Розслідування та облік нещасних випадків на підприємстві
Нещасним випадком на виробництві визнається раптове погіршення стану здоров'я працівника, одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гостре професійне захворювання і гостре професійне та інші отруєння, одержання теплового удару, опіку, обмороження, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання працівником інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха, контакту з представниками тваринного і рослинного світу, що призвело до втрати ним працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день; зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків, утоплення, а також смерть працівника на підприємстві, в установі, організації (далі – підприємство).
У всіх випадках розслідування проводиться згідно з Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» від 25 серпня 2004 р.
Про кожний нещасний випадок сам потерпілий, або працівник, який його виявив, або свідок нещасного випадку має негайно повідомити безпосереднього керівника робіт або іншу відповідальну (уповноважену) особу підприємства і вжити заходів для надання долікарської допомоги потерпілому.
Безпосередній керівник робіт (наприклад бригадир) повинен:
- терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому та, в разі необхідності, його доставку до лікувально-профілактичного закладу;
- проінформувати про нещасний випадок власника підприємства або уповноважений ним орган та голову первинної профспілкової організації, членом якої є потерпілий, або уповноважену найманими працівниками особу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки;
- зберегти до прибуття комісії з розслідування нещасного випадку обстановку та обладнання в тому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку (якщо це не призведе до інших тяжких наслідків), а також вжити заходів для недопущення подібних випадків.
Роботодавець, отримавши інформацію про нещасний випадок (крім випадків, які передбачають організацію спеціального розслідування), зобов'язаний:
- з використанням засобів зв'язку негайно повідомити про нещасний випадок робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі – Фонд); органи державної пожежної охорони за місцезнаходженням підприємства (якщо нещасний випадок стався внаслідок пожежі); установу державної санітарно-епідеміологічної служби, що обслуговує підприємство (у разі виявлення гострого професійного захворювання);
- видати наказ про створення комісії з розслідування нещасного випадку у складі не менше трьох осіб та організувати розслідування.
До складу комісії включаються керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці (голова комісії), керівник структурного підрозділу, у якому стався нещасний випадок (на підприємствах, де немає структурних підрозділів, – представник роботодавця), представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства, представник первинної профспілкової організації, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки, інші особи.
Потерпілий або особа, яка представляє його інтереси, не включається до складу комісії, але має право брати участь у її засіданнях, висловлювати свої пропозиції, додавати до матеріалів розслідування документи, що стосуються нещасного випадку, давати відповідні пояснення та одержувати від голови комісії інформацію про хід проведення розслідування.
Обов'язки комісії з розслідування нещасного випадку.
Комісія зобов'язана протягом трьох діб:
а) обстежити місце нещасного випадку; якщо це можливо, одержати пояснення потерпілого; опитати свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб;
б) визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;
в) з'ясувати обставини і причини нещасного випадку;
г) визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом;
д) установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам;
ж) скласти акт розслідування нещасного випадку у трьох примірниках, а також акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом у шести примірниках, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом, крім акта скласти також карту обліку професійного захворювання (отруєння) за формою у чотирьох примірниках.
У разі виникнення потреби в проведенні лабораторних досліджень, технічної експертизи, випробувань для встановлення обставин і причин нещасного випадку роботодавець повинен забезпечити їх проведення, залучаючи до цієї роботи як спеціалістів підприємства, так і інших організацій. У зв'язку з проведенням зазначених процедур строк розслідування за погодженням з територіальним органом Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства може бути продовжено, але не більше ніж на місяць, про що роботодавець видає наказ.
Комісія, якщо це можливо за станом здоров'я потерпілого, має докладно розпитати його про обставини та причини нещасного випадку. Слід уточнити, коли та як працівник проходив інструктаж з охорони праці, чи знав про основні небезпечні виробничі фактори, якими засобами індивідуального захисту був забезпечений, як почувався перед нещасним випадком, чи справні були інструменти.
Опитуючи свідків, слід з'ясувати, де вони перебували в момент нещасного випадку, що бачили або чули, як можуть охарактеризувати поведінку потерпілого до нещасного випадку, в момент події та після неї, а також їхню думку щодо причин нещасного випадку. Результати опитування потерпілих і свідків потрібно оформляти письмово.
Пояснення посадових осіб повинні містити свідчення про те, хто дав завдання на виконання робіт, коли, ким і як проводився інструктаж з питань охорони праці в підрозділі та на робочому місці, де стався нещасний випадок, чи був потерпілий забезпечений засобами індивідуального захисту, а також їхні припущення щодо причин нещасного випадку.
Визнання комісією нещасного випадку пов'язаним з виробництвом спричиняє для потерпілого, роботодавця, посадових осіб підприємства, визнаних причетними до нещасного випадку, значні адміністративні, юридичні, фінансові наслідки.
Визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов'язків, у тому числі у відрядженні, а також ті, що сталися в період:
- перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці, пов'язаному з виконанням роботи, починаючи з моменту прибуття працівника на підприємство та до його відбуття, що повинно фіксуватися відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або виконання завдань роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні;
- підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також виконання заходів особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи та після її закінчення;
- проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підприємству, або іншому транспортному засобі, наданому роботодавцем;
- використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця у встановленому роботодавцем порядку;
- виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій, які не належать до трудових обов'язків працівника (надання необхідної допомоги іншому працівникові, дій щодо запобігання аваріям або рятування людей і майна підприємства, інших дій за розпорядженням або дорученням роботодавця);
- ліквідації аварії, наслідків надзвичайної ситуації техногенного і природного характеру на виробничих об'єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством;
- надання необхідної допомоги або рятування людей, виконання дій, пов'язаних із запобіганням нещасним випадкам з іншими особами в процесі виконання трудових обов'язків;
- надання підприємством шефської допомоги.
Нещасні випадки, що сталися внаслідок раптового погіршення стану здоров'я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків, визнаються пов'язаними з виробництвом за умови, що погіршення стану здоров'я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров'я.
Медичний висновок щодо зв'язку погіршення стану здоров'я працівника з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або щодо протипоказання за станом здоров'я працівника виконувати певну роботу видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування потерпілого на запит роботодавця та/або голови комісії.
Підготовлені комісією за підсумками її роботи матеріали передаються роботодавцеві. Він повинен розглянути та затвердити примірники актів форми Н-5 і форми Н-1 (або форми НПВ) протягом доби після одержання матеріалів.
Нещасні випадки реєструються роботодавцем у Журналі реєстрації осіб, що потерпіли від нещасних випадків, за затвердженою формою.
Примірник затвердженого акта форми Н-5 разом з примірником затвердженого акта форми Н-1 і примірником карти форми П-5 – у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) роботодавець протягом трьох діб надсилає:
- керівникові (спеціалістові) служби охорони праці або посадовій особі (спеціалісту), на яку покладено виконання функцій з питань охорони праці, підприємства, працівником якого є потерпілий;
- потерпілому або особі, яка представляє його інтереси;
- робочому органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства.
Примірник затвердженого акта форми Н-1 протягом трьох діб надсилається роботодавцем:
- керівникові структурного підрозділу підприємства, де стався нещасний випадок, для здійснення заходів щодо запобігання подібним випадкам;
- територіальному органу Держгірпронагляду за місцезнаходженням підприємства;
- первинній профспілковій організації, представник якої брав участь у роботі комісії, або уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки.
У разі гострого професійного захворювання (отруєння) копія акта форми Н-1 надсилається разом з примірником карти форми П-5 до установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, працівником якого є потерпілий, і веде облік випадків гострих професійних захворювань (отруєнь).
Після закінчення періоду тимчасової непрацездатності або в разі смерті потерпілого внаслідок травми, одержаної під час нещасного випадку, роботодавець, який бере на облік нещасний випадок, складає повідомлення про наслідки нещасного випадку і в десятиденний строк надсилає його організаціям і особам, яким надсилався акт.
Нещасний випадок, про який своєчасно не було повідомлено безпосереднього керівника чи роботодавця потерпілого або внаслідок якого втрата працездатності настала не одразу, незалежно від строку, коли він стався, розслідується і береться на облік згідно з Порядком розслідування протягом місяця після надходження заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси.
Функції нагляду та контролю за своєчасним та об'єктивним розслідуванням нещасних випадків, виконанням заходів, спрямованих на усунення причин нещасних випадків, здійснюють органи державного управління, Держгірпромнагляду та Фонду в межах їх компетенції. Громадський контроль здійснюють профспілки та уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці.
Посадова особа органу Держгірпромнагляду в разі відмови роботодавця скласти або затвердити, чи незгоди потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, зі змістом, а також у разі надходження скарги, незгоди з висновками розслідування щодо обставин та причин нещасного випадку чи приховання нещасного випадку має право видати обов'язковий для виконання роботодавцем припис щодо необхідності проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта, визнання чи невизнання нещасного випадку пов'язаним з виробництвом і складення акта.
Рішення посадової особи органу Держгірпромнагляду може бути оскаржено в судовому порядку. На час розгляду справи в суді дія припису припиняється. [9; С. 14]
Роботодавець зобов'язаний у п'ятиденний строк після одержання припису видати наказ про виконання запропонованих у приписі заходів, а також притягнути до відповідальності працівників, які допустили порушення законодавства про охорону праці. Про виконання цих заходів роботодавець письмово повідомляє орган Держгірпромнагляду, посадова особа якого видала припис, в установлений ним строк.
Спеціальному розслідуванню підлягають:
а) нещасні випадки зі смертельними наслідками;
б) групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості шкоди, завданої їх здоров'ю;
в) випадки смерті працівників на підприємстві;
г) випадки зникнення працівників під час виконання трудових (посадових) обов'язків;
д) нещасні випадки з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого (за рішенням органів Держгірпромнагляду).
Віднесення нещасних випадків до таких, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі до нещасних випадків з можливою інвалідністю потерпілого, здійснюється відповідно до Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, що затверджується МОЗ. [3]
Інформування про нещасний випадок, що підлягає спеціальному розслідуванню, та організація такого розслідування
Про нещасний випадок, зазначений у вищенаведеному переліку, роботодавець зобов'язаний негайно передати повідомлення за встановленою формою з використанням засобів зв'язку:
- територіальному органу Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства;
- органу прокуратури за місцем настання нещасного випадку;
- робочому органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства;
Роботодавець зобов'язаний проводити аналіз причин нещасних випадків за підсумками кварталу, півріччя і року та розробляти і виконувати заходи щодо запобігання подібним випадкам.
Органи державного управління охороною праці, органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи, профспілки в межах своєї компетенції перевіряють ефективність роботи з профілактики нещасних випадків.[12]
Завданнями страхування від нещасного випадку є:
- проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці;
- відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань;
- відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою застрахованими особами заробітної плати або відповідної її частини під час виконання трудових обов'язків, надання їм соціальних послуг у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також у разі їх смерті здійснення страхових виплат непрацездатним членам їх сімей. [2]