Прокоментуйте висловлювання Я. Радевича-Винницького з урахуванням дискурсивних методик
«В українській мові відчуття плинності, текучості пов'язане зі звуком
[л], який чують українці у звуках природи (плавати, лити, булькати
тощо). В японській мові такого звука немає, отже, ідея плинності та
всілякі асоціації з цим звуком у японців не можуть пов'язуватися. У
давньогрецькій і латинській мовах не було шиплячих звуків — не було
для носіїв цих мов таких звуків і в природі (пор. укр. шум, шелест,
шепіт, шурхіт та под.), відповідно, не могло бути пов'язаних із цими
звуками асоціацій, оцінного ставлення до явищ тощо»
(Я.Радевич-Винницький).
2.Прочитайте текст. Зробіть дискурсивний аналіз.
Вечеря
В Україні довго побутував звичай, який зберігся й донині, хоч стільки було спроб викоренити його. На Різдво діти носили вечерю родичам, хрещеним батькам. Тому звичай так і називався «вечеря», або «носити вечерю». Мати давала дитині кошик чи зав’язувала у вузлик миску куті, прикриту зверху трьома книшами, калачами, паляницями, хлібинами або пирогами, глечик узвару і ще з’їстівного щось: ковбасу, кров’янку чи смажену рибу, печене сало чи шматок шинки. Дитина стукала в хату:
«Прислали батько й мати вечерю, а я приніс!» А в хаті відповідали: «Щоб ти здоровий ріс!» Наїдки з вдячністю приймали, лагодили дітям навзамін такий же вузлик, частували пряниками, цукерками, горішками й наділяли дрібною монетою.
Носили вечерю й дорослі: куми до кумів, одружені діти до батьків чи діда й баби, породілля то тієї баби, яка в неї приймала дитину. Тоді збиралася гостина, всі сідали до столу, частувалися.
На початку століття український етнограф Василь Кравченко записав: «Там, куди принесли вечерю, частують. Господиня хати (мати чи кума), розв’язавши миску, бере звідти одного книша, залишає в себе, а свого кладе в миску й все те повертається туди, звідки принесено. Це – ввічливість, що має такий зміст: «Дуже раді, що одержали від вас хліб, не погордуйте й нашим, але ваш власний добробут мусить залишатися непорушним».
Чудовий звичай обмінюватися вечерею символізував єднання родини, близьких людей, надії на майбутній урожай і добробут (Л.Артюх).
3. Прочитайте вірш. Зробіть дискурсивний аналіз.
***
Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.
Сім’я вечеря коло хати,
Вечірня зіронька встає,
Дочка вечерять подає,
А мати хоче научати,
Та соловейко не дає.
Поклала мати коло хати
Маленьких діточок своїх;
Сама заснула коло їх.
Затихло все. Тільки дівчата
Та соловейко не затих (Т.Шевченко).
4. Прочитайте усмішку. Зробіть дискурсивний аналіз.
***
Ну, значить, переїхали ярок, взяли праворуч, та понад ярком, понад ярком, нікуди не звертаючи, прямісінько у Вербовий хутір.
- Тр-р-р! Драстуйте, бабусю!
- Драстуйте!
- Де тут, скажіть, будь-ласка, кривий Степан живе?
- Кривий Степан?
- Еге! Охотник!
- Так він же ж тепер не охотник: він без правов. А живе він… Одна… Друга… Третя… Четверта… П’ята… Шоста… Сьома… за четвертою хатою повернете в уличку. Тією вуличкою у самісінький двір так і в’їдете.
- Спасибі, бабусю!
- Тільки сьогодні неділя, мабуть, його вдома нема, на охоту пішов…
- Та то вже як там буде!
За четвертою хатою вулички нема. Стали.
Бабуся кричить:
- Та куди ж ви? Вже проїхали!
- Та то ж, бабусю, третя хата, а не четверта!
- Дивись, а я думала – четверта! Недобачаю вже я. Не тільки вулиці, а вже й нитки в голку не вштрикну.
Звернули у вуличку і прямісінько в двір.
- Драстуйте, Степане! Як вас?..
- Іванович…
- Степане Івановичу! Це ви охотник?
- Охотник то я, конешно, охотник, так тільки не встиг правов виправить. Без правов. Не охочусь тепер…
- Вовки, кажуть, одолівають тут вас?
- Ні, такого щось не чувать. Тихо з вовками, хвалити бога, тихо поки що… Зайчики, ті, конешно, попадаються. І густенько… Лисичку іноді торохнеш… Буває…
- А троє овець хто зарізав?
- Троє? Не слихав! Позавчора Скелета, одноосібниця, заколола, так не вівцю, а кабанчика…
- А телиці зад хто од’їв?
- Що ви, товариші?! Це – брехня, вірте совісті, брехня. Десятий рік я старшим корівником. Коли хто навіть ударить, строго взиськую, а не то щоб цілі зади од’їдать?! Хто ж це вже підкопується?!
- Та ні, ми, Степане Івановичу, про вовків!
- Які такі вовки, коли в мене по 2000 літрів на фуражну корову, а вони – «зади од’їдать»? Хай знімають, коли не вірять!
Розтлумачуєте кінець кінцем, у чім річ, і Степан Іванович заспокоюється.
- Так у вас про вовків, значить, не чуть? А так поблизу де-небудь?
- Говорили, що кілометрів за п’ятнадцять звідси, у Попівському, ніби виють. І що справді ніби комусь зад од’їли… Не знаю тільки кому – чи телиці, чи комусь іншому… (О.Вишня).
СХЕМА ПОВНОГО ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНОГО АНАЛІЗУ
ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ
(за Л. І. Мацько)
1. Виразне читання тексту.
2. Автор. Час і місце написання твору.
3. Визначення жанрово-стилістичної належності та експресивно-емоційного колориту твору.
4. Тема (підтема), основна думка.
5. Тип мовлення.
6. Монолог чи діалог.
7. Образ автора.
8. Засоби зв’язку речень у тексті.
9. Аналіз мовних засобів (фонетико-орфоепічних, графічних, лексичних, морфемно-словотвірних, морфологічних, синтаксичних), що мають ідейно-естетичне навантаження, є основою тропів і стилістичних фігур.
10. Роль мовних одиниць у викладі головної думки, творенні образної системи, вираженні естетичного задуму.
СХЕМА ЛІНГВІСТИЧНОГО АНАЛІЗУ ТЕКСТУ
(за І. І. Коваликом, Л. І. Мацько, М. Я. Плющ)
І. Візуальне ознайомлення з текстами. Прочитання текстів.
П. Орієнтовні питання:
1. Основна тема та провідна ідея твору.
2. Жанр твору. Структура текстів.
Ш. Робочі прийоми аналізу:
1. Сегментування тексту відповідно до поданої думки.
2. Спостереження над мікротекстом у межах сегмента, зіставлення мовних одиниць з метою визначення найбільш інформативних, навантажених у змістовому відношенні.
3. Групування мовних одиниць за емоційно-експресивно-оцінними характеристиками.
4. Групування вичленованого мовного матеріалу за лексичними категоріальними ознаками.
5. Кваліфікування мовного матеріалу за лексико-граматичними розрядами слів.
ІУ. Лінгвістичне коментування наявності в текстах:
а) емоційно забарвлених лексем і словосполучень;
б) слів і словосполучень з переносним значенням;
в) термінів;
ґ) фразеологізмів;
г) абстрактних назв.
У. Спостереження за граматичною організацією тексту:
а) лексико-граматичні розряди слів (частини мови);
б) морфологічні категорії, специфіка виявлення граматичних значень, форм тощо;
в) ритмомелодика тексту, засоби евфонії тощо.
УІ. Спостереження за синтаксичною організацією тексту:
1. Кваліфікація типів речень за метою висловлювання і відношенням до дійсності.
2. Визначення синтаксичної структури названих речень. Пояснення доцільності використання даної структури в аналізованих текстах.
3. Виявлення емоційно-експресивної функції другорядних членів речення, відокремлень, однорідних членів речення, синтаксичного паралелізму та н..
4. Визначення тематично смислової функції слово порядку в реченнях, його впливу на емоційно-експресивне забарвлення тексту та залежності слово порядку в реченнях від типу мовлення.
УП. Загальний висновок, підсумки аналізу.
СХЕМА ЦІЛІСНОГО ЛІНГВІСТИНОГО АНАЛІЗУ ТЕКСТУ
(за Т. А. Єщенко)
1. Визначити тип тексту:
а) за характером побудови;
б) за функціонально-смисловим призначенням;
в) за участю у мовленні одного, двох і більше учасників;
ґ) за типами зв’язку між його одиницями;
г) за жанровою належністю;
д) за стильовою належністю;
ж) за формою репрезентації.
2. Вкажіть на мовні засоби вираження цілісностітексту.
3. Як виражається у тексті категорія членованості:
а) на графічному рівні (слова, речення, абзаци, розділи, параграфи);
б) на композиційно-змістовому (надфразні єдності (НЄ), складне синтаксичне ціле (ССЦ), прозова строфа (ПС), періоди, топіки, компоненти тексту);
в) на комунікативному (актуальне членування висловлювання (АЧВ).
4. Дайте характеристику інтегрування тексту графічними засобами:
а) пунктуаційними (крапка, знак питання, дужки, дві крапки, кома, тире, лапки, три крапки, усунення пунктуації, знак оклику);
б) друкарськими (поєднання у тексті різних знакових систем, використання різних способів виділення у тексті, фігурне розташування рядків, графічне членування тексту на окремі ритміко-інтонаційні та експресивно-смислові фрагменти, різні шрифти тощо).
5. Дайте характеристику інтегрування тексту фонетичними засобами:
а) смислова закінченість фрази, ритму;
б) інтонування: ритмічність, емоційність;
в) мовленнєвий такт: смислова закінченість чи незакінченість;
ґ) милозвучність і римування;
г) наголошування (нормативність, не нормативність, причина цього);
д) засоби милозвучності: чергування голосних і приголосних (музикальність, вимовна легкість, співучість, асонанс, алітерація, анафора, епіфора, рондо, зевгма, розкладення алітерації, ономатопея).
6. Визначте своєрідність інтегрування тексту на лексичному рівні, функціонування у ньому:
а) споконвічної української лексики (спільноіндоєвропейської, спільнослов’янської, спільносхіднослов’янської і власне української) і запозичення; доведіть доцільність використання саме такого співвідношення лексики (щодо її походження);
б) лексики щодо її емоційності, нормативності (наявність діалектизмів, розмовно-просторічних елементів, професіоналізмів і жаргонізмів);
в) багатозначних слів та їх ролі (для створення образності чи комічного ефекту, каламбурів);
ґ) синонімів, доведіть доцільність їхнього використання (для точного відбору слова, як засіб ампліфікації, для усунення тавтології);
г) антонімів, визначте доцільність їхнього використання (як засіб контрасту, оксиморону тощо);
д) омонімів і паронімів;
е) активної і пасивної лексики (архаїзми та історизми), неологізмів (загальномовних та індивідуально-авторських);
є) образних засобів (метафор, порівнянь, оксиморонів і под.), охарактеризуйте їх з погляду оригінальності та доцільності.
7. Дайте характеристику морфологічним засобам у тексті, визначивши при цьому:
а) функції іменника у тексті (номінативну, описову, оцінну, емоційну, символічну, конкретизуючу);
б) функції прикметників (виражальну, конкретизуючи, образну);
в) роль дієслів у тексті (виражальну, динамічну, емоційно-оцінну);
ґ) роль службових слів у тексті;
г) чим зумовлений вибір автором тих чи інших граматичних категорій (авторською настановою, жанром, стилем чи типом мовлення).
8. Дайте характеристику інтегруванню тексту синтаксичними засобами, визначивши при цьому роль:
а) простих і складних речень, їхні смислові і стилістичні функції;
б) речень за метою висловлювання;
в) однорідних членів речення (номінативна (для перерахування), виражально-характеризувальна (для створення гумористичного ефекту);
ґ) односкладних речень (описова, узагальнювально-смислова, виражальна);
г) вставних слів і речень;
д) відокремлених членів речення;
е) речень з прямою мовою;
є) синтаксичних одиниць, які переважають у тексті;
ж) синтаксичних фінур (порівняння, риторичні питання і звертання, еліпсис тощо).
9. Охарактеризуйте категорію зв’язностіу тексті (граматична, семантична, смислова, ономасіологічна, структурно-композиційна, референційна, прагматична).
10. У чому полягає мовна своєрідність категорії інформативності тексту?
11. Як виражаються у тексті категорії адресантності (колективний, невідомий, неактуальний узуальний, містифікований автор) й адресатності (реальний, передбачуваний, текстовий читач)?
12. Вкажіть на лінгвальну репрезентацію текстової категорії референційності(реальна, квазіреальна, алегорій на моделі тексту).
13. У чому полягає специфіка текстового континууму (фабульний, сюжетний континуум, стагнація, прогресія, хронотоп, проспекція, ретроспекція)?
14. Яку роль відіграє інтертекстуальність аналізованого вами тексту (власне інтертекстуальність – цитати, алюзії, центонні тексти, паратекстуальність - співвідношення тексту із заголовком, епіграфом, післямовою, дописування чужого претексту, гіпертекстуальність – пародіювання одним текстом іншого, архітекстуальність – жанровий зв’язок текстів)?
15. З’ясуйте ідею (концепт) тексту.
16. Визначте логічну і мовну домінанти тексту.
17. Виділіть індивідуально-авторські мовні засоби, які створюють особливості саме цього тексту.
18. Зробіть висновок про доцільність мовних засобів, які несуть основне смислове і виразове навантаження, сприяють точній і дійовій передачі теми та концепції тексту.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
І
Аналіз поетичних творів
1. Прочитайте вірш Лесі Українки «Слово, чому ти не твердая криця». Зробіть лінгвістичний аналіз.
2. Прочитайте та проаналізуйте уривок з поеми І.Котляревського «Енеїда».
3. Зробіть лінгвістичний аналіз поеми Т.Шевченка «Гайдамаки», поеми «Сон» та вірша «Садок вишневий коло хати».
4. Проаналізуйте вірші П.Грабовського «Швачка» та «Я не співець чудовної природи».
5. Зробіть (вибірково) лінгвістичний аналіз поезій І.Франка за збірки «Із секретів поетичної творчості».
6. Проаналізуйте (вибірково) роман у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай».
7. Зробіть аналіз українських сороміцьких пісень (за вибором).
Аналіз прозових творів
1. Проаналізуйте уривок з роману П.Мирного «Повія». Які почуття викликає в вас образ головної героїні? Які художньо-образні засоби використовує письменник для змалювання портрету головної героїні?
2. Проаналізуйте уривок з повісті І.Франка «Перехресні стежки».
3. Проаналізуйте оповідання В.Стефаника «Вечірня година» та «Новина».
4. Зробіть лінгвістичний аналіз повістей М.Коцюбинського «Коні не винні», «Лялечка» та «Відьма».
5. Проаналізуйте уривок з повісті І.Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».
6. Проаналізуйте повість О.Кобилянської «В неділю рано зілля копала…».
7. Проаналізуйте повісті А.Дімарова «Сповідь стукача», «Мадюдя», «Самосуд» (за вибором).
8. Зробіть лінгвістичний аналіз повісті С.Процюка (за вибором).
9. Проаналізуйте повість Ірен Роздобудько (за вибором).
10. Проаналізуйте уривок з роману Ю.Андруховича (за вибором).
Аналіз драматичних творів
1. Зробіть лінгвістичний аналіз твору І.Карпенка-Карого «Хазяїн».
2. Проаналізуйте п’єси І.Котляревського «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник» та комедії «Шельменко-денщик», «Сватання на Гончарівці».
3. Зробіть лінгвістичний аналіз трагедії М.Костомарова «Сава Чалий».
4. Зробіть лінгвістичний аналіз п’єси В. Винниченка (за вибором).
5. Зробіть лінгвістичний аналіз 3-4 п’єс сучасних авторів.
П
Проаналізуйте за поданою схемою тексти різних стилів (за вибором 5-6 текстів) і визначте, якими мовно-стилістичними засобами це аргументується:
фонетичний (наявність асонансів, алітерація, епіфора, звуковідтворення та звуконаслідування);
лексичний (стилістичне забарвлення слів, слова з переносним значенням, наявність синонімів, архаїзмів, антонімів та ін.);
фразеологічний (образні, термінологічні, штамповані вислови);
морфологічний(вживання синонімічних форм – прийменникових чи безприйменникових, синтетичних чи аналітичних, дієслівних чи віддієслівних іменників та ін.);
синтаксичний (перевага деталізованих, поширених чи стислих, коротких речень. Прямий чи обернений порядок слів, місце підмета, присудка та інших членів речення, спосіб вираження членів речення та ін.);
образно-тропеїчний (емоційно-образна лексика, епітети, метафори, інші тропи та способи їх вираження: паралелізми, еліпс, повтори, тавтологія, анафора, епіфора, гарадація та ін. фігури стилістичного синтаксису).
РОЗПОДІЛ БАЛІВ, що ПРИСВОЮються СТУДЕНТАМ
| Модуль 1 | Модуль 2 | Сума | |||||||||
| Змістовий модуль І | Змістовий модуль ІІ | Змістовий модуль ІІІ | Тестовий контроль | ||||||||
| Т1 | Т2 | Т3 | Т4 | Т5 | Т6-8 | Т9 | СРС | ||||
Шкала оцінювання:
90–100 балів – відмінно (А);
75–89 балів - добре (ВС);
60–74 балів - задовільно (DE);
35–59 балів - незадовільно з можливістю повторного складання (FX);
1–34 балів - незадовільно з обов’язковим повторним курсом (F).
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
І варіант
Роль дейксису в текстотворенні
1 рівень
1. Дейксис – це:
А) значення мовленнєвої одиниці, виражене лексичними та
граматичними засобами;
Б) вказівка на значення або функції мовленнєвої одиниці,
виражене лексичними та граматичними засобами;
В) мовна одиниця вищого рівня;
Ґ) синтаксична одиниця.
2. Якою частиною мови виражається дейксис:
А) іменниками;
Б) прикметниками;
В) займенниками;
Ґ) прийменниками.
3. Як називають словникове значення:
А) дейктанти;
Б) дейконти;
В) дейкери;
Ґ) дайкірі.
4. Чим формується диктема:
А) словом;
Б) реченням;
В) текстом;
Ґ) абзацом.
5. Яке поняття виокремлюють як функцію дейктичних елементів:
А) вказують на предмет мовлення;
Б) пояснюють предмет мовлення;
В) описують предмет мовлення;
Ґ) аналізують предмет мовлення.
6. Виступати в ролі замінників членів речення, вказувати на зв’язок однієї думки з іншою, наступного речення з попереднім – це:
А) синтаксична роль;
Б) стилістична роль;
В) фонетична роль;
Ґ) морфологічна роль.
7. Який займенник свідчить про поширення лінійного зв’язку:
А) весь;
Б) цей;
В) той;
Ґ) мій.
8. Розгортання судження через предикат – це:
А) ланцюговий зв’язок;
Б) паралельний зв’язок;
В) лінійний зв’язок;
Ґ) системний зв’язок.
9. Функція відшукування письменником замінників – це:
А) повторення;
Б) перебіг;
В) зміщення;
Ґ) паралелізм.
10. До дейктичних елементів належать:
А) займенники;
Б) прийменники;
В) іменники;
Ґ) дієслова.
2 рівень
1. Які філологічні дисципліни досліджують текст? Назвіть посібники і підручники з ЛАТ, які вам відомі.
3 рівень
1. Здійсніть лінгвістичний аналіз тексту:
Терпи, терпи — терпець тебе шліфує
Терпи, терпи — терпець тебе шліфує,
сталить твій дух — тож і терпи, терпи.
Ніхто тебе з недолі не врятує,
ніхто не зіб'є з власної тропи.
На ній і стій, і стрій — допоки скону,
допоки світу й сонця — стій і стій.
Хай шлях — до раю, пекла чи полону —
усе пройди і винести зумій.
Торуй свій шлях — той, що твоїм назвався,
той, що обрав тебе навіки вік.
До нього змалку ти заповідався
до нього сам Господь тебе прирік (В. Стус).
П варіант
Лінгвістичний аналіз художнього тексту у світлі сучасної науки про мову художнього твору
1 рівень
1. Лінгвістичний аналіз художнього тексту (ЛАХТ) виступає структурною одиницею…
А) лінгвістики;
Б) комунікативної лінгвістики;
В) стилістики;
Г) стилістики сприймання.
2. На думку якого вченого лінгвістичний аналіз художнього тексту виступає фундаментом його літературознавчого і стилістичного вивчення?
А) В.Виноградова;
Б) І.Ковалика;
В) М.Шанського;
Г) М.Плющ.
3. М. Шанський предметом лінгвоаналізу вважає…
А) словесну тканину літературного твору;
Б) систему рівневих мовних одиниць, наявних у спеціально дібраних уривках літературних та публіцистичних творів;
В) мовно-образні засоби тексту;
Г) мовний матеріал тексту.
4. Головне завдання ЛАХТу полягає в тому, щоб…
А) з'ясувати, як усі підсистеми мови служать для вираження авторського задуму;
Б) проаналізувати мовно-художні засоби як певні додатки до пізнаваного ідейного змісту твору;
В) роз’яснити значень слів та форм, які виражають ідейний та естетичний змісттвору;
Г) охарактеризувати семантичну будову тексту.
5. Який метод передбачає лінгвостилістичне опрацювання кожної мовної одиниці з метою обґрунтованої мотивації авторського відбору?
А) Метод повільного прочитання художнього тексту;
Б) метод лінгвістичного аналізу за мовними рівнями;
В) метод дослідження лексико-семантичних полів;
Г) контекстний та інтертекстуальний метод аналізу мовних одиниць.
6. Кому належить розробка і введення поняття «стилі сприймання»?
А) М. Бахтіну;
Б) В. Виноградову;
В) О. Винокуру;
Г) М. Ґловінському.
7. Визначте, що не належить до методологічної основи дослідження художнього тексту:
А) словесність;
Б) інтертекстуальніть;
В) психологія художньої творчості;
Г) єдність.
8. Який період вважають часом становлення лінгвістичних дисциплін, які стосуються тексту, його структури, побудови, аналізу?
А) До 20-х років XX ст.;
Б) 20-ті роки XX ст.;
В) 30-ті роки XX ст.;
Г) 50-ті роки XX ст.
9. Час розквіту текстової лінгвістики припадає на…
А) першу половину ХХ ст..
Б)початок 50-60-х років ХХст.;
В) початок 60-70-х років ХХ ст.;
Г) кінець ХХ ст.
10. На що безпосередньо спрямований метод компонентного аналізу?
А) На аналіз мовних одиниць;
Б) на лінгвостилістичне опрацювання кожної мовної одиниці;
В) на розкриття семантичних основ образності, парадигматики естетичних значень;
Г) на виявлення у художньому тексті тематичних і стильових домінант, образно-асоціативних полів, ключових слів та наскрізних образів.
2 рівень
1. Які мовні рівні тексту пропонує розглядати професор І. І. Ковалик у процесі лінгвістичного аналізу?
3 рівень
1. Здійсніть лінгвістичний аналіз тексту.
Інтерв’ю в номер
Журналіст Василь Курочка одержав завдання взяти в номер інтерв’ю у найкращого бігуна. Щоб не гаяти часу, він стартував разом із спортсменами на п’ятикілометрову дистанцію. Спочатку кілометрів три бігли всі разом, а потім один із спортсменів ніби осідлав реактивного двигуна. Так швидко рвонувся вперед, що залишив усіх далеко позаду. Сумніву в Курочки не залишилося — визначився лідер. Василь і собі піддав швидкості й незабаром наздогнав спортсмена.
— Добрий день! Я із газети, — представився він, діставши блокнота й ручку. — Хотів би взяти у вас коротеньке інтерв’ю.
— Доброго здоров’я. Будь ласка, — відповів спортсмен, не збавляючи швидкості.
— Дякую. Як ваше прізвище?
— Петро Вихор.
— З якого ви товариства?
— «Буревісник».
— Давно займаєтеся спортом?
— Бігати почав іще в школі, а в товаристві — ось уже третій рік.
— Маєте якісь перемоги?
— Тричі перемагав на обласних змаганнях, двічі був у числі кращих на республіканських.
— Чим пояснити ваш сьогоднішній успіх?
— Тренувався за новою системою. Вона дає можливість після трьох кілометрів, образно кажучи, відчути друге дихання.
— Ваші плани на майбутнє?
— Для кожного спортсмена, звичайно, заповітний приціл — олімпійський. Мрію про нього і я.
— Дякую за інтерв’ю, — сховав Курочка блокнота й ручку.— Зичу вам нових перемог. Пробачте, що потурбував. А тепер я трохи піддам ходу, бо ще треба сфотографувати вас на фініші (Борис Поліщук).
Ш варіант
Лінгвістичний аналіз тексту
1 рівень
1. Лінгвістичний аналіз тексту як окрема навчальна дисципліна з'явилася у яких роках?
А) 40-х роках XX ст.;
Б) 50-х роках XX ст.;
В) 60-х роках XX ст.;
Г) 70-х роках XX ст.
2. У працях якого відомого українського мовознавця знаходимо зразки комплексного дослідження художнього тексту?
А) М. Панова;
Б) Ю. Шевельова;
В) І. Ковалика;
Г) М. Плющ.
3. Художній текст як естетичне ціле, як закрита система складної внутрішньої організації, всі елементи якої перебувають у тісній взаємодії і підпорядковані авторському задуму в передачі читачеві певної естетично-пізнавальної інформації – це …
А) предмет ЛАХТ;
Б) об'єкт ЛАХТ;
В) завдання ЛАХТ;
Г) методологічна основа дослідження художнього тексту.
4. Основою розуміння якої методологічної основи дослідження художнього тексту є теорія про мотивацію мовленнєвої діяльності людини, онтологічну єдність емоцій, думки та волі?
А) художнього тексту;
Б) психології художньої творчості;
В) єдності;
Г) об'єктивності й науковості.
5. Суть якого методу полягає у виявленні комплексу мовних засобів різних рівнів з усіма стилістико-смисловими нюансами?
А) Метод лінгвістичного аналізу за мовними рівнями;
Б) контекстний та інтертекстуальний метод аналізу мовних одиниць;
В) метод «слово-образ»;
Г) метод повільного прочитання художнього тексту.
6. Який метод дослідження лінгвоаналіз, як розділ стилістики, не використовує?
А) Семантико-стилістичний;
Б) метод комплексного аналізу художнього тексту;
В) порівняльний;
Г) метод стилістичного експерименту.
7. У який час центром семіотичних досліджень стають суб'єкт творчості і суб'єкт сприймання як реальні особистості?
А) у першу половину ХХ ст..
Б) напочатку 50-60-х років ХХст.;
В) на початку 60-70-х років ХХ ст.;
Г) в кінці ХХ ст.
8. Який період спостерігається від 90-х років і дотепер в ЛАХТ?
А) хаотичне накопичення матеріалу;
Б) перші класифікації та узагальнення;
В) виокремлення наукової бази;
Г) стабілізація набутих знань.
9. До якої науки лінгвістичний аналіз тексту, як окрема навчальна дисципліна, не має безпосереднього відношення?
А) Лінгвістики тексту;
Б) стилістики;
В) мовознавства;
Г) теорії літератури.
10. Хто з дослідників предметом лінгвоаналізу називав «словесну тканину літературного твору»?
А) В. Виноградов;
Б) М. Шанський;
В) І. Ковалик;
Г) Л. Мацько.
2 рівень
1. Схарактеризуйте методи дослідження художнього тексту.
3 рівень
1. За якими ознаками можна здійснювати членування тексту?
ДОЛЯ
Наснився мені чудернацький базар:
під небом у чистому полі,
для різних людей,
для щедрих і скнар,
продавалися різні Долі.
Одні були царівен не гірш,
а другі – як бідні Міньйони.
Хту купляв собі Долю за гріш.
А хто – і за мільони.
Дехто щастям своїм платив.
Дехто платив сумлінням.
Дехто – золотом золотим.
А дехто – вельми сумнівним.
Долі-ворожки, тасуючи дні,
до покупців горнулись.
Долі самі набивались мені.
І тільки одна відвернулась.
Я глянула їй в обличчя ясне,
душею покликала очі…
– Ти, все одно, не візьмеш мене, –
Сказала вона неохоче.
– А може візьму?
– Ти собі затям, –
сказала вона суворо, –
за мене треба платити життям.
А я принесу тобі горе.
– То хто ж ти така?
Як твоє ім'я?
Чи варта такої плати?
– Поезія – рідна сестра моя.
А правда людська – наша мати.
І я її прийняла, як закон.
І диво велике сталось:
минула ніч. І скінчився сон.
А Доля мені зосталась.
Я вибрала Долю собі сама.
І що зі мною не станеться, –
у мене жодних претенсій нема
до Долі – моєї обраниці.
ІУ варіант
Текст як предмет лінгвістичного аналізу, його види і частини
1 рівень
1. Кому належить думка, що текст – це «писемний чи усний потік, що являє собою послідовність звукових, графемних елементів у синтаксичних структурах (реченнях), які виражають комплекс пов'язаних між собою суджень»?
А) І. Ковалику;
Б) М. Мейєновій;
В) Л. Лосевій;
Г) Н. Сутіній.
2. Яка категорія не відноситься до основнх ознак тексту, за І. Коваликом?
А) лінійність;
Б) модальність;
В) структурно-смислова завершеність;
Г) інформативність.
3.Перехід предиката попереднього судження в суб'єкт наступного – це…
А) перифразні заміни;
Б) синонімічні заміни;
В) повтори;
Г) співвідносні слова.
4.З якою категорією тісно пов'язана лінійність тексту?
А)модальність;
Б) континуум;
В) апелятивність;
Г) інтертекстуальність.
5. Словесне оточення, конституція мовлення, жанр висловлювання –це…
А) апелятивність;
Б) підтекст;
В) контекст;
Г) інтертекстуальність.
6. До наукових текстів не відносяться…
А) наукові статті;
Б) передові статті;
В) доповіді;
Г) виступи.
7. За функціонально-смисловими типами мовлення розрізняють тексти…
А) наукові;
Б) розмовні;
В) розповідні;
Г) офіційно-ділові.
8. Вказувальні елементи – це…
А) дейктики;
Б) демінутив;
В) евфемізм;
Г) дейксис.
9. Про який стиль існує думка, що він – це сума елементів мови, які особливостями свого співвідношення (мотивованого екстралінгвально) позначають якийсь вид реалій мовної дійсності?
А) художній;
Б) функціональний;
В) розмовний;
Г) публіцистичний.
10. За допомогою яких засобів не здійснюється асоціативна когезія?
А) близьких за значенням слів;
Б) лексичного повтору;
В) синтаксичного паралелізму;
Г) ключових слів.
2 рівень
1. За якими ознаками можна здійснювати членування тексту?
3 рівень
1. Здійсніть лінгвістичний аналіз тексту.
ВЕДМЕЖИЙ СУД
Лисичка подала у суд таку бумагу:
Що бачила вона, як попеластий Вiл
На панськiй винницi пив, як мошенник, брагу,
Їв сiно, i овес, i сiль.
Суддею був Ведмiдь, Вовки були пiдсудки.
Давай вони його по-своєму судить
Трохи не цiлi сутки.
"Як можна грiх такий зробить!
Воно було б зовсiм не диво,
Коли б вiн їв собi м'ясиво",-
Ведмiдь сердито став ревiть.
"А то вiн сiно їв!" - Вовки завили.
Вiл щось почав був говорить,
Да суддi рiч його спочинку перебили,
Бо вiн ситенький був. I так опредiлили
I приказали записать:
"Понеже Вiл признався попеластий,
Що вiн їв сiно, сiль, овес i всякi сластi,
Так за такi грiхи його четвертувать
I м'ясо розiдрать суддям на рiвнi частi,
Лисичцi ж ратицi оддать"(Євген Гребінка).
У варіант
Види аналізу тексту
1 рівень
1. Кому належить думка, що «текст — це серединний елемент схеми комунікативного акту, яку спрощено можна уявити у вигляді трьохелементної структури: автор—текст—читач»?
А) І. Ковалику;
Б) М. Мейєновій;
В) Л. Лосевій;
Г) Н. Сутіній.
2. Когерентність – це …
А) лінійність;
Б)модальність;
В) зв’язність;
Г) цілісність.
3. До засобів лексичної зв'язності не належать…
А) сполучники;
Б) співвідносні слова;
В) прислівники;
Г) перифразні заміни.
4. Надфразна єдність – це…
А) мікротекст;
Б) макротекст;
В) абзац;
Г) модальність.
5. З якого століття людству відомий замаскований спосіб передачі думок з натяками, недомовками?
А) VI—V ст. до н.е.;
Б) VI—V ст.;
В) V—ІV ст. до н.е.;
Г) V—ІV ст..
6. Тексти поділяться за експресивністю мовлення. Оберіть зайвий варіант.
А) наукові;
Б) розмовні;
В) розповідні;
Г) експресивно-стилістично забарвлені.
7.Який дослідник у структурі публіцистичного тексту виділяє такі види зв'язку: ланцюжковий, паралельний, інтегративний, корелятивний, тематичний тощо?
А) В. Різун;
Б) А. Мамалиґа;
В) М. Феллер;
Г) В. Мельничайко.
8. Прикладом різновиду якої когезії є система образів і символів твору?
А) логічної;
Б) асоціативної;
В) образної;
Г) структурно-композиційної.
9. Який різновид цілісностітексту полягає у єдності його теми?
А) комунікативний;
Б) структурний;
В) граматичний;
Г) смисловий.
10. Суть якого зв'язку у структурі публіцистичного тексту полягає в тому, що речення стають симетрично співвіднесеними?
А) ланцюжкового;
Б) паралельного;
В) інтегративного;
Г) корелятивного.
2 рівень
1. Поясніть, за якими ознаками класифікують тексти?
3 рівень
1. Здійсніть лінгвістичний аналіз тексту:
Я навчилася мовчки страждать…
Я навчилася мовчки страждать
І ховать від людей свої сльози.
Щастя-долі так довго чекать –
В спекоту і в морози.
Я начилась носити в собі
Відчай зрад і безсоння утому,
Йти назустріч жорстокій юрбі –
Й вірити Слову святому.
Я навчилась надіями жить
У добро, що сповило людину, -
Хоч не раз довелося тужить
Від облуди й загину…
Я навчилася гордою буть!
Перед владними спину не гнути, -
Щоб свій рід і ім’я не забуть
І ніщо не забути… (Раїса Іванченко).
УІ варіант
Образ автора: лінгвістична природа
1 рівень
1. Ким з учених було розроблено лінгвістичну категорію образу автора?
А) А. Чичеріним;
Б) В. Виноградовим;
В) Ю. Шевельовим;
Г) О. Потебнею.
2. Хто з дослідників ґрунтовно розвинув і доповнив теорію образу автора як засобу комплексного дослідження мови художнього твору, ввів до неї нові структурні елементи?
А) А. Чичерін;
Б) В. Виноградов;
В) Ю. Шевельов;
Г) О. Потебня.
3. Який вчений під ОА розуміє «авторську інтонацію в зображеному» і «поетичну правду»?
А) А. Чичерін;
Б) В. Виноградов;
В) Ю. Шевельов;
Г) О. Потебня.
4. Оповідь у формі записок від імені автора про реальні події минулого, учасником або ж очевидцем яких він був – це…
А) автобіографія;
Б) спогади;
В) листи;
Г) мемуари.
5.Категорія образу читача була передбачена в концептуальній праці якого вченого?
А) А. Чичеріна;
Б) В. Виноградова;
В) Ю. Шевельова;
Г) О. Потебні.
6. Хто з дослідників описує універсальні способи побудови поетичного тексту, пояснює окремі семантичні закономірності функціонування мови в поезії, виходячи із такого комунікативного параметра, як позиція адресата?
А) Т. Радзієвська;
Б) І. Безкровна;
В) Ю. Шевельов;
Г) О. Потебня.
7. Який різновид внутрішнього адресата репрезентує межу автокомунікативного простору?
А) безпосередній адресат;
Б) метонімічний адресат;
В) зовнішній об'єкт на позиції внутрішнього адресата;
Г) адресат, тотожний адресантові.
8. Який дослідник зазначив, що «суть, сила твору не в тому, що розумів під ним автор, а в тому, як він діє на читача чи глядача, отже, у невичерпних можливостях його змісту»?
А) А. Чичерін;
Б) В. Виноградов;
В) Ю. Шевельов;
Г) О. Потебня.
9. Кому належить таке визначення: «Образ автора — це наскрізний образ твору, його глибинний єднальний елемент, який допомагає об'єднанню в одне ціле окремих частин, пронизує їх єдиною свідомістю, єдиним світоглядом, єдиним світовідчуттям»?
А) В. Кухаренко;
Б) В.Виноградову;
В) Ю. Шевельову;
Г) О. Забужко.
10. Хто з учених пропонує розглядати художній твір як опосередкований засіб спілкування між автором і читачем, як явище словесності.
А) В. Кухаренко;
Б) В.Виноградов;
В) Ю. Шевельов;
Г) О. Забужко.
2 рівень
1. Поясніть, як досягається образність художнього мовлення?
3 рівень
1. Здійсніть лінгвістичний аналіз тексту:
Коли в твої очі дивлюся
Коли в твої очі дивлюся —
Здається мені:
Мов бачу я небо прозоре.
Мов бачу брильянтових зір ціле море,
Що десь там горять-усміхаються,
Чудові, ясні!..
Ах, очі, ті очі!.. Кохана,
Чом серце твоє не таке?
Чому, як говориш — на думку спадає
Те поле у жовтні. Туман поглядає.
Суха бадилина хитається…
Спить груддя важке (Павло Тичина).
УІІ варіант
Образ автора
1 рівень
1. Хто з дослідників вважає, що «образ автора— це індивідуальна словесно-мовленнєва структура, яка пронизує весь лад художнього твору і визначає взаємозв'язок і взаємодію всіх його елементів»?
А) А. Чичерін;
Б) В. Виноградов;
В) Ю. Шевельов;
Г) О. Потебня.
2. Який вчений розглядає художній твір як акт словесного спілкування автора з читачем, однієї свідомості з іншою у певному історико-літературному і соціальному контексті?
А) А. Чичерін;
Б) В. Виноградов;
В) Ю. Шевельов;
Г) О. Потебня.
3. Психолінгвістичні праці якого вченого лягли в основу теорії образу автора?
А) А. Чичеріна;
Б) В. Виноградова;
В) Ю. Шевельова;
Г) О. Потебні.
4. Джерела, де можна знайти інформацію про те, як працював письменник над твором, як збирав до нього матеріал – це…
А) автобіографія;
Б) спогади;
В) листи;
Г) мемуари.
5. Хто з філологів скрупульозно вивчає життєвий шлях письменника «день за днем» для обґрунтування мотивів відбору тем, сюжетів, компонування окремих творів у збірку?
А) А. Чичерін;
Б) В. Виноградов;
В) Ю. Шевельов;
Г) О. Потебня.
6. Вперше біографічний метод широко був використаний у праці якого дослідника?
А) Ш. Сент-Бева;
Б) М. Крупи;
В) Ю. Шевельова;
Г) О. Забужко.
7. Який різновид адресата моделюється шляхом інакомовного позначення певної ознаки комуніканта?
А)зовнішній адресат на позиції внутрішнього;
Б) метонімічний адресат;
В) зовнішній об'єкт на позиції внутрішнього адресата;
Г) адресат, тотожний адресантові.
8. Який різновид адресата в поезії полягає у перенесенні функцій адресата внутрішнього мовлення на відсутню особу?
А) зовнішній адресат на позиції внутрішнього;
Б) метонімічний адресат;
В) зовнішній об'єкт на позиції внутрішнього адресата;
Г) адресат, тотожний адресантові.
9. Аналізуючи природу художнього слова, хто з дослідників відзначає, що воно однаково належить і мовцеві і слухачеві?
А) А. Чичерін;
Б) В. Виноградов;
В) Ю. Шевельов;
Г) О. Потебня.
10. Коли було розроблено лінгвістичну категорію образу автора (ОА) як стильового центру окремого художнього твору і творчості письменника в цілому?
А) у 20-х роках ХХ ст.;
Б) у 50-х роках ХХ ст.;
В) у 60-х роках ХХ ст.;
Г) у 70-х роках ХХ ст.
2 рівень
1. Охарактеризуйте поетичне мовлення та його специфіку.
3 рівень
1. Здійсніть лінгвістичний аналіз тексту:
Де зараз ви, кати мого народу?
Де велич ваша, сила ваша де?
На ясні зорі і на тихі води
Вже чорна ваша злобі не впаде.
Народ росте, і множиться, і діє
Без ваших нагаїв і палаша.
Під сонцем вічності древніє й молодіє
Його жорстока й лагідна душа.
Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!
Пощезнуть всі перевертні й приблуди,
І орди завойовників-заброд!
Ви, байстрюки катів осатанілих,
Не забувайте, виродки, ніде:
Народ мій є! В його гарячих жилах
Козацька кров пульсує і гуде! (В. Симоненко).
УІІІ варіант
Лінгвістичний аналіз художнього тексту: етапи роботи
1 рівень
1. Який етап підготовчої роботи до ЛАХТ є зайвим?
А) лінгвістичний коментар;
Б) дослідження по «вертикалі»;
В) встановлення емоційно-інтелектуального спрямування тексту;
Г) усебічне вивчення текстових чинників образу автора твору.
2. Хто з дослідників виокремив чинники, які зумовлюють організацію первинного читання?
А) В. Лесин;
Б) А. Ситченко;
В) Ю. Ковалів;
Г) О. Потебня.
3. Поліфонічне сприймання-визначення художньої ідеї в сучасній школі обґрунтовується психологією художньої творчості та її сприймання і надає певні можливості. Визначте зайві.
А) формувати особисту думку учня про художній твір;
Б) відчувати-схоплювати національні ритми через «надорганізацію» поетичного / прозового тексту;
В) формувати особу комунікативного типу;
Г) спонукати читача / слухача до відкритого висловлювання думок.
4. Інтерпретація художньої ідеї залежить від багатьох чинників, зумовлених фактором адресата. Визначте зайве.
А) підбор «ключів»;
Б) сила «вибуху»;
В) вік дослідника;
Г) інтелектуально-духовний рівень адресанта.
5. Яким є попередній підготовчий етап, що передує виразному читанню?
А) лінгвістичний коментар;
Б) дослідження по «вертикалі»;
В) встановлення емоційно-інтелектуального спрямування тексту;
Г) аналіз звукової архітектоніки.
6. До завдань лінгвістичного коментаря не відносяться забезпечення повного і правильного розуміння :
А) індивідуально-авторських новотворів у сфері семантики;
Б) словосполучень, виділення і тлумачення котрих забезпечує розуміння змістового плану тексту;
В) історичних імен;
Г) назв наукових досліджень.
7. Хто з вчених визнає індивідуальне поетичне бачення як «пульсацію позасвідомого»?
А) Л. Щерба;
Б) Ю. Шевельов;
В) М. Панов;
Г) О. Потебня.
8. Важливим чинником у підготовці твору до виразного читання є …
А) лінгвістичний коментар;
Б) дослідження по «вертикалі»;
В) встановлення емоційно-інтелектуального спрямування тексту;
Г)парцеляція змістово-фактуальної інформації.
9. «Щоб вивчити ідейний зміст якого-небудь твору, його художні особливості, що відрізняють його від інших творів, для того, щоб правильно сприйняти художній твір як інформативне і художнє ціле... потрібно цей твір передусім правило розуміти». Кому належить ця думка?
А) Л. Щербі;
Б) Ю. Шереху;
В) М. Шанському;
Г)Б. Буяльському.
10. О. Сербенська пропонує глибинне вивчення…
А) значень окремих звуків у мові художнього тексту;
Б) глибинне вивчення семантики метра;
В) глибинне вивчення ритму;
Г) вивчення звукових повторів.
2 рівень
1. Охарактеризуйте прозове мовлення та його специфіку.
3 рівень
1. Здійсніть лінгвістичний аналіз тексту:
Нехай, коли дощу остання крапля
Впаде на землю,у долоні трав,
Як грім небесний пролунають раптом
Слова мої: "Як я тебе кохав!
Як я кохав! Тебе кохав!"
Слова мої: "Як я тебе кохав!"
Нехай, коли застигне дощ останній
У дзеркалі асфальтових шляхів,
Як дзвін по невоскресному коханню,
Почуєш ти, як я тебе любив
Як я любив, тебе любив.
Почуєш ти, як я тебе любив!
Нехай, коли розтане в час ранковий
Останній сніг без суму і жалю,
Весна й тепло - все вернеться на коло,
Крім слів моїх: "Як я тебе люблю!"
Як я люблю! Тебе люблю!
Крім слів моїх: "Як я тебе люблю!"
Але якщо в каштановім розмаї
На розі вулиць, де тебе зустрів,
Почуєш ти - як я тебе кохаю -
Знай, то луна давно минулих днів.
Минулих днів... Минулих днів...
Знай, то луна давно минулих днів (Ю. Рибчинський).
ІХ варіант
Лінгвістичний аналіз художнього тексту
1 рівень
1. Який етап підготовчої роботи до ЛАХТ є зайвим?
А) ознайомлення з художнім текстом;
Б) мотивація відбору засобів для виразного читання;
В) уведення необхідної лінгвогеографічної чи етимологічної інформації;
Г) власне лінгвістичний аналіз.
2. Організація первинного читання зумовлюється багатьма чинниками. Визначте зайвий.
А) належність художнього твору до літературного роду;
Б) насиченість твору діалогами й монологами;
В) обсяг;
Г) співвідношенням у художньому тексті опису й роздуму.
3. Кому належить думка, що «один і той же художній твір, один і той же образ по-різному впливають на різних людей, і на одну особу в різний час, точно так, як одне і те ж слово кожен розуміє по-іншому; тут відносна незмінність образу при мінливості змісту»?
А) В. Лесину;
Б) А. Ситченку;
В) О. Пулинцю;
Г) О. Потебні.
4. «Виразне читання — це мистецтво відтворення в живому слові думок і почуттів (якими насичено художній твір), а також наміру виконавця і його ставлення до виконуваного твору». Кому належить визначення?
А) Л. Щербі;
Б) Ю. Шевельову;
В) Б. Буяльському;
Г) Д. Ревуцькому.
5. Попередня підготовка декламатора, щоб виконати лінгвістичне обгрунтування для виразного читання художнього тексту, не включає в себе:
А) лінгвістичний коментар;
Б) аналіз звукової архітектоніки;
В) поділ тексту на складні синтаксичні цілі;
Г) складання партитури.
6. До завдань лінгвістичного коментаря не відносяться забезпечення повного і правильного розуміння :
А) історичних подій;
Б) назв наукових явищ;
В) застарілих або ненормативних фактів у сфері фонології;
Г) застарілих й оказіональних перифраз.
7. Складова частина повного філологічного аналізу, зразком якого виступають роботи українських учених Ю. Шевельова, Н. Сологуб, С. Єрмоленко – це…
А) лінгвістичний коментар;
Б) дослідження по «вертикалі»;
В) встановлення емоційно-інтелектуального спрямування тексту;
Г) аналіз звукової архітектоніки.
8. Хто з учених визнає індивідуальне поетичне бачення, як «поєднання метра і ритму, що творить поетичний текст»?
А) Л. Щерба;
Б) Ю. Шевельов;
В) М. Панов;
Г) О. Потебня.
9. Хто з учених зазначив, що «правильне, однозначне, адекватно-несуперечливе розуміння художнього тексту, як певної поетичної інформації, вираженої певними мовними засобами, дає його лінгвістичний аналіз»?
А) Л. Щерба;
Б) Ю. Шевельов;
В) М. Шанський;
Г)Б. Буяльський.
10. Н. Кожевнікова пропонує глибинне вивчення…
А) значень окремих звуків у мові художнього тексту;
Б) семантики метра;
В) ритму;
Г) звукових повторів.
2 рівень
1. Розкажіть про драматургічне мовлення у зіставленні з прозовим та поетичним.
3 рівень
1. Здійсніть лінгвістичний аналіз тексту:
ЯВА VI
Герасим і Роман.
Герасим. А ви чого тут збіглись, роботи нема, чи що?
Роман. Та я розірвав рукав... Мотря зашила.
Герасим. А мати ж де?
Роман. Пішли до попа...
Герасим. Знайшла празник. Іди ж до роботи, бо там роти пороззявляють та й стоятимуть. Нехай коней розпряжуть, а збрую зараз однеси в комору, щоб якої реміняки не порізали на батоги.
Роман. Добре. Тут жид якийсь питав вас і Копач. (Вийшов.)
Герасим (один). Жид—то діло, а Копач—морока. Ху! Слава богу, справився з ділами: совершив купчу, і земельки прибавилось. І бумага зелена, мов земля, укритая рястом!.. Ох земелько, свята земелько, божа ти дочечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки... Приобрітав би тебе без ліку. Легко по своїй власній землі ходить. Глянеш оком навколо — усе твоє: там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колосується жито; і все то гроші, гроші, гроші... Кусочками, шматочками купував, а вже і у мене набралося: тепер маю двісті десятин — шматочок кругленький! Але що ж це за шматочок! Он у Жолудя шматочок — так-так, — однієї шпанки ходить дванадцять тисяч, чотири чи п'ять гуртів випасається скоту. Та що? Свиней одних, мабуть, з тисяча, бо то ж зимою тілько біля свиней шість чоловіка день при дні працює!.. І яким побитом Жолудь достав таку силу грошей — не зрозумію... Я сам пам'ятаю, як Жолудь купував баранців, сам їх різав, торгував мнясом у різницях, а тепер — багатир. Де ж воно набралося? Не іначе, як нечистим путьом! Тут недоїдаєш, недопиваєш, день при дні працюєш, жінка з діжі рук не виймає — і тілько ж всього-на-всього двісті десятин, а то ж, мабуть, і в десять тисяч не вбереш. Не спиться мені, не їсться мені... Під боком живе панок Смоквинов, мотається і туди й сюди, заложив і перезаложив, — видко, що замотався: от-от продасть або й продадуть землю... Ай, кусочок же, двісті п'ятдесят десятин, земля не перепахана, ставок рибний, і поруч з моєю, межа з межею. Що ж, копиталу не хватає... Маю п'ять тисяч, а ще треба не багато, не мало — п'ятнадцять тисяч! Де ти їх візьмеш? Прямо, як іржа, точить мене ця думка! Де їх взять?.. Де?.. Хіба послухать жидка, піти на одчай, купить за п'ять тисяч сто тисяч фальшивих і розпускать їх помаленьку: то робітникам, то воли купувать на ярмарках... Мужик не дуже-то шурупає в грошах, йому як розмальована бумажка, то й гроші. Страшно тілько, щоб не влопатись...
Обіщав жид сьогодня привезти напоказ. Може, це він уже й заходив. Цікаво дуже бачити фальшиві гроші (І. Карпенко- Карий).
Х варіант
Лінгвістичний аналіз художнього тексту у світлі сучасної науки про мову художнього твору
1 рівень
1. Просторова форма героя має, за М. Бахтіним, етапи свого формування. Визначте, який етап є зайвим.
А) погляд, що формує авторське бачення;
Б) вживання в те, що автор бачить;
В) завершальна функція;
Г) позиція позазнаходження автора.
2. Внутрішній ритм не створюють:
А) повтор однотипних синтаксичних конструкцій;
Б) однаковий порядок почерговості основних об'єктів зображення;
В) повтор питальних (окличних) речень від автора;
Г) повтор безособових конструкцій.
3. Група речень — ціла композиційно-синтаксична конструкція, в якій об'єднуються кілька речень, фраз, навіть абзаців, що мають певну змістову завершеність і структурну єдність – це…
А) надфразна єдність;
Б) параграф;
В) підрозділ;
Г) розділ.
4. Риси квалітативності – це…
А) незмінний наголос;
Б) чергування наголошених / ненаголошених складів;
В) чергування відкритих / закритих складів;
Г) чергування довгих і коротких складів.
5. В основу якої системи віршування покладено принципи вирівнювання наголошених та ненаголошених складів, їх чергування, кількості та місця розташування ритмічних акцентів у віршовому рядку?
А) квантативно-силабічної;
Б) силабічної;
В) тонічної;
Г) силабо-тонічної.
6. Фонічно викінчену віршову сполуку, яка повторюється у поетичному творі, об'єднано здебільшого спільним римуванням, представлено інтонаційною та ритміко-синтаксичною цілістю, відмежовано від аналогічних сполук помітною паузою, відносною змістовою завершеністю та закінченням римованого ряду називають …
А) метр;
Б) ритм;
В) строфа;
Г) рима.
7. Стилістичний прийом, який полягає у повторенні однорідних приголосних задля підвищення інтонаційної виразності вірша, для емоційного поглиблення його смислового зв'язку – це…
А) алітерація;
Б) асонанс;
В) дисонанс;
Г) звуконаслідування.
8. Метод стилістичного експерименту вперше запропонував…
А) Л. Булаховський;
Б) Л. Щерба;
В) В. Виноградов;
Г) О. Потебня.
9. Драми мають певні особливості. Визначте зайве.
А) зображення інтимних, громадянських та інших переживань
автора-героя;
Б) змалювання виразних і яскравих конфліктів, які швидко розвиваються;
В) максимальне ущільнення часу;
Г) змалювання особливо напружених подій.
10. «Об'єднуючи однаковим співзвуччям два різних слова, вона робить їх центром уваги і зіставляє їх у смисловому відношенні одне з одним». Це …
А) метр;
Б) ритм;
В) строфа;
Г) рима.
2 рівень
1. Поясніть різницю між цілісним (комплексним) і частковим (фрагментарним) лінгвістичним аналізом тексту.
3 рівень
1. Здійсніть лінгвістичний аналіз тексту:
Вечір. Я дивлюсь на сині скелі,
Злотне небо сперлося на скелі.
Ззаду плещуть огнища веселі.
Вколо ватер друзі, теж веселі.
Гей, чужі нездолані долини!
В’ється дим і плине в бік долини.
Так на завтра ми туди поплинем,
Як ріка нестримана, поплинем (О. Ольжич).
Питання до підсумкового контролю
1. Предмет, об’єкт і завдання ЛАХТу.
2. Становлення ЛАХТу як наукової дисципліни.
3. Лінгвістика тексту як галузь мовознавства.
4. Назвіть основні етапи лінгвістичного аналізу художнього тексту.
5. Методи лінгвістичного аналізу.
6. Перелічить прийоми дослідження мови художнього твору.
7. Як ви розумієте поверхневий і глибинний аналіз художнього тексту?
8. Чим відрізняється лінгвістичний аналіз нехудожнього тексту?
9. Які особливості проведення лінгвістичного аналізу текстів різних стилів?
10. Текст як категорія лінгвостилістики.
11. Текст як об’єкт лінгвістичного дослідження.
12. Характерні особливості художнього тексту.
13. Текст як предмет лінгво-граматичного аналізу.
14. Текстові категорії.
15. Як ви розумієте категорію «цілісності» тексту? Яка бувкає цілісність?
16. Що таке цілісний аналіз тексту?
17. Що таке частиномовний аналіз тексту?
18. Назвіть елементи текстів, властиві окремим стилям. Які елементи притаманні художньому, науковому, офіційно-діловому стилю?
19. Формально-семантична організація тексту.
20. Лінійна організація художнього тексту.
21. Що таке дейксис. Поняття про дейктики.
22. Образ автора як стильовий центр художнього твору.
23. Яке місце посідає термін «образ автора» у навчальній літературі? Схарактеризуйте погляд вчених на це питання.
24. Які складові структури образу автора?
25. Основні складові аналізу поетичного твору.
26. У чому полягає специфіка аналізу прозового твору?
27. Чим відрізняється аналіз драматичного твору?
Література (основна)
1. Анисимова Е. Е. Лингвистка текста и межкультурная коммуникация (на материале креолизованных текстов) : Уч. пос. – М. : ИЦ «Академия», 2003. – 128 с.
2. Бабич В Інтерпретація поетичного тексту та його переклад // Мовознавство. – 1990. - № 1. – С.54-57.
3. Бахтин М. М. Автор и герой в эстетической деятельности // Эстетика словесного творчества. —М.: Искусство, 1986. — С. 9-91.
4. Бахтин М. М. Проблемы речевых жанров // Собрание соч. – Т. 5. Работы 40-х – 60-х г.г. – М. : Прогресс, 1996. – 345 с.
5. Бахтин М. М. Эстетика слова и язык писателя. – М. : Прогресс, 1979. – С. 241-258.
6. Бацевич Ф. С. Лінгвістична генологія : проблеми і перспективи. – Львів : Паіс, 2005. – 264 с.
7. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики : Підручник. – К. : Академія, 2004. – 342 с.
8. Безугла Л. Р., Бондаренко Є. В., Донець П. М. та ін. Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен : Монографія. – Х. : Константа, 2005. – 356 с.
9. Валгина Н. С. Теория текста : Учебн. пос. для студ. – М. : Логос, 2003. – 280 с.
10. Виноградов В. В. О теории художественной речи. — М.: Высшая школа, 1971. - 239 с.
11.Виноградов В. В. О языке художественной литературы. — М: Художественная литература, 1959. — 655 с.
12. Виноградов В. В. Проблема авторства и теория стилей. — М.: Гос. изд. литературы, 1961.—615 с.
13. Виноградов В. В. Проблема авторства и теория стилей. — М.: Гос. изд. литературы, 1961.—615 с.
14. Виноградов В. В. Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика. — М.: Изд. АН СССР, 1963. — 253 с.
15. Выготский А. С. Психология искусства. — М.: Искусство, 1968. — 576 с.
16.Гореликова М. И., Магомедова Д. М.Лингвистический анализ художественного текста. — М.: Просвещение, 1988. — 152 с.
17. Дащенко Н. Лінгвістика тексту й основи лінгвоаналізу: Методичні рекомендації до курсу для ст. ф-ту ПВГТК. — Тернопіль, 2002. — 63 с.
18. Єрмоленко С. Нариси з української словесності: стилістика та культура
мови. — К.: Довіра, 1999.— 431с.
19. Єщенко Т. А. Лінгвістичний аналіз тексту. Модульний курс : Навчальний посібник. - Донецьк : DICO, 2009. – 336 с.
20. Забужко О. Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу. — К.: Абрис, 1997. —144 с.
21. Загнітко А. П. Лінгвістика тексту : Навч. пос. – Донецьк : Юго-Восток, 2007. – 314 с.
22. Ковалик І. 1., Мацько Л. І., Плюш М. Я. Методика лінгвістичного аналізу тексту. — К.: Вища школа, 1984. — 118 с.
23. Кочан І. М. Лінгвістичний аналіз тексту : Навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К. : Знання, 2008. – 423 с.
24. Крупа М. Мовленнєва структура образу автора в творчості Ольги Кобилянської. — К.: Рідна мова, 1998. —140 с.
25. Кубрякова Е. С. О тексте и критериях его определения // Текст. Структура и семантика. Т. 1. – М., 2001. – С. 72-81 // http: // www.philology.ru
26. Купина Н. А. Лингвистический анализ художественного текста. – М. : Просвещение, 1980. – 211 с.
27. Кухаренко В. А. Интерпретация текста. — М.: Просвещение, 1988. — 191 с.
28. Лазерник Ю.С. Символіка поетичного тексту // Мовознавство. – 1989. - № 6. – С.40-44.
29. Лингвистический анализ художественного текста: Материалы для самостоятельной работы. — М.: Просвещение, 1988. — 111 с.
30. Лингвистический анализ художественного текста / Сост. Лабащук М. С. — Тернополь, 1991. — 60 с.
31. Лисиченко Л. Мовна картина світу та її рівні // Збірник Харківського історико-філологічного товариства. Нова серія. Т.6. —Харків, 1998. — С. 129-152.
32. Мельничайко В.Я. Аспекти лінгвістичного аналізу художнього тексту // Дивослово. – 1999. - № 9. – С.11-12.
33. Мельни