Розділ (останній у роботі). Охорона праці

4.1. Загальні питання з охорони праці

Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності [11].

Вагомий вплив на працездатність і здоров’я користувачів комп’ютерів робить виробниче середовище, яке у виробничих приміщення (офісах), в основному, визначається мікрокліматом, освітленням, наявністю шкідливих речовин у повітрі, рівнем шуму та випромінюванням.

Під виробничим приміщенням розуміють замкнутий простір в спеціально призначених будівлях і спорудах, в яких постійно (по змінах) або періодично (протягом робочого дня) здійснюється трудова діяльність людей.

Виробничі приміщення для роботи з візуально-дисплейними терміналами (ВДТ) повинні відповідати СНиП 2.09.02-85 «Производственные здания», СНиП 2.01.02-85 «Противопожарные нормы» та низці інших нормативних документів [11], [12].

Враховуючи специфіку зорової роботи з ВДТ найбільш придатними є приміщення з одностороннім розташуванням вікон, причому бажано, щоб площа заскління не перевищувала 25-50%. Найкраще, коли вікна зорієнтовані на північ чи північний схід. Вікна необхідно обладнати регульованими пристроями (жалюзі, завіски. зовнішні позирки). Щоб виключити попадання відбитих відблисків в очі користувачів, поверхні в приміщенні повинні мати матову чи напівматову фактуру. Коефіцієнт відбиття має становити: для стелі 0,7-0,8; стін – 0,5-0,6; підлоги – 0,3-0,5; інших поверхонь – 0,4-0,5.

Вимоги стосовно виробничих приміщень, в яких встановлені ВДТ ПК відображені в ДНАОП 0.00-1.31-99 та ДСанПіН 3.3.2-007-98 [11]. Відповідно до цих нормативних документів, неприпустиме розташування приміщень призначених для роботи з ВДТ, у підвалах і цокольних поверхах. Поверхня підлоги має бути рівною, неслизькою, зручною для очищення та вологого прибирання, мати антистатичні властивості. У приміщеннях з ВДТ найкращим вважається покриття підлоги антистатичним лінолеумом.

Внутрішнє оздоблення приміщень з ВДТ здійснюється матеріалами, які не виділяють у повітря шкідливих, хімічних речовин і дозволені органами та установами державної санітарно-епідеміологічної служби.

Для забезпечення нормованих значень мікроклімату, вмісту шкідливих речовин, іонного складу повітря приміщення для роботи з ВДТ мають бути обладнані системами опалення, кондиціювання повітря або припливно-витяжною вентиляцією.

Відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 в повітрі робочої зони вміст озону не повинен перевищувати 0,03 мг/м3; вміст оксидів азоту – 5 мг/м3; вміст пилу 4 мг/м3.

Відповідно до ДНАОП 0.00-1.31-99 поверхневий електростатичний потенціал відеотерміналу не повинен перевищувати 500 В. Напруженість електростатичного поля на робочих місцях, в тому числі й з ВДТ, не повинна перевищувати 20 кВ/м, відповідно до ГОСТ 12.1.045-84 «ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах й требования к проведению контроля» [11].

Відповідно до ДНАОП 0.00-1.31-99 освітлення у приміщеннях з ВДТ має бути суміщеним, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним. Природне освітлення повинно бути боковим, бажано одностороннім. Для уникнення засліплюючої дії сонячних променів найкраще, коли світлові отвори (вікна) зорієнтовані на північ чи північних схід. Коефіцієнт природної освітленості (КПО) повинен бути не нижче 1,5%, у відповідності до вимог СНиП 11-4-79 «Естественное й искусственное освещение. Нормы проектирования» [11].

ДНАОП 0.00-1.31-99 регламентує вимоги до організації робочого місця користувача ВДТ. Найкраще розмістити робочі місця з ВДТ рядами, причому відносно вікон, вони повинні розміщуватися так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва. Це дасть змогу виключити дзеркальне відбиття на екрані джерел природного світла (вікон) та потрапляння останніх в поле зору користувачів.

Організація робочого місця користувача ВДТ повинна забезпечувати відповідність усіх елементів робочого місця та їх взаємного розташування ергономічним вимогам ГОСТ 12.2.032 – 78 «ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования» [11], характеру та особливостям трудової діяльності.

Площа, виділена для одного робочого місця з ВДТ або ПК, повинна складати не менше 6 м2, а об’єм – не менше 20 м3. При розміщенні робочих місць необхідно дотримуватись таких вимог:

– робочі місця з ВДТ розміщуються на відстані не менше 1 м від стін зі світловими прорізами;

– відстань між бічними поверхнями відеотерміналів має бути не меншою за 1,2 м;

– відстань між тильною поверхнею одного відеотерміналу та екраном іншого не повинна бути меншою 2,5м;

– прохід між рядами робочих місць має бути не меншим 1 м.

Робочий стіл для ВДТ, як правило, має бути обладнаним підставкою для ніг шириною не менше 300 мм та глибиною не менше 400 мм, з можливістю регулювання по висоті в межах 150 мм та кута нахилу опорної поверхні – в межах 20°. Підставка повинна мати рифлену поверхню та бортик на передньому краї заввишки 10 мм. Застосування підставки для ніг тими, у кого ноги не дістають до підлоги, коли робоче сидіння знаходиться на висоті, потрібній для забезпечення оптимальної робочої пози, є обов’язковим.

Конструкція робочого стільця має забезпечувати підтримання раціональної робочої пози під час виконання основних виробничих операцій, створювати умови для зміни пози. Тому стілець повинен бути підйомно-поворотним і регулюватися по висоті та кутах нахилу сидіння і спинки, а також відстані спинки від переднього краю сидіння, висоті підлокітників.

Згідно діючим класифікаторам професій - ДК-003-95, зміни (№1 до ДК-003-95) режим роботи користувача за розробленою програмою – це оператори електронно-обчислювальних машин виконують роботу, що пов’язана з тестуванням програмних моделей електронних схем супроводжується перервами різної тривалості, пов’язана з виконанням іншої роботи і характеризується як робота з напруженням зору, невеликим фізичними зусиллями, нервовим напруженням середнього ступеня та виконується у вільному темпі.

Графік відпочинку та психофізіологічного розвантаження, відповідно санітарним правилам, встановлюється при роботі з ПК тривалістю 15 хвилин через кожні дві години (8-годинний робочий день). Про це працівника повідомляють під час проведення інструктажів на робочому місці з метою ознайомлення з діючими інструкціями по охороні праці для даної професії. При дотриманні правил техніки безпеки забезпечується збереження здоров’я працівника на великий термін, зменшується ризик професійних захворювань, збільшується час продуктивної роботи працівника.