Гігієна праці та виробнича санітарія

Продуктивність праці багато в чому залежить від умов на виробництві, таких як: освітлення, склад повітря, шуми, шкідливі випромінювання. Ці параметри по окремості й у комплексі впливають на організм людини, визначаючи його самопочуття. Категорію роботи враховуємо по фізичному навантаженню.

Робота на ПЕОМ не вимагає фізичної напруги. Енерговитрати не перевищують 172 Дж/с. Робота з розробки відноситься до категорії Iа (легка), тобто витрата енергії при виконанні роботи до 120 ккал/година і не вимагає фізичної напруги.

Відповідно до ГОСТ 12.1.005 - 88 ССБТ «Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны» [11] оптимальні параметри мікроклімату для виконання роботи повинні знаходитися в межах, зазначених у табл. 4.1. Параметри є оптимальними, тому що категорія роботи напружена (розумова).

Таблиця 4.1.

Допустимі (оптимальні) параметри мікроклімата

Категорія Роботи	Період року	Температура t, c	Відносна вологість, φ, %	Швидкість руху повітря v, м/с
Легка робота Iа	холодний	22...24	40...60	0,1
Легка робота Iа	теплий	23...25	40...60	0,1-0.2

Для забезпечення вищевказаних оптимальних кліматичних умов у приміщенні передбачена система опалення (загальне парове), вентиляції (загальна, приточно-витяжна, штучна) і кондиціонування згідно СНІП 2.04.05-86 «Отопление, вентиляция, кондиционирование».

Режим роботи кондиціонера повинний забезпечити максимально можливе надходження зовнішнього повітря, але не менш 60% від продуктивності кондиціонера.

При проектуванні дисплейних класів вузів необхідно передбачати приточно-витяжну вентиляцію. Подача повітря повинна вироблятися у верхню зону малими швидкостями з розрахунку створення рухливості повітря на робочому місці не менш 0,1 м/с, краще через підшивну гофровану стелю. Витяжка - природна з верхньої зони стіни, протилежної віконним прорізам.

Якісний склад повітря: зміст кисню в дисплейному класі повинне бути в межах 21-22 про. %. Двоокис вуглецю не повинна перевищувати 0,1 %, озон – 0,1 мг/м³, аміак – 0,2 мг/м³, фенол – 0,01 мг/м³, хлористий вініл – 0,005 мг/м³, формальдегід – 0,003 мг/м³.

Працездатність оператора багато в чому залежить від освітлення. Незадовільне освітлення кількісно або якісно стомлює не тільки зір, але і викликає стомлення організму в цілому, впливає на продуктивність праці оператора.

Для забезпечення нормального освітлення застосовуються природне і штучне освітлення, а також змішане, котрі нормуються санітарними нормами і правилами СНИП II-4-79 «Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования» [11]. В світлий час доби використовується – природне, суміщене типи; а в темний час дня – штучне.

ЕЛТ генерує декілька типів випромінювання, у тому числі: гама тормозне, рентгенівське, радіочастотне, мікроволнове, видиме, ультрафіолетове й інфрачервоне випромінювання. Рівні цих випромінювань не перевищують діючих норм. Конструктивне рішення екрана дисплея таке, що рентгенівське випромінювання від екрана на відстані 10 см не перевищує 100 мк/ч. У приміщеннях з дисплеями необхідно контролювати аероіонізацію (див. табл. 4.2).

Таблиця 4.2.

Рівні іонізації повітря приміщень

Рівні	Число іонів в 1 см куб. повітря	Организаційно-технічні засоби захисту
	n+	n-	Коефіцієнт полярності повинен знаходитися від -0,5 до 0, згідно з нормами «Санітарно-гігієнічні норми допустимих рівнів іонізації повітря виробничих і суспільних помешкань». Варто враховувати, що м'яке рентгенівське випромінювання, що виникає при напрузі на аноді 20-22 кВ, а також напруга на струмоведучих ділянках схеми викликає іонізацію повітря з утворенням позитивних іонів, що вважаються несприятливими для людини.
Мінімально необхідні
Оптимальні	1500 - 3000	30000 - 50000
Максимально допустимі

Таблиця 4.3.

Допустимі параметри електромагнітних неіонізуючих випромінювань і електричного поля

Види поля	Допустимі параметри поля	Допустима поверхнева щільність потоку енергії Вт/м2	Організаційно-технічні заходи захисту
Електрична складова Е, В/м	Магнітна складова Н, А/м
Напруженість електромагнітного поля 60 кГц - 3 мГц 3 кГц - 30 мГц 30 кГц - 50 мГц 30 кГц- 300 мГц 300 кГц -300гГц	-	- 0,3 - -	10 Вт/м2	для розробників програм із застосуванням ЕОМ, призначати регламентовану перерву для відпочинку тривалістю15 хвилин через кожну годину роботи за ВДТ
Електромагнітне поле оптичного діапазону ультрафіолетовою частини спектру: УФ-С(220-280 гг) УФ-В(280-320 гг) УФ-А(320-400 гг) у видимій частині спектру: 400-760 мм у інфрачервоній частині спектру: 0,76-10,0 мкм	-	-	0,001 0,01 10,0 10,0 35,0-70,0	коли виробничі обставинине дозволяють застосувати регламентовані перервитривалість безперервної роботи з ВДТ не повинна перевищувати 4години.зміна характеру праці, чергування з іншими видамидіяльності, не пов'язаними з ВДТ

Електробезпека

Експлуатований ПК не є джерелом механічних і теплових небезпек, але приміщення, де перебувають ЕОМ, є однофазним споживачем електроенергії від трифазної мережі змінного струму напругою 220В частотою 50Гц. Відповідно ГОСТ 12.2.007.0-75 «Изделия электротехнические. Общие требования безопасности» [11] приймаємо I клас захисту від поразки електричним струмом обслуговуючого персоналу тому, що комп'ютер має робочу ізоляцію й елементи заземлення.

Причини поразки електричним струмом: порушення правил, норм електробезпечності законодавства про працю, недосконалість заходів, передбачених згаданими правилами, нормами й законами. Існують технічні (невідповідність і несправності електроустановок, засобів захисту й пристосувань вимогам безпеки), організаційні (невиконання або неправильне виконання організаційних заходів безпеки), організаційно-технічні (недотримання технічних заходів безпеки) і організаційно-соціальні причини поразки (порушення трудової дисципліни).

Безпека експлуатації забезпечується наступними захисними засобами: застосуванням ізоляції, неприступністю струмоведучих частин, блокуваннями безпеки, методами орієнтації, застосуванням малих напруг, ізоляцією електричних частин від землі, компенсацією емностної складової струму замикання на землю, вирівнюванням потенціалів і застосуванням ізолюючих площадок. Передбачено наступні заходи забезпечення електробезпечності:

- конструктивні заходи електробезпечності;

- схемно-конструктивні заходи електробезпечності;

- експлуатаційні заходи електробезпечності.

4.4. Ергономічні вимоги до робочого місця. Параметри робочого місця [11], [12]

Конструкцією робочого місця повинно бути забезпечене оптимальне положення працюючого, котре досягається регулюванням:

- висоти робочої поверхні, сидіння й простору для ніг;

- висоти сидіння й підставки для ніг при нерегульованій висоті робочої поверхні.

Оптимальна висота робочої поверхні - це відстань по вертикалі від підлоги до горизонтальної площини, у якій виконуються основні трудові рухи.

Оптимальна робоча поза для оператора, росту нижче 1800 мм, досягається за рахунок збільшення висоти робочого сидіння й підставки для ніг на величину, рівну різниці між висотою робочої поверхні для оператора ростом 1800 мм і висотою робочої поверхні, оптимальної для росту даного працюючого.

Якщо регулювання висоти робочої поверхні й підставки для ніг здійснити неможливо, то проектують і організують робоче місце з нерегульованими параметрами.

Параметри клавіатури [11]

Виконання клавіатури у вигляді окремого пристрою з можливістю вільного переміщення;

- наявність опорного пристрою, який дає змогу змінювати кут нахилу клавіатуру в межах від 50 до 150 і виготовлений з матеріалу з великим коефіцієнтом тертя, що перешкоджає його переміщенню;

- висота на рівні переднього ряду не більше 15 мм;

- виділення кольором та місцем розташування окремих груп клавіш;
наявність заглиблень посередині клавіш;

- однаковий хід всіх клавіш з мінімальним опором натисканню 0,25 Н та максимальним не більше 1,5 Н;

- виділення кольором на клавішах символів різних алфавітів (англійського, українського або російського).

1. Атаманчук П. С. Основи охорони праці / П. С. Атаманчук, В. В. Мендерецький, О. П. Панчук, О. Г. Чорна. – К.: Центр учбової літератури., 2011. – 224 с.

2. Атаманчук П.С., Мендерецький В.В., Панчук О.П., Чорна О.Г. Безпека життєдіяльності та охорона праці (практичний курс): Навчальний посібник. – Кам'янець-Подільський: Буйницький О.А., 2010. – 152 с. – Вид. 2. – 154 с.

3. Атаманчук П.С., Мендерецький В.В., Панчук О.П. Практикум з безпеки життєдіяльності та охорони праці: Навчально-методичний посібник. – Кам’янець-Подільський: ФОП Сисин О.В., 2007. – 140 с.

4. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці. Підручник. – К.: Каравела, 2008. – 384 с.

5. Катренко Л.А., Пістун І.П. Охорона праці в галузі освіти. – Суми: Університетська книга, 2005. – 304 с.