ЕМБАРГО –ЗАБОРОНА ВВЕЗЕННЯ ВАЛЮТИ
Ембарго - державна заборона ввезення у країну або вивезення з неї валюти, золота, товарів, цінних паперів з метою економічного і фінансового тиску на іншу країну.
Заборона ввезення валюти- заборона ввезення грошових одиниць в країну.
ЕМІСІЯ – ВИПУСК
Емісія- випуск в обіг грошей і цінних паперів.
Випуск - випуск грошей.
КОНВЕРТАЦІЯ – ВІЛЬНИЙ ОБМІН ВАЛЮТИ
Конвертація -це операції обміну готівкової валюти однієї іноземної держави на готівкову валюту іншої іноземної валюти.
Вільний обмін валюти - це процес обміну валют на валюти.
НОМІНАЛ – ВАРТІСТЬ
Номінал - вартість, що її вказують на грошових знаках, цінних паперах, банкнотах.
Вартість – ціна грошової одиниці.
САЛЬДО – ЗАЛИШОК
Сальдо – залишок коштів за певний період часу.
Залишок - це кошти ,що залишилися на кінець операційного дня в касі.
ТРАНСФЕРТ – ПЕРЕВЕДЕННЯ ВАЛЮТИ
Трансферт - переведення іноземної валюти або золота із однієї країни в іншу.
Переведення валюти -з однієї країни в іншу.
ФІРМА – ПІДПРИЄМСТВО
Фірма -індивідуальний економічний суб'єкт ринкових відносин, один з основних агентів ринку, який є незалежним учасником відносин з іншими фірмами, підприємцями, домогосподарствами, державою.
Підприємство -самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому Господарським кодексом України та іншими законами.
СТАТУТ – ПОЛОЖЕННЯ
Статут - це юридичний акт, яким оформляється утворення підприємства, організації, установи, фірми, визначаються їхня структура, функції, правовий статус, взаємовідносини з іншими підприємствами, організаціями, установами, фірмами чи фізичними особами тощо.
Положення - це правовий акт, що встановлює основні правила організаційної діяльності підприємств та установ, а також їх структурних підрозділів. Положення складають переважно при створенні нових підприємств або установ.
ЛІМІТ – ГРАНИЦЯ
Ліміт -це граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час.
Границя– це межа суми готівки.
ШТРАФ – ПОКАРАННЯ
Штраф– це грошове стягнення,або так зване покарання ,що накладається судом у випадках і межах, встановлених чинним законодавством.
Покарання- це один із етапів застосування кримінально-правових норм , який характеризується стягненням грошей.
АВАНС- ПОПЕРЕДНЯ ВИПЛАТА
Аванс -попередньо виплачена грошова сума в рахунок майбутніх платежів за матеріальні цінності, на виконання робіт, надання послуг чи сума, яку отримала підзвітна особа для певних цілей.
Попередня виплата– це виплата суми коштів до здійснення операції.
АГЕНСТВО БАНКУ – БАНКІВСЬКА УСТАНОВА
Агентство банку - банківська установа, що виконує функцію уповноваженої особи банку, здійснює кредитно-розрахункове обслуговування клієнтів, але що не володіє правом самостійної особи.
Банківська установа - банки України, їх філії (відділення), філії іноземних банків.
АКТИВ – ЧАСТИНА БАЛАНСУ
Актив - частина бухгалтерського балансу, яка відображає у грошовому виразі всі належні даному підприємству або організації матеріальні цінності з точки зору їх складу і розміщення.
Частина балансу -це актив ,або пасив.
Професіоналізми– слова й мовленнєві звороти, характерні для мови людей певних професій. Оскільки професіоналізм вживають на позначення спеціальних понять лише у сфері тієї чи іншої професії, ремесла, промислу, вони не завжди відповідають нормам літературної мови. Професіоналізми виступають як неофіційні (експресивно забарвлені) синоніми до термінів . На відміну від термінів, професіоналізми не мають чіткого наукового визначення й не становлять цілісної системи, крім того, терміни – це абстрактні поняття, а професіоналізми – конкретні.
Шляхи утворення професіоналізмів:
- вживання слова загальнонародної мови у специфічному значенні (н-д, вікно у мовленні вчителів – вільний час між уроками);
- усічення основ слів (головбух – головний бухгалтер) ;
- зміна в наголошенні слів (мар’кетинг (термін) – марке’тинг (професіоналізм));
- зміна деяких законів літературної мови (масла – масло, олії – олія – іменники на позначення речовин вживають лише в однині).
Способи утворення професіоналізмів:
- префіксація (до – доукомплектувати, дографити, недо – недовнесок, за – задебетувати, роз- розбалансування);
- суфіксація ( -ість – пливучість, архітектурність, -ація – дискваліфікація, -аж - типаж);
- абревіація ( фінвідділ, держбюджет, академрисунок )
У професійній лексиці є ще професійні жаргони(мова професійної групи, що відрізняється від загальнонародної наявністю специфічних слів і виразів, властивих цій групі).
Професійні жаргони працівників фінансовоїсфери: зняти касу, підбити рахунки, прикинути баланс, липовий баланс, плаваючий курс, заморозити рахунки, збити в купу рахунок, ліпити документ, тверді ціни, малоцінка (малоцінно швидко зношувані предмети МШП), оборотка (оборотна відомість), червоним йде (проплечено більше суми, ніж та, що є в касі), дебет кредит обганяє (запаси і кошти перевищують заборгованість), сальдовка (залишки по запасах, товарах), грязний баланс, чистий баланс .
У писемному мовленні професіоналізми вживаються в науково-технічних, професійних виданнях, призначених для фахівців (журналах, буклетах, інструкціях). Професійні слова слід якомога обмежено вживати у діловодстві, бо вони перетворюють діловий папір з офіційного в напівофіційний, надають йому рис приватної записки, а не документа.
Для підсилення виразності мовлення, дотримання норм етики у спілкуванні, з метою передачі думки стисло й образно, мовці користуються фразеологізмами. У діловому мовленні особливий акцент слід робити на такому типі фразеологічних одиниць як фразеологічні вирази, зокрема мовні кліше.
Мовне кліше – стійкий мовний зворот, який легко відтворюється в певних умовах і контекстах стандарту. Причина появи кліше - повторюваність адміністративно-виробничих ситуацій. Мовні кліше підтверджують основні ознаки ОДС (документальність, висока стандартизація вислову, нейтральний тон викладу).
Словесні штампи мови ділових паперів:
на даному етапі, з великим успіхом, ввести до складу, круглий стіл, реалізація завдань, контроль за виконанням завдань покласти на, підвищення ефективності заходів, набути розвитку, приділити особливу увагу, вжити термінових заходів, здійснювати контроль за дотримуванням, прийняти до виконання, відповідно до чинного законодавства, з боку керівництва, оформлення на підставі...
Кліше мають такі ознаки:
- відповідність психологічним стеоретипам, що часто повторюються;
- легке відтворення готових формул у процесі мовлення;
- автоматизація процесу відтворення;
- економія зусиль, мисленнєвої енергії і часу як для того, хто говорить (пише), так і для слухача (мовця).
Залежно від головного слова розрізняють іменні (порядок денний, заходи щодо реконструкції, міжнародна торгівля) та дієслівні (виголошувати промову, брати участь, оголосити подяку) мовні кліше.
У сукупності терміни, професіоналізми та мовні кліше формують мову професії певного фахівця.
Мова професії обліковця-фінансиста:
А
А ДАТО — (іт. а data) з дня підпису.
АБ ІНІЦІО (лат. ab initio) — з початку.
АБ ОВО (лат. ab ovo) — вислів, що свідчить про початок біржової діяльності в тому випадку, якщо попередня сесія була невдалою.
АБАНДОН — відмова особи, що застрахувала майно (страхувальника), від своїх прав на це майно і передача цих прав страховикові з метою отримання від нього повної страхової суми.
АБЕКОР — скорочене позначення назви «Асоційовані банки Європейської корпорації». А. є міжнародним банківським об'єднанням, яке сприяє міжбанківському обміну інформацією і здійснює наукові дослідження у галузях економіки, фінансів, банківської справи. Створене в 1971 р.
АБОНЕМЕНТ — документ, затвердженої форми, що дає право користування місцем у публічній організації: лекторії, плавальному басейні, на стадіоні і т.п. А. може бути платним і безкоштовним.
АБОНЕНТ— споживач певного виду послуг; особа, що користується абонементом. За допомогою платних абонементів здійснюються готівкові та безготівкові розрахунки.
АБОНЕНТСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ — обов'язок абонента сплатити вже за надані йому послуги, термін оплати яких закінчився. У випадку несплати заборгованості абонент може бути позбавлений права подальшого користування послугами, а заборгованість може бути стягнена в судовому порядку.
АБОНЕНТСЬКА ПЛАТА — плата, що вноситься організаціями, підприємствами, громадянами за тривале користування послугами для отримання абонемента.
АБСЕНТЕЇЗМ — (від латів. absentia - відсутність) - 1) відсутність власника: форма землекористування, при якій земля відокремлена від власника, який одержує грошовий дохід у вигляді ренти, але при цьому він не бере участі в обробці і виробничому використанні землі; 2) відсутність працівника.
АБСОЛЮТНА ПЕРЕВАГА — можливість держави завдяки її природним особливостям і виробничому потенціалу виробляти товар із мінімальними затратами виробництва порівняно з іншими державами, що виробляють і продають той самий товар.
АБСОЛЮТНО КОНКУРЕНТНА ФІРМА — фірма, яка встановлює рівень цін на продукцію, що виробляється, як постійний, не залежний від обсягу продажу.
АБСОРБЦІЯ — (лат. absorptio — поглинання) включення, вступ іммігрантів, осіб, що прибул з інших країн на постійне місцепроживання в дану країну, в економічне життя цієї країни.
АБСТРАКЦІЯ — (лат. abstractio — відвернення) спрощення економічного аналізу за допомогою виключення з нього деяких економічних і неекономічних чинників, які в даному аналізі не відіграють визначальної ролі і можуть бути виключені з метою отримання чіткішої картини.
АВАЛЬ — гарантія, згідно з якою особа (аваль), яка видала її, несе відповідальність за оплату векселя перед його власником. А. скріплюється підписом на лицевій або зворотній стороні векселя або на спеціальному гарантійному листі, що прикріплюється до векселя, — алонжі.
АВАНС — (фр. avance) гроші, що видаються організаціям або особам як майбутні витрати і платежі, а також частина заробітньої платні (зазвичай 40—50 % від посадового окладу або почасової тарифної ставки), що виплачується за першу половину місяця.
АВАНСИ ЗА БУДІВЕЛЬНИМ КОНТРАКТОМ - грошові кошти або інші активи, отримані підрядником у рахунок оплати робіт, що виконуватимуться за будівельним контрактом.
АВАНСОВА ПЛАТА — внесення грошових коштів, здійснення платежу в рахунок оплати товарів, робіт, послуг. Це одна з форм вкладень в справу, включається в активи фірми, що надала аванс.
АВАНСОВАНИЙ КАПІТАЛ — грошовий капітал, призначений для придбання засобів виробництва, організації справи, здійснення бізнес-проектів, що обіцяють принести в майбутньому прибуток.
АВАНСОВАНІ ЗАСОБИ — грошові кошти, видані або виділені під виконання заздалегідь поставлених завдань, для досягнення певної мети.
АВАНСОВИЙ ЗВІТ — документ типової форми, що підтверджує витрачання авансу, складається і надається підзвітними особами. У ньому вказуються отримані під звіт суми, фактично проведені витрати, залишок підзвітних сум або перевитрата.
АВАНСУВАННЯ — надання кредиту, видача засобів у рахунок майбутніх витрат.
АВАНСУВАННЯ БІЗНЕСУ — отримання бізнесменом грошових коштів на здійснення бізнес-проектів, бізнес-операцій.
АВАНТАЖ — (фр. avantage - передавати) вигода, перевага, сприятливе становище (людини, групи).
АВАРІЙНИЙ КОМІСАР — юридична або фізична особа, до послуг якої звертаються страховики для захисту своїх інтересів під час страхового випадку із застрахованим майном.
АВАРІЙНИЙ СЕРТИФІКАТ — документ, що офіційно підтверджує причини, характер і розміри збитку внаслідок аварійного випадку.
АВАРІЯ— (італ. avaria — пошкодження, збитки) 1) вихід чого-небудь з ладу, порушення нормального ритму роботи; 2) у морському праві — збитки, що виникли у зв'язку з навмисно (загальна А.) або ненавмисно (приватна А.) завданим судну чи вантажу збитком.
АВЕРАЖ — (англ. average — середній) стратегія гри на біржі, що полягає в послідовній купівлі або продажу акцій певного випуску через певний проміжок часу у мірі зміни їхнього курсу. Клієнтові у цьому разі надаються певні пільги.
АВЕРАЖНИЙ ТЕРМІН — середній період поетапної оплати кредитів (місячний, піврічний, річний і тому подібне).
АВЕРС — (фр. аvers. від лат. adversus — обернений ) лицева сторона монети, медалі.
АВІЗО— 1) у банківській і комерційній практиці офіційне повідомлення про виконання розрахункової операції (рахункові записи, надані чека), його оплату або відмову в оплаті, відкриття акредитиву та ін.; 2) лист, що повідомляє одержувача про надсилання векселя, товару, переказ грошових коштів.
АВІСТА — (італ. а vista — після пред'явлення) 1) вексель на пред'явника без вказівки терміну платежу, може бути пред'явлений до оплати у будь-який час; 2) надпис на векселі або іншому цінному папері, що засвідчує можливість оплати у будь-який час.
АВТАРКІЯ— (греч. autdrkeia — самозадоволення) проводиться державою, регіоном політикою економічного відокремлення. А. спрямована на створення замкнутої, незалежної економіки, здатної самостійно забезпечити себе всім необхідним.
АВТОКРАТІЯ — (грец. autokrdteia — самодержавство) спосіб, стиль управління економікою, підприємством, заснований на зосередженні влади в руках однієї особи.
АВТОМАТИЗАЦІЯ — застосування машин, машинної техніки і технології з метою полегшення людської праці, витіснення її ручних форм, підвищення її продуктивності. АВТОМАТИЗАЦІЯ БАНКІВСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ — застосування електронних і механічних пристроїв, економіко-математичних методів і систем управління для обробки, накопичення, аналізу і передачі на відстань інформації про грошові платежі, розрахунки та інші фінансово-кредитні операції.
АВТОМАТИЗОВАНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ — системи для збору, накопичення, зберігання, пошуку, передачі, обробки інформації з використанням обчислювальної техніки, комп'ютерних інформаційних мереж, засобів і каналів зв'язку.
АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ (АСУ) — кібернетичні системи, в яких розумова діяльність людей поєднується з переробкою інформації, розрахунками, логічними операціями, що проводяться з використанням обчислювальної техніки і сучасних засобів зберігання, передачі і обробки інформації.
АВТОМАТИЧНИЙ БЮДЖЕТ — автоматичне перенесення бюджету минулого року на новий бюджетний рік у разі невчасного ухвалення нового бюджету.
АВТОМАТИЧНИЙ РАХУНОК ТРАНСФЕРТНИХ ПОСЛУГ — комбінація чекового рахунку в комерційному банку з ощадним рахунком, що приносить відсотки і дозволяє автоматично перераховувати гроші з другого рахунку на перший.
АВТОМОБІЛЬНИЙ ПОДАТОК — збір з власників автотранспортних засобів, стягнений у вигляді місцевого податку, який використовується на утримання і поліпшення доріг.
АВТОМОБІЛЬНИЙ ТАРИФ — тариф на оплату перевезень автомобільним транспортом.
АВТОНОМІЯ— (від грец. autos -сам і nomos — закон) самоврядування, форма організації управління територіями, підприємствами, за якої вони володіють значними правами і можливостями самостійного ухвалення господарських рішень.
АВТОНОМНИЙ ТАРИФ — митний тариф, встановлений державою в односторонньому порядку, поза міжурядовими угодами.
АВТОНОМНІ БЮДЖЕТИ — самостійні бюджети (кошториси доходів і витрат) територій, господарських одиниць, фондів, що володіють відносною самостійністю, незалежністю від бюджетів більших територіальних і господарських утворень, центральних бюджетів. А.Б. можуть доповнювати бюджети більш високого рівня.
АВТОНОМНІ КАПІТАЛОВКЛАДЕННЯ — частина загальних капіталовкладень, визначена не мікроекономічними чинниками, наприклад отриманням прибутків на конкретному підприємстві, а макроекономічними.
АВТОРИТАРНИЙ КАПІТАЛІЗМ — економічна система, за якої основні ресурси знаходяться у приватній власності, а уряд у широких масштабах регулює і керує економічними процесами.
АВТОРСЬКЕ ПРАВО — особливі законодавчо обумовлені права авторів творів науки, літератури, мистецтва на розпорядження і використання створених ними творінь. Згідно з А.П. тільки автор має право визначати, хто і як може використовувати його твір. А.П. успадковується.
АВТОРСЬКЕ СВІДОЦТВО — документ, що засвідчує авторське право на винахід. Якщо автор зберігає за собою виняткове право на використання винаходу, то йому видається патент на винахід.
АВТОРСЬКИЙ ДОГОВІР — угода між автором твору чи винаходу і видавцями, виконавцями, користувачами авторських творів, в якій встановлюються умови використання творів, що охороняються авторським правом.
АВТОРСЬКИЙ НАГЛЯД — контроль авторів проекту над проектною організацією щодо створюваного об'єкту, проектного рішення, прийнятого у ході проектування і зафіксованого в проекті.
АВУАРИ— грошові ресурси банку в чужоземних валютах, золоті, що є на його рахунках в закордонних банках.
АГЕНТ — (лат. agens, родовий відмінок agentis — що діє) —фізична або юридична особа, громадянин або організація, доповідачі в ролі довіреної особи, посередника, уповноваженого здійснювати певні дії від імені іншої особи (принципала) за дорученням і на користь цієї особи .
АГЕНТ-БАНК — 1) банк, уповноважений членами міжнародного кредитного синдикату як гарант інтересів цього синдикату на весь термін кредиту; 2) організація, якій доручений випуск облігацій.
АГЕНТСТВА — цінні папери федеральних агентств США (установ і організацій федерального уряду).
АГЕНТСТВО — представництво, відділення великої установи, підприємства, фірми, що керує їхніми справами у певному регіоні і виконує певне коло їхніх доручень.
АГЕНТСТВО БАНКУ — банківська установа, що виконує функцію уповноваженої особи банку, здійснює кредитно-розрахункове обслуговування клієнтів, але що не володіє правом самостійної особи.
АГЕНТСЬКА ВИНАГОРОДА — отримана агентом плата за виконані ним посередницькі агентські послуги, здійснювана фірмою, особою, що найняла агента (принципалом).
АГЕНТСЬКА УГОДА — договір між особою, що наймає агента (принципалом), і самим агентом, згідно з яким агентові доручається на певних умовах виконання від імені і на користь наймача певного роду послуг, дій, зобов'язань, на що агент отримує необхідні повноваження.
АГЕНТСЬКІ ОПЕРАЦІЇ — здійснення агентом дій, пов'язаних з виконанням агентських послуг, найчастіше з продажем або купівлею товару і послуг за дорученням клієнта.
АГЛОМЕРАЦІЯ— (від латів. agglomerare — приєднувати, нагромаджувати) компактне розташування, угрупування поселень, об'єднаних не тільки в просторовому сенсі, але що володіють розвиненими виробничими, культурними, рекреаційними зв'язками.
АГРАРНИЙ РИНОК — ринок сільськогосподарської продукції.
АГРАРНО-ПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС (АПК) — сукупність галузей народного господарства, що включає сільське господарство і галузі промисловості, що тісно пов'язані з сільськогосподарським виробництвом, здійснюють транспортування, зберігання, переробку сільськогосподарської продукції, доведення її до споживача, забезпечують сільське господарство технікою і добривами і тому подібне .
АГРЕГАТНИЙ ІНДЕКС — форма зведеногоо індексу, що використовується для характеристики відносної зміни індексованої величини в поточному періоді порівняно з базисним періодом.
АГРЕГАЦІЯ— збільшення економічних показників за допомогою їхнього об'єднання в єдину групу.
АГРЕСИВНИЙ ІНВЕСТОР — інвестор, готовий ризикувати задля отримання високих дивідендів.
АГРЕСИВНИЙ ПОРТФЕЛЬ — портфель цінних паперів, що активно купуються і продаються, що містить такі їхні випуски, відносно вартості яких існує припущення, що вона швидко зростатиме; цим він відрізняється від стійких до змін кон'юнктури цінних паперів, які, проте, приносять вищий дохід.
АГРЕСИВНІ ЦІННІ ПАПЕРИ — цінні папери, що обіцяють швидке зростання вкладеного в них капіталу: акції, облігації, курс яких може значно підвищитися згідно з спостереженнями за кон'юнктурою фондового ринку, тенденціями, прогнозами.
АД ВАЛОРЕМ — (лат. ad valorem.) за вартістю, згідно з ціною.
АДАПТАЦІЯ — (лат. adaptatio — пристосування) пристосування економічної системи та її окремих суб'єктів до умов зовнішнього середовища, виробництва, праці, обміну, життєвих умов, які змінюються.
АДАПТИВНА ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА — організаційна структура підприємства, здатна гнучко змінюватися, швидко пристосовуватися до цілей, завдань, функцій підприємства до змін в зовнішньому економічному середовищі.
АДВАЛОРНЕ МИТО — (лат. ad valorem — згідно з ціною, вартістю) вид митних зборів, що стягуються у процентному відношенні до митної вартості товару.
АДЕНДУМ— (лат. addendum — доповнення, збільшення) доповнення до договору, зокрема, договору чартеру або фрахту, що змінює або заповнює ті або інші умови договору.
АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ — юридична відповідальність за адміністративну провину.
АДМІНІСТРАТИВНА ПРОВИНА — правопорушення, протиправна дія або бездіяльність, що робить замах на державну, приватну або іншу власність, встановлений законом порядок, зокрема щодо оподаткування, свободи громадян та ін., що порушує адміністративну відповідальність.
АДМІНІСТРАТИВНИЙ ДИРЕКТОР — див. ВИКОНАВЧИЙ ДИРЕКТОР.
АДМІНІСТРАТИВНІ МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ — див. ДИРЕКТИВНІ МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ.
АДМІНІСТРАТИВНО-КОМАНДНА СИСТЕМА — система управління економікою країни, в якій керівна роль належить розподільним, командним методам, а влада зосереджена в руках центральних органів управління, бюрократичного апарату.
АДМІНІСТРАТИВНО-УПРАВЛІНСЬКИЙ ПЕРСОНАЛ — працівники апарату управління, службовці, що входять до адміністрації підприємства, організації, конторські працівники, дирекція підприємств і установ.
АДМІНІСТРАТОР — синонім менеджера.
АДМІНІСТРАЦІЯ— (лат. administratio — управління, керівництво) керівництво підприємства, організації, апарат управління; коло осіб, уповноважених здійснювати оперативне управління, виступати як юридична особа, офіційно представляти організацію, установу.
АДМІНІСТРАЦІЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ — коло проблем, пов'язаних з управлінням цінними паперами.
АДРЕСА ЮРИДИЧНА — див. ЮРИДИЧНА АДРЕСА.
АДРЕСАНТ — (нім. аdressant) відправник.
АДРЕСАТ— (нім. аdressaпt) одержувач відправленого вантажу, товару, листа.
АЖІО — (лат. aggio — перевищення) 1) перевищення ринкових курсів 14 грошових знаків, векселів або цінних паперів над їх номінальною вартістю; 2) підвищення курсу акцій на біржах інших країн порівняно з курсом на національних біржах.
АЖІО-КОНТО — рахунок, що відображає як прибутки, так і збитки.
АЖІОТАЖ— (фр. agiotage — збудження) ринкова лихоманка, обумовлена різкими змінами кон'юнктури, попиту і пропозиції, цін на товари, курсу цінних паперів, валютного курсу.
АЖІОТАЖНИЙ ПОПИТ — лавиноподібне зростання попиту.
АЖУР– ведення бухобліку, при якому записи у рахункових книгах робляться у день здійснення операції.
АКВІЗИТОР— 1) працівник страхової компанії, страховий агент; 2) агент транспортної контори, що привертає нових вантажовідправників.
АКВІЗИЦІЙНІ ВИТРАТИ — витрати на оплату праці аквізиторов — агентів та інспекторів з укладення нових договорів страхування.
АКВІЗИЦІЯ— (лат. acquisitio — набуваю, досягаю) 1) залучення аквізитором нових клієнтів страхової або транспортної компанії; 2) купівля однією особою або групою осіб всіх акції компанії, що означає придбання підприємства.
А-КОНТО — (італ. а conto — в рахунок платежу) попередній розрахунок імпортера з експортером за продані товари як оплата імпортером рахунків експортера.
АКОРД — (італ. accordo — угода, договір) одноразова виплата організацією заробітної плати працівникам за весь обсяг виконаних робіт згідно із заздалегідь встановленою щодо ставки оплатою.
АКОРДНІ ПОДАТКИ — податки, що встановлюються державою на рівні, не залежному від розмірів доходів і купівель.
АКРЕДИТИВ— (від лат. accredo — довіряю) грошове зобов'язання банку, що надається на підставі доручення його клієнта на користь клієнта іногороднього банку.
АКРЕДИТИВ З ЧЕРВОНОЮ УМОВОЮ — акредитив з умовою, згідно з якою банк виплачує авансом частину суми акредитиву проти складської розписки або іншого подібного документа замість коносамента.
АКРЕДИТИВНА ФОРМА РОЗРАХУНКІВ — форма безготівкових розрахунків, заснована на операціях зі встановлення акредитиву на адресу конкретного одержувача; застосовується при іногородніх розрахунках.
АКСЕЛЕРАТОР— (від лат. accelero — прискорюю) відношення приросту інвестицій до того, що викликав його відносний приріст доходу, споживчий попит або готова продукція. Див. також МУЛЬТИПЛІКАТОР.
АКТ — (лат. actus — дія) первинний документ, який застосовується в бухгалтерському обліку; складається комісією або особами, відповідальними за здійснення господарських операцій; перевіряється бухгалтерією і затверджується керівником підприємства
АКТ ІНКОРПОРАЦІЇ — дозвіл урядового органу, відомства на створення корпорації, що видається на основі надання потрібних для реєстрації документів і оплати мита.
АКТИВ— сукупність майна і грошових коштів, що належать підприємству. А. поділяється на нематеріальні (будівлі, споруди, машини і устаткування, матеріальні запаси, банківські внески, вкладення в цінні папери, пакети, боргові зобов'язання інших підприємств, особливі права на використання ресурсів) і нематеріальні цінності .
АКТИВАЦІЯ— здійснення раніше підготовленої процедури.
АКТИВИ ФОНДУ - активи (окрім фінансових інструментів без права передачі, що емітовані платником внесків) юридичної особи, діяльність якого спрямована на здійснення виплат його учасникам, які призначені тільки для довгострокових виплат його учасникам, на які не може бути звернене будь-яке стягнення відповідно до закону та які не повертаються платнику внесків, крім випадків, якщо залишки активів фонду перевищують зобов'язання за програмою з визначеною виплатою або повертаються платнику внесків для погашення вже здійснених ним виплат учасникам фонду (П(С)БО № 26 "Виплати працівникам").
АКТИВНЕ САЛЬДО — перевищення доходів над витратами в торговому або платіжному балансі.
АКТИВНЕ САЛЬДО ПО НЕВИДИМИХ СТАТТЯХ ЕКСПОРТУ І ІМПОРТУ — перевищення надходжень від тіньового експорту над платежами за тіньовий імпорт.
АКТИВНИЙ КАПІТАЛ — капітал, вільний від зобов'язань і боргів.
АКТИВНИЙ РИНОК - ринок, якому притаманні такі умови: предмети, що продаються та купуються на цьому ринку, є однорідними; у будь-який час можна знайти зацікавлених продавців і покупців; інформація про ринкові ціни є загальнодоступною (П(С)БО № 8 "Нематеріальні активи").
АКТИВНІ ОБЛІГАЦІЇ — боргові цінні папери, що часто надходять у продаж і вільно функціонують на ринку цінних паперів.
АКТИВНІ ОПЕРАЦІЇ БАНКІВ — розміщення банком фінансових ресурсів, що є у нього, з метою пустити їх в обіг і отримати прибуток.
АКТИВНІ РАХУНКИ — рахунки бухгалтерського обліку, на яких враховуються засоби підприємств, їх активи. А.Р. відображають наявність, склад і розміщення засобів. У А.Р. збільшення засобів записується по дебету, а зменшення — по кредиту.
АКТИВНІ ЦІННІ ПАПЕРИ — цінні папери, що є об'єктом масової купівлі-продажу, котирування яких часто публікуються.
АКТУАЛІЗАЦІЯ — метод економічного розрахунку, що полягає в наведенні показників майбутнього стану до їх нинішніх значень.
АКТУАРІАТ— методи використання статистики і теорії вірогідності в страхуванні і фінансових операціях. Спочатку ці методи використовувалися в страхуванні життя, потім почали широко застосовуватися у всіх видах страхування при вирішенні проблеми розподілу річних надходжень.
АКТУАРІЙ— фахівець в області страхової математичної статистики, що займається розробкою науково обгрунтованих методів нарахування тарифних ставок по довгостроковому страхуванню життя.
АКТУАРНІ ПРИБУТКИ (ЗБИТКИ)- прибутки (збитки), які є різницею між попередніми актуарними припущеннями і тим, що фактично відбулося, з урахуванням зміни актуарних припущень (П(С)БО № 26 "Виплати працівникам").
АКТУАРНІ ПРИПУЩЕННЯ- демографічні та фінансові припущення, що використовуються для обчислення теперішньої вартості зобов'язання за програмою з визначеною виплатою (П(С)БО № 26 "Виплати працівникам").
АКТУАРНІ РОЗРАХУНКИ — система математичних і статистичних закономірностей, що встановлюють взаємини між страховиком і страхувальником. Вони відображають у вигляді математичних формул механізм освіти і витрачання страхового фонду в довгострокових страхових операціях, пов'язаних з тривалістю життя населення.
АКУМУЛЯЦІЯ ГРОШОВИХ КОШТІВ — процес поступового накопичення економічним суб'єктом грошових ресурсів.
АКЦЕПТ— гарантія оплати або згода на оплату грошових, товарних або розрахункових документів. Банк виконує платіжну вимогу постачальника і вилучає гроші з рахунку платника при його згоді (акцепті).
АКЦЕПТ ВЕКСЕЛЯ — згода на оплату векселя, що оформляється у вигляді відповідного напису акцептанта на векселі. Відмова від акцепту оформлюється у формі вексельного протесту.
АКЦЕПТАНТ — фізична або юридична особа, що перейняла на себе зобов'язання сплатити вексель, рахунок.
АКЦЕПТНА ФОРМА РОЗРАХУНКІВ — одна з форм безготівкових розрахунків, при якій постачальник виписує товарні і розрахункові документи і представляє їх в свій банк на інкасо. Банк постачальника пересилає документи банку платника, який їх оплачує за умови акцепту (згоди) платника.
АКЦЕПТНИЙ БАНК — банк, що здійснює кредитування зовнішньої торгівлі під забезпечення тратт.
АКЦЕПТНИЙ БУДИНОК — банківська установа, що спеціалізується на кредитуванні зовнішньої торгівлі. Основні операції, здійснювані А.Б.: депозитно-позикові операції, акцепт комерційних векселів або тратт експортерів, консультаційні послуги, посередництво в операціях по реструктуруванню (злиттю, поглинанню) компаній.
АКЦЕПТНИЙ КРЕДИТ — одна з форм банківського кредитування зовнішньої торгівлі: кредит, що надається банками у вигляді акцепту перевідних векселів (тратт), що виставляються, як правило, експортерами на банки.
АКЦЕПТНО-РАМБУРСНИЙ КРЕДИТ — вид акцептного кредиту, при якому експортери зацікавлені в наявних платежах. Фактично є короткотривалим банківським кредитуванням торгових операцій, здійснюваних за допомогою тратти, що подається продавцем в банк, вказаний покупцем.
АКЦЕСОРНИЙ ДОГОВІР — додатковий договір, що приєднується до іншого, головного договору (зобов'язання).
АКЦИЗНИЙ ЗБІР — державний непрямий податок на продукти масового споживання, який сплачується за рахунок покупців.
АКЦІЇ В УМОВНІЙ КОНСИГНАЦІЇ — англо-американський вислів для позначення акцій, що вже котируються на біржі, хоча їхній «фізичний» випуск ще не відбувся.
АКЦІЇ-ДВІЙНИКИ — акції двох юридично незалежних акціонерних товариств, чиїми власниками фактично виступають одні і ті ж особи. Збори акціонерів обидвох цих товариств мають відбуватися одночасно.
АКЦІЙНЕ МАНТО — стан підприємства, коли воно не здійснює підприємницьку діяльність, але зберігається як юридична особа, функціонує суто формально.
АКЦІОНЕР— власник акції; особа, що володіє акцією і якій належать усі права щодо неї.
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО — (АТ) - 1) об'єднання декількох фізичних осіб, декількох підприємств, що формує свій капітал за допомогою випуску і продажу акцій; 2) організаційно-правова форма існування і функціонування підприємств, що привертають акціонерний капітал.
АКЦІОНЕРНИЙ БАНК — банк, організований у формі акціонерного товариства. У сучасних умовах є головною формою організації банків.
АКЦІОНЕРНИЙ СЕРТИФІКАТ — документ, що є свідоцтвом юридичного права на володіння акціями компанії; друкується на папері з водяними знаками і тонким гравіюванням, щоб уникнути підробки. Якщо акція зареєстрована у формі сертифікату, то дивіденди переводяться власникові поштою.
АКЦІЯ – цінний папір без визначеного часу обігу, що засвідчує участь у статутному фонді акціонерного товариства, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна у випадку ліквідації акціонерного товариства.
АКЦІЯ З ОБМЕЖЕНИМ ПРАВОМ ГОЛОСУ — акція з обмеженнями, що випускається з лімітом на число або частку власників, що мають право голосувати.
АЛЕАТОРНА ОПЕРАЦІЯ — випадкова біржова операція, парі.
АЛЕГРІ — лотерея з результатом, який стає відомим негайно услід за купівлею квитка. Назва - від жартівливого напису на програшних квитках, тобто «будьте веселі».
АЛІЄНАЦІЯ — 1) відчуження майна; 2) операція по зміні власника акції, капіталу, цінності, тобто передача майна, що належить одній особі, у власність іншої особи.
АЛОНЖ — прикріплений до векселя додатковий листок, на якому здійснюються передавальні написи (індосамент), якщо на зворотній стороні векселя замало місця.
АЛТИН — старовинна російська рахунково-грошова одиниця. З XVII ст. алтином почали називати монету, яка за вартістю прирівнювалася до шести московських грошей — срібних монет, що були в обігу в московському князівстві.
АЛЬПАРІ— ідеальна рівність ринкового (біржового) курсу валюти, облігацій, цінних паперів, векселів з їх номінальною вартістю.
АЛЬТЕРНАТИВА — 1) один з можливих варіантів економічної поведінки, порівнюваний з іншим варіантом в цілях вибору кращого способу дій; 2) управлінське рішення, що протиставляється іншому рішенню, що виключає дане.
АЛЬЯНС— союз, об'єднання декількох організацій, підприємств, осіб на договірній основі.
АМАНАТ — в Київській Русі і в деяких східних країнах: заручник, що видається як умова забезпечення договору.
АМАНКО — бірж.: дефіцит, заборгованість, брак.
АМОРТИЗАЦІЙНИЙ КАПІТАЛ — капітал, призначений для відтворення основних засобів, утворюваний за рахунок амортизаційних відрахувань.
АМОРТИЗАЦІЯ - систематичний розподiл вартостi, яка амортизується, необоротних активiв протягом строку їх корисного використання (експлуатацiї) (П(С)БО № 7 "Основні засоби").
АМОРТИЗОВАНА СОБІВАРТІСТЬ ФІНАНСОВОЇ ІНВЕСТИЦІЇ - собівартість фінансової інвестиції з урахуванням часткового її списання внаслідок зменшення корисності, яка збільшена (зменшена) на суму накопиченої амортизації дисконту (премії) (П(С)БО № 12 "Фінансові інвестиції").
АМПЛІАЦІЯ— копія розписки про отримання грошей.
АМПЛІФІКАЦІЯ— - посилення дії чинників, параметрів в багатофакторній економічній системі.
АНАЛІЗ ВИТРАТ І РЕЗУЛЬТАТІВ — аналіз з використанням балансових таблиць, в яких зафіксовані і підсумовані витрати на виробництво основних видів економічного продукту і результати у вигляді обсягів виробництва, випуску цього продукту
АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ — економічний аналіз результатів діяльності підприємства, при якому комплексно оцінюється його відповідність цілям і завданням, що стоять на даному етапі перед підприємством.
АНАЛІТИК— фахівець, працівник фірми, банку, що володіє методикою економічного аналізу, здійснює такий аналіз.
АНАЛІТИЧНИЙ ОБЛІК — бухгалтерський облік господарських операцій, деталізований в грошовому, а в необхідних випадках і в натуральному обсязі. А.О. ведеться за допомогою аналітичних рахунків.
АНГЛІЙСЬКИЙ АУКЦІОН — аукціон, що грунтується на встановленні мінімальної ціни як відправної, базисної для подальших торгів, в процесі яких запропонована ціна поступово збільшується. Підсумкова ціна формується в ході торгу як остання максимальна ціна, запропонована покупцями.
АНДЕРАЙТЕР– юридична особа, відповідальна за укладання страхових угод, формування портфеля страхових зобов’язань згідно з нормами страхового права та економічною доцільністю.
АНДЕРАЙТИНГ– придбання цінних паперів нових випусків з метою подальшого розміщення на первинному ринку.
АНДИНУВАННЯ — пропозиція на постачання товару.
АНКЕТА— аркуш із списком фахових питань, відповіді на яких дозволяють провести економічне, соціологічне обстеження, вивчити громадську думку.
АНОМАЛЬНИЙ СВІТЧ — - переведення інвестицій з одних цінних паперів в інші для отримання прибутку від аномальної зміни кон'юнктури ринку.
АНТИДАТУВАННЯ — видача документа (векселі) попереднім числом.
АНТИМОНОПОЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО — комплекс законів і урядових актів, які сприяють розвитку конкуренції, спрямовані на обмеження і заборону монополій, що перешкоджають створенню монопольних структур і об'єднань, монополістичних дій. Для організації антимонопольної діяльності створюються антимонопольні комітети.
АНТИМОНОПОЛЬНЕ РЕГУЛЮВАННЯ — діяльність держави, спрямована на захист прав споживачів, на запобігання монополізації окремими виробниками тих або інших видів виробництв.
АНТИПАТІЯ ДО РИЗИКУ — перевага визначеного, заздалегідь відомого, розрахованого результату проведення операції; здійснення економічного проекту з математичним очікуванням, рівним практично безризиковому результату.
АНТИРОЗБАВЛЯЮЧА ПОТЕНЦІЙНА ПРОСТА АКЦІЯ - фінансовий інструмент або інша угода, конвертація яких у прості акції приведе до збільшення чистого прибутку (зменшення чистого збитку) на одну просту акцію від звичайної діяльності в майбутньому (П(С)БО № 24 "Прибуток на акцію").
АНТИЦИПАЦІЯ — 1) прогнозування можливого ходу подій; 2) передчасне настання якого-небудь явища, яке повинно було настати пізніше, наприклад, сплата грошей за борговим зобов'язанням до обумовленого терміну, користування правом до його підтвердження і тому подібне.
АНТРЕПРЕНЕР — підприємець.
АНУЇТЕТ — 1) один з видів термінової державної позики, по якій щорічно виплачуються відсотки і погашається частина суми; 2) рівні один одному грошові платежі, що виплачуються через певні проміжки часу в рахунок погашення отриманого кредиту, позики і відсотків по ньому.
АНУЛЮВАННЯ — розірвання договору, відміна замовлення, визнання недійсним раніше укладеної угоди, взятих зобов'язань, відмова від них.
АНУЛЮВАННЯ БОРГУ– відмова держави від усіх зобов’язань щодо раніше випущених позик.
АНУЛЯЦІЯ— процес анулювання акції або іншого цінного паперу у разі її втрати. Може полягати в публікації відповідного оголошення в спеціалізованому виданні.
АНУЛЬОВАНИЙ ЧЕК — сплачений банком, погашений чек; такий чек не підлягає поверненню.
АПЕЛЯЦІЯ — оскарження ухвал, рішень особами, які вважають їх несправедливими, протизаконними. А. подається в вищу інстанцію стосовно тієї, яка ухвалила рішення.
АПОРТИ— майно, що надходить акціонерному товариству на сплату за акції підприємства, прирівнюється до певної суми грошового внеску.
АПРОБАЦІЯ — перевірка на практиці, в реальних умовах теоретично побудованих методів, розрахунків, схем економічних процесів.
АРБІТРАЖНИЙ КОМІТЕТ — орган, що призначає арбітрів для вирішення суперечок між членами біржі, а також між членами біржі і учасниками.
АРГЕНТАРІЙ — банкір в Стародавньому Римі, що здійснював прийом грошей на зберігання, видачу позик, безготівкові розрахунки між клієнтами.
АРЕШТ НА ВНЕСОК — припинення операцій по видачі грошей з рахунку вкладника. Може бути накладений тільки після ухвали суду, органів попереднього слідства і дізнання по справах.
АРТІЛЬ— добровільне, зазвичай тимчасове, об'єднання фізичних осіб (громадян) для сумісного виконання робіт, здійснення трудової діяльності на колективних началах. Майно А., окрім пайових внесків, є єдиною неподільною колективною власністю. Відомі, наприклад, А. шукачів золота, А. будівельників і ін.
АС— давньоримська мідна монета, вага якої дорівнювала римському ваговому фунту (327р.). Спочатку ас був в обігу у вигляді злитків.
АСИГМЕНТ — повідомлення опційному райтеру про використання опціону власником з вказівкою, що райтеру слід отримати за умовами контракту.
АСИГНАЦІЯ— історична назва паперових грошей, що випускалися в Росії в період з 1769 до 1849 р.
АСИГНОВКА — документ, розпорядження, по якому видається певна сума для конкретної мети.
АСИГНУВАННЯ— грошові кошти, виділені з державних і інших джерел на певну мету або певним організаціям.
АСИГНУВАТИ — відпустити, видати, призначити певну суму грошей для якої-небудь мети.
АСИМЕТРИЧНА ІНФОРМАЦІЯ — ситуація, за якої окремі учасники володіють важливою, такою, що має безпосереднє відношення до предмету договору, операції, інформацією, якою не володіють інші учасники.
АСИСТАНС– перелік послуг, що надається застрахованій особі відповідно до договору страхування і в його межах у натурально-речовій або грошовій формі через медичне , технічне або фінансове сприяння.
АСОЦІАЦІЯ — добровільне об'єднання фізичних і (або) юридичних осіб з метою взаємної співпраці при збереженні самостійності і незалежності її членів. А. є найбільш «м'якою» формою об'єднання, сумісних дій, взаємодопомоги економічних суб'єктів.
АСОЦІЙОВАНЕ ПІДПРИЄМСТВО- підприємство, на яке інвестор має суттєвий вплив і яке не є дочірнім або спільним підприємством інвестора (П(С)БО № 3 "Звіт про фінансові результати").
АТАКА — прогресивна цінова тактика, яка застосовується фірмами, що прагнуть зайняти керівні позиції на ринку певного товару.
АТОМІСТИЧНІСТЬ РИНКУ — ринок, представлений безліччю покупців і продавців, що знаходяться в однаковому становищі, не мають переваги один над одним.
АУДИТ – перевірка офіційної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів тощо.
АУДИТОР— кваліфікований фахівець з перевірки бухгалтерських балансів юридичних осіб (підприємств, банків, акціонерних компаній), що одержує від держави відповідні повноваження, які підтверджуюють його права і кваліфікацію. Висновок А. обов'язковий при публікації балансу і представленні його податковим органам.
АУДИТОРСЬКА ФІРМА — спеціалізована організація, що здійснює контроль над ретельністю обліку виробничо-господарських організацій. Має право доступу до будь-якої комерційної інформації компанії, банку, перевіряє правильність обліку витрат виробництва, нарахування прибутків, встановлення договірних цін і тому подібне.
АУДИТОРСЬКИЙ ЗВІТ — звіт аудиторів, що містить результати аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності компанії.
АУДИТОРСЬКИЙ РИЗИК — об'єктивно існуюча вірогідність допущення можливих неточностей і відхилень від реальних даних, що виникає в ході аудиторської перевірки.
АУДИТОРСЬКИЙ СЕРТИФІКАТ — 1) сертифікат аудитора, що дає йому право займатися аудиторською діяльністю, свідоцтво про наявність ліцензії на таку діяльність; 2) свідоцтво, що видається за наслідками аудиторської перевірки.
АУКЦІОН— публічний торг для продажу рухомого (акції, облігації і інші цінні папери) і нерухомого (земельні ділянки, будівлі, устаткування, житлові будинки і ін.) майна, товарів, що володіють певними особливостями, під керівництвом спеціальної особи (аукціоніста), що проходить в заздалегідь встановлений час .
АУКЦІОННА ЦІНА — ціна, що складається при продажі товару на аукціоні, найвища ціна, запропонована за товар на аукціонному торзі.
АУКЦІОННИЙ ТОВАР — товар, що продається на аукціоні, призначений для аукціонного продажу.
АУКЦІОННИЙ ТОРГ — публічний торг, який здійснюється за аукціонними правилами. Товари сортуються за однаковими ознаками в лоти, схожі за ознаками лоти групуються у більші партії - стринги.
АУТРАЙТ —обмінна форвардна валютна операція, що включає премію або дисконт, при якій курс обміну встановлюється заздалегідь, а виконання самої операції допустиме через відкладений проміжок часу, не менше чим через два робочих дні після її висновку.
АУТСАЙДЕР — 1) компанія, підприємство якої-небудь галузі виробництва, що не входить в монополістичне об'єднання підприємців даної галузі (стороння, така, що займає на ринку даного товару одне із останніх місць за основними показниками); 2) особа, що спекулює на біржі.
АУТТРЕЙД — невдала через непорозуміння сторін або унаслідок технічної помилки торгова операція.
АФЕРА — сумнівна операція, шахрайська бізнес-операція, шахрайство.
АФІЛІАЦІЯ — приєднання компанії до материнської компанії як відділення, філії і тому подібне
АФІЛІЯ — дочірня компанія, яка є підпорядкованою іншій, материнській компанії.
АФІНАЖ— процес відділення дорогоцінних металів від домішок з метою отримання кінцевого продукту високої проби.
АФІРМАЦІЯ— підтвердження рахунків, документів.
А-ФОРФЕ — фінансування міжнародної торгівлі шляхом обліку перевідних векселів без права регресу, тобто покупець векселя бере на себе увесь ризик неоплати і не може оголосити претензій попередньому власникові.
Б
БАГАЖНА КВИТАНЦІЯ — документ у вигляді розписки, яка підтверджує прийом багажу для перевезення транспортом.
БАГАТОСТОРОННІЙ ДОГОВІР — договір за участю трьох або більше сторін, що полягає, зазвичай, у здійсненні товарообмінних операцій, споруді об'єктів, створенні спільних підприємств.
БАГАТОСТОРОННІЙ КЛІРИНГ — угода між урядами низки країн про взаємне узгодження зустрічних вимог через їхні центральні банки.
БАЗА — (від грец. basis - підстава) - 1) економічні дані, показники, що належать до певного періоду часу (базисного року), що використовуються як основа для порівняння з іншими аналогічними показниками.
БАЗА ДАНИХ — сукупність даних, числових значень показників, що використовуються при аналізі і розрахунках.
БАЗА КОНТРАКТУ — один з декількох сортів, марок товару, які можна постачати згідно з біржовим контрактом з оплатою за ціною, рівною біржовим котируванням.
БАЗИС— (грец. basis — підстава) надбавка до біржового котирування або знижка з неї, що є предметом торгу. Вона залежить від сорту і якості товару, умов постачання, оплати та ін. чинників.
БАЗИС ПОСТАЧАННЯ— умови зовнішньоторговельної операції, що стосуються розподілу обов'язків між продавцем і покупцем щодо оформлення документів, розподілу витрат, виконання термінів постачання і тому подібне.
БАЗИСНА ВАЛЮТА — службова валюта в даній країні , що є основою для котирування інших валют.
БАЗИСНА ВІДМІННІСТЬ — бірж.: відмінність між ціною на реальний товар і ціною ф'ючерсного контракту.
БАЗИСНА СТАВКА — процентна ставка, що стягується комерційними банками з найбільш кредитоспроможних компаній. Інші процентні ставки (наприклад, стягувані за позики приватним особам, комерційним і фінансовим організаціям) часто стосуються базисної.
БАЗИСНА ЦІНА — ціна товару, встановлена для основного сорту, найбільш відомої марки.
БАЗИСНА ЦІНА ЦІННИХ ПАПЕРІВ — середня ціна цінних паперів на певний період часу, що використовується для розрахунку ринкових показників.
БАЗИСНИЙ ПРИБУТОК — очікуваний прибуток звітного року. Цей показник використовується для розрахунку базової рентабельності, на підставі якої визначається аналітичними методами прибуток на планований рік.
БАЗИСНИЙ ПУНКТ — сота частина відсотка. У таких одиницях прийнято вимірювати різницю в процентних ставках. Наприклад, якщо ставка відсотка підвищилася з 10,4% до 10,8%, то вона змінилася на 40 базисних пунктів.
БАЗИСНИЙ РІК — рік, що приймається за базу, початкову точку відліку при визначенні темпів зростання, динаміки зміни, економічних індексів.
БАЗИСНІ ПОКАЗНИКИ — показники, економічні величини, прийняті як основа, база порівняння, зіставлення з іншими показниками. Б.П. необхідні при аналізі, економічних дослідженнях, визначенні відносних значень економічних величин.
БАЗОВА РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ — рентабельність попереднього року, використовувана при плануванні прибутків аналітичним методом.
БАЙ-БЕК — (англ. buy-back — дослівно: викупляти назад) товарообмінна операція, сенс якої полягає в розрахунку за постачання устаткування продукцією, виробленою на цьому устаткуванні.
БАЛАНС -звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал (П(С)БО № 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності").
БАЛАНС БАНКУ — бухгалтерський баланс, що відображає стан отриманих та власних засобів, їхні джерела, розміщення в кредитних та інших операціях.
БАЛАНС ДОХОДІВ І ВИТРАТ — фінансовий баланс, в розділах якого вказані джерела і величини доходів і витрат протягом певного періоду часу, і встановлена їх відповідність або перевищення однієї з частин балансу над іншою.
БАЛАНС ОБОРОТНИХ КОШТІВ — таблиця грошових надходжень і витрат підприємства протягом певного періоду, що показує їх відповідність один одному.
БАЛАНС ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ — баланс, в якому зіставляються наявні основні засоби з урахуванням їхнього вилучення і засоби, що знов вводяться.
БАЛАНС ОСНОВНИХ ФОНДІВ — співвідношення надходження і наявності основних фондів з їх вибуттям за певний період.
БАЛАНС ПЛАТЕЖІВ ПО КЛІРИНГОВИХ РОЗРАХУНКАХ — баланс безготівкових розрахунків по платіжних зобов'язаннях або взаємних вимогах компаній.
БАЛАНС ПОТОЧНИХ ОПЕРАЦІЙ — баланс, що показує чистий експорт держави, рівний обсягу експорту товарів і послуг за вирахуванням імпорту з додаванням чистого доходу від інвестицій і чистих грошових переказів.
БАЛАНС РОБОЧОГО ЧАСУ — баланс, що характеризує ресурси робочого часу працівників підприємства і їх використання на різні види робіт.
БАЛАНС РУХУ КАПІТАЛІВ — сальдо надходження і відтоку капіталів з країни, співвідношення експорту і імпорту державних і приватних капіталів і кредитів, зокрема прямі і портфельні капіталовкладення, внески в банках, комерційні кредити, спеціальні операції і ін.
БАЛАНС РУХУ КАПІТАЛІВ І КРЕДИТІВ — субрахунок ВНП, що фіксує співвідношення експорту і імпорту капіталів, кредити, отримані країною за кордоном і надані іншим країнам.
БАЛАНС ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ — баланс наявності і використання трудових ресурсів, складений з урахуванням їх поповнення і вибуття, сфери зайнятості, продуктивності праці.
БАЛАНС: АКТИВ І ПАСИВ БАЛАНСУ — актив відображає стан, розміщення і використання засобів; пасив — показує джерела їх створення.
БАЛАНС-НЕТТО — торговий баланс, в якому цінність експорту дорівнює цінності імпорту.
БАЛАНСОВА ВАРТІСТЬ — вартість основних та оборотних засобів на певний період, зафіксована у бухгалтерському балансі.
БАЛАНСОВА ВАРТІСТЬ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ — вартість основних засобів, по якій вони наведені в бухгалтерському балансі.
БАЛАНСОВА МОДЕЛЬ — економіко-математична модель, побудована у вигляді рівняння або системи рівнянь, що зображує балансові співвідношення і характеризує рівність продукту, що надійшов (проведеного, купленого) і розподіленого, витраченого.
БАЛАНСОВИЙ ЗВІТ — сукупний звіт про активи, пасиви і чисту вартість власного капіталу підприємства на певну дату.
БАЛАНСОВИЙ МЕТОД– узгоджує напрямки використання фінансових ресурсів з джерелами їх формування, тобто узгодження всіх розділів фінансового плану між собою.
БАЛАНСОВИЙ ПРИБУТОК– загальна сума прибутку підприємства за всіма видами виробничої та збутової діяльності, що відображається у його балансі.
БАЛАНСОВИЙ РАХУНОК — реальні грошові кошти на рахунку.
БАЛАНСОВИЙ ТРАНСФЕР — підписаний власником цінних паперів документ про передачу права власності на його іменні цінні папери без вказівки особи, якій вони передаються.
БАЛАНСОВІ РАХУНКИ — рахунки бухгалтерського обліку, показники яких знаходять віддзеркалення в бухгалтерському балансі.
БАЛАНСУВАТИ— стосовно бухгалтерії: зводити баланс.
БАЛАНСУЮЧІ ПОКАЗНИКИ — засоби, еквівалентні ресурсам, що виникають в пасиві банківської системи. До Б.П. належать золото і валюта, боргові вимоги банківської системи, підприємств, домашніх господарств по поточних рахунках і внесках, господарські кредити.
БАЛОТУВАННЯ — (від фр. ballotter) 1) голосування щодо чийогось обрання шляхом подачі голосів; 2) варіант вирішення біржового питання відкритим або таємним голосуванням.
БАНК — (італ. banco — лава) грошово-кредитний інститут, що здійснює різноманітні види операцій з грошима і цінними паперами і надає фінансові послуги уряду, підприємствам, громадянам і один одному.
БАНК БАНКІВ — центральний банк, що контролює діяльність інших банків, фінансово-кредитних інститутів і виконує щодо них роль банку, що видає позики і зберігає депозити, резерви.
БАНК ДАНИХ — організована певним чином, впорядкована, зосереджена сукупність даних, сукупність економічної інформації, пристосованої для використання багатьма споживачами. Б.Д. створюються і використовуються із застосуванням електронно-обчислювальної техніки і автоматизованих засобів зберігання і передачі інформації.
БАНК РОЗВИТКУ — державний або приватний фінансово-кредитний інститут, що сприяє вкладенню інвестицій в економіку, здійснює довготривале кредитування великих проектів.
БАНК СПОЖИВЧОГО КРЕДИТУ — банк, спеціалізований на видачі споживчих кредитів населенню.
БАНК-АКЦЕПТАНТ — банк, що узяв на себе зобов'язання оплати рахунку.
БАНК-ГАРАНТ — банк, що зобов'язався здійснити платежі замість свого клієнта. Видає гарантії за дорученням за рахунок клієнтів, а також за рахунок банків-кореспондентів.
БАНК-ДИЛЕР — комерційний банк, продавець державних цінних паперів на фондовому ринку.
БАНК-ЗАСНОВНИК — банк, що володіє контрольним пакетом акцій іншого банку, контролюючи його діяльність.
БАНКІВСЬКА ГАРАНТІЯ — видана банком гарантія щодо виконання клієнтом або іншою особою грошових або інших зобов'язань.
БАНКІВСЬКА КАРТКА — кредитна картка, що видається банком.
БАНКІВСЬКА МАРЖА— різниця між ставками кредитного і депозитного відсотка, між кредитними ставками для окремих позичальників, між процентними ставками по активних і пасивних операціях.
БАНКІВСЬКА ПОЗИКА — сума грошових коштів, що надається підприємству банком в порядку кредитування.
БАНКІВСЬКА СИСТЕМА — сукупність різних взаємопов'язаних банків та інших кредитних установ, що діють в рамках єдиного фінансово-кредитного механізму.
БАНКІВСЬКА СТАТИСТИКА — галузь соціально-економічної статистики, завдання якої отримати інформацію для характеристики виконуваних банками функцій, розробити аналітичні матеріали для потреб управління грошово-кредитною системою країни.
БАНКІВСЬКА ТАЄМНИЦЯ — інформація, що не підлягає розголосу, яка стосується стану рахунків клієнтів і банківських операцій; різновид комерційної таємниці.
БАНКІВСЬКА ТРАТТА — перевідний вексель, що підлягає безумовній оплаті після пред'явлення.
БАНКІВСЬКА ХОЛДИНГ-КОМПАНІЯ — акціонерне товариство, яке володіє контрольним пакетом акцій юридично самостійних банків і небанківських фірм, створюється з метою здійснення контролю над їхніми операціями. Існує два основні види банківських холдинг-компаній — багатобанківські і однобанківські.
БАНКІВСЬКА ШКОЛА — теорія емісії, згідно з якою роль банків полягає у задоволенні потреби в грошових коштах, причому емісія цих грошових коштів обмежується автоматичною дією природного закону, тобто кількістю грошей, потрібних для придбання наявних в країні товарів і послуг.
БАНКІВСЬКИЙ АКЦЕПТ — згода банку на оплату платіжних документів і певна форма гарантії їхньої оплати. Оформлюється як відповідний напис на документах банка-акцептанта. Боржник, зазвичай, переводить суму боргу при настанні терміну оплати в банк, який і проводить оплату.
БАНКІВСЬКИЙ ДЕНЬ — годинник робочого дня банку, протягом якого проводяться платіжні операції, що датуються цим числом, зазвичай з 10 до 16 годин.
БАНКІВСЬКИЙ КАПІТАЛ — 1) сукупність грошових капіталів, що надійшли до банку і використовуються ним для кредитово-розрахункових та інших операцій, тобто банківські ресурси; 2) власний (акціонерний і резервний) капітал банків, що становить меншу частину банківського капіталу.
БАНКІВСЬКИЙ КАРТЕЛЬ — угода між найбільшими банками про розподіл сфер діяльності (узгодження єдиної політики у встановленні процентних ставок і виплаті дивідендів, умов надання кредиту та ін.), яка припускає збереження самостійності його учасників.
БАНКІВСЬКИЙ КОЕФІЦІЄНТ ЛІКВІДНОСТІ — співвідношення різних статей активу балансу кредитної установи з відповідними статтями пасиву, характеризує здатність банків забезпечити своєчасність виконання зобов'язань.
БАНКІВСЬКИЙ КОНСОРЦІУМ — група банків, тимчасово організована одним з найбільших банків з метою проведення взаємних кредитних операцій і зниження можливих втрат через неплатоспроможність позичальника.
БАНКІВСЬКИЙ КОНТРОЛЬ — 1) контроль банку за цільовим використанням виданих кредитів або за витрачанням засобів неплатоспроможного боржника до визнання його банкрутом; 2) контроль, здійснюваний центральним банком країни, а також спеціальними контрольними органами, що регулюють діяльність банківської системи.
БАНКІВСЬКИЙ КОНЦЕРН — об'єднання банків, при якому великі банки (або холдинг-компанії) встановлюють фінансовий контроль (за допомогою придбання контрольного пакету акцій) над формально самостійними банками.
БАНКІВСЬКИЙ КРЕДИТ — грошова позика, що видається банком на певний термін на умовах поворотності і оплати кредитного відсотка.
БАНКІВСЬКИЙ ЛІЗИНГ — лізингова операція, в якій як лізингова компанія виступає банк, що набуває за замовленням лізингоотримувача устаткування і здає йому це устаткування в оренду.
БАНКІВСЬКИЙ РАЙ — економічна зона, в якій податкове і валютне законодавство, що стосується банківської діяльності, є гнучкою або надзвичайно ліберальною. Прикладом таких зон можуть служити Люксембург, Панама, Швейцарія.
БАНКІВСЬКИЙ РЕЗЕРВ — частина банківського капіталу, призначена для компенсації кредитів, рекуперація (див.) яких ставиться під сумнів.
БАНКІВСЬКИЙ РИЗИК — небезпека втрат, які стосуються специфіки банківських операцій, здійснюваних кредитними установами. Розрізняють: кредитний ризик, валютний ризик, процентний ризик, ризик незбалансованої ліквідності і ризик банківських зловживань.
БАНКІВСЬКИЙ ТРЕСТ — форма злиття банків, при якій власність вхідних в неї банків об'єднується, і діяльність підкоряється єдиній владі, виникає в результаті поглинання одним банком-гігантом своїх конкурентів або об'єднання декількох банків.
БАНКІВСЬКИЙ ЧАРТЕР — документ на право ведення банківських операцій.
БАНКІВСЬКІ ДЕПОЗИТИ — внески, грошові кошти, що вносяться до банку у вигляді внесків, по яких банк виплачує відсотки.
БАНКІВСЬКІ ДОКУМЕНТИ — документи, які містять необхідну і достовірну інформацію для здійснення банківських операцій, підтверджують їх законність і є підставою для віддзеркалення операцій в бухгалтерському обліку.
БАНКІВСЬКІ ІНВЕСТИЦІЇ — вкладення банківських ресурсів на тривалий термін у цінні папери з високим доходом.
БАНКІВСЬКІ МОНОПОЛІЇ — найбільші банки та їхні об'єднання, що є першими у проведенні банківських операцій і на цій основі отримують монопольно високі прибутки.
БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ — операції, що проводяться комерційними банками; діляться на пасивні (із залучення ресурсів на рахунки в банку), активні (із розміщення банківських ресурсів) і комісійні.
БАНКІВСЬКІ РЕЗЕРВИ — засоби комерційних банків і інших кредитних інститутів, які вони зобов'язані зберігати в центральному банку як забезпечення деяких своїх операцій відповідно до норм обов'язкових резервів.
БАНКІВСЬКІ РЕСУРСИ — різновид, складова частина фінансових ресурсів, що включає власні і набуті кошти банків. Власні кошти — акціонерний і резервний капітал, а також нерозподілений прибуток.
БАНКІРИ — менеджери і власники банківського капіталу, які спеціалізуються на веденні банківського бізнесу.
БАНКІРСЬКИЙ БУДИНОК — приватне банківське підприємство, що належить окремим банкірам або групі банкірів, об'єднаних у товариства з необмеженою відповідальністю. В даний час відбувається процес часткового перетворення Б.Б. у акціонерні банки.
БАНК-КОРЕСПОНДЕНТ — банк, діяльність якого полягає у ділових відносинах з іншими банками. Б.К. здійснює платежі, розрахун