Вибір шарових топок і основи їх розрахунку

Шарові топки доцільно використовувати для котлів паропродуктивністю до 10 кг/с (35 т/год). Для установок більшої продуктивності часто виявляється можливим використання як шарових так і камерних топок. В цьому випадку вибір способу спалювання вирішується на основі техніко-економічних розрахунків.

Для спалювання в шарі рекомендуються сортові антрацити (АС і АМ) і напівантрацити, а також грохочене і рядове кам'яне і буре вугілля з вмістом дрібних кусків від 0-6 мм до 60 % з виходом летких більше 20 %, кусковий торф, сланець, деревні відходи. Шарові топки не рекомендується застосовувати для спалювання антрацитного штибу і рядових антрацитів, худого і бурого високо волого вугілля з W^р > 3,35 % кг/МДж, відходів вуглезбагачення і фрезерного торфу. Використання шарових топок для вказаних палив не забезпечує надійного і ефективного їх спалювання. Шарові топки з ручним обслуговуванням допускаються для невеликих парових і водогрійних котлів паропродуктивністю до 0,3 кг/с (1 т/год).

Для котлів паропродуктивністю до 1,8 кг/с (6,5 т/год) при спалюванні сортованих антрацитів АС і АМ, кам'яного і бурого вугілля можна використовувати топки з нерухомими решітками з перекидними колосниками і пневмомеханічним закиданням палива. Довжина колосникових решіток при цьому має бути не більше 3 м. Для котлів паропродуктивністю більше 1,8 кг/с для спалювання антрацитів маркий АС і АМ рекомендуються топки з ланцюговими решітками прямого ходу, а для спалювання кам'яного і бурого вугілля - ланцюгові решітки зворотного ходу з пневмомеханічними закидачами.

Для спалювання кускового торфу в котлах паропродуктивністю до 1,8 кг/с і деревних відходів в котлах паропродуктивністю до 2,8 кг/с рекомендуються прості шахтні топки з похилими нерухомими решітками, а для агрегатів більшої продуктивності – шахтно-ланцюгові топки з передтопками.

Роботу шарових топок характеризують видимою густиною теплового потоку дзеркала горіння q_V, видимою об'ємною густиною тепловиділення q_R, коефіцієнтом надлишку повітря α, втратами теплоти від хімічного і механічного недопалу.

Для вибраного способу спалювання палива по рекомендаціям [“Тепловий розрахунок котельних агрегатів (Нормативний метод)”] вибирають значень , після чого по витраті палива В і його теплоті згорання знаходять необхідні площа дзеркала горіння і топковий об'єм V_т.

При спалюванні палив на решітках за активну довжину дзеркала горіння приймають: для топок з лусковими ланцюговими решітками ТЧ - розмір від регулятора шару до наконечників шлакознімача, для топок з пневмомеханічними закидачами типів ТЧЗМ і ТЛЗМ - від фронтової стінки до цегляної кладки над заднім колосником. Активна площа решіток R дорівнюю добутку активної довжини решіток на її активну ширину. В топок з поворотними колосниками типу ЗП-РПК активна площа решіток приймається рівною площі поворотних колосників.

Висоту шарової топкової камери для котлів паропродуктивністю до 2,8 кг/с приймають 2,5-4 м, а для котлів продуктивністю 5,5-9,7 кг/с - більше 4 м.

Тема 4. Пилеприготування. Особливості спалювання твердого палива в пилоподібному стані. Основні схеми пилоприготування. Сушіння палива. Помол палива. Вибір системи пилоприготування і млинів