Створення українських фінансово-промислових груп та конгломератів як альтернатива експансії ТНК
Наведемо основні особливості діяльності ПФГ в Україні:
- головним підприємством ПФГ є те, що виготовляє кінцеву продукцію, здійснює її збут, платить податки в Україні та офіційно представляє інтереси ПФГ в Україні та за її межами;
- учасником ПФГ може бути підприємство, банк, наукова чи проектна установа або іноземна юридична особа, що виробляє проміжну продукцію або надає банківські послуги учасникам та головному підприємству ПФГ і передбачає отримання прибутку;
- на банки-учасники ПФГ не поширюються обмеження щодо вкладення комерційних банків у статутні фонди інших підприємств та організацій у частині інвестування коштів у розробку, розвиток та модернізацію виробництва; придбані банками корпоративні права власності та інші майнові права зберігаються за ними після реорганізації та ліквідації;
- річний обсяг реалізації кінцевої продукції ПФГ має бути не меншим за еквівалент 100 млн дол. США починаючи з другого року після створення ПФГ. Цей строк може бути продовжений у разі виробництва новоосвоюваних видів кінцевої продукції та продукції з тривалим циклом виробництва.
Наведені особливості стимулюють створення ПФГ у чорній металургії, вугільній, енергетичній та хімічній галузях.
Функціонування ПФГ в Україні виявляє комплекс проблем корпоративного управління, а саме:
- вибір типу промислово-фінансового об'єднання;
- вирішення конфлікту інтересів учасників;
- вибір схем управління реальними власниками;
- позбавлення синдрому "маленької людини".
Особливим мотивом інтеграції підприємств у єдину корпоративну структуру є намагання скористатися потенційними плодами інтеграції без жорсткої централізації контролю над ресурсами. Проте більшість директорів підприємств намагаються уникнути концентрації акцій у руках великих зовнішніх інвесторів (у тому числі банків) під час розміщення акцій. Під впливом економічних умов ставлення до великих зовнішніх акціонерів еволюціонує в напрямку пошуку партнерів для взаємовигідного співробітництва.
Внутрішньогрупові відносини є "найвужчим місцем" ПФГ, що може спричинитись до негативних явищ, зокрема:
- неповної реалізації інтеграційного ефекту;
- збільшення "дистанції" між груповими проектами та їх практичною реалізацією;
- появи проблеми головного підприємства ПФГ щодо реальних важелів впливу на підприємства — члени групи;
- відсутності стратегії спільної діяльності;
- дефіциту надійної та оперативної інформації про роботу підприємств.
Можливі такі способи формування ПФГ у добровільному порядку або через консолідацію пакетів акцій:
- заснування учасниками групи акціонерного товариства відкритого типу;
- передання цими учасниками (підприємствами та фінансово-кредитними установами) пакетів акцій, які перебувають в їх власності, у довірче управління одному з учасників групи;
- придбання одним з учасників групи пакетів акцій інших підприємств, а також установ та організацій, які стають учасниками групи.
Орієнтація на використання додаткових виробничих потужностей та економія матеріальних і фінансових ресурсів, що виникають внаслідок внутрішньогрупової кооперації, відіграє особливу роль у функціонуванні власного фінансового механізму ПФГ. Ця роль пов'язана з реалізацією таких дій:
- виявлення ефекту кооперації;
- консолідації цього ефекту з урахуванням інтересів учасників ПФГ та його використання для фінансування інвестиційної активності групи;
- розподілу віддачі від цих інвестицій;
- послаблення податкового тиску на отримані додаткові ресурси. Для економії оборотних коштів і маневрування податковим навантаженням великі можливості дає застосування трансфертних цін.
Результати зусиль ПФГ щодо концентрації капіталу для розв'язання проблем стабілізації виробництва та його технологічного оновлення здебільшого залежать від того, якою мірою вдасться залучити до цього ресурси найсамостійніших з фінансового погляду галузей вітчизняної економіки.
Промислово-фінансові групи, концерни, холдинги, конгломерати та консорціуми, а також інші структури асоціативного типу, які базуються на внутрішніх договірних відносинах, є своєрідним каркасом економіки провідних індустріальних країн і світового господарства в цілому. Створення ПФГ в Україні сприятиме виявленню економічних пріоритетів, зміцненню господарських зв'язків, підвищенню міцності промисловості та розвитку фінансової сфери, підвищенню конкурентоспроможності українських підприємств і виходу їх на світовий ринок, розвитку підприємств стратегічної орієнтації шляхом їх інвестування та реструктуризації.