Державний нагляд за станов ОП

- комітет по нагляду за ОП України на п-ві.

- держ. комітет з ядерної та радіаційної безпеки

- органи держ. пожежного нагляду.

- органи та заклади санітарно-епідеміологіч. служби міністерства охорони здоров'я.

Інспектори держнагляду ОП. Права:

- безперешкодно відвідувати підконтрольні під-ства для перевірки

- надсилати керівникам під-ств розпорядження, приписи про усунення недоліків галузей нпр. праці.

- зупинення п-ства до усунення порушень вимог щодо ОП

- притягати до админістративної відповідальності працівників винних у порушенні законод. актів ОП.

- надсилати власникам п-ств про невідповідальність людей посадам.

14. Відомчий і громадський контроль за станом ОП

- Оперативний (1 раз здійсн. огляд майстер, бригадир).

- кожного структурного підрозділу(1 раз на тиждень).

- контроль керівництва(не рідше 1 разу на місяць) – власник, головний інженер, нач. відділу ОП.

Відомчий контроль виражається в систематичній перевірці міністерствами і відомостями дотримання стандпртів, норм, правил і законодавства ОП на підлеглих їм п-ствах

Громадський контроль за станом ОП на п-ствах представляють проф. спілки при яких створюються комісії по ОП.

Ф-ції, права, завдання комісії по ОП.

- де працюють >50 працівників;

- керується зак-вом про працю, положеннями про ОП на п-стві;

- захист законних прав, інтересів працівників з ОП;

- підготовка рекомендацій власнику щодо профілактики виробничого травматизму;

- вироблення щодо пропозицій колективного договору ОП

- звертатись до власника щодо врегулювання відносин у сфері ОП

- ступінь вени потерпілого винуватця НВ встановлює

- розмір одноразової допомоги

- знайомитись з б-я матеріалами ОП

- вільний доступ на всі дільниці п-ства

15.Планування і фінансування заходів із ОП.

Здійснюється власником. Фонди створ. для фінансування ОП

Фонди фінансування:

- галузевий

- державний

- регіональний (області)

- під-ства(прибутки, гроші за штрафи)

Планування робіт з ОП:

- перспективне (на тривалий відрізок часу)

- поточне(протягом року)

- оперативне(квартали, місяць)

16. Методи аналізу виробничого травматизму.

- Статистичний

Коф. частоти

Кч=А*1000/Т

А – к-сть нещасних випадків

Т – к-сть працівників

коф. важкості

Кв=Д/А

Д – к-сть днів непрацездатності

Кзв=Кч*Кв

- Топографічний – баз. на тому, що на плані п-ства відмічаються місця де стаються нещасні випадки.

- Монографічний – баз. на детал. вивченні технологічних умов, умов праці, санітарно-гігієн. умови

- Економічний – аналіз витрат, які викликані виробничим травматизмом.

- Метод експертних оцінок – баз. на експертних висновках умов праці.

17. Класифікація причин виробничого травматизму.

- організаційні: недоліки в навчанні, застосування небезпечних методів праці, порушення режиму праці та відпочинку, недостатній нагляд керівництва за виконанням робіт, низька дасципліна, незадов. планування робіт і утримання робочих місць, незастосув. засобів захисту.

- технічні: недоліки технологій, обладнання, конструктивні дефекти, несправність засобів автоматизації, відсутність огороджень та блокувань.

- Саніт.-гігієн. : незадов. мікроклімат, незадов. освітлення, підвищення шуму, вібрації...

18.Відшкодування власником шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров'я.

- забезп. одноразова допомога при нещасному випадку

- компенсації втраченого заробітку ОД=%мін де % - %втрати працездатності

- якщо загинув працівник:

- одноразова допомога на сімю : ОД=5РЗ

ОД=5РЗ+РЗП на кожного утриманця

- відшкодування моральної шкоди

19.Шкідливі фактори в умовах виробництва.

Шкідливим фактором вважається виробничий фактор який призводить до захворювань або зменшенню працездатності.

Згідно з ГОСТ 12.0003-74

Шкідливі фактори:

- Фізичні: рухомі машини і механізми, а також рухомі частини виробничого обладнання, підвищена запиленість і загазованість повітря, підвищена або низька температура, високій рівень шуму, вібрації, ультразвуку, інфразвуку, пидвищений або низький тиск і його раптова зміна, підвищений рівень іонізуючого випромінювання, підвищене значення напруги в електромережах, електомагнітні випромінювання, відсутність або недостасність природнього світла, пагане освітлення роб. місця, підвищена яркість світла та ін...

- Хімічні: хім. речовини, які по характкру впливу на організм людини поділяються на токсичні, подразнюючі, канцерогенні, мутагенні... За шляхами проникнення в організм вони поділяються на проникаючі через органи дихання, органи травлення, через шкіру та слизову оболочку.

- біологічні (бактерії, віруси) а такод мікроорганізми

- психофізіологічні – фізичні перенавантаження, напруженість аналізаторів, монотонність праці, емоційні перенавантаження.

20. Заходи захисту від пилу, газів і парів.

Технічні – заміна токсичних речовин, нетоксичними або менш токсичними, автоматизація виробництва, дистанційне управління, герметизація обладнання, застосування вентиляцій.

Санітарно-гігієн. – систематичний контроль вмісту на токсичні речовини. Застосування засобів індивідуального захисту. Дотримання режиму та відпочинку.

Лікувально-профілактичні – проведення попередніх та періодичних мед. оглядів, профілакторне та санаторно-курортне лікування.

21.Метеорологічні умови виробничого середовища.

Вологість повітря, температура, швидкість руху повітря, теплове випромінювання, барометричний тиск.

Терморегуляція – підтримання температури тіла в межах 36-37

22.Нормування метеологічних умов.

Нормування метеоумов ДСН 3.36.042-99 – сан норми мікроклімату виробничих приміщень.

Нормуються такі показники:

- температура

- вологість

- швидкість повітря

- теплове випромінювання

Нормується залежно від періоду року:

- холодний +10 і нижче (не менше 3 діб)

- теплий більше +10

Нормується від категорії робіт:

1) легка

- Іа

- Іб

Легка категорія робіт – затрати до 150 Ккал/год.

2) Сер. важкості

- ІІа

- Ііб

Затрати більше 250Ккал/год; переніс вант більше 10кг

Метеоумови поділяються на оптимальні і допустимі.

23. Прилади для вимірювання метеорологічних умов.

темп. –термометри

вологість – психрометри : августа і аспіраційний

швидкість руху повітря – анемометри (чашкові, крильчасті), кататермометри

теплове випром. – актемометри

атм.тиск – барометри

24.Вентиляція виробничих приміщень.

Вентиляція це повіття оббіг для вилучення з робочих приміщень надлишкового тепла і вологи, для видалення різних шкідливих речовиг(газа, випари пил); для підтримання метеоумов в роб. зоні: СНіП 2.04.05-91 “Вентиляція, опалення та кондиціювання повітря”

Класифікація:

а) за способом переміщення повітря(природна, штучна, сіміщена)

б) за напрямком руху повітря(припливна, витяжна, припливно-витяжна)

с) за місцем дії(загально-обмінна, місцева, комбінована)

1)Природна вентиляція здійснюється за рахунок теплового та вітрового напору.

Аерація – організована природна вентиляція.

Інфільтрація – неорганізована природна вентиляція.

Для покращення природної вентиляції викор. дехлектори(насадки на отвори для покращення тяги).

Кратність повітрообміну: К=L/V L – об'єм повітря, що ми видаляємо

V – об'єм всього приміщення

2) Механічна вентиляція:

загальнообмінна

- витяжна

- припливна

- припливно-витяжна

Припливна – задуває повітря в приміщення

Витяжна – видуває повітря з приміщення

Припливно-витяжна – одночасно задуває і видуває

Місцева – концентроване надання припливного повітря заданих параметрів (повітряні души).

Аварійна – викор. для вибухо-пожежних, небезпечних, шкідливих виробництв. К=8

25.Аерація виробничих приміщень

Аерація – організована природна вентиляція. Здійснюється за рахунок різності гравітаційного тиску завнішнього і внутрішнього повітря і дії вітру. Аерацію передбачають якщо за її допомогою можуть бути забезпечені нормовані умови повітря і якщо вона допустима по технологічним умовам. Особливо ефективно аерація діє в гарячих цехах.

26.Розрахунок систем механічної загальнообмінної вентиляції.

Механічна вентиляція:

загальнообмінна

- витяжна

- припливна

- припливно-витяжна

Припливна – задуває повітря в приміщення

Витяжна – видуває повітря з приміщення

Припливно-витяжна – одночасно задуває і видуває

Види розрахунку:

1) за к-стю шкідливих речовин

2) коли виділяється надлишкове тепло

3) коли виділяється надлишкова вологість

Коли обєм приміщення < 20M3 на 1 людину необхідно передбачати подачу повітря 30 M3 /год. на кожну людину, а якщо 20M3< то 20 М3/год. на людину.

L=3600*F*V; F – площа перерізу витяжного пристрою

V – обєм всмоктування в перерізі.

27.Місцева вентиляція. Розрахунок місцевої вентиляції.

Місцева – концентроване надання припливного повітря заданих параметрів (повітряні души).

L=3600*F*V; F – площа перерізу витяжного пристрою

V – обєм всмоктування в перерізі.

28.Вибір виду вентиляції. Вимоги до влаштування вентиляції.

Правильниі вибір систем вентиляції має велике санітарно-гіг. і економічне значення, при цьому потрібно керуватись деякими положеннями:

- необхідно максимально використовувати місцевими витяжками

- механічну вентиляцію використовувати лише в тих випадках, коли необхідні параметри повітряного клімату не можуть бути забезпечені природною вентиляцією

- при проектуванні механічної вентиляції необхідно передбачати встановлення резервних вентиляторів з електродвигунами, які включаються автоматично, або встановлювати не менш ніж 2 припливних і 2 витяжних установок, які забезпечують при включенні одної з них об'єм вітяжки або припливу не менш ніж 50% потрібного повітряобміну.

- припливну вентилчцію доцільно поєднувати з повітряним отопленням

- велике значення при проектуванні і експлатаціїї вентиляційних установок має придялятись бородьбі зі шумом.

29.Природне освітлення, його нормування, КПО.

Природне: бокове(одно- і двостороннє), верхнє, комбіноване

Основ. норматив: коф. прир. освітл: КПО – відношення освітленості на роб місці у виробничому приміщені до зовнішнього освітлення горизонтальної площини, при відкритому небесному дифузному світлі КПО=Евн/Езов*100%

КПО залежить від розряду зорової діяльності, кліматичної зони, від елементів освітлення.

Природне освітлення залежить від пори року, часу дня, природних умов, забрудненості світлових приладів, від затемлення будівлями, спорудами деревами що є навпрти.

Основний документ про нормування СНіП ІІ.4-79 “Природне і штучне освітлення. Норми проектування”.

30. Штучне освітлення вимоги влаштування, нормування.

Штучне освітлення призначене для освітлення роб. зони в темний період доби або при недостатній к-сті природного світла.

Штучне освітлення поділяється на загальне і комбіноване.

Комбіноване – загальне + місцеве. Застосов. коли проводяться роботи високої або дуже високої точності.

По типу ламп освітлення поділяють на люмінісцентні і рожжарені.

Нормування штучного освітлення здійс. по освітленості, залежно від розряду зорової роботи, джерела світла і системи освітлення. Вимірюється в ЛЮКСАХ.

Е=100лк – мала точність робіт

Е=50лк – коридори

Е=300 – аудиторія

Е= 400-500лк за комп.

В якості джерел штучного світла використовують лампи: рожжарювальні та газорозрядні.

Основний документ про нормування СНіП ІІ.4-79 “Природне і штучне освітлення. Норми проектування”.

31. Кількісні та якісні показники освітлення.

Е=100лк – мала точність робіт

Е=50лк – коридори

Е=300 – аудиторія

Е= 400-500лк за комп.

32. Розрахунок та вимірювання природного освітлення.

100*So/Sn=e1*Кз*h10*Kзч/ł0*V1

So – площа світлових отворів

Sn – площа підлоги

Kзч – коф.затемнення іншими буд спорудами, деревами

ł0 – загал. коф. світлопропускання вікна. : 0,2/0,7

V1 – коф. який враховує відбиття світла 1/6

Kз – коф.запасу 1/2

h10 – світлова характеристика вікна 5/20

33. Методи розрахунку штучного освітлення

Визначення к-сті джерел світла

Медод використання світдового потоку, метод питомої потужності; точковий метод

Метод питомої потужності – найбільше простий, найменш точний(для приблизних розрахунків).

Рл=Рпп*S/N

Pпп – питома потужність

S – площа приміщення

N – к-сть ламп

Pл – потужність лапм

Метод використання (виз. світловий поток ламп необхідних для досягнення необхідного освітлення, з урахуваням світла відбитого від стін, стелі, роб. поверхні)

Ф∑=Ен*S*Кз*Z/η і=А*В/Н(А+В)

Ф∑ - сумарний світловий потік

S – порща приміщень

Ен – нормоване освітлення

Кз – коф. запасу(для ламп рожжар = 1,3\1,7; для люмінесцентних 1,5\2)

Z – коф. мін. освітлення(1,1\1,2)

А і В – довжина і ширина приміщень

Н – довжина світильника над роб. поверхнею

η - знах. по таблиці якщо відомо і.

N=Ф∑ / Фл

Фл – світловий потік однієї лампи.

Точечний метод:

Е=I*cos(куб.)α/Кз*h(квадрат)

Е – освітленість

І – сила світла (від джерела до т. роб. поверхні)

h – висота світильника над роб. пов.

α – кут між нормалю між роб. поверхнею і направленням світлового потоку на джерело

Кз – коф. запасу

34. Шум, вплив на організм людини, кількісні показники шуму.

Шумом наз. всілякий шкідливо діючий на організм людини звук.

підвищений рівень шуму викликає в людини втому, зниження уважності що може призвести до помилок і підвищеної небезпеки виникнення травм, зниження продуктивності праці.

Шум – небажаний для людини звук, або сполучення звуків.

При тривалому впливу шуму в людини зменшується гострота слуху, погіршується стан центральної нервової системи, сердце –судинної системи, шлунково-кишкового тракту, органів дихання – шумова хвороба.

симптоми дії шуму: безсонність, зміна тиску, зменшена увага.

ГОСТ 12.003-83 “Допустимі спектри рівнів шуму та його тиску”.

Шум

- низькочастотний (до 300Гц)

- середньочастотний(300-800Гц)

- високочастотний(більш 800Гц)

Шум хар.: амплітудою(мах. відхал. т. від стану рівноваги) – А ; частотою коливань(к-сть колив за од. часу) –f,Гц ; інтенсивністю(к-сть що прох. за 1сек. ч\з площу 1м(кв) перпендикулярно до напрямку звуку хвилі) – І,Вт/м(кв); звуковим тиском(різниця між тиском мах. згуст. повітря, та атм. тиском);

Вимірюється в БЕЛАХ (ДБ)

10-30 ДБ – шум коли можна заснути.

100 – 110 – шум дискотек

120ДБ – больовий поріг

140ДБ – втома металу

35.Нормування, вимірювання і заходи захисту від шуму.

ГОСТ 12.1.003-83 “Принцип нормування шуму та гран. спектрів”

Вимірюється за допомогою шумометрів.

Захист від шуму можна здійснювати колективними та індивідуальними методами і засобами.

Бородьба з шумом в джерелі його винекнення.

Осн. методи зниження шуму:

- звукоізоляція

- екранування

- акустичні заходи

- зниження шуму у підшипниках

Обєкт який виділяє шум, поміщається під звукоізоляційний кожух.

Звукоізолюючі матеріали: войлок, пінопласт, скловата

Екранування: захисні екрани які затримують звук.

Акуст. обробка на 8дБА

Коли загальноприйняті норми не влаштовують застос. індив. методи: протишумні вкладиші, навушники, каска.

36.Вібрація. Характеристики вібрацій. Захист від вібрацій.

Вібрація – поширення мех. коливань в твердому тілі

Вібрації: транспортна; технологічна; транспортно-технолоічна.

вібрація характеризується: амплітудою А(мах. відхилення точки від стану рівноваги)

вібрашвидкістю V (мах значення прискорення швидкості коливальної точки в мм\сек)

віброприскорення Q (мах. знач. прискорення колив. т. в мм\с*с)

частота f(к-сть вимушених коливань за одиницю часу, в гц)

інтенсивність вібрації Lв

V=2f¶A Q=(2*f*¶)(квад)*А

Lв=10lg(V/Vc)квад

Заходи захисту від вібрацій:

- зменшення вібрацій в самому джерелі(де є обертовий рух)

- зміна характеристик системи

- відлагодження режиму резонансу

- встановлення іншого режиму роботи

- приєднання маси

- віброгасіння(динамічні вібр, пружні, маятникові)

- віброізоляція(встановлення джерела віб. на вію ізоляцію)

Засоби індивідуального захисту:

рукавиці, вкладиші, прокладки, спецвзуття, підметки, нагрудники, пояси, спецкостюми.

37. Дія виробничих вібрацій на організм людини. Нормування і вимврювання вібрацій.

Довготривала дія виробничих вібрацій може призвести до вібраціонної хвороби. Найбільш поширені захворювання, викликані локальною вібрацією при роботі з вібро-машинами частота спектру яких перевищує 125 Гц. локальна вібрація викликає різноманітну степень судинних, нервово-мязних, кістково-суставних та інш. порушень.

Загальна вібрація викликає порушення нервової сист., та зміни в сердцево-судинній системі, вестебулярному апараті, порушується обмін речовин.

Нормування: ГОСТ 12.1.012-78 цей стандарт рекомендує проводити оцінку дії вібр. на людину одним з наст. методів:

- частотним аналізом нормованого параметру

Нормованм параметром являється середньо квадратичні значення віброшвидкості або віброприскорення а для локальної вібрації в октавних полосах частот, а для загальної вібрації в октавних або 1/3 – октавних полосах частот

логарифмічні рівні віброшвидкості визнач. за ф-ю:

L=20lg*V/5*10(в-8)

- інтегральною оцінкою за частотою нормованого параметру

нормованим параметром являється скоректоване значення контрольованого параметра U (віброшвидкості або віброприскорення), вимірюване за допомогою спец. фільтрів

- дозою вібрації

Нормованим параметром являється скоректоване значеня Uекв

Uекв= √Д/t

в залежності від характеристик робочих місць поділяється на такі категорії 3а,3б,3в,3г.

38.Дія електричного струму на організм людини.

- термічна (підвищення темп. тканин, судин)

- електролітична (молекулярний розлад рідиниорганізму - крові)

- біологічна (подразнення нервових тканин, зупинка дихання, сердця, мимовільне скорочення м'язів, паралізованість)

- механічна(електро-динамічна – розрив тканин)

- ураження ел. струмом

Травми: місцеві та елект. удари

Ел. травми – пошкодження частин організму

5 ступенів ел. ударів:

1-ступінь – больові відчуття без втрати свідомості

2-ступінь – нестерпний біль

3-ступінь – судоми

4-ступінь – втрата свідомості

5-ступінь – клінічна смерть

39.Фактори які визначають ступінь ураження електричним струмом.

1)струм – відчуття(пощіпування). Для змінного 0,6-1,5 мА, для постійного 5-7мА

струм невідпускання зм. 10-15мА постійний 50мА

струм фібриляції сердця зм. 50-80мА пост 300мА

2)Опір тіла людини R1=3-100кОм

Най більший опір має верх. шар людини

Чим менший опір, тим більша небезпека ураження

3)Час дії струму

небезпечна дія коли час більше 1с.

при 0,1сек допустимий струм 500мА

4) Вплив середовища.

Приміщення:

- без підвищеної небезпеки

- з підвищеною небезпекою(t>35С): гарячі цехи, від. вол. >75%, присутність струм-ведучого пилу, наявні струм-провідні підлоги. Існує можливість одночасного дотику (з 1ст – до корпусу електрообладнання, з 2-ої –до комунікацій які мають зв'язок із землею)

- особливо небезпечні сирі приміщення (100% вол.); активне середовище яке руйнує ізоляцію і струм провідну частину;

5)Частота струму

зростання частоти знижує опір.

6)Індивідуальні особливості організму.

40.Двохфазне включення людини в електомережу.

Найбільш небезпечне включення люнини в елект. мережу оскільки людина опиняється під робочою напругою мережі, і струм який проходить через тіло людини буде рівний:

а)в мережі постійного струму: Іч=Uроб/Rл

Uроб – робоча напруга ел.мережі

Rч – опір людини

б) в трьохфазній мережі:

Лінійна напруга

Іч=√3*Uф/Rл

Uф – фазна напруга

Rл – опір людини.

41.Наслідки урадення людини при однофазному включенні в електричну мережу.

Однофазне до мережі, ізольоване нейтрально

Іл=Uф/Rл+Rвзуття+Rпідлоги+Rізоляції

Однофазне до мережі , заземлене нейтрально

Іл=Uф/Rл+Rв+Rп+R0

42.Класифікація приміщень по електричній безпеці.

Приміщення:

- без підвищеної небезпеки

- особливо небезпечні сирі приміщення (100% вол.); активне хім. середовище яке руйнує ізоляцію і струм провідну частину;

43.Захист від дотику до струмоведучих частин.

Технічні засоби: ізоляція струмоведучих частин, захисне заземлення, занулення, захисне вимикання, мала напруга, вирівнювання потенціалів, загороджувальні пристої, блокування, сигналізація, знаки.

Вили ізоляції:

- робоча(ізоляція струмоведучих частин, яка забезпечує нормальн уроботу)

- додаткова(встановлюється до робочої якщо вона ушкоджена)

- подвійна(склад. з роб і ще одної ізоляції)

- мала напруга(не > 42В) для приладів, апаратів не великої потужності за допомогою понижуючих трансформаторів)

- ізоляція там де напруги не мало б бути, а вона зявляється