СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 6 страница
Отже, інформаційно-графічні компетенції молодших школярів, формуються в процесі вивчення курсу математики вже з першого класу і з перших днів навчання. Зміст формування предметно-математичних компетенцій, які полягають в обробці графічного матеріалу, є досить різноманітним та цікавим, оскільки включає в себе різні види завдань, та різні способи опрацювання даної інформації та вимагає хорошої методичної підготовленості вчителя.
2.3. Реалізація міжпредметних зв’язків та інтеграція змісту навчального матеріалу як важливий чинник формування інформаційно-графічних компетентностей
У світлі сучасних завдань всебічного розвитку гармонійно-розвиненої особистості школяра проблема між предметних зв’язків сьогодні набуває важливого значення.
Від спеціаліста будь-якої професії вимагають сьогодні високий рівень загальноосвітніх знань, творче мислення та постійну самоосвіту. Тому залучення школярів до продукції інтеграції є не менш важливим, ніж засвоєння знань конкретних наук.
Урок був і залишається однією з форм навчально-виховної роботи в школі. Вимоги, які висуваються сьогодні до навчального процесу загальноосвітньої школи, постійно зростають. Збільшується обсяг інформації, зростає кількість завдань, що сприяють загальному розвитку учнів. Предмети викладають різні вчителі і часто йде повторення того, що добре відомо учневі, або доповнення наявних знань. Тому одне з основних завдань методики полягає у виявленні й використанні між предметних зв’язків у навчанні [30].
Інтеграція – це створення нового цілого на основі виявлення однотипних елементів і частин у кількох раніше різних одиницях, пристосування їх у раніше неіснуючий моноліт особливої якості [37].
Інтеграція передбачає встановлення і посилення взаємозв’язків між науками. Процес інтеграції за своєю суттю близький до систематизації. Інтеграція – механізм самоорганізації хаосу знань. Інтеграція (від лат. integеr – цілий) може бути розглянута як мета і шлях створення цілісності. Системні цілісні знання – це стан, результат, до якого можна прийти, здійснюючи інтеграцію. Інтеграція – процес, рух, що прагне до цілісності. Цей термін як «процес зближення й зв’язку наук, який діє поряд з процесом диференціації, що являє собою вищу форму втілення між предметних зв’язків на якісно новому рівні навчання» [69].
Міжпредметна компетентність як інтегрований результат індивідуальної діяльності учнів формується на основі опанування змістовими, процесуальними і мотиваційними компонентами з різних галузей знань і опирається на такі основні напрямки між наукової взаємодії: комплексне вивчення різними науками одного й того ж об’єкта; застосування різними науками одних і тих же теорій і законів для вивчення різних об’єктів; використання методів однієї науки для вивчення різних об’єктів в інших науках. Вміло використані зв’язки, математики, геометрії, англійської мови з інформатикою сприяють реалізації методологічної, навчальної, розвиваючої, виховної, конструктивної функцій [24].
Міжпредметні зв’язки в навчанні відображають комплексний підхід до виховання і навчання, дозволяють виділити головні елементи змісту освіти. Вони включають учнів в оперування пізнавальними методами, що мають загальнонауковий характер (абстрагування, моделювання, узагальнення). Суть міжпредметних зв’язків полягає в об’єднанні ідей, наукових теорій, понять, технологій навчання в процесі скоординованої діяльності вчителів різних навчальних предметів та навчально-пізнавальної діяльності учнів [30].
Засоби реалізації міжпредметних зв’язків у процесі вивчення шкільного курсу можуть бути різноманітні: постановка проблемних запитань, для рішення яких необхідне використання знань з різних предметів (запитання «де?»,»чому?», «як пояснити?», та інші піднімають пізнавальну активність учнів на пошуковий рівень встановлення міжпредметних зв’язків); створення міжпредметної проблемної ситуації за допомогою серій проблемних запитань; домашнє завдання міжпредметного характеру, зокрема підготовка повідомлень на уроці, розв’язання міжпредметних задач, виготовлення оригінальних наочних посібників (схем, діаграм, презентацій, узагальнюючих таблиць, плакатів, карт та інше), які потребують від учнів знання матеріалу інших предметів [24].
Відсутність тісних взаємозв’язків у викладанні в школі основ наук або недостатнє їх здійснення призводить до того, що учні відокремлюють поняття від предметів, не бачать у науковому понятті всієї багатоманітності відображеної в ньому конкретної дійсності, не вміють застосовувати набутті знання з того чи іншого предмета під час вивчення іншого та на практиці [30].
Психологи встановили, що наявність в учня глибоких знань ще не гарантує їх ефективного використання. І завдяки міжпредметним зв’язкам вдається підвищити ефективність навчального процесу [72].
Організація навчально-виховного процесу на основі між предметних зв’язків може стосуватися окремих уроків (частіше узагальнюючих), або декількох тем, різних тем різних дисциплін або виховних заходів та уроків [30].
М.Г.Іванчук наголошує на можливості «злиття» навчального матеріалу в значні блоки з наступною зміною структури навчального дня. Автор вважає, що зближення таких блоків у часі може привести до такої форми організації навчального процесу як інтегративний тиждень. Так, інтегруючою знання з багатьох навчальних предметів темою навчально-виховних заходів інтегративного тижня може бути тема «Золотий переріз». В Україні золотий переріз входить не лише до основної шкільної програми, це поняття нерідко розглядають навіть на математичних гуртках та факультативах [32].
При здійсненні міжпредметних зв’язків відбувається формування вмінь творчої діяльності самостійно переносити знання і вміння в нову ситуацію, бачити нову проблему в знайомій ситуації, встановлювати нові функції об’єкта. Міжпредметні зв’язки в навчанні позитивно впливають на формування пізнавального інтересу до навчальних предметів. Ефективне перенесення знань та вмінь учнів в нові умови навчальної діяльності забезпечує застосування пошукових методів навчання, проблемно-пізнавальних задач, елементів дослідження [39].
Зміст і методика викладання математики має специфічні особливості щодо формування ключових компетентностей учнів. На сучасному етапі розвитку суспільства все більше спеціальностей потребують високого рівня освіти, застосувань математичних знань, а відтак розширюється коло учнів, для яких математика стає професійно значущим предметом. Крім того, в повсякденній практичній діяльності кожна людина в тій чи іншій мірі має справу з розрахунками, плануванням, моделюванням, прийомами геометричних побудов та вимірювань, складанням та читанням таблиць, схем, діаграм, графіків, виконанням алгоритмів. Тому, вивчаючи кожну тему з математики, слід пов’язувати її зміст з практичними задачами з життя чи інших навчальних дисциплін, доводити на конкретних прикладах її практичну значимість та коло застосувань [34].
Математиці властива універсальність. Однак, математика не може при цьому замінити методи і поняття тих конкретних наук, де її застосовують, вона має прикладний, підпорядкований характер, служить інструментом у вивченні інших наук. Надзвичайно цікавим і перспективним є такий спосіб демонстрації зв’язку математики з іншими науками, як проведення нестандартних уроків – інтегрованих або бінарних. Вони формують науковий світогляд, сприяють встановленню логічних зв’язків між предметами, попереджають формалізм у знаннях. Інтегрувати можна уроки математики з уроками трудового навчання («Формули», «Побудова креслень одягу», «Одиниці маси. Робота з харчовими продуктами»), природознавства («Симетрія в природі», «Масштаб. Побудова плану шкільної території». «Кількість повітря в природі»), музики ( «Сім нот». « Допоміжні знаки»), української мови («Граматика», «Правильність написання») тощо [15].
Приклади взаємозв’язків природознавства з математикою можна навести багато. Застосовуючи математичні знання учнів на уроках природознавства учитель тим самим поглиблює ці знання і використовує їх для ґрунтовного засвоєння природничого матеріалу. Учні застосовують знання з математики під час: визначення відстаней між об’єктами на карті за допомогою масштабу; побудови стовпчастих діаграм температур чи ін.; порівняння довжин річок, кількості населення, площі тощо.
Об’єднюючи математичні дані з природознавством вчитель створює в світогляді дитини цілісну картину світу, в якій всі аспекти пізнання навколишньої дійсності гармонійно і цілісно поєднюються в результаті опанування іншими науками (див. додаток К). Так, проводячи інтегрований урок математики з природознавством суб’єкт навчального процесу реалізує формування кількох елементів інформаційно-графічних компетенцій молодшого школяра, а саме учить порівнювати та аналізувати подану інформацію, записувати і читати числові дані, працювати з величинами, ров’язувати природничі задачі за допомогою табличного чи схематичного зображення.
Наприклад, під час виконання практичних робіт з теми «Атмосфера», учні обробляють результати спостережень за погодою таблично, застосовуючи набуті знання з математики для побудови графіків та діаграм, зокрема – рози вітрів, графіка зміни температур за певний період, діаграми хмарності тощо[34].
Перш ніж об’єднати два предмети потрібно глибоко попередньо їх аналізувати. Так спроба об’єднати в єдиний предмет два різнопланових за способом оволодіння навчальні предмети: математику, яка носить теоретичний характер, і трудове навчання – формування умінь і навичок яке носить практичний характер має свої особливості поєднання.
Вивчення даних дисциплін передбачає органічну єдність розумової та практичної діяльності учнів. Розумова діяльність і теоретичні знання створюють основу, базу для оволодіння курсом, а конструкторсько-практична діяльність у свою чергу обумовлює не тільки формування конструкторських умінь і навичок, але й розвиває мислення, сприяє актуалізації та закріплення математичних знань, умінь і навичок. На таких інтегрованих уроках учні оволодівають інформаційно-графічними компетенція ми, а саме учаться створювати різноманітні схеми і таблиці за допомогою спеціальних приладів та без них; при роботі з харчовими продуктами значну кількість часу приділяють опануванню практичним діям з вимірюванням і переведенням мас продуктів у певні величини. Також робота з тканинами чи іншими твердими матеріалами передбачає формування умінь визначати довжини, площі даних об’єктів, уміння їх ділити на певні пропорційні частини, уміння визначати невідомі їх елементи за допомогою застосування нерівностей чи виразів зі змінною [19].
Сучасна спрямованість середньої освіти тісно пов’язана з комп’ютеризацією та інформатизацією. Тому багато уроки потребують інтеграції з інформатикою. Зокрема, такий комплекс часто використовується в початковій школі. Математика найчастіше інтегрується з інформатикою. Діти закріплюють нові знання за допомогою персонального комп’ютера. Сучасним дітям приносить велике задоволення робота з комп’ютером і навчання для них стає більш захоплюючим. Діти можуть виконувати на комп’ютері як звичайні завдання стандартного уроку, так і нові, незвичні для них вправи. Основна мета такого уроку – вивчення нового матеріалу (або закріплення теми) поряд з освоєнням прийомів роботи на комп’ютері. Основними інформаційно-графічними навичками, якими оволодіває школяр на таких уроках є – читання друкованих та писаних чисел, запис числа, математичного виразу, порівняння та логічний аналіз поданої математичної інформації, створення схем, за допомогою програми «Paint», таблиць та діаграм у програмі «Microsoft Word»,формування умінь записувати буквені та цифрові вирази поєднуючи їх, уміння застосовувати римські цифри у математичних виразах тощо[33].
Інтеграція уроків математики з уроками основи здоров’я проводиться рідше з попередньо згаданими способами міжпредметної інтеграції. Це зумовлено тим, що дана дисципліна має більш практичніший характер на відміну від математики, але все ж існує зв’язок і між цими дисциплінами. Так ознайомлюючись з поняттями і величинами часу та календаря на уроках математики діти актуалізують уже набуті знання з уроків «основи здоров’я». Саме на основі оволодіння практичних навичок і умінь роботи з годинником, молодші школярі мають поняття що таке годинник, яка стрілка за що відповідає, де знаходиться в годинника циферблат і як ним користуватися, знають пори року, відповідно до них календарні місяці, кількість днів у місяці, знають порядок найменування днів тижня тощо. Розв’язуючи задачі на рух, діти мають уявлення, що автомобіль – джерело небезпеки на дорозі, тож з охотою визначають його швидкість, час досягнення певної точки та інше [18].
При інтеграції уроків математики та української мови частіше спостерігається інтеграція не скільки навчального аспекту розвитку дитини, скільки виховного, адже поєднуючи дані дисципліни частіше наукова інформація яка є точною як в одній так і в іншій дисципліні перегукується рідко, проте засоби подачі інформації є спільними. Так, на уроках математики використовуються диктанти (математичний, малюнковий, усний тощо) суть таких завдань полягає у формуванні в дитини аналітико-синтетичних дій, які дозволяють їй порівнювати, аналізувати, обчислювати дану інформацію, виділяти головне та правильною математичною мовою записувати, аналогічно на уроках української мови застосовують «мовну математику», тобто коли до певного складу додаються і віднімаються певні комбінації літер в результаті чого отримується необхідне слово. Також доцільним є використання засобів фольклору на уроках математики, які формують у дитини любов до рідної мови, рідного краю та викликають інтерес до вивчення основ математики [37].
Отже, міжпредметні зв’язки є необхідною складовою роботи вчителя, який працює за принципами особистісно-орієнтованого навчання спрямованого на формування математичних компетентностей дитини, бо завдяки інтегрованому підходу до вивчення різних шкільних дисциплін створюються всі умови для формування в учнів стійких знань з предмета, розвитку гуманістичного світогляду та художньо-естетичних цінностей учнів, чіткої ідентифікації себе як носія певних соціальних, національних і культурних ознак, виховання повноцінної особистості. Саме завдяки цьому якнайповніше можна розкрити творчий потенціал дитини, залучити кожного учня до співпраці, виховати розуміння краси і цінності кожної особистості.
Відомий педагог Я.А.Каменський висловив думку про необхідність узагальнення всіх здобутих людством знань з навчальною метою: «Усі знання виростають з одного коріння – з навколишньої дійсності, а тому й повинні вивчатися у зв’язках».
2.4. Методичні рекомендації щодо підвищення ефективності роботи з формування інформаційно-графічних компетенцій молодших школярів на уроках математики в початковій школі
Інформаційно-графічні компетенції є тим необхідним інструментом, за допомогою якого учні початкової школи будуть опановувати основи наук у середній та старшій школі.
Аналіз державної бази, результати констатувального дослідження дозволяють сформувати ряд методичних рекомендацій, дотримуючись яких, учитель-практик зможе оптимальніше організовувати навчальний процес, щодо оволодіння, закріплення, удосконалення умінь і навичок молодших школярів, які забезпечать формування у них інформаційно-графічних компетенцій з математики.
1. Досконале володіння змістом Державного стандарту початкової загальної освіти, зокрема змістом освітньої галузі «Математика» та навчальною програмою для початкової школи, постійний їх перегляд для переосмислення, конкретизації, чіткішого усвідомлення завдань, які окреслені щодо вивчення кожної навчальної теми.
2. Глибоке усвідомлення сутності категорії «інформаційно-графічні компетентності» та понять, які їх характеризують – «читання інформації», «тлумачення інформації», «узагальнення інформації» тощо. Для детальнішого розуміння психофізіологічного механізму, який лежить в основі виконання цих навчальних завдань учнів.
3. Розуміння сутності, завдань, особливостей вивчення кожної змістової лінії початкового курсу математика у тому числі, – «Робота з даними».
4. Розуміння специфіки навчального матеріалу кожної змістової лінії з позиції її можливостей щодо вироблення інформаційно-графічних компетенцій.
5. Намагання вчителя через подання різними способами, лаконічного викладення математичної інформації на кожному уроці, на конкретних зразках завдань демонструвати красу, довершеність математики як науки, викликати інтерес учня до аналізу, синтезу, узагальнення, інтерпретації навчального матеріалу.
6. Логіка побудови навчального процесу на уроках під час роботи щодо формування знань та умінь інформаційно-графічних компетенції повинна опиратися на дані вікової та педагогічної психології учнів початкових класів. Тобто, для того щоб сформувати уміння, треба розуміти алгоритм роботи над змістом даних завдань, добирати різноманітні методи і прийоми, які зможуть продемонструвати суть роботи з завданнями, а також сприятимуть самостійній пошуковій діяльності учня, яка допоможе сформувати у школярів необхідні компетенції.
7. У меті кожного уроку визначати завдання для вироблення, удосконалення умінь і навичок, які складають основу інформаційно-графічних компетенцій.
8. Включати у зміст кожного уроку завдання для різноманітної роботи з математичною інформацією, доповнювати завдання підручника, зошита з друкованою основою новими завданнями виду:
- прочитай вирази різними (усіма можливими) способами;
- визначити, яким чином подано математичну інформацію, викласти у короткому, чіткому вигляді;
- спростити математичний запис;
- здійснити тотожні перетворення математичних записів;
- узагальнити математичні записи і подати у таблиці, тощо (див. додаток Л)
9. Аналіз різних підручників, додаткових навчальних посібників з метою формування оптимальної системи завдань, що сприятиме удосконаленню вмінь читати, аналізувати, подавати, тощо математичну інформацію.
10. Інтеграція змісту різних навчальних тем різних дисциплін з метою кращого вироблення умінь і навичок.
11. Реалізація міжпредметних зв’язків як важливий чинник підвищення інтересу до вивчення математики, зокрема розуміння того, що у світі все можна подати в математичному еквіваленті. Міжпредметні зв’язки сприяють формуванню цілісної системи знань та умінь з різних наук і краще сприяють формуванню такого утворення як інформаційно-графічні компетенції.
12. Диференціювання завдань, що є необхідною умовою індивідуалізації навчання, особливо стосовно формування інформаційно-графічних компетенцій, адже дана компетентність забезпечує розвитком теоретичного мислення, яке у дітей молодшого шкільного віку тільки на стадії формування, тому завдання повинні мати посильний характер, і одночасно, розвивати ефективність для кожного учня.
ВИСНОВКИ
Узагальнивши результати проведеної науково-дослідної роботи, можна зробити такі висновки.
Проблема формування інформаційно-графічних компетенцій молодших школярів у початковому курсі математики, зокрема, практична її складова, потребує детального вивчення науковцями, методистами, вчителями-практиками для подальшого удосконалення змісту початкового курсу математики і, безпосередньо, підвищення ефективності організації навчального процесу. Окремі її аспекти відображені у наукових психолого-педагогічних розвідках, методичних працях С. Скворцової, Н.Глузман, О.Корчевська, О.Комар, О.Онопрієнко, Н.Бібік, С.Бондар, О.Савченко, Т.Байбара, М.Вашуленко.
Встановлено, що компетентнісний підхід – це спрямованість освітнього процесу на формування та розвиток життєвих (ключових) і предметних компетентностей особистості, результатом якого повинна бути сформована загальна компетентність людини, що є сукупністю життєвих компетентностей, інтегрованою характеристикою особистості. На наш погляд, найбільш чітким є визначення «компетентності» як здатності застосовувати набуті знання, вміння, навички, способи діяльності, власний досвід у нестандартних ситуаціях з метою розв’язання певних життєво-важливих проблем.
Предметно-математична компетентність молодших школярів у найбільшій мір формується на уроках математики і охоплює групи таких складових – обчислювальну, інформаційно-графічну, логічну, геометричну компетентності, мета, зміст та завдання яких розкриті у програмі. Сутність предметно-математичної компетентності учня початкової школи полягає в умінні бачити та застосовувати математику в реальному житті, розуміти зміст і метод математичного моделювання, вміння будувати математичну модель, досліджувати її методами математики, інтегрувати отримані результати. Інформаційно-графічна компетентність, як важлива складова предметно-математичної компетентності, передбачає: формування умінь, навичок, способів діяльності, пов’язаних з графічною інформацією, а саме уміння читати й записувати числа; подавати величини в різних одиницях вимірювання; знаходити, аналізувати, порівнювати інформацію, подану в таблицях, схемах, на діаграмах; читати й записувати вирази зі змінними, рівняння, рівності й нерівності, знаходити їх значення; користуватися годинником і календарем як засобами вимірювання часу тощо. Зважаючи на те, що дитина приходить до початкової школи у вік 6-7 років її провідна діяльність починає зазнавати змін, що значно впливає на розвиток психічних процесів. Так, прийшовши до школи, дитина починає споглядати за математичною діяльністю, цим самим виховує у себе вольові якості та інтерес до діяльності. Включаючись у математичну діяльність, школяр початкової школи на основі свого сенситивного періоду починає опановувати велику кількість інформації – збільшує об’єм пам’яті, збагачує свій словник, виховує увагу та спостережливість за змінними об’єктами математики, тобто його наочно-образне мислення починає з часом переходити у словесно-логічне. Тож, формування інформаційно-графічних компетенцій молодшого школяра сприяє легкому та ефективному розвитку психічних процесів особистості за допомогою плавного переходу від малюнково-схематичних об’єктів до текстово-логічних завдань з математики які регламентовані змістовою лінією «Робота з даними».
З метою виявлення стану сформованості компетентності вчителя щодо формування інформаційно-графічних компетенцій учнів на уроках математики в початковій школі нами було проведено констатувальне дослідження, яким охоплено 20 вчителів. Результати дослідження показали, що вчителі-практики в основному володіють методичним інструментарієм, необхідним для вироблення знань та умінь інформаційно-графічної компетенції. Проте, 30% вчителів майже не можуть сформувати мети, сутності та змісту інформаційно-графічних компетенцій учнів, а отже не мають перспективного результату діяльності на уроках математики. Часто до предметно-математичних компетенцій прилічують загальні компетенції навчання та діяльності в повсякденному житті дітей. Прикро те, що 10% зовсім не володіє знаннями стосовно того, комплекс яких умінь потрібно сформувати в учнів при опануванні даного блоку компетенцій. Також, відсутні знання в плані добору методів та способів реалізації інформаційно-графічних компетенцій, що спричиняє опору тільки на підручник, який є часто не досить наповнений відповідними вправами. Позитивно, що у зміст контрольних робіт учнів, за результатами аналізу – 100%, вчителі включають завдання, спрямовані на перевірку сформованості в учнів умінь аналізувати, подавати інформацію різними способами. Аналіз контрольних робіт показав, що діти успішно виконують різного роду завдання. Робота з схемами, таблицями, рівностями, іменованими числами та рівняннями викликає не аби-який інтерес у школярів, що сприяє їх посиленому інтересу до виконання завдань. Успішність такої діяльності оцінена відмінними оцінками, які переважають у більшості аналізованих робіт. Контрольні роботи оцінені на відмітку «добре» містять помилки не в завданнях зі змістової лінії «Робота з даними», а спричинені неуважністю в чистоті запису чи помилках при обчисленнях.
У дослідженні обґрунтовано, що ефективність навчального процесу з математики, зокрема щодо формування у молодших школярів предметно-математичних компетенцій залежить від якості викладу навчального матеріалу у підручниках з математики, методичної компетентності вчителя – уміння правильно формувати систему завдань на урок, підбирати методи і прийоми роботи, застосовувати міжпредметні зв’язки, інтегрувати навчальний матеріал. У чинних підручниках з математики автори М.В. Богданович, Г.П. Лишенко позитивним є те, що вони наповнені достатньою кількістю завдань, які допомагають сформувати інформаційно-графічні компетенції учнів, дані завдання подані у доступній, для дітей, формі та представлені систематично, на кожен урок автори виділили від 2 до 6 завдань. Також, дані завдання побудовані за принципом «від легкого до складного» і поступово збільшуються і ускладнюються з кожним класом. Що стосується наповнюваності даними завданнями підручників авторів Ф.М. Рівкінд, Л.В. Оляницька, позитивним є те, що дані завдання присутні у підручнику, але негативною стороною є їх мала кількість, одиничність, наявність тільки на певних уроках, не систематичність та подача того матеріалу, який за підручником М.В.Богданович вивчається у 3 класі (рівняння, вирази зі змінною).
З’ясовано,що ефективність навчального процесу на кожному уроці залежить від правильного планування уроку, логічної послідовності завдань, які служать механізмом вироблення, закріплення, удосконалення того чи іншого уміння. Так, учителю необхідно до кожного уроку готувати відповідну систему завдань, яка відповідатиме структурі уроку та нестиме новий, але аналогічний зміст, позитивним є обернення даних завдань, різне їх трактування і подача дітям та творча робота над ними. Серед методів і прийомів широко використовуваними є методи демонстрації та ілюстрації, наприклад, при вивченні нумерації чисел, де учні повинні опанувати способами позначення писаних та друкованих чисел, не менш важливим є цей спосіб при опрацюванні таблиць та схем. При вивченні величин діти застосовують способи та методи аналізу і практичної діяльності при роботі з іменованими числами та їх величинами. Виконуючи рівняння, рівності та нерівності застосовують проблемно-пошукові методи та способи діяльності. Метод спостереження та аналізу доречний при роботі з годинником та календарем. Правильність побудови кожного уроку залежить від методичної обізнаності вчителя, вміння визначити місце уроку в системі уроків, відповідно підібрати навчальний матеріал, який базується на попередньо вивченому, уміння логічно та послідовно розмістити навчальний матеріал та визначити методи роботи над кожним завданням.
Інформаційно-графічні компетенції формуються не тільки на уроці математики, а й на усіх інших уроках початкової школи – так на урокахукраїнської мови діти розуміють алгоритм роботи над таблицею, та визначають взаємозалежність колонок. Уроки математики можна інтегрувати з уроками трудового навчання, доцільним є вивчення таких тем: «Формули», «Побудова креслень одягу», «Одиниці маси.» На уроках природознавства діти уміють визначати масштаб, будують план шкільної території. На уроках музики визначають порядковий номер ноти, вчаться зображати додаткові знаки. Тому учителю важливо уміти здійснювати між предметні зв’язки. Наприклад, при вивченні тем: «Симетрія в природі», «Кількість повітря в природі» – природознавство; «Закріплення умінь роботи з таблицею відмінків іменника», «Правильність написання» – українська мова; «Сім нот та допоміжні знаки» – музика, тощо. Обгрунтовано, що ефективним засобом забезпечення цілісності, міцності знань, умінь учнів є інтеграція навчального матеріалу, як в межах одного предмета, так і навчальних тем різних предметів. Зокрема, при вивченні тем: «Мовою математики про природу» (природознавство та математика) для 4 класу, «Теремок» інтегрований урок (математика, читання та природознавство) для 1 класу, «Чиж та Голуб. Закріплення знань табличного множення і ділення. Розв’язування задач на знаходження суми.» (математика читання 3 клас.) тощо.
На основі аналізу результатів дипломної роботи нами розроблено методичні рекомендації для підвищення ефективності компетентності вчителя щодо формування інформаційно-графічних компетенцій учнів на уроках математики в початковій школі. Серед основних: досконале володіння нормативною базою початкової загальної освіти; глибоке розуміння сутності поняття «інформаційно-графічні компетенції» та похідних її категорій; розуміння специфіки навчального матеріалу всіх змістових ліній освітньої галузі «Математика», особливо – «Робота з даними»; уміння логічно будувати навчальний процес при формуванні інформаційно-графічних компетенцій учня з урахуванням його вікових та психологічних особливостей; доповнення системи завдань підручника новими видами роботи з математичною інформацією; реалізація міжпредметних зв’язків для формування цілісної системи знань; диференціація завдань, що сприяє індивідуалізації навчання при опануванні інформаційно-графічними компетенціями. Звичайно, що результати дослідження не вичерпують усієї повноти важливої, значущої для практики початкової школи проблеми – формування у молодших школярів інформаційно-графічної компетентності. Вони, скоріше, загострюють окремі її аспекти, а, отже, підкреслюють необхідність подальших наукових розвідок та методичних напрацювань у даному контексті.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.Аналіз змістових ліній. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://sites.google.com/site/cabinetmetodukumatematuku/analiz-zmistovih-linij
2.Базова навчальна програма з математики для 1-4 класiв загальноосвiтнiх навчальних закладiв [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/gr/pr/