За допомогою структурно-компонентного методу С. Сисоєвої вивчити рівень сформованості творчих можливостей учня середньої школи

Самостійна робота

Студентки групи Пос-2-15-1.0д

Чернявської Інни

За допомогою структурно-компонентного методу С. Сисоєвої вивчити рівень сформованості творчих можливостей учня середньої школи.

Для оцінки прояву творчих якостей особистості доцільно ввести три рівні: високий, середній і низький. Під високим рівнем ми розуміємо постійний прояв даної якості в діяльності учня. Середній рівень характеризує так звану ситуативну поведінку: дана якість проявляється десь у половини спостерігальних ситуацій. Відсутність чи мінімальний прояв якості, що вивчається, в діяльності учня характеризуємо як низький рівень

Для педагогічної оцінки рівня сформованості творчих можливостей кожного учня заповнюється карта (табл. 1).

Таблиця1 Карта для визначення рівня сформованості творчих можливостей учня

Творчі якості, що характеризують творчі можливості учня Рівень прояву творчих якостей Підсумкова оцінка
експерт 1 експерт 2 експерт 3
В С Н В С Н В С Н
Адекватна Я-концепція +       +     +   С
Творчий інтерес, допитливість   +     +     +   С
Потяг до пошуку нової інформації, фактів   +       +     + Н
Сміливість   +       +     + Н
Самостійність +       +   +     В
Готовність до ризику   +     +       + С
Ініціативність +       +   +     В
Впевненість у своїх силах і здібностях +     +     +     В
Цілеспрямованість +     +     +     В
Наполегливість +       +     +   С
Працелюбність   +     +     +   С
Вміння довести почату справу до кінця   +       +     + Н
Емоційна активність   +     +       + С
Проблемне бачення +     +       +   В
Здатність до висування гіпотез, оригінальних ідей +     +         + С
Здатність до дослідницької діяльності +       +     +   С
Розвинене уявлення, фантазія +     +     +     В
Здатність до виявлення протиріч +       +     +   С
Здатність до подолання інерції мислення   +     +       + Н
Вміння аналізувати, інтегрувати та синтезувати інформацію   +     +     +   С
Здатність до міжособистісного спілкування     +     +     + Н
Готовність пам’яті +       +     +   С
Асоціативність пам’яті   +     +     +   С
Цілісність, синтетичність, свіжість, самостійність сприйняття +     +     +     В
Дивергентність мислення +       +     +   С
Точність мислення +     +         + С
Пошуково-перетворюючий стиль мислення     +   +     +   С
Альтернативність мислення +     +     +     В

Примітка. В – високий рівень прояву творчих якостей; С – середній, Н – низький.

При заповненні карти ви­сокий, середній та низький рівні розвитку тієї чи іншої якості учня позначаємо відповідно літерами В, С, Н. У процесі заповнення карти можливе інтерв’ювання, використання анкет, запитання яких складені відповідно до змісту карти. Після визначення незалежних експертних оцінок виводиться середня оцінка, яка характеризує рівень прояву кожної якості.

Для достовірності характеристики результатів експериментальної роботи доцільно ввести коефіцієнти, які дозволяють кількісно оцінити рівень сформованості творчих можливостей учня.

Введемо такі позначення:

m – кількість показників, які мають високий рівень прояву;

р–кількість показників, які мають середній, рівень прояву;

n – кількість показників, які мають низький рівень прояву;

Q – загальна кількість показників.

Тоді:Q = m+p+n

Виходячи з визначення високого, середнього та низького рівнів прояву творчих якостей, можна вивести коефіцієнт рівня сформованості творчих можливостей учня:

Так, наприклад, для карти, наведеної в табл.1, яка була заповнена для одного з учнів 8-го класу

m = 8; p = 15; n = 5; = 0,56

Якщо kТМУзнаходиться між 0 та 0,33, то рівень сформованості творчих можливостей вважаємо низьким.

Якщо kТМУзнаходиться між 0,33 та 0,66, то рівень сформованості творчих можливостей вважаємо середнім.

Якщо kТМУзнаходиться між 0,66 та 1, то рівень сформованості творчих можливостей вважаємо високим.

Отже, в учня 8-го класу середній рівень сформованості творчих можливостей.

Аналогічно можна визначити коефіцієнти рівней сформованості творчих можливостей і з окремих напрямків: за підсистемою спрямованості особистості на творчу діяльність; за підсистемою характерологічних особливостей особистості; за підсистемою творчих умінь; за підсистемою особливостей перебігу психічних процесів. Так у нашому випадку, в учня за наявною картою, можна стверджувати, що kТМУ підсистеми спрямованості становить:

= ≈ 0,33, де m = 0; p = 2; n = 1, Q = 2+1 = 3

Це означає, що сформованість творчих якостей особистості підсистеми спрямованості знаходиться на межі між низьким і середнім рівнями.

kТМУпідсистеми характерологічних якостей особистості становить:

= 0,6, де m = 4; p = 4; n = 2, Q = 10

У респондента виявлений середній рівень сформованості творчих якостей особистості другої підсистеми

kТМУпідсистеми творчих умінь становить:

= = 0,5, де m = 2; p = 4; n = 2, Q = 8

Отже, рівень сформованості творчих якостей підсистеми 3 для даного респондента є середній.

Описана методика педагогічної оцінки наявного рівня сформованих творчих якостей особистості учня, як стверджує С.О.Сисоєва, дозволяє наблизитися до вирішення проблеми керівництва діяльністю педагогічного колективу по формуванню та розвитку творчих можливостей учнів. Аналіз результатів педагогічної оцінки може бути основою для обґрунтованого комплектування різнорівневих, профільних класів, для індивідуалізації навчання, взагалі, для створення сприятливих умов для розвитку творчих можливостей кожного учня на уроці та в позаурочній діяльності.

 

5. Навести приклади використання методів розумового конструювання:

· метод реінтеграції – розробки механізму з головної деталі;

на основі птаха створили літак.Метод реінтеграції (метод нитки Аріадни) полягає в створенні нового складного технічного об'єкта або процесу за аналогією з однієї особливо значущою деталлю, операцією або простим технічним об'єктом. Відомий винахідник Ф. Цандер в 1930 р створив свій ракетний двигун ОР-1 за аналогією паяльної лампи.

· метод перестановки;Цей метод з успіхом використовується авангардистами в моді. Наприклад, при розробці моделі плаща якусь нову або стару ідею можна «пересувати по всьому виробу», домагаючись нових комбінацій, замінювати, наприклад, коміри кишенями або пересувати деталі, розташовані спереду, на спинку, рукава, капюшон.

· метод комплексного з'єднання вже відомих частин або цілих механізмів;ручка і перо винайшлиавторучку.

· метод протиставлення.

· метод заміщення;замість звичайного скальпеля зробили рідкий скальпель, ультрафіолет.. А. Едісона в 1900 р винайти залізонікелеві лужні акумулятори замість застосовувалися тоді свинцевих акумуляторів.

· метод концентрованої інтеграції;полягає у створенні нового технічного об'єкта шляхом такого об'єднання двох або декількох елементів самостійного призначення, при якому вони повністю або частково включаються один в інший.А. М. Пастухов створив вудку для підлідного лову з рукояткою, всередині якої змонтовані електромагніт з якорем, гальванічний елемент, критичний перетворювач, регулятор частоти коливань і противагу зі стрижнем, а в передній частині рукоятки розташована кишеня для запасних блешень.