Проблема конкурентоспроможності України в глобальній економіці
Проблема конкурентоспроможності для нашої країни є досить актуальною. Для того щоб зрозуміти її масштаби варто лише поглянути на свтові рейтинги. У глобальному рейтингу конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму 2010-2011 Україна спустилася на сім позицій порівняно з минулим роком і опинилася на 89-ому місці серед 139 країн світу.
Перед Україною розташувалася Албанія, а відразу за нею йде найменша країна континентальної Африки - Гамбія, а на 91 місці стоїть Гондурас. Середньосвітовий індекс конкурентоспроможності у світі становить 4,18 пунктів, при цьому Україна набрала всього 3,9. Індекс глобальної конкурентоспроможності фахівці Всесвітнього економічного форуму розраховували за 12 ключовими групами, при цьому, як пояснили в Нацбанку, Україна втратила позиції за 9 з них.
"Конкурентоспроможність бізнесу" - 100-е місце, спустившись на 9 позицій. У групі "Розвиненість фінансового ринку" ситуація не краща. Надійність банківської системи України стоїть на 138-му місці і є найнижчим показником серед країн, що беруть участь у рейтингу, легкість узяття кредиту - на 130-му, ефективність податкової системи - на 136-му.
Отже,роблема конкурентоспроможності є досить актуальною для нашої держави. Відтак позиціювання України у глобальному просторі полягає в тому, щоб сфокусувати увагу на змісті основних проблем національної конкурентоспроможності, зафіксувати точку відліку стану її індикаторів серед інших держав, визначити передумови для необхідних змін, розширивши спектр аналітичного уявлення та стратегічного мислення державних органів, які приймають рішення з питань забезпечення конкурентоспроможності країни.
Загальною передумовою для конкурентоспроможності національної економіки є рівень її капіталізації. Тому одна з центральних проблем полягає в активізації інвестиційно-інноваційної модернізації економіки та її технологічному оновленні.
Серед шляхів вирішення даних проблем варто виділити:
1. Перехід на політику таргетування інфляції. Прогнозованість макроекономічної політики забезпечує вищу стабільність в економіці і є позитивним сигналом для інвесторів, а перехід до режиму інфляційного таргетування сприятиме підвищенню прозорості у прийнятті рішень на макрорівні
2. Забезпечити реформи у вищій освіті. Зробити тематику досліджень вищої школи більш прикладною, забезпечити практичне впровадження результатів у різноманітні сфери та галузі економіки.
3. Стимулювати, шляхом створення технопарків, технополісів, кластерів, інноваційний розвиток економіки, створити умови для розвитку венчурного підприємництва, розробити дієву систему фіскальних стимулів для інноваційного підприємництва
4. Забезпечити процеси соціалізації економіки, пропагувати ідеї соціальної відповідальності бізнесу, меценатства та благодійництва.
5. Забезпечити ефективне управління державним боргом та здійснити заходи щодо його скорочення, шляхом зменшення кількості позик.
6. Щороку приймати «закриті» та реальні бюджети (в Законі України про Державний бюджет повинні чітко пропискватись всі цифрові показники аби уникнути непрогнозованого зростання дефіциту).
7. Забезпечити якісне проведення ЄВРО-2012.
Виконання цих умов забезпечить Україні високі темпи посткризового відновлення економіки, що призведе до підвищення рівня конкурентоспроможності та зростання ролі України у сучасному світі.
Отже, в умовах загострення глобальної конкуренції, наростання стратегічних викликів суспільству та економіці України зростає також необхідність продовжити дослідження національної конкурентоспроможності, не тільки беручи до уваги чинники та ознаки, але й розглядаючи конкурентоспроможність як процес, що відбувається під впливом цілої сукупності факторів, які постійно розвиваються та змінюються.