Мета, завдання та предмет прокурорського нагляду за додержанням законодавства про звернення

Виходячи із положення Конституції України та Закону України «Про прокуратуру», які визначають призначення та функціональне навантаження інституту прокуратури в системі органів державної влади, метою прокурорського нагляду за до­держанням законодавства про звернення слід вважати забезпе­чення правовими засобами прокурорського нагляду верховенства закону, єдності й зміцнення законності при реалізації консти­туційного права громадян на звернення; сумлінне та своєчасне виконання органами державної влади, органами місцевого само­врядування, підприємствами, установами, організаціями, їхніми посадовими особами, в компетенцію яких в силу закону входить робота зі зверненнями громадян, своїх повноважень.

У теорії та на практиці, завдання прийнято розріз­няти за рівнем, змістом, способом їх вирішення, компетенцією органів прокуратури. Зокрема, завдання прокурорського нагляду можуть бути поділені на три види: загальні, спеціальні й окремі.

У загальному вигляді завдання прокурорського нагляду сформульовані у ст. 4 Закону України «Про прокуратуру» і визначено як діяльність органів прокуратури, що спрямована на утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку та має своїм завданням захист від неправомірних посягань; 1) за­кріплених Конституцією України незалежності республіки, сус­пільного та державного ладу, політичної та економічної системи, прав національних груп і територіальних утворень; 2) гарантова­них Конституцією України, іншими законами України та міжна­родними правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина; 3) основ демо­кратичного устрою державної влади, правового статусу місцевих рад, органів самоорганізації населення.

До спеціальних завдань прокурорського нагляду за додер­жанням законодавства про звернення належать:

- забезпечення цілеспрямованого та дієвого нагляду за точ­ним і однаковим застосуванням органами державної влади та ор­ганами місцевого самоврядування, їх посадовими особами вимог законодавства про звернення;

- виявлення порушень конституційних прав громадян на звернення органами державної влади й органами місцевого само­врядування, їхніми посадовими особами;

- виявлення виданих органами державної влади й органами місцевого самоврядування правових актів, що суперечать законо­давству України про звернення. Найчастіше саме видання орга­нами державної влади і самоврядування таких актів зачіпає права та законні інтереси не тільки окремих громадян, а й великих груп населення;

застосування всіх можливих заходів до поновлення пору­шених прав громадян, усунення порушень закону, їх причин та умов, що їм сприяють;

- притягнення до відповідальності керівників органів дер­жавної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб, які порушують права та законні інтереси громадян.

вжиття заходів, що забезпечують відшкодування заподі­яної шкоди особами, чиє конституційне право на звернення було порушене;

забезпечення нагляду за законністю в діяльності органів державної влади та самоврядування, що здійснюють контроль за додержанням законодавства про звернення громадян на підпри­ємствах, в установах та організаціях незалежно від форм влас­ності;

- забезпечення постійної взаємодії прокурорів з контролю­ючими органами, громадськими й правозахисними організаціями в сфері реалізації права громадян на звернення;

профілактика порушень законодавства про звернення гро­мадян та запобігання їм.

Загальні і спеціальні завдання прокурорського нагляду ви­рішуються через застосування прокурором правових засобів на­гляду. Готуючись до кожної окремої перевірки, а також під час неї прокурор визначає окремі (конкретні) завдання і вирішує їх. Окремі завдання прокурорського нагляду значно різноманітні та численніші, ніж загальні та спеціальні. Перерахувати всі окремі завдання прокурорського нагляду за додержанням законодавства про звернення складно, оскільки вони не є постійними і виника­ють при здійсненні конкретних дій прокуратури. Водночас, слід враховувати, що окремі (конкретні) завдання у будь-якому разі допомагають прокуророві вирішувати загальні та спеціальні за­вдання прокурорського нагляду за додержанням законодавства про звернення.

З методичної точки зору в предметі прокурорського нагляду за додержанням законодавства про звернення доцільно виділити два відносно самостійні структурні елементи:

- додержання і застосування цілого комплексу нормативно-правових актів, які регулюють роботу зі зверненнями.

При цьому слід зазначити, що сюди входять як Конституція України, Закон України «Про звернення», рішення Конституційного Суду України, укази Президента України, так і різноманітні підзаконні акти окремих органів державної влади, які стосуються роботи зі зверненнями. Така позиція не поділяється окремими науковця­ми та практиками, які вважають, що прокуратура здійснює на­гляд виключно за додержанням і застосуванням законів. Проте слід враховувати, що кожен підзаконний нормативно-правовий акт завжди видається на підставі закону, відповідно до закону і для його виконання. Із цього випливає, що перевірка виконання кожного підзаконного нормативного акта нерозривно пов’язана із перевіркою дотримання норм відповідного закону. Такий висно­вок неодноразово підтверджується практикою прокурорського нагляду, яка свідчить про те, що в ході прокурорських перевірок підзаконні нормативно-правові акти постійно перебувають в полі зору прокурора.

- відповідність Конституції України та законам України (зо­крема Закону України «Про звернення») правових актів, що вида­ються: органами державної влади та місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами, організа­ціями; посадовими особами перерахованих юридичних осіб.

Згадану вище двохелементну структуру предмета прокурор­ського нагляду за додержанням законодавства про звернення, практичним працівникам слід враховувати при проведенні переві­рок. Умовно кажучи, предметом прокурорської перевірки можуть бути два загальні питання: а) чи дотримується у своїй діяльності відповідний суб’єкт правовідносин із розгляду звернень грома­дян норм законодавства? б) чи відповідають нормам Конституції України та Закону України «Про звернення громадян» правові акти відповідного суб’єкта?