капіталоголодання" періодом "капіталонасичення" тривалістю також 25-30 років. На цій фазі великого циклу з'являються надлишкові капітали; виникає хронічне безробіття, знижуються темпи переміщення робочої сили із сировинних галузей в обробну промисловість і сферу послуг, скорочується вивіз капіталу; знижується і надалі тримається на низькому рівні норма позичкового відсотка. В основі зміни цих фаз лежать, на думку прихильників теорії, зокрема Кларка, тривалі коливання товарних цін. При цьому тривала тенденція підвищення цін зумовлює період "капіталоголодання", а протилежна тенденція зниження цін - фазу "капіталонасичення". На думку представників Т.в.ц., починаючи з другої половини XIX ст. в історії розвитку економіки мали місце два великих цикли: перший - із 1850 по 1890 р., причому 1850-1875 рр. були періодом "капіталоголодання", а 1875-1890 рр. - фазою "капіталонасичення"; другий - 1900-1940 рр, (перерваний війною), де 1900-1929 рр, - фаза "капіталоголодання", а 1930-1940 рр. - період "капіталонасичення". У 1945р. почався третій великий цикл (його фаза "капіталоголодання" закінчилася в 1970 р.). Як докази цього положення використовуються статистичні матеріали, схеми і графіки, отримані шляхом статистичних прийомів, що вирівнюють тимчасові ряди і конструюють більш-менш плавні криві економічних коливань. У результаті в межах великих хвиль дійсні економічні цикли елімінуються. Головна ж фаза циклу- економічна криза надвиробництва- зникає в коливаннях великих хвиль, на основі чого надалі конструюється схема можливого безкризивого розвитку господарства.
Теорія виробництва[рос. теория производства] - розділ економічної науки, який розглядає закони ціноутворення на чинники виробництва, що, у свою чергу, є ключовою ланкою в розумінні процесу розподілу. Сучасна Т.в. спирається наконцепцію прибутковості, що скорочується, або граничного продукту, стверджуючи, що всі чинники виробництва (праця, земля і капітал) взаємозалежно беруть участь у створенні продукту. Причому ця залежність виявляється як через ступінь продуктивності кожного чинника, так і через його ціну. Т.в., будучи основою теорії розподілу, викликала і викликає найбільш пильну увагу суспільства, а різні підходи до неї ставали "наріжним каменем" різних ідеологій.
Теорія графів[рос. теория графов] - розділ математики, що вивчає властивості різних графів. Багато розділів економічної кібернетики використовують для розв'язування своїх задач методи Т.г.. Методами Т.г. вирішуються транспортні задачі, задача календарного планування промислового виробництва, побудова систем зв'язку і дослідження процесів передачі інформації, вибору оптимальних маршрутів у мережах тощо.
Теорія довгих хвиль[рос. теория длинных волн] - концепція, розроблена видатним російським економістом Н.Д.Кондратьєвим, що проаналізував статистичні дані різних країн за 100-150 років. Застосування математичних методів дозволило усереднити коливання параметрів і виявити фундаментальну закономірність. Головний висновок Кондрзіьєва полягав у тому, що розвиток ринкової системи відбувається хвилеподібно. Період довгострокових коливань (довгих хвиль) становить 45—60 років, на них накладаються середньострокові коливання (середні хвилі) 7-11 років і короткострокові-3-3,5 років.
Теорія досконалої конкуренції[рос. теория совершенной конкуренции] -теорія поводження виробників і продавців в умовах, коли жодний з них не в змозі впливати на ринкову ціну. Досконалу конкуренцію можна визначити як ситуацію, в якій: ніяке штучне обмеження не перешкоджає чинникам виробництва, що прагнуть одержати максимальну винагороду за свою працю, переходити від одного суб'єкта, що господарює, до іншого; ніяка окрема одиниця, що виступає як покупець або продавець, не може своєю власною дією вплинути на ціну товару, що купується, або товару, що продається. В цілому це економічна ситуація, що характеризується свободою і рівністю. Досконала конкуренція характеризується рядом особливостей: атомістичністю ринку, що гарантує певну рівність сил між господарськими одиницями; однорідністю виробленої продукції, що робить практично несуттєвим вибір покупця і забезпечує вільний плин ринкових відносин; свободою вступу в продуктивну діяльність. Всякий, хто захоче займатися виробництвом або торгівлею, не зштовхнеться з яким-небудь об'єднанням, якоюсь корпоративною системою або протекціонізмом із боку вже існуючих суб'єктів, що господарюють. Така конкуренція "очищена" від будь-яких обмежувальних або монопольних тенденцій; прозорість ринку, заснована на повному знанні всіх складових його учасників і його чинників; рухливість чинників виробництва, які вільно переміщаються з однієї галузі в іншу, що гарантує гнучкість виробничого сектора з урахуванням змін структур і пропорцій.
Теорія економіки пропозицій[англ. Supply-side economics,рос. теория экономики предложений]- частина сучасної макроекономічної теорії, що використовує визначення "витрати" та "сукупна пропозиція" у трактовці інфляції та безробіття.
Теорія економічна[рос. теория экономическая] - сукупність наукових поглядів на економічні системи, економічний розвиток і економічні закони і закономірності. Т.е. досліджує найбільш загальні істотні зв'язки, необхідні причинні залежності, внутрішньо властиві економічним процесам розвитку ринкової та інших типів економіки. Вивчає розвиток способу виробництва і розподілу, напрямки використання результатів праці, відносини власності. Теоретичне відображення економічних суспільно-виробничих відносин відбувається через економічні категорії (суспільний поділ праці, товар, гроші, капітал, національне багатство тощо).
Теорія економічна чиста [рос. теория экономическая чистая] - теорія, заснована на абстрактних економічних передумовах.
Теорія економічного росту[рос. теория экономического роста] - економіко-математична дисципліна, задачами якої є дослідження макроекономічних моделей, що виявляють основні взаємозв'язки загальних показників розвитку економіки. Розробляє стратегію рівноважного збалансованого росту економіки, умови її оптимального розвитку. Це здійснюється за допомогою застосування макроекономічних виробничих функцій. Створюються також динамічні моделі економіки магістрального типу, що реалізують теоретичні побудови моделі фон Неймана і ряд інших. У сучасній економічній літературі є два основних напрямки теорії росту: "неокласичне” і "кейнсіанске" ("неокейнсіанске"). Перше базується на абстрактних моделях "стабільної" економіки, що має тенденцію до повної зайнятості, яка містить гнучкі ціни чинників, і зробленої конкуренції. Друге характеризує економічну систему як принципово хитливу, вивчає проблеми економічної нестабільності і безробіття.
Теорія запасів [рос. теория запасов) - розділ дослідження операцій, що вивчає закономірності утворення і витрат запасів та наводить рекомендації по оптимальному керуванню ними. У будь-якому виробничому процесі, у постачанні населення продуктами тощо створюються запаси, що грають роль ланки, яка згладжує нерівномірності попиту, виробництва і постанання.
Теорія ігор[рос. теория игр] - розділ прикладної математики, що застосовується як метод в економічних дослідженнях. Т.і. описує взаємовідносини продавців (гравців) у конфліктних ситуаціях, коли поведінка одного з них впливає на рішення всіх інших. Т.і. розроблена Д. фон Нейманом і О.Моргенштерном у книзі "Теорія ігор і економічної поведінки" (1944). Відповідно до Т.і. для дослідження конфліктної ситуації необхідно побудувати її формалізовану спрощену модель, що названа грою. Ігри розрізняються за числом учасників, за характеристиками так названих платіжних функцій, що визначають виграш кожного гравця в залежності від його поведінки і поведінки інших учасників конфлікту, за інформацією про створену ситуацію, яку мають у своєму розпорядженні партнери, за правилами, що обмежують вибір лінії поведінки учасників, по можливості укладення угод між ними і вступи в коаліції, за визначенням поняття "рівноваги" або "справедливого рішення гри". Т.і. встановлює для різних класів конфліктних ситуацій оптимальні лінії поведінки учасників - стратегії гравців, що забезпечують рівновагу в грі. Оптимальні стратегії гравців гарантують кожному з них деякий виграш, причому так, що відступ будь-якого з учасників від погодженої стратегії може тільки зменшити його виграш. Таким чином, індивідуальний споживач, виступаючи на ринку з порядковою функцією корисності, не здатний оптимізувати свій добробут тому, що не може точно врахувати вплив із боку інших споживачів. Кожний учасник ринкового процесу прагне максимізувати функцію, в якій він не контролює всі змінні. Звідси випливає, що споживча поведінка може бути розрахована на основі функції переваги, складеної з оцінок імовірності (очікування) досягнення тих результатів, що планує даний суб'єкт. Ринковий процес, що складається із сутичок стратегій поведінки його учасників, описується за допомогою різних моделей Т.і.
Теорія імовірностей[рос. теорая вероятностей] - наука про те, що за імовірностями одних випадкових подій можна знаходити імовірності інших випадкових подій, пов'язаних яким-небудь чином із першими; математична наука, що з'ясовує закономірності, які виникають при взаємодії великої кількості випадкових чинників.
Теорія Кейнсіанська економічна[рос. теория Кейнсианская экономичсская] -макроекономічні концепції, прийняті нині більшістю економістів (але не всіма), відповідно до яких капіталістична економіка сама по собі не забезпечує повне використання своїх ресурсів, і для досягнення повної їхньої зайнятості можна застосувати фіскальну і кредитно- грошову політику.
Теорія керування виробництвом[рос. теория управлення производством] -система знань про закони керування виробництвом як цілісного, комплексного суспільного явища. Структура Т.к.в. містить такі розділи: методологічні основи керування виро