На курсовий проект (роботу) студенту
Завдання
____________________________________________________________________
1. Тема проекту (роботи)____________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
2. Тремін здачі студентом закінченого проекту (роботи) _________________
3. Вихідні дані до проекту __________________________________________ ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
4. Зміст розрахунковопояснювальної записки (перелік питань, що їх належить розробити)____________________________________________ _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень)____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
6. Дата видачі завдання
ЗМІСТ
| ВСТУП……………………………………………………………………………… | |
| 1. ЗАВДАННЯ НА ПРОЕКТУВАННЯ………………………………………… | |
| 2. ПОБУДОВА ОБЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНИХ І КОНСТРУКТИВНИХ СХЕМ ПРОМИСЛОВИХ СПОРУД………………………………………………… | |
| 2.1. Розробка компонувальної схеми промислової споруди………………… | |
| 2.2. Специфікація збірних елементів………………………………………… | |
| 2.3. Розробка поперечного профілю промислової споруди………………… | |
| 2.4. Розробка поздовжнього профілю промислової споруди……………… | |
| 2.5. Побудова головного і торцевого фасадів промислової споруди……… | |
| 2.6. Розробка схеми покрівлі промислової споруди………………………. | |
| 2.7. Теплотехнічний розрахунок конструкцій зовнішнього огородження… | |
| 3. РОЗРОБКА КОНСТРУКЦІЙ І ВУЗЛІВ ПРОМИСЛОВИХ СПОРУД……… | |
| 3.1. Конструкція зовнішньої крупно панельної стіни……………………… | |
| 3.2. Конструкція вузла пристінного примикання даху промислової споруд | |
| 3.3. Конструкція вузла покриття на стику двох прольотів………………… | |
| 3.4. Конструкція вузла температурного шву на покритті…………………… | |
| 3.5. Конструкція ліхтарів природного освітлення на покритті споруди…… | |
| 4. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ…………………………………….. | |
| ВИСНОВКИ………………………………………………………………………... | |
| СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ…………………………………………………………… |
ВСТУП
Будівництво, як галузь народного господарства, виконує важливу роль в економіці країни, створюючи основні фонди як для промисловості, так і для населення.
Архітектура є базовою наукою будівництва, що дає початкові передумови для проектування будівель та споруд, розробці конструктивних рішень, заснованих на таких положеннях, як індустріалізація, типізація, які дозволяють понизити собівартість будівництва, поліпшити архітектурно – будівельні і експлуатаційні якості будівель і споруд, що зводяться.
Рішенню цих задач сприяв розвиток типового проектування. Типізація пов’язана з уніфікацією об’ємно – планувальних параметрів будівель, підлеглих модульній системі. Для виробничих будівель розроблені уніфіковані габаритні схеми, в яких містять дані про планування, крок колон, прольоти, висоти і кількість поверхів будівель, навантажень кранів.
1. ЗАВДАННЯ НА ПРОЕКТУВАННЯ
Метою курсової роботи з дисципліни "Архітектура і будівельні конструкції" є проектування одноповерхової промислової споруди.
У завданні приводяться основні геометричні параметри промислової споруди: довжина прольотів, крок колон, висота споруди від рівня чистого полу до низу стропильної конструкції.
Всі прольоти споруди виконують з крановим обладнанням: мостовими і підвісними кранами.
Промислові споруди призначені для виробництва продукції машинобудівельного напрямку, виробництва залізобетонних конструкцій і тому виконуються з опалюванням приміщень, тобто проектують конструкції огородження з нормативним термічним опором у зимовий період.
2. ПОБУДОВА ОБЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНИХ І КОНСТРУКТИВНИХ СХЕМ ПРОМИСЛОВИХ СПОРУД
2.1. Розробка компонувальної схеми промислової споруди
Розробка компонувальної схеми є першим етапом архітектурного проектування.
Компонувальна схема представляє собою план виробничого корпусу на рівні чистої пологи споруди, тобто на відмітці ±0.000. Розробка схеми виконується в наступній послідовності.
Спочатку наносять головні (поздовжні) розбивочні осі. Розміри прольотів (відстань між осями) дані в завданні на проектування. Ці осі позначаються у кружках буквами. Розміри прольотів вказують розмірними лініями для кожного прольоту і ширини виробничого корпусу у цілому.
При наявності температурного поздовжнього шву на ньому встановлюється 2 ряди колон і відповідно 2 поздовжні осі. Відстань між ними становить 1000мм.
Наступним етапом є нанесення поперечних розбивочних осей з кроком 6000мм по всій довжині виробничого корпусу. При наявності в варіанті завдання поперечного прольоту його поздовжня вісь відстає від останньої поперечної осі на 1000мм і позначаються кружками з цифровим номером. На осі наносяться розмірні лінії з позначенням кожного кроку і довжини прольотів в цілому.
Поперечні осі наносяться з кроком 6000 мм з цифровим позначенням номеру осі і геометричними розмірами кожного кроку і довжини прольоту в цілому.
Після нанесення всієї сітки розбивочних осей на плані відображаємо розміщення колон промислової споруди.
Для одноповерхових промислових споруд принцип уніфікації представляє певну систему прив’язки конструктивних елементів до розбивочних осей, яка дозволяє отримати типове рішення конструктивних вузлів і можливість взаємозаміни конструкцій.
Приймаємо систему прив’язки по принципу "нульової прив’язки". Така прив’язка передбачає для зовнішніх колон – співпадання зовнішньої грані колон з поздовжньою розбивочною віссю, а геометрична вісь колони з поперечною розбивочною віссю.
Для середніх колон геометричні осі колон співпадають з розбивочними осями.
Для торцевих колон (крайніх і середніх), метрична вісь колни зміщується з поперечних розбивочних осей на 500 мм у внутрішній простір споруди.
Якщо довжина споруди перевищує 72 м (найбільша допустима довжина температурного блоку), то у споруді потрібно упорядковувати температурний шов приблизно посередині довжини прольотів на непарних номерах поперечних осей. На такій осі встановлюється спарені колони з прив’язкою геометричних осей колон на відстані 500 мм від розбивочної осі.
На торцях споруди для встановлення огородження і в’їздних воріт відображаються фахверкові колони з кроком 6000 мм і нульовою прив’язкою зовнішньої грані колон до поперечних осей. Після розміщення колон на плані подвійною лінією помічаємо зовнішнє огородження з воротами в торцях прольотів.
2.2. Специфікація збірних елементів
В цьому розділі підбираються типові конструктивні елементи промислової споруди на основі "Збірника типових залізобетонних конструкцій будівель і споруд для промислового будівництва" [5].
Конструкції підбираються у відповідності з компонувальною схемою, поперечним і поздовжнім перерізом промислової споруди певного варіанту завдання на проектування. В специфікації вказуються геометричні характеристики всіх конструктивних елементів споруди, які у відповідному масштабі зображуються на листі графічної частини курсової роботи. Вибрані конструкції і їх характеристики зводяться в табл.2.1.
Таблиця 2.1
Специфікація збірних елементів
| Назва елементу | Марка | Ескіз елементу | Кількість загальна |
| Колони крайнi | КК-1 | ||
| Колони середні | КС-1 | ||
| Підкранова балка | ПБ-1 | ||
| Підстропильна ферма (для кроку середніх колон 12 м) | ПФ-1 | ||
| Стропильна ферма | СФ-1 | ||
| Плити покриття | ПП-3,0х6,0 | ||
| Стінові панелі | СП-0,9 | ||
| СП-1,2 | |||
| СП-1,5 | |||
| СП-1,8 | |||
| Віконні вітражи | ВВ-0,9 | ||
| ВВ-1,2 | |||
| ВВ-1,5 | |||
| ВВ1,8 | |||
| Блоки ліхтаря | БЛ-12х60 | ||
| Зв’язки | ЗВ-12 | ||
| ЗВ-6 |
2.3. Розробка поперечного профілю (перерізу) промислової споруди
Розробка поперечного перерізу промислової споруди виконується на основі завдання на проектування і згідно з компонувальною схемою.
На компонувальній схемі вказується місто поперечного перерізу 1-1 (конкретно місце не має значення, бо на любомі кроці колон всі конструкції будуть відображені на перерізі).
Розробка перерізу розпочинається з нанесення поздовжніх розбивочних осей прольотів основного виробничого корпусу, позначених на компонувальній схемі літерами А, Б, В, Г і т.ін. Вище розмірних ліній позначається рівень чистого полу промислової споруди (відмітка ±0.000). Від цієї відмітки позначається відмітка низу стропильної конструкції (вона на рівень верху крайніх колон). Ця відмітка дорівнює висоті приміщення, яка вказується у завданні на проектування (наприклад висота 10,8 м відмітка +10.800).
У завданні на проектування всі прольоти прийняті крановими, але в двох варіантах в залежності від виду використовуванних кранів – мостових або підвісних кран-балок. Для мостових кранів конструкція колон використовується консольною. Відмітку консолі у схемі перерізу приймаємо на відстані 1/3 висоти колони, а після вибору колони (див. табл.2.1) встановлюється дійсна відмітка.
Наприклад для висоти приміщення 10,8 м вибирається колона, яка має довжину 11,7 м. Різницю 0,9 м складає глибина занурення низу колони у фундамент відносно відмітки ±0.000. В розмірах колони по ескізу величина h складає 2,6 м. Таким чином дійсна відмітка консолі колони складає 10,8-2,6=8,2 м (+8.200).
Наступний по висоті конструктивний елемент – підкранова балка, яка спирається на консоль колони. Для 6 м кроку колони висота підкранової балки складає 1000 мм (1м) а для 12 м кроку – 1400 мм (1,4м). Таким чином відмітка верху консолі середніх колон буде на 400 мм (0,4м) нижче відмітки консолі крайніх колон, тобто 8,2-0,4=7,8. Висота підкранової рельси яка спирається на підкранову балку стандартна і складає 0,15м. Таким чином відмітка головки підкранової рельси буде складатись із суми трьох складових – консолі колони, верху підкранової балки і висоти підкранової рельси.
У крайніх колон - 8,2+1,0+0,15=9,35 м.
У середніх колонах – 7,8+1,4+0,15=9,35 м.
Для прольотів, які обладнанні підвісними кран-балками колони виконуються безконсольними з однаковим перерізом по всій висоті. При середній колоні між прольотами з мостовим і підвісним кранами вона підбирається як одноконсольна (крайня).
Наступний елемент, що попадає у поперечний переріз, це конструкція покриття.
Основний елемент конструкції покриття це стропильна сегментна ферма, яка спирається на оголовки колон і вибирається згідно з шириною прольту і має в залежності від цього відповідну висоту у середній частині конструкції. Покриття виконується з ребристих залізобетонних плит розміром 3,0х6,0м і таким чином для покриття потребується крок влаштування ферм 6м. При кроці внутрішніх колон 12м між ними вздовж прольоту встановлюються на оголовки під стропильні ферми. Тобто внутрішні колони з кроком 12м мають відмітку верху меншу на висоту опорної частини підстропильної ферми (0,6м), а відмітку консолі на 0,4м нижчу, чим відмітка консолі зовнішнього ряду колон ( крайніх колон).
Плити покриття мають товщину 300мм. Покриття крайніх прольотів виконується суцільним настилом і повна висота (відмітка) складається з суми відміток низу стропильної конструкції (висоти приміщення), висоти стропильної конструкції (ферми) і висоти (товщини) плити покриття.
В середніх прольотах споруди, для використання сонячного проміню при освітленні виробничих площ, використовуються ліхтарі, які мають відповідну металеву каркасну конструкцію блочного типу (на довжину кроку колон 6м). На бокових поверхнях ліхтарі мають вітражне огородження з підйомними механізмами для іншої їх функції – аерації. Ліхтарі мають прольот (ширину) 12м і двобічний похил покриття і=0,07 для стоку води.
Покриття фонарів та іншої частини прольоту виконується з тих же ребристих плит покриття розміром 3,0х6,0м. Останніми елементами перерізу є конструкції зовнішнього стінового огородження. Вона виконується з стінових панелей і віконних вітражів, які мають розмір по висоті (в робочому становищі) з модулем 0,3, а саме 0,9; 1,2; 1,5 і 1,8м.
Задачею побудови стінового огородження є розподіл стінових панелей і віконних вітражів по висоті споруди, який має свої правила.
Першим ярусом (стрічкою) стінового огородження є цокольні панелі, які встановлюються на фундаментні блоки.
Для висоти приміщення споруди до 8,4м цокольна панель приймається висотою 1,5м, а для більшої висоти – панель 1,8м.
На переріз з зовнішньої сторони зображення проставляється відмітка верху панелі відповідно +1.500 і 1.800.
Далі для сприймання сонячних промінів розташовують віконні вітражі до рівня відмітки верху консолі. Наприклад відмітка верху консолі складає 6.200. Простір, який повинно заповнити вітражами складає 6,2-1,5=4,7м. Найбільш раціональним заповненням цього простору є 3 ряда (стрічки) вітражів з висотою 1,5м. Тобто відмітка верху вітражів буде 1,5+1,5х3=6.000.
Наступна стрічка огородження повинна складатися з стінових панелей на висоту, яка перевищує (незначно) відмітку головки підкранового рельсу (вітражі недоречні, бо сонячні промені закриває підкранова балка). Наприклад відмітка головки підкранового рельсу складає +7.550. Різниця між цією відміткою і попередньою складає 7.550-6.000=1.550. Найбільш раціональним буде заповнення цього простору панеллю з висотою 1,8м відмітка верху стрічки панелі складе 6.000+1.800=7.800.
Простір між відміткою низу стропильної конструкції і відміткою стріки панелей може бути заповнене як стрічкою вітражів так і стіновими панелями. Розраховують різницю між цими відмітками і якщо вона перевищує модульну висоту панелей, то встановлюється вітраж, якщо ні, то подальше стінове огородження виконується з стінових панелей.
Подальше огородження виконується з стінових панелей до відмітки верху парапетної плити. Ця відмітка спочатку розраховується теоретично.
Нпп=Ннс+hф+hпл+hпк+hп, (2.1)
де Ннс – відмітка низу стропильної конструкції (висота приміщення); hф – висота опорної частини ферми (0,89м приймаємо 0,9м); hпл – висота (товщина) плити покриття (0,3м); hпк – висота (товщина) покриття (0,3м); hп – мінімальна висота парапету стінового огородження над покриттям (0,6м).
Різниця між отриманою відміткою і останньою відміткою огородження (вітражу) складає відстань яку заповнюють стіновими панелями. Нова відмітка верху парапету повинна дорівнювати або перевищувати на 0,1÷0,3м теоретичну.
2.4. Розробка поздовжнього профілю промислової споруди
Розробка поздовжнього профілю розпочинається з нанесення поперечних осей споруди згідно з перерізом 2-2 на компонувальній схемі споруди (див. рис. 1, 2 і 3).
Далі виконується компонування конструкцій по вертикальним відміткам основних елементів конструкцій відповідно з перерізом 1-1 починаючи з відмітки чистої підлоги (±0.000).
У перерізі 2-2 показують торці колон, вид збоку підкранової балки і під- стропильної ферми (при кроці середніх колон 12м), торець стропильної ферми, поздовжні перерізи плит покриття і конструкцій ліхтаря, фундаментна балка, торцеве стінове огородження, зв’язки каркасу споруди. Всі розміри конструкцій беруться з специфікації збірних елементів (див. табл.2.1).
Торцеве стінове огородження на перерізі виконується таким чином, щоб воно перекривало відмітку покриття відповідного прольоту споруди, тобто до відмітки стінового огородження перерізу 1-1 добавляється висота огородження з панелей відповідної висоти, які заповнюють необхідний простір.
2.5. Побудова головного і торцевого фасадів промислової споруди
Розкладка панелей і віконних вітражів на фасадах відповідають їх розкладці на перерізах 1-1 і 2-2.
При цьому на першому і останньому кроці колон головного фасаду віконні вітражі відсутні і їх місце займають стінові панелі.
На торцьово му фасаді на першому і останньому кроці фахверкових колон такі ж вимоги.
У кожному прольоті у торцях указуються ворота. Їх розміри по висоті не менше 3м (дійсний розмір по висоті в залежності від панелей огородження). По ширині ворота мають розмір 3,6м а інший простір закладають з цегли товщиною рівною товщині стінового огородження але не менше 510мм.
2.6. Розробка схеми покрівлі промислової споруди
На схемі плану покрівлі повинні бути показані парапети, ліхтарі, пожежні драбини на ліхтарі і із землі на покрівлю, водоприймальні воронки внутрішнього відведення води з покриття з прив’язкою до координаційних осей.
На плані наносять схематичний поперечний профіль основних ділянок покрівлі у вигляді безперервної лінії з штрихуванням. На цьому профілі повинні бути вказані стрілки у напрямку схилів і їх значення у відносинах катетів (наприклад і=0,07). На плані покрівлі повинні бути вказані крайні і по прольотах координаційні осі споруди, а також в місцях знаходження будь-яких елементів (наприклад воронок, початку і кінця ліхтарів, швів). Якщо на різних ділянках покрівлі використанні різні конструктивні рішення, покрівельний матеріал, в примітках до креслення повинно бути про це вказано.
2.7. Теплотехнічний розрахунок конструкцій зовнішнього огородження
Виконання теплотехнічного розрахунку енергоефективного огородження споруди мають мету забезпечити виконання підвищених нормативів опору теплопередачі зовнішніх конструкцій огородження і відповідно з вимогами СНиП 11-3-79 "Строительная теплотехника".
Нові нормативні значення опору теплопередачі введенні в Україні з 1994р.
Теплотехнічним розрахунком при проектуванні зовнішніх конструкцій огородження (зовнішніх стін, покриття) визначаються наступні задачі:
1. Визначається нормативний опір теплопередачі в залежності від призначення споруди і виду конструкцій огородження відповідно з табл.2.2.
2. Відповідно з 3-х шарової зовнішньої конструкції огородження визначається товщина шару утеплювача.
3. Виконується перевірка достовірності результатів розрахунку.
Таблиця 2.2
Нормативний (потрібний) опір теплопередачі
| Найменування конструкцій огородження | Нормативний опір конструкцій огородження Rон, м2·С/Вт | ||
| І зона | ІІ зона | ІІІ зона | |
| Стіни | 3,5 | 2,8 | 2,1 |
| Покриття | 4,2 | 3,8 | 3,2 |
Потрібний опір теплопередачі конструкцій огородження Rо повинен бути більшим або рівним нормативному (Rон), тобто
Rоп Rон. (2.2)
Потрібний опір теплопередачі конструкції огородження
, (2.3)
де 
- коефіцієнт, який приймається в залежності від виду конструкції огородження по табл.2.3; 
- температура внутрішня, приймається згідно з завданням; 
- середня зовнішня температура повітря, яка дорівнює зимовій температурі по територіальній зоні. Приймається по табл. 2.4; 
- нормативний температурний перепад повітря між температурою внутрішньої поверхні конструкції огородження, приймається по табл.2.5.; 
- коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні конструкції огородження, приймається по табл.2.6.
Таблиця 2.3
Значення коефіцієнту в залежності від виду конструкції огородження
| Конструкція огородження | Коефіцієнт
|
| Стіни | 1,0 |
| Покриття | 0,9 |
Таблиця 2.4
Значення зовнішньої температури повітря в залежності від зони будівництва
| Зона | Зовнішня температура, , 0С
|
| І зона | -8,9 |
| ІІ зона | -7,6 |
| ІІІ зона | -5,8 |
Таблиця 2.5
Значення нормативного температурного перепаду повітря між температурою внутрішньої поверхні конструкції огородження
| Конструкція огородження | Перепад , 0С
|
| Стіни | 4,0 |
| Покриття | 2,5 |
Після розрахунку по формулі (1), якщо Rоп >Rон у подальших розрахунках приймається Rоп, якщо Rоп<Rон приймається значення Rон.
Таблиця 2.6
Значення коефіцієнту тепловіддачі внутрішньої поверхні конструкції огородження
| Внутрішня поверхня конструкції огородження | Коефіцієнт тепловіддачі, , Вт/м2 0С
|
| Стіни | |
| Покриття |
Опір теплопередачі Rо конструкції огородження визначається по формулі
, (2.4)
де - коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні конструкції огородження, приймається за табл.2.6; 
- коефіцієнт тепловіддачі для зимових умов, приймається за табл. 2.7.
Таблиця 2.7
Значення коефіцієнту тепловіддачі для зимових умов
| Зовнішня поверхня конструкції огородження | Коефіцієнт тепловіддачі,
|
| Стіни | |
| Покриття |
- термічний опір конструкції огородження з послідовно розташованими однорідними шарами, розраховується за формулою
, (2.5)
де 
- термічний опір окремих шарів конструкції огородження.
Термічний опір окремих шарів визначається за формулою
, (2.6)
де 
- товщина і-го шару конструкції, м; 
- розрахунковий коефіцієнт теплопровідності матеріалу і-го шару конструкції, приймається за табл.2.8
Таблиця 2.8
Значення коефіцієнту теплопровідності матеріалу шару конструкції
| Матеріал | Характеристика матеріалу у сухому стані | ||
| щільність,кг/м3 | тепломісткість, кдж/кг·0С | коефіцієнт теплопровідності  , вт/м·0С
| |
| Бетон важкий | 0,84 | 1,69 | |
| Керамзитовий бетон | 0,84 0,84 0,84 0,84 | 0,36 0,27 0,21 0,16 | |
| Шлакобетон | 0,84 0,84 0,84 | 0,47 0,41 0,35 | |
| Газобетон, пінобетон | 0,84 0,84 0,84 0,84 | 0,29 0,21 0,14 0,11 | |
| Цементно-піщаний розчин | 0,84 | 0,58 | |
| Цегляна кладка з глиняного матеріалу | 0,88 | 0,56 | |
| Цегляна кладка з силікатного матеріалу | 0,88 | 0,70 | |
| Мати мінераловатні | 0,84 | 0,056 | |
| Плити мінераловатні | 0,84 | 0,071 | |
| Плити пінолімерстірольні | 1,34 | 0,05 | |
| Пінопласт | 1,26 | 0,041 | |
| Пінополіуретан | 1,47 | 0,041 | |
| Гравій керамзитовий | 0,84 | 0,18 | |
| Доменний шлак | 0,84 | 0,18 | |
| Руберойд | 1,68 | 0,17 | |
| Скло віконне | 0,84 | 0,76 |
Виходячи з умови 
= 
розрахунковий опір буде:
, (2.7)
де 
, 
- відповідно товщина і коефіцієнт теплопровідності утеплюю чого шару.
Потрібна товщина утеплюючого шару для прийнятого конструктивного рішення визначається
, (2.8)
Виконується перевірка теплотехнічного розрахунку, виходячи із умови 
, підставляючи в розрахунок Rоп прийняті значення шарів конструкції огородження.
Теплотехнічний розрахунок конструкції огородження.
Задача 1. Визначити по теплотехнічним умовам товщину зовнішнього стінового огородження одноповерхової промислової споруди.
Вихідні дані:
1. Промислова споруда знаходиться у ІІ температурній зоні.
2. Внутрішня розрахункова температура + 20 0С.
3. Нормативний опір теплопередачі 2,8 м2·С/Вт.
4. Стінове огородження виконується з 3-х шарової стінової панелі, 1 і 2 шари – цементно-піщаний розчин 
=0,03м, 
=1800 кг/м3, 
=0,58Вт/м·0С, 3-й шар з газобетону 
=?, 
=400 кг/м3, 
=0,11Вт/м·0С.
Рис. 11. Переріз зовнішнього огородження з стінової панелі
Теплотехнічний розрахунок.
1. Визначаємо розрахунковий опір теплопередачі за формулою (2.3)
,
n=1 (див. табл.2.3),
tв=200С (за вихідними даними),
tз=-7,60С (див. табл. 2.4),
Dtн=4,00С (див. табл. 2.5),
в=23 Вт/м2·0С (див. табл. 2.6),
,
< 
.
В даному випадку умова не виконується, тому для розрахунків приймаємо 
= 
.
2. Виконуємо розрахунок товщини утеплюю чого шару в стіновій панелі за формулою (2.8)
,
в=23 Вт/м2·0С (див. табл. 2.6),
=23 Вт/м2·0С (див. табл. 2.7),
.
3. Виконуємо перевірку за формулою (2.7)
=
,
> , умова виконується.
4. Остаточно товщина стінового огородження буде складатись
.
Приймаємо 0,34 м або 340 мм.
Задача 2. Визначити по теплотехнічним умовам товщину зовнішнього покриття одноповерхової промислової споруди.
Вихідні дані:
1. Промислова споруда знаходиться в ІІ температурній зоні.
2. Розрахункова внутрішня температура – 200С.
3. Нормативний опір теплопередачі 3,2м2·0С/Вт.
4. Покриття виконується у вигляді м’якої ковдри.
Рис. 12. Переріз конструкції покрівлі
1 шар – залізобетонна ребриста плита покриття
=0,03м,
1=2500кг/м3,
1=1,69Вт/м·0С.
2 шар – цементно-піщана стяжка
=0,05м,
2=1800кг/м3,
2=0,58Вт/м·0С.
3 шар – 3 шари рубероїду на бітумі
=0,01м,
3=600кг/м3,
3=0,17Вт/м·0С.
4 шар – утеплювач (плита мінераловатна)
=?м,
ущ=350кг/м3,
ущ= 0,071Вт/м·0С.
Теплотехнічний розрахунок.
1. Визначаємо розрахунковий опір теплопередачі по формулі (2.3)
,
n=0,9 (див. табл.2.3),
tв=200С (за вихідними даними),
tз=-7,60С (див. табл. 2.4),
Dtн=2,50С (див. табл. 2.5),
в=7,6Вт/м2·0С (див. табл. 2.6),
,
< 
(1,31<3,8).
Умова не виконується, тому для розрахунків приймаємо 
= =2,8м2·0С/Вт.
2. Виконуємо розрахунок товщини утеплюючого шару покриття
в=7,6Вт/м2·0С (див. табл. 2.6),
=17Вт/м2·0С (див. табл. 2.7),
=
.
3. Виконуємо перевірку
=
м2·0С/Вт,
. Умова виконується
Умова виконується.
4. Остаточно товщина перерізу покриття споруди буде складатися
.
Приймаємо 0,35м або 350мм.
Таким чином, виконанні розрахунки встановлюють товщину огороджувальної конструкції стіни і покриття. Цей параметр вказується на перерізах (див. рис. 5, 6, 7 і 11) і конструктивних вузлах
3. РОЗРОБКА КОНСТРУКЦІЙ І ВУЗЛІВ ПРОМИСЛОВИХ СПОРУД
3.1. Конструкція зовнішньої крупнопанельної стіни
Конструкція зовнішньої крупнопанельної стіни відповідає поперечному профілю промислової споруди згідно з перерізом 1-1 (рис. 4 і 5).
Конструкція і товщина стінової панелі визначається відповідно з теплотехнічним розрахунком зовнішнього огородження (п. 2.7). конструкція віконних вітражів стандартна для всіх варіантів.
3.2. Конструкція вузла пристінного примикання покриття промислової споруди
Конструкція вузла пристінного примикання покриття відповідає конструкції зовнішньої крупнопанельної стіни (див. рис. 4) і конструкції покриття згідно з теплотехнічним розрахунком зовнішнього огородження.
У якості водоізоляційної ковдри прийнято 3 шари рубероїду на бітумній мастиці.
Для внутрішнього водостоку використовується водоприймальні воронки з відповідною прив’язкою до конструкційних осей згідно з планом покрівлі (див. рис.10).
Приклад виконання вузлу пристінного примикання покриття наведено на рис.14.
3.3. Конструкція вузла покриття на стику двох прольотів
Покриття на стику двох прольотів виконується після замонолічування мілко- зернистим бетоном шва між плитами покриття.
Конструкція покриття в цілому відповідає теплотехнічному розрахунку зовнішнього огородження (п. 2.7).
Водоізоляційна ковдра у вузлі стику двох прольотів доповнюється додатковим шаром руберойду на бітумній мастиці. Для захисту ковдри від механічних пошкоджень вузол покривається гравієм, втопленому у бітумну мастику.
Для внутрішнього водостоку використовується водоприймальні воронки з прив’язкою до координаційних осей згідно з планом покрівлі (див. рис. 10).
3.4. Конструкція вузла температурного шву на покритті
Температурний шов влаштовується між температурними блоками споруди, довжина яких не повинна перевищувати 72м. Стик між плитами покриття в цьому вузлі не замонолічується, а закладається демпфіруючим компенсаційним матеріалом, наприклад, мінеральною ватою. Поверх шару демпфера укладаються послідовно шари рубероїду (насухо), три шари склотканини на бітумній мастиці. Для запобігання механічних пошкоджень зона температурного шву покривається шаром гравію, втопленого у бітумну мастику.
3.5. Конструкція ліхтарів природного освітлення на покритті споруди
Верхнє природне освітлення виконується за допомогою ліхтарів, які розміщаються вздовж середніх прольотів споруди.
Ліхтар складається з несучих конструкцій металевого каркасу (представляє собою каркасний блок прольотом 12м довжиною на крок колон 6м), покриття з залізобетонних плит і заповнення світових пройомів з віконних вітражів. Ухил для двостороннього стоку води приймається і=0,07. Висота ліхтаря відносно точки опору на ферму – 2,5м.
4. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ
До техніко-економічних показників відноситься:
Пп – корисна площа, визначається як сума площ виміряних в межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін, за вирахуванням площ колон, кліток, перегородок і опор;
Пр – робоча площа – сума площ приміщень, призначених для виготовлення продукції, в межах зони дії кранів;
Пз – площа забудови, визначена в межах зовнішнього периметру зовнішніх стін на рівні цоколя будівлі;
Пк – конструктивна площа, визначається як сума площ всіх конструктивних елементів в плані будівлі (колон, стіни, перегородок);
Пс – площа зовнішніх стін і вертикальних огорож ліхтарів;
О – будівельний об’єм будівлі, обчислюваний множенням виміряної по зовнішньому контуру площі (площ) поперечного перетину (включаючи ліхтарі) на довжину прольотів.
Коефіцієнти:
К1=Пр/Пп – характеризує доцільність планувального рішення (чим вище К1, тим економічніше планування);
К2=О/Пр – характеризує економічність об’ємно-планувального рішення (чим нижче значення К2, тим економічніше об’ємно-планувальне рішення будівлі);
К3=Пк/Пз – характеризує насичення плану будівлі будівельними конструкціями (чим нижче цей показник, тим економічніше рішення);
К4=Пс/Пп – характеризує економічність форми будівлі (чим менше значення К4, тим економічніше форма будівлі).
ВИСНОВКИ
В курсовій роботі на основі індивідуальних завдань розроблено: об’ємно-планувальне рішення промислової споруди – сітка координаційних осей, форма і розміри плану, взаємне розташування прольотів і їх профіль (поперечний і поздовжній переріз), наявність і місця пристрою деформаційних швів, прийняті прив’язки колон до розбивочних осей, прийняті системи освітлення і аерації споруди, відведення води з покриття; конструктивні рішення – відомості при прийнятті в проекті конструкції: колони, підкранові балки, елементи покриття, зовнішнє стінове огородження; вузли примикання покриття, конструкція ліхтарів, температурного шву.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Архитектурное проектирование промышленных предприятий: Учебник для вузов/С.В. Демидов и др.: под редакцией С.В. Демидова – М.: Стройиздат, 1984-200с.
2. Справочник по инженерно-строительному черчению/Н.Л. Русскевич и др. – 2-е изд., перераб. и доп. К.: Будівельник, 1987.-264с.
3. Шерешевский Н.А. Конструирование промышленных зданий и сооружений: Учебное пособие. Л., Стройиздат, 1983-192с.
4. Методичні вказівки до практичних занять по курсу "Архітектура та будівельні конструкції" для студентів спеціальності 6.092602 "Гідромеліорація" – Дніпропетровськ, ДДАУ, 2008-47с.
5. Типовые железобетонные конструкции зданий и сооружений для промышленного строительства – М.: Стройиздат, 1981.-488с.