Долікарська допомога при утопленнях

Утоплення. При справжньому (мокрому) утопленні рідина обов'язково потрапляє на легені . При рефлекторному звужені голосової щілини (сухе утоплення) вода не потрапляє в легені й людина гине від механічної асфіксії. Зустрічається утоплення від первинного зупинення серця й дихання внаслідок травми, температурного шоку, тощо. Утоплення може настати внаслідок тривалого пірнання, коли кількість кисню в організмі зменшується до рівня, що відповідає потребам мозку.

Допомога. Рятувати утопленика треба швидко, бо смерть настає через 4...6 хв. після утоплення. Підпливши до потопаючого ззаду, треба взяти його під пахви так, щоб голова була над водою, повернута обличчям догори, і пливти з ним до берега. Потім якнайшвидше треба очистити порожнину рота й глотки утопленого від слизу, мулу та піску, швидко видалити воду з дихальних шляхів - перевернути потерпілого на живіт, перегнути через коліно, щоб голова звисала вниз і кілька разів надавити на слину. Після цього потерпілого перевертають обличчям догори і починають оживляти. Коли утопленик врятований у початковому періоді утоплення, треба, перш за все, вжити заходів щодо усунення емоційного стресу - зняти мокрий одяг, досуха обтерти тіло, заспокоїти. Якщо потерпілий без свідомості при досить спонтанному диханні, його кладуть горизонтально, піднімають ноги на 40 ...50 , дають подихати нашатирним спиртом. Одночасно потерпілого зігрівають, роблять масаж грудної клітини, розтирають руки й ноги.

31. Долікарська допомога при венозній та артеріальній кровотечах.

Зовнішня кровотеча може бути артеріальною або венозною. При артеріальній кровотечі кров має яскраво-червоний колір та витікає пульсуючим струмком (поштовхами); при венозній кровотечі кров темного кольору та витікає безперервно.

Найбільш небезпечною є артеріальна кровотеча. Для того щоб зупинити кровотечу, треба:

підняти поранену кінцівку;

рану з кровотечею закрити перев'язочним матеріалом, який перед тим складається у грудку (подушечку), та придавити зверху, не торкаючись пальцями самої рани; у такому положенні, не відпускаючи пальці, тримати протягом 4-5 хв.; якщо кровотеча зупиниться, то, не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього треба накласти ще подушечку з іншого пакета або ж шматок вати та забинтували поранене місце;

при сильній артеріальній кровотечі, якщо вона не зупиняється пов'язкою, треба використати передавлення крово­носних судин, які живлять поранену ділянку, за допомогою згину кінцівки у суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою.

У всіх випадках сильної кровотечі необхідно швидко викликати лікаря. При зупинці кровотечі судину, що кровоточить, притискують пальцями до кістки вище рани (ближче до тулуба).

Судину з кровотечею слід притискувати досить сильно. Швид­ше та надійніше, ніж притисненням пальцями, артеріальну кро­вотечу можна зупинити згином кінцівок у суглобах. Для цього у потерпілого слід швидко засукати рукав або штани, зробити грудку (пелот) з будь-якої матерії, вкласти її у ямку, яка виникла при згині суглоба, що розташований вище місця поранення та сильно, до відказу, зігнути над цією грудкою суглоб, цьому буде здавлена артерія, що проходить на згині та кров до рани. У цьому положенні ногу або руку можна зв'язати або прив'язати до тулуба потерпілого. Коли згин у суглобі можна зробити (наприклад, при одночасному переломі кістки тієї ж кінцівки), тоді при сильній кровотечі слід перетягнути всю кінцівку джгутом.

Як джгут краще за все використовувати будь-яку пружну та гнучку тканину, гумову трубку або стрічку, підтяжки тощо.

Перед накладенням джгута кінцівка (рука або нога) повинна бути піднята. Джгут накладають на ближню до тулуба частину плеча або стегна. Місце, на яке накладають джгут, повинне бути обгорнуте чимось м'яким, наприклад, декількома шарами бинта або відповідним шматком тканини. Можна також накладати джгута зверху рукава або штанів.

Накладений джгут тримати понад 1,5 – 2 год. не дозволяється, тому що це може привести до омертвіння обезкровленої тканини кінцівки.