Торговельна глобалізація та її масштаби
Поглиблення МПП і інтенсифікація господ зв’язків, що характерні для світових Глобалізація процесів, закономірно, знаходять своє вираження у розширенні торгівлі. Масшт постійно зростаюч торг Глобалізація пов’з із Зростаюч ек взаємозалежн країн усього світу в результаті збільш обсягу і розмаїтості міжн угод з товарами, послугами і світ капіталом і пов’яз з ними валютн поток, обмін технолог, інформац й ідеями, переміщен людей. Найбільш важл проявами торг Глобалізація є взаємозв'язки ринків, фінансів, товарів і послуг, створені в першу чергу ТНК-ми. Зрост масшт світ торг сприяли такі осн ф-ри:*НТР,що прияла створ нових галузей ек,прискор реконстр старих;*активна діяльн ТНК;*регул міжн торг шляхом міжн торг угод,прийнят в рамках ГААТ-СОТ;*розв процесів торг-ек інтеграц (напр.,створ зон вільної торг);*виникн загально світ ринку для стандартиз товарів;* у товарн експорт все біш високу частку займають високотехнолог вироби; *зрост:* питомої ваги готових виробів та напівфабрикатів;• зрост частки машин, обладн та транспор засобів;• інтенсифік обміну прод інтелект праці («ноу-хау»).готових виробів;* Розповсюдж сталих та довгострок відносин між постач та покупцями, зрост питомої ваги внутрішньофірм постачань у межах ТНК * Посил конкур між трьома центрами світ ек розв: США, Яп та ЄС.*експорт послуг випереджає зрост експорту тов. Якщо ліквід торг бар’єрів буде продовжув,то ємність ринку товарів буде зростати в середн на 6% щорічно на протязі найближчих 10 років.Торг в сфері послуг буде зрост ще більш високими темп,чому сприяють подальші успіхи інформатики і зв’язку.
Процеси,що протікають у суч світ торг, дозволяють прийти до висновку,що осн лібераліз і протекціон стають осн тенденц торг Глобалізація. Так, на лібер вказує зростаюча відкритість націон ек,зниж рівня митних податків,відміна багатьох квот,обмежень,загостр конкурнент боротьби на світ ринку.Глобалізація хар-р лібераліз міжн торг визнач-ся хар-м конкур у сучасн умовах.Успіх на світ ринку тісно пов’яз із залуч іноз інвест.Часто лібераліз зовн торг здійсн у одностор порядку(напр.,Пд.-Сх Азія іРосія), однак найбільш продуктивною є принцип паралельної лібераліз у країнах ек партнерів, через принцип взаємопоступок,що реаліз шляхом переговорів.Тому,ключовим моментом стає здатність країни довести своїм торг партнерам доцільність двосторонніх дій.На противагу лібер для міжн торг х-ним є протекціон тенденц розв, що спрямив на захист націон виробників,підтримку конкурентоспром нац товар і галузей.Більш широко протекц тенд здійсн тими крїн,де здійсн структур перетвор ек,де має місце ек депресія і швидко зрост конкур імпорту.Слід зазначити,що головна пробл протирічч між цими двома тенденц це знаходж їх раціонального поєднання.
Торг Глобалізація х-ся міжн торг інтеграц при якій міждерж відн стос лише сфери обміну, тобто при утовр зон преференц торг,вільн торг,митн союзів.Зона преф торг-пільг торг режим,коли 2 або декілька країн зменш взаємні тарифи з імпорту тов,зберіг рівень тарифів в торг з ін краін(Преференц сист Брит співтов 1932 р-48 держ).У зонах вільн торг діє особл пільг торг режим для країн-учаснза рах усунен внутр тарифів при їх збереж в торг з ін держ(Північноамерик угода про вільну торг-НАФТА).Митний союз-угоду двох або декількох держ,що передбач усун внутр тарифів та встановл спільн зовн тарифу(в ЄС з 1968р.) Спостеріг пріоритет вивозу капіталу перед вивозом товарів. Обсяг накопичених прямих іноземних інвестицій зріс постійно зрост Це означає, що експорт капіталу у вигляді ПІ зростає вдвічі – втричі швидше, ніж експорт товарів.
88. Економічні кризи в умовах глобалізації
Ринк екон характериз непередбачув на різн етапах ii функцюнув. У 1974-1975 р. відбувся перелом в екон пром розвитих країн, з цих років почалася криза. Після 1974 р. усі показн росту скорот в два або три рази. Збіг за часом несприятл явищ в екон різних країн поясн різким ростом цін на нафту в жовтні 1973р. У результаті виникла атмосф непевності, 4раз ріст цін на нафту, що супроводж ростом цін на більшість видів сиров й енергоносіїв, породив стан занепокоєння в ділових і політ колах. Керівники підпр і установ прагнули відкласти на якийсь час прийн стратег рішень, щоб визнач вплив нових цін на енергет товари. У США криза проявилася в більш гострій формі, чим в інших країнах – згортання в-тва супроводж ростом цін і неконтрол інфляцією, ріст безробіття, падіння рівня зарплати. Практика не оплач позик і надання позик для покриття неоплач відсотків привела до розвалу фін системи країн, що розв.Пол і соц напруженість, що виникла в країнах Сх Євр і СРСР наприкінці 80-х – початку 90-х рр., відбила подальше поглибл кризи соц системи. Соціаліс країни одержали кредити від зах банків, але щоб випл борги і відсотки по кредитах їм необхідно було розвив свій експорт у країни Заходу. Через свою не конкур-жність незабаром заявили про припинення платежів. Країни відмовилися від соціалістичної системи, а в 1991 році і СРСР припинив існування. Країни колиш радянського союзу зробили спроби переходу до капіталіст системи. Це привело до криз явищ в економічних системах цих країн.Світові фін.кризи в 90-х рр.20ст. були спричинені рядом факторів, серед яких можна виділити як загальні для ряду країн, так і чисто “внутрішні”, зумовлені специфікою функціонування нац. економік. Епіцентром світ. Фін .кризи у 1997р. стали ряд країн Азії, згодом “азіатська” криза дійшла до к-н Латинської Америки, ряду к-н Схід. Європи. Світ. фін. криза в тій чи іншій мірі зачепила і промислово розвинуті країни, але дуже відчутним був вплив на вищезгадані країни. Саме такі к-ни мають ризикові (такі, що розв.) фін .ринки. Ці ринки часто є привабливими для іноз капіталу (прив), але інвестування в такі р-ки має “тактичний” характер, тобто гроші вкладаються в ЦП не з метою розвитку виробництва, а з метою отримання курсового прибутку. Високий ризик таких інв-й хар-ся високою доходністю. Наслідки:1. падіння пром.вир-ва; 2. зниження ділової активності; 3. падіння курсу нац. валюти; 4. стрімке зниження притоку іноз. ін вест; 5. зростання соціаль .напруги. Криза збільшила розрив у екон. р-тку між пром .розвинутими к-ми, к-ми, що розв., і к-ми з перехідною е-кою. Глобаліз світ госп зв‘язків, особливо в фін сфері обумовила взаємоповяз нац ек-к, їх чутливе реагування на зміни в будь-якій частині світу, тощо. Саме це зумовило світові масштаби фін кризи. Епіцентрами кризи стали країни Сх Азії, з яких вона розповсюдилась на весь світ.
89. Нова економіка як форма реалізації національних конкурентних переваг
Поняття «нова ек» введене в ек науку порівн недавно. Нова ек – це Інтернет-економіка,економіка знаньта постійних змін. Інтернет формує якісно нове глобальне громад суспільство, яке живе і мислить поза нац,адмін та географ рамками. Хоча Інтернету й справді належить пріоритетна роль, нова ек не зводиться до його викор. Істотною її рисою є виробл і викор нових знань(постійний процес навч й самонавч,свободу творчості, миттєву реакцію на виник тенденції й культур). У новій ек знання *стали не тільки самост чинник в-цтва, а й головн в усій системі чинників,що пов’язано з тим, що саме вони у вигляді інформації як систематизов даних зростаюч темпами змінюють вигляд суч світу, як чинник вир-тва ведуть до виникн нових форм бізнесу, що перебув у постійній взаємодії суб’єктів ринку у реальн часі *набули новий якісний стан і стали самост чинник вир-тва, таким, як земля, капітал і робоча сила. Це робить нову ек якісно ін порівняно з усім попереднім розв людства, тому що раніше, незалежно від типу сусп ек формації, ек функціон на основі однієї і тієї ж групи чинників. Конкур в новій ек значною мірою переноситься в Інтернет і набуває рис моделі доскон конкур, тому що формує достаток інформації, необмеж кільк покупців та продавців, зводить до нуля операц витрати і ліквідує всі бар’єри для нових учасн ринку. Для взаємодії на них створюють каталоги і проводять аукціони, що дає змогу зводити велику кількість покупців та продавців з усього світу і вчасно ліквід надлишки продукції. Торгівлю стандартизованим товаром однієї галузі здійсн на електронбіржах. При цьому Інтернет забезпечує велику прозорість, що образно назвати «оголеною економікою». Одним із першочергових завдань форм механізмів нової ек є створ міжн сист емісії і викор електрон грошей. У деякій мірі новий світ ек порядок уже створюється. Він представл такими органами, як ООН, Світ банк рекон і розвитку, МВФ, СОТ, Євро парламент і т.п. Однак він не має ще чіткої логічно завершеної стр-ри.
90. Феномен країни-системи в глобальній економіці.
У сучасному світі все частіше виникає таке поняття, як країна-система чи держава-регіон. «Країна-система» зазвичай може бути представлена державою, яка в цілях реалізації власних геоекономічних інтересів формує самостійну систему інтернаціоналізованих відтворювальних ядер (циклів). Їх ланками виступають національні транснаціоналізовані структури, яким делегується реалізація національних інтересів у геоекономічному просторі і одночасно забезпечується їх військовий захист. Найяскравішим прикладом даного феномена є, звичайно ж США. США — це свого роду Новий Рим, «світове місто», оточене концентричними колами «провінцій» і залежних країн. Кордонами Сполучених Штатів, фактичними, а не номінальними, які охороняються усією міццю збройних сил, є не адміністративно-політичний контур держави, а «зони національних інтересів», що поступово охоплюють усю планету. Ще одним прикладом країни-системи є Китай чи, точніше, Великий Китай, що включає КНР, який приєднав Гонконг, поглинув Макао, наполегливо придивляється до Тайваню... Намагаючись оцінити міць Китаю, ми вимушено користуємося різною соціальною метрикою: скажімо, включаючи чи виключаючи дані по Гонконгу, по-різному обчислюючи кількість китайців у світі і т. п. Культурно-цивілізаційне коло даної країни-системи містить у собі цілі держави, такі як Сингапур (90 % населення якого — китайці), всю південно-східну діаспору хуа-цяо, нарешті, чайна-тауни, розкидані по усьому світі... Китайський світ — це інноваційне соціальне утворення, новий формат країни-системи, що виходить не тільки за рамки національної держави, але також і за рамки колишнього трактування державності.
1. Глобальні кризи. Передумови виникнення і характер протікання.
2. Міжнародні організації ти їх роль в становленні глобального світового порядку.
3. Глобальні виміри екологічної проблеми.
4. Інноваційна складова конкурентоспроможності національних економік на сучасному етапі глобального розвитку.
5. Створення українських фінансово-промислових груп та конгломератів як альтернатива експансії ТНК.
6. Загальні підходи до виокремлення стадій глобального розвитку.
7. Проблема прогнозування і управління глобальними кризами на міждержавному рівні.
8. Інституційне оформлення унітарного сценарію глобального розвитку.
9. Трансформація функцій держави в умовах глобалізації.
10. Проблема конкурентоспроможності України в глобальній економіці.
11. Система критики глобальних процесів.
12. Консолідаційні корпоративні стратегії в глобальних економічних умовах.
13. Бідність і поляризація в глобальних умовах розвитку.
14. ООН і нові пріоритети світового розвитку. Проблема трансформації і механізму функціонування.
15. Динамізм, напрямки і результати взаємодії "Україна - США" в умовах глобальних економічних трансформацій.
16. Характеристика глобального етапу розвитку економічної системи світу.
17. Перспективні сценарії глобального розвитку.
18. Феномен глобальних корпорацій.
19. Статус і характер діяльності неурядових організацій в глобальних умовах.
20. Геополітичний формат глобальної конкуренції.
21. Глобалістика як нова самостійна наука, етапи її становлення.
22. Соціо-культурний вимір глобалізації.
23. Країни, що розвиваються в умовах глобалізації. Потенціал і характер формування конкурентних переваг.
24. Україна на геополітичній карті світу. Проблема збереження суверенного статусу в умовах глобалізації.
25. Наслідки розширення ЄС і проблеми геоекономічного статусу України.
26. Основні школи сучасної глобалістики.
27. Біполярний сценарій глобального розвитку і основні напрями його реалізації.
28. Природа і типізація глобальних економічних парадоксів.
30. Вплив сучасної світової кризи на економіку України.
29. Роль і функції держави в умовах глобальних трансформацій.
30. Вплив сучасної світової фінансової кризи на економіку України.
31. Фактори економічного розвитку країн, що розвиваються, в умовах глобалізації.
32. Глобалізація в науково-технологічній сфері. Становлення ''нової економіки".
33. Проблема державної економічної і політичної безпеки в умовах глобалізації.
34. Потенціал формування транснаціонального характеру економіки України.
35. Варіанти позиціонування України на пострадянському просторі і проблеми реінтеграції в глобальних умовах.
36. Цивілізаційні виміри глобального економічного розвитку.
37.Характеристика ключових глобальних проблем економічного розвитку.
38. Вплив глобалізації на країни-лідери світової економіки.
39. Проблема ефективності регіональних економічних блоків.
40. Регіоналізація як сценарій глобальних трансформацій.
41. Інноваційно-інтелектуальна стратегія розвитку України в умовах глобалізації.
42. Принципові підходи до визначення глобалізації.
43. Основні суперечності глобальних трансформацій.
44. Нерівномірність економічного та соціального розвитку країн в умовах глобалізації.
45. Становлення глобальних регуляторних інститутів. Майбутнє міжурядових організацій.
46. Динамізм, напрямки і результати взаємодії «Україна – Російська Федерація» в умовах глобальних економічних трансформацій.
47. Соціокультурні і політичні аспекти глобалізації.
48. Негативні прояви сучасного стану глобального розвитку.
49. Альтерглобальні сценарії світового розвитку.
50. Об'єкти і суб'єкти глобальної системи економічного регулюванн
51. Динамізм, напрямки і результати взаємодії «Україна - ЄС» в умовах глобальних економічних трансформацій.
52.Цивілізаційні виміри стратегій глобалізму.
53. Дезінтєграція та реінтеграція в глобальній економіці.
54. Національні фірми в транснаціональних корпоративних системах в умовах глобалізації.
55. Вплив глобалізації на країни, що розвиваються.
56. Сучасна система регулювання глобальних процесів та об'єктивна необхідність її вдосконалення.
57. Ключові чинники глобальних трансформацій.
58. Державно-корпоративний глобалізм і проблема силової глобалізації.
59. Транснаціоналізація як основний фактор формування глобальної економіки.
60. Глобальна економічна безпека та шляхи її забезпечення.
61.Субрегіональний вектор інтеграційної політики України в глобальних умовах.
62. Проблема визначення часових меж глобалізації
63. Індустріально розвинуті країни в умовах глобалізації.
64. Перспективи фінансової діяльності ТНК у контексті сучасних тенденцій глобалізації.
65. Проблема національної конкурентоспроможності в умовах глобалізації.
66. Наслідки і результати співробітництва України з організаціями глобального профілю діяльності.
67. Фактори економічного розвитку країн-лідерів світового господарства в глобальних умовах.
68. Проблема формування глобального інформаційного суспільства.
69. Глобальні війни. Типізація і сучасний інструментарій.
70. Стратегії та перспективи консолідації корпоративних структур.
71. Євроатлантична інтеграційна стратегія України і проблеми її реалізації.
72. Глобалізанійні та інтеграційні процеси в сучасній в економічній системі.
73. Парадокси фінансової глобалізації.
74. Взаємодія країн «Центру» та країн «Периферії» в умовах глобалізації.
75. Глобальні виміри продовольчої проблеми.
76.Проблеми і перспективи співробітництва з СОТ в контексті забезпеченняконкурентоспроможності України.
77. Політико - правовий вимір глобалізації.
78. Антиглобалістські рухи. Мотивація і результати.
79. ТНК як рушійні сили глобальних економічних трансформацій.
80. Сучасна глобальна фінансова криза: причини та прояви.
81. Євразійський інтеграційний вектор України, характеристика і сценарії реалізації.
82. Тенденції постіндустріалізму і новітня поляризація світу.
83. Глобальні виміри демографічної проблеми.
84.Антиглобалістські рухи, ідеологія і програми.
85. Державний суверенітет і проблема відкритості економіки.
86. Сучасні міжнародні інтеграційні пріоритети для України.
87. Масштаби і динамізм розвитку процесів торгівельної глобалізації
88. Економічні кризи в умовах глобалізації.
89. «Нова економіка» як форма реалізації національних конкурентних переваг
90. Феномен «країни-системи» в глобальній економіці.
91. Геоекономічні реалії і інтеграційні стратегії України.