Особливості нарахування ЄСВ для підприємців

Інструкцію про нарахування ЄСВ привели у відповідність із Законом про ЄСВ

Наказ Міністерства фінансів України від 28.03.2016 № 393 "Про внесення змін до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"

http://www.interbuh.com.ua/ua/documents/oneanalytics/96916

Чинний із 17.05.2016 р.

Із 1 січня 2016 року роботодавці отримали нову порцію змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі ― Закон про ЄСВ).

Зміни щодо нарахування ЄСВ були дуже значними, оскільки вони:

· запровадили єдину ставку ЄСВ для більшості платників ЄСВ;

· перекроїли норми про добровільне страхування;

· змінили строки для вимог про сплату боргу (недоїмки) та перерахування штрафів;

· видалили норми про застосування понижуючого коефіцієнта.

Про ці нововведення ми розповідали в матеріалі «Нараховуємо ЄСВ із січня 2016 року за новими правилами» газети № 2/2016.

І ось не минуло ще й п’яти місяців, як Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджену наказом Мінфіну від 20.04.2015 р. № 449 (далі — Інструкція № 449), виклали в новій редакції Наказом № 393 (далі — Інструкція № 393). Окрім того, що цю Інструкцію привели у відповідність до вимог Закону про ЄСВ, нова редакція також містить деякі нюанси, на які варто звернути увагу платникам ЄСВ.

Нарахування ЄСВ роботодавцями, органами, військовими частинами

· Інструкція № 393 не передбачає черговості врахування виплат під час визначення максимальної бази нарахування ЄСВ. Раніше вона була такою: зарплата, винагорода за цивільно-правовими договорами, допомога з тимчасової непрацездатності, допомога у зв'язку з вагітністю та пологами. Тож наразі більшість роботодавців застосовують однакову ставку ЄСВ ― 22%, для нарахування ЄСВ не має значення, у якому порядку враховувати ці виплати, проте це важливо для визначення заробітку під час розрахунку середньої зарплати для допомоги по вагітності та пологах і допомоги з непрацездатності.

· ЄСВ за ставками, визначеними для працівників-інвалідів, нараховують із дати встановлення групи інвалідності, але не раніше отримання завіреної копії довідки до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії, та до дати припинення інвалідності. Таким чином, роз’яснення ДФС і ПФУ щодо нарахування ЄСВ на доходи працівників-інвалідів нарешті трансформувалися в норму абз. 3 п. 7 р. ІІІ Інструкції № 393. Отже, ЄСВ у зазначених вище розмірах нараховують із дати отримання копії довідки про інвалідність.

· ЄСВ нараховують за ставками, що діяли в місяцях, за які нарахований дохід (зарплата), якщо змінено клас професійного ризику виробництва за періоди до 1 січня 2016 року (п. 9. р. IV Інструкції № 393). Також ЄСВ нараховують за рахунок коштів держбюджету за минулі періоди за ставками, що діяли в цих місяцях, відповідно до Порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого постановою КМУ від 02.03.2011 р. № 178 (пп. 5 п. 1 р. IV Інструкції № 393).

· У п. 8 р. ІІІ Інструкції № 393 уточнили, у яких випадках не застосовується норма абз.абз. 2 і 3 ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ щодо визначення бази нарахування ЄСВ у розмірі не менше мінзарплати. Цієї норми слід дотримуватися, якщо застрахована особа перебувала в трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювала всі робочі дні звітного місяця.

Але згадану норму не застосовують під час нарахування ЄСВ на суми зарплати (доходу):

· на роботі за сумісництвом і в інших випадках нарахування доходів не за місцем основної роботи, на які нараховується ЄСВ;

· працівника-інваліда, який трудиться на підприємстві, в установі чи організації, де застосовується ставка 8,41%; працівників всеукраїнських громадських організацій інвалідів, де застосовується ставка 5,3%; працівників підприємств й організацій громадських організацій інвалідів, у яких застосовується ставка 5,5%;

· працівників, яким надано відпустки без збереження зарплати, відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР.

Особливості нарахування ЄСВ для підприємців

Як відомо, підприємці, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, які є пенсіонерами за віком або інвалідами й отримують відповідно до закону пенсію чи соцдопомогу, звільнені від сплати ЄСВ за себе (ч. 4 ст. 4 Закону про ЄСВ). Наразі з’явилася норма про те, що такі єдинники (пенсіонери й інваліди) можуть бути платниками ЄСВ, якщо вони самостійно визначать для себе базу нарахування єдиного внеску в розмірі не більше максимальної величини бази нарахування та при цьому сума ЄСВ не може бути меншою, ніж розмір мінімального страхового внеску (п. 4 р. ІІІ Інструкції № 393). Водночас для них не передбачено ані подання заяви, ані укладання договорів. При буквальному прочитанні цієї норми випливає, що таким підприємцям достатньо сплачувати ЄСВ у строки, установлені для підприємців, і надавати звітність.

Фізосіб-підприємців й осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, на весь строк їх військової служби під час особливого періоду, не звільняють від виконання своїх обов'язків платників єдиного внеску. Якщо такі платники ЄСВ є роботодавцями, то сплата ЄСВ має бути здійснена демобілізованою особою протягом 180-ти календарних днів із першого дня її демобілізації чи після закінчення її лікування (реабілітації) без нарахування штрафних і фінансових санкцій (абз.абз. 4 і 5 пп. 8 п. 3 р. IVІнструкції № 393).

У разі якщо названі вище особи не є роботодавцями, то їх звільняють від виконання обов'язків платника єдиного внеску з першого календарного дня місяця призову на військову службу під час мобілізації платника до останнього календарного дня місяця, у якому платника було демобілізовано, або завершено його лікування, реабілітацію (п. 7 р. IV Інструкції № 393).

Звільнення від сплати ЄСВ для мобілізованих добровільно застрахованих осіб

Серед осіб, які мають право на добровільну участь у системі соціального страхування, із 1 січня 2016 року лишилися:

· члени фермерського господарства, особистого селянського господарства, які мають право брати участь у всіх видах соціального страхування;

· особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах із роботодавцями, у т.ч.: іноземці й особи, які постійно проживають або працюють в Україні; громадяни України, котрі трудяться чи постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, ― вони мають право винятково на пенсійне страхування.

Тому в новій редакції викладено: заяву про добровільну участь або одноразову сплату; типовий договір про добровільну участь у системі страхування; типовий договір про одноразову сплату в системі пенсійного страхування.

Осіб, які мають право на добровільну участь у системі соціального страхування, призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби в період дії договору про добровільну участь звільняють від виконання обов'язків щодо сплати ЄСВ.

Підставою для такого звільнення є заява добровільно застрахованої особи та копія військового квитка чи копія іншого документа, виданого відповідним держорганом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які така особа подає до органу доходів і зборів протягом 10-ти днів після її демобілізації чи після закінчення лікування (реабілітації). У цьому разі невиконання обов'язків щодо сплати ЄСВ у строки, визначені договором про добровільну участь, не вважається порушенням умов договору (окрім договорів одноразової сплати) і не дає підстав вважати договір таким, умови якого не виконано.

Також у відповідність до ст. 25 приведено норми р.р. VI і VII Інструкції № 393, зокрема щодо строків для вимог про сплату боргу (недоїмки) і сплати штрафів згідно з рішеннями про застосування штрафних санкцій. А самі форми цих документів виклали в новій редакції.

бухгалтер-експерт Олексій СОМОВ,