Індикатори технологічної безпеки підприємства

№ з/п Показники Формула розрахунку Показники по обраному підприємству
Рівень прогресивності технологій (Кількість використовуваних прогресивних сучасних технологій)/ (Загальна їх кількість)  
Рівень прогресивної продукції (Кількість найменувань вироблених нових прогресивних видів продукції)/ (Загальна їх кількість)  
Рівень технологічного потенціалу (Кількість технічних і технологічних рішень на рівні винаходів)/ (Загальна кількість нових рішень, використовуваних у виробничому процесі)  

 

Загальний процес охорони правової складової економічної безпеки здійснюється за типовою схемою, яка охоплює такі елементи (дії) організаційно-економічного спрямування:

аналіз загроз негативних впливів;

оцінка поточного рівня забезпечення;

планування комплексу заходів, спрямованих на підвищення цього рівня;

здійснення ресурсного планування;

планування роботи відповідних функціональних підрозділів підприємства;

оперативна реалізація запропонованого комплексу заходів щодо організації належного рівня безпеки.

Для оцінки рівня правової безпеки розраховують коефіцієнт співвідношення втрат підприємства внаслідок порушення трудових норм до загального розміру відвернених юридичною службою втрат. Якщо втрат немає, то підприємство характеризується абсолютною правовою безпекою.

Якщо втрати становлять:

25-50% - нестабільний стан;

50-75% критичний стан;

75-100% критичний стан.

Оперативна реалізація заходів з розробки та охорони інформаційної складової економічної безпеки здійснюється послідовним виконанням певного комплексу робіт, а саме:

- збирання різних видів необхідної інформації;

- обробка та систематизація одержаної інформації;

- аналіз одержаної інформації;

- захист інформаційного середовища підприємства, що традиційно охоплює:

• заходи для захисту суб'єкта господарювання від промислового шпіонажу з боку конкурентів або інших юридичних і фізичних осіб;

• технічний захист приміщень, транспорту, кореспонденції, переговорів, різної документації від несанкціонованого доступу заінтересованих юридичних і фізичних осіб до закритої інформації;

• збирання інформації про потенційних ініціаторів промислового шпіонажу та проведення необхідних запобіжних дій з метою припинення таких спроб.

зовнішня інформаційна діяльність.

Рівень інформаційної складовоїекономічної безпеки визначається використанням неповної, неточної і суперечливої інформації в процесі приймання управлінських рішень.

Як показники рівня інформаційної безпеки розраховуються такі коефіцієнти:

коефіцієнт повноти інформаціїпл), який розраховується як відношення обсягу інформації, що є в розпорядженні особи, яка приймає рішення, до обсягу інформації, необхідної для прийняття цього рішення.

коефіцієнт точності інформаціїм), що розраховується як відношення обсягу релевантної (достовірної) інформації до загального обсягу наявної інформації;

коефіцієнт суперечливої інформаціїпр), що обчислюється як відношення кількості незалежних свідчень на користь ухвалення рішення до загальної кількості незалежних свідчень у сумарному обсязі релевантної інформації.

Рівень інформаційної безпеки може бути визначений на основі значень добутку цих коефіцієнтів.

Ки = Кпл* Км * Кпр. (1)

Розрізняють 3 ступені інформаційної безпеки:

Ки ≥ 0,7 – рівень інформаційної безпеки високий;

0,3≤Ки<0,7 – рівень інформаційної безпеки середній;

Ки < 0,3 – рівень інформаційної безпеки низький.

Проблему охорони екологічної безпеки суспільства від суб'єктів господарювання, що здійснюють виробничо-комерційну діяльність, можна вирішити тільки через розробку і ретельне дотримання національних (міжнародних) норм мінімально допустимого вмісту шкідливих речовин, які потрапляють у навколишнє середовище, а також дотримання екологічних параметрів продукції, що виготовляється. Рівень екологічної безпеки підприємства може бути визначений як середнє рівнів окремих його факторів: пошкодження ландшафту, енергетичне забруднення середовища, утворення смітників відходів виробництва, забруднення водного і повітряного середовища. Для цього спочатку розраховують середній рівень деструктивного впливу за окремими складовими:

 

Уд.в. = ,

 

де S – площа території, яка використовується підприємством; Sл – площа пошкоджень ландшафту; Sз – площа енергетично забрудненої території; Sсв – площа, зайнята під смітники; Zвд – фактична концентрація забруднюючих речовин у воді; Zпр.вд – гранична концентрація забруднюючих речовин у воді; Zпр.вз - гранична концентрація забруднюючих речовин у повітрі; k – коефіцієнт, що враховує ступінь пошкодження ландшафту ( ), інтенсивність енергетичного забруднення ( ), небезпеку речовин у відходах ( ), у воді ( ), у повітрі ( ).

Залежно від величини обчислюваної величини розрізняють:

абсолютну екологічну безпеку (Уд.в. = 0);

нормальну екологічну безпеку (Уд.в. ≤ 0,25);

нестабільний екологічний стан (0,25<Уд.в. ≤ 0,50);

критичний рівень екологічної безпеки (0,50<Уд.в. ≤ 0,75);

екологічна криза (Уд.в. > 0,75).

Розглянемо принципову схему організації силової складової економічної безпеки. Аналіз загроз негативних впливів за силовою складовою економічної безпеки відповідно до причин їхнього виникнення включає:

1. Аналіз рівня організації силової складової економічної безпеки за напрямками, ресурсами, виконавцями, взаємодією та ефективністю витрат

2. Прогнозування можливих негативних впливів та очікуваної шкоди від них;

3. Розробку рекомендованого комплексу заходів для запобігання можливим негативним впливам;

4. Планування бюджету на використання рекомендованого комплексу заходів і розрахунок очікуваної ефективності від його реалізації

5. Планування підбору і спеціального навчання відповідного персоналу

6. Оперативне планування реалізації пропонованих заходів за ресурсами та виконавцями.

Рівень силової складовоїекономічної безпеки підприємства може бути визначений на основі оцінки імовірності реалізації загроз для цілісності майна та фізичної безпеки працівників підприємства. Визначення рівня силової складової економічної безпеки може бути розраховане на підставі таблиці 4.

Таблиця 4