Збудники малярії людини. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження людини, патологічний вплив, лабораторна діагностика і профілактика
Для людини патогенні чотири види Малярійного плазмодія.
Plasmodium vivax _ збудник триденної малярії.
Plasmodium ovale - збудник ovale_малярії (малярія типу триденної).
Plasmodium malariae- збудник чотириденної малярії.
Plasmodium falciparum _ збудник тропічної малярії.
Географічне поширення: в усіх країнах Африки і Середнього Сходу, Південно-Східної Азії, на островах Тихого океану, Центральній і Південній Америці (між 40° південної широти і 60° північної широти).
Морфологія: малярійний плазмодій проходить складний життєвий цикл з декількома стадіями розвитку). В організмі людини виявляють наступні стадії:
• спорозоїт - розміром 1x15 мкм, веретеноподібної форми;
• тканинний (передеритроцитарний) шизонт _ округлої форми, розміром 50-70 мкм;
• тканинний мерозоїт _ діаметром близько 0,7 мкм, округлий або овальний, з ексцентрично розташованим ядром.
Еритроцитарний трофозоїт проходить наступні стадії розвитку:
• кільцеподібний трофозоїт _ займає не більше 1/3-1/5 діаметра еритроцита;
в центрі трофозоїта знаходиться безбарвна вакуоля, цитоплазма розташована у вигляді обідка блакитного кольору, ядро темно-червоне;
• амебоподібний трофозоїт _ займає більше половини еритроцита, має нестандартну форму внаслідок появи псевдоніжок, рухомий; вакуоля зменшується, в цитоплазмі містяться зерна темно-коричневого пігменту, що утворилися внаслідок розщеплення гемоглобіну;
• зрілий трофозоїт займає майже весь еритроцит, округлої форми; вакуоля маленька або
відсутня; ядро велике, кількість зерен пігменту збільшується.
Шизонт характеризується ядром, що розділилося; Ця стадія називається морула.
Еритроцитарний мерозоїт _ нагадує за будовою тканинний, розміром близько 1,5 мкм.
Жіночі і чоловічі гаметоцити (макро- і мікрога-метоцити) - незрілі статеві клітини округлої форми
(PL falciparum _ півмісяцеві).
Життєвий цикл. Для малярійного плазмодія характерний складний життєвий цикл зі
зміною хазяїв і чергуванням статевого і безстатевого розмноження.
Проміжний хазяїн _ людина.
Остаточний хазяїн і специфічний переносник -самка комара роду Anopheles.
Зараження людини відбувається при укусі самки комара роду Anopheles.
Інвазійна стадія _ спорозоїт. Зі слиною комара спорозоїти потрапляють у кров'яне русло і через 30-40 хв. у місце первинної локалізації _ клітини печінки.
Патогенна дія: розвиток малярійного нападу як реакції організму на дію пірогенних білків, що вивільняються при руйнуванні уражених еритроцитів; розвиток анемії внаслідок розпаду еритроцитів; аутоімунні процеси.
Клініка. Інкубаційний період близько 7-20 днів,іноді довше. Потім розвивається первинна (свіжа) малярія. Характеризується типовими нападами лихоманки. Напад проходить зі зміною трьох послідовних фаз:
• фаза "ознобу" - починається з підвищення температури до 39-40 °С, шкіра холодна, шорстка ("гусяча шкіра"), губи синюшні, може бути нудота і блювота;
• фаза "жару" характеризується збереженням високої температури, наростає головний біль, болі у м'язах; з'являється відчуття жару, шкіра гаряча на дотик;
• фаза потовиділення - температура швидко знижується до норми або нижче норми, виражене потовиділення; самопочуття поліпшується,
Діагностика. Клінічна: характерна лихоманка, збільшення селезінки, анемія. Лабораторна: виявлення паразитів у мазку і товстій краплі крові норів і підтвердження раніше перенесеної малярії.
Лікування. Застосовують протималярійні препарати: хлорохін-фосфат (делагіл) та ін.
Профілактика. Особиста: захист від укусів комарів, профілактичний прийом протималярійних препаратів. Громадська: оздоровлення місцевості за допомогою меліоративних заходів, знищення комарів та їх личинок за допомогою інсект.