ЗАГАЛЬНИЙ ЗМІСТ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ
Загальний зміст бакалаврської роботи передбачає:
- постановку мети роботи, визначення та формулювання завдань для її досягнення;
- стислий аналіз стану проблеми, що розглядається, за матеріалами вітчизняних та зарубіжних публікацій (літературний огляд за останній 10-літній період);
- поглиблений комплексний екологічний аналіз об'єкта, на базі якого виконується робота;
- теоретичний аналіз процесу, що розглядається в роботі, та його екологічний аналіз;
- порівняльний аналіз відповідності стану досліджуваного об'єкта вимогам його екологічності;
- аналіз та узагальнення фактичного матеріалу, що використовується в процесі дослідження;
- висновки;
- обґрунтування конкретних пропозицій щодо підвищення екологічності об'єкта дослідження.
Бакалаврська робота складається з таких елементів:
- обкладинка та титульний аркуш (оформляється відповідно до зразка, додаток 3);
- завдання на кваліфікаційну роботу (див. додаток 1);
- зміст;
- перелік умовних позначень (за необхідності);
- вступ;
- основна частина;
- висновки;
- список використаних джерел;
- додатки (за необхідності).
У змісті роботи вказуються назви всіх розділів і підрозділів (параграфів) із зазначенням початкової сторінки кожного. План роботи має відображати суть проблеми, її зміст та логіку дослідження. Назви розділів і підрозділів мають бути стислими й зрозумілими, літературно грамотними, тісно пов’язаними з назвою роботи, але не повторювати її.
У вступі дається наукове обґрунтування актуальності і значення обраної теми: формулюється мета, завдання і об’єкт дослідження.
Перший розділ основної частини структурно може складатися з 2-х підрозділів. Тут слід розкрити науково-теоретичну сутність обраної для дослідження проблеми та зробити критичний огляд відповідних літературних джерел.
У другому розділі необхідно дати загальну характеристику об’єкта дослідження. Розділ має бути максимально насиченим фактичною інформацією (таблиці, графіки, діаграми, схеми). Завершити розділ доцільно стислим викладом результатів аналізу стану об’єкта дослідження та коротким висновком.
Третій розділ повинен містити обгрунтувані пропозиції випускника, які сприятимуть досягненню мети сформульованої у вступі. Структурно він має складатися з 1-2 підрозділів. Характер і зміст заходів, що пропонуються, повинні базуватися на результатах аналізу, проведеного в другому розділі роботи.
Розділ “Висновки” передбачає стислий виклад узагальнень з питань, що досліджувались.
Додатки складають схеми, таблиці, статистичний та інший емпіричний матеріал, що був зібраний, систематизований і використаний при дослідженні.
Розділ “Список використаних джерел” вміщує перелік нормативно-правових актів та літературних джерел, що були використані при підготовці та написанні роботи.
Загальний обсяг бакалаврської роботи повинен складати 40-50 друкованих сторінок.
Випускна робота має бути виконана та оформлена охайно, без помарок та виправлень.
Текст роботи має бути надрукований комп’ютерним способом на одній стороні аркуша білого паперу формату А-4 (210х297 мм).
Сторінки обмежуються полями: ліве – 25 мм, праве - 10, верхнє та нижнє – 20 мм. При оформленні роботи за допомогою комп’ютера використовують шрифт Times New Roman, розмір 14 з полуторним міжрядковим інтервалом.
Викладення тексту кожного розділу та підрозділу, а також вступу та заключення слід починати з нової сторінки.
Відстань між заголовками та текстом не повинна перевищувати 20 мм. Переноси слів у заголовках не дозволяються. Якщо заголовок складається з двох речень, то їх розділяють крапкою. Крапка наприкінці заголовка не ставиться.
Скорочення слів у тексті, крім загальноприйнятих, не допускається.
Розділи позначаються порядковими номерами арабськими цифрами (1, 2, 3), підрозділи позначають номером розділу та підрозділу через крапку (1.1, 1.2., або 2.1, 2.2, 2.3 тощо).
Нумерація сторінок бакалаврської роботи має бути наскрізною: номер сторінки проставляється арабськими цифрами у правому верхньому кутку, але на титульному аркуші (перша сторінка бакалаврської роботи) номер проставляти не слід.
Формули, які приводяться в роботі, в рукописному варіанті слід вписувати чорним чорнилом (пастою) і нумерувати арабськими цифрами. Порядковий номер приводиться в круглих дужках праворуч від формули. Він повинен складатися з номеру розділу та порядкового номеру формули, розділених крапкою. Наприклад: (1.3) означає третю формулу першого розділу.
Допускається й інший підхід до нумерації формул: усі формули, вміщені в текст випускної роботи, нумеруються наскрізно, підряд з першої до останньої. Наприклад: (5) означає п’яту формулу, вміщену у текст роботи.
Ілюстративний матеріал вміщується у відповідний підрозділ тільки після посилання на нього. В тексті роботи мають бути присутніми посилання на всі вміщені рисунки.
В тексті обов’язково мають бути зроблені посилання на джерела, з яких була запозичена будь-яка статистична інформація, рисунки, таблиці, а також цитати, що їх наведено у випускній роботі. Поодинокі посилання на першоджерела можна здійснювати у виносках, що роблять знизу під текстом на відповідній сторінці (у виносці вказуються: прізвище та ініціали автора, найменування джерела, видавництво, рік видання та сторінка). Інший спосіб полягає у використанні квадратних дужок, в яких зазначається порядковий номер джерела у списку використаної літератури та відповідна сторінка (наприклад: [6, с.17]). Цей спосіб є більш зручним, особливо для джерел, посилання на які використовується неодноразово.
Перелік джерел інформації, що була використана під час виконання випускної роботи, укладають у встановленій послідовності:
· Закони України.
· Ілюстрації та нормативні акти, видані міністерствами, установами та відомствами.
· Наукова, навчально-методична, спеціальна література, видана українською або російською мовами.
· Наукова, навчально-методична, спеціальна література, видана іноземними мовами.
По кожному з перелічених підрозділів списку літератури першоджерела вміщуються у перелік в алфавітному порядку (згідно з українським або латинським - для іншомовних видань – алфавітом).
Додатки до бакалаврської роботи оформляють наступним чином: у правому верхньому кутку аркуша з прописної букви пишуть слово “Додаток” та вказують його порядковий номер (знак “№” перед цифрою не ставиться). Послідовність вміщення додатків визначається порядком появи посилань на них у тексті випускної роботи. Нумерація додатків здійснюється наскрізно, підряд, від першого до останнього, арабськими цифрами.
Усі додатки, незалежно від їх характеру (звітні форми, аналітично-розрахункові таблиці, ілюстративні схеми, комп’ютерні розрахунки тощо), повинні мати заголовок, у якому відображено зміст інформації, що її має той чи інший додаток. При наявності у студента довідок про впровадження, авторських свідоцтв, актів впровадження тощо, їх (або їх копії) теж вміщують у додатки до роботи.
Порядок комплектації завершеної випускної роботи наступний:
1. Титульний аркуш.
2. Відгук наукового керівника.
3. Рецензія на випускну роботу.
4. Зміст випускної роботи із зазначенням сторінок, з яких починається викладання тексту відповідних розділів та підрозділів (назви розділів, що наведені у змісті та в тексті роботи, повинні повністю збігатися).
5. Вступ.
6. Основна частина, поділена на розділи та підрозділи.
7. Висновки.
8. Список використаних джерел.
9. Додатки.
Оформлена відповідно до сформульованих вимог та повністю укомплектована бакалаврська робота повинна бути переплетена (зброшурована) у твердій обкладинці.
На титульному аркуші та на останній сторінці студент повинен поставити свій підпис та дату остаточного завершення роботи.
Завершену роботу студент подає науковому керівникові для підготовки відгуку на неї. Відгук наукового керівника має містити характеристику кожного з розділів виконаної роботи, а також висновки про теоретичний рівень, глибину дослідження, цінність конкретних рекомендацій студента та ступінь їх обґрунтування. Відгук оформлюється у довільній формі і може включати, крім характеристики переваг та недоліків бакалаврської роботи, ще й характеристику особи самого студента, кола його наукових інтересів, напрямів подальшої дослідницької та практичної діяльності тощо.
В кінці відгуку науковий керівник вказує на відповідность роботи встановленим вимогам і готовності її до захисту перед Державною екзаменаційною комісією.
Захист бакалаврської роботи відбувається публічно перед Державною екзаменаційною комісією (у подальшому ДЕК), до складу якої входять вчені, керівники підприємств та установ, головні спеціалісти та викладачі. До засідання ДЕК студент готує відповідь на 3-5 хв., в якій стисло має бути висвітлено:
- мету та завдання роботи;
- коротку характеристику об’єкту дослідження;
- основні результати дослідження, рекомендації і висновки.
Згідно з загальноприйнятою процедурою члени ДЕК і присутні на захисті задають питання випускнику з метою виявлення рівня його спеціальної підготовки.
Результати захисту обговорюються на закритому засіданні ДЕК, де виводиться остаточна оцінка бакалаврської роботи. Рішення комісії оголошується її головою в той же день.
Студенти, які не подали до розгляду бакалаврську роботу у передбачені регламентом терміни, або підготували, але не отримали допуск до захисту, а також ті, хто одержали під час захисту незадовільні оцінки, отримують академічну довідку про навчання в університеті. До повторного захисту бакалаврська робота може бути прийнята не раніше, ніж через рік за умови її переробки або доопрацювання. Повторне проходження усієї процедури допуску і захисту бакалаврської роботи є обов’язковим.
Бакалаврська робота зберігається у навчальному закладі.
Критерії оцінювання випускної роботи
Підсумкову, диференційовану за чотирибальною шкалою, оцінку бакалаврської роботи визначає ДЕК. Її рішення є остаточним і оскарженню не підлягає. Якість виконаної роботи оцінюється за низкою показників:
- актуальність обраної теми;
- чіткість формулювання мети й завдань дослідження;
- структура й логіка побудови плану;
- якість і глибина наукового, теоретичного, методологічного та практичного аналізу проблеми;
- наявність критичного огляду літературних джерел та наукової полеміки;
- системність і глибина аналізу використаного матеріалу;
- переконливість узагальнень і висновків з аналізу;
- дотримання вимог щодо оформлення;
- наявність та інформаційна змістовність ілюстративних матеріалів для захисту;
- змістовність доповіді студента про основні результати дослідження;
- правильність та чіткість відповідей на запитання членів ДЕК;
- зауваження й пропозиції, що містяться в рецензії та відгуку наукового керівника.
ВІДМІННО. Бакалаврська робота є бездоганною; містить елементи наукової новизни; має практичне значення; доповідь логічна і стисла, проголошена вільно, із знанням справи; відгуки і рецензія позитивні; відповіді на запитання членів ДЕК чіткі і правильні.
ДОБРЕ. Тема роботи розкрита, але мають місце недоліки непринципового характеру: в теоретичній частині поверхово проаналізовані літературні джерела; елементи новизни та практичного значення чітко не представлені; недостатньо використані інформаційні матеріали організації; є окремі зауваження в рецензії та відгуках; доповідь логічна, проголошена вільно; відповіді на запитання членів ДЕК в основному правильні; робота оформлена в межах вимог.
ЗАДОВІЛЬНО. Тема роботи в основному розкрита, але мають місце недоліки змістовного характеру: нечітко сформульована мета дослідження; теоретичний розділ має виражений компілятивний характер; аналіз наукової полеміки відсутній; в аналітичній частині є надлишок елементів описовості; добір інформаційних матеріалів (таблиці, схеми, графіки) не завжди обґрунтований; заходи і пропозиції, що містяться в третьому розділі, обґрунтовані непереконливо; рецензія й відгуки містять зауваження; доповідь прочитана за текстом; не всі відповіді на запитання членів ДЕК правильні або повні; є зауваження щодо оформлення роботи.
НЕЗАДОВІЛЬНО. Нечітко сформульована мета дослідження. Розділи погано пов’язані між собою; відсутній критичний огляд сучасних літературних джерел; аналіз зроблено поверхово, переважає описовість замість системності й глибини; пропоновані заходи неефективні, економічне обгрунтування неповне. Мають місце недоліки в оформленні роботи. Ілюстрації до захисту відсутні. Доповідь прочитана за текстом. Відповіді на запитання членів ДЕК неточні й неповні.
БАКАЛАВРСЬКА РОБОТА ДО ЗАХИСТУ НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ.
Подається готова робота науковому керівникові на перевірку або її частина на будь-якому етапі підготовки чи проходження з порушенням термінів, встановлених регламентом; написана на тему, яка своєчасно не була затверджена наказом по університету; виконана не самостійно, структура не відповідає вимогам. Зміст роботи не розкриває її теми. Не переплетена у тверду обкладинку, недбало оформлена, написана нерозбірливим почерком. Відсутні зовнішня рецензія та відгук наукового керівника.
2. Наступним етапом державної атестації студента-випускника за кваліфікаційним рівнем “бакалавр” є складання державного іспиту.
Державний іспит проходить як комплексна перевірка знань студентів з дисциплін, передбаченим навчальним планом. Відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють атестацією студентів, що навчаються за кваліфікаційним рівнем “бакалавр”, студенти складають тестовий державний іспит.
Державний іспит проводиться відповідно до Положення “Про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах”.
Додаток 1